Ухвала

від 01.02.2019 по справі 1.380.2019.000512

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000512

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

01 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Львівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 кооператив Житлово - будівельний кооператив Північна околиця , про визнання протиправним та скасування ухвали № 4503 від 20.12.2018 року, -

в с т а н о в и в:

Львівська місцева прокуратура № 1 в інтересах держави (79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9, код ЄДРПОУ 02910031) звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради (м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 кооператив Житлово - будівельний кооператив Північна околиця (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 42619156), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати ухвалу № 4503 від 20.12.2018 року Про надання ОК ЖБК Північна Околиця дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Щурата .

Одночасно із позовною заявою, 31.01.2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом:

- заборонити Львівській міській раді (пл. Ринок, 1, Львів, 79006, ідентифікаційний код - 04055896) вчиняти дії, щодо затвердження обслуговуючому кооперативу Житлово - будівельний кооператив Північна околиця проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Щурата у м. Львові до розгляду справи по суті.

В обґрунтування заяви зазначено, що у разі прийняття Львівською міською радою, до ухвалення рішення в адміністративній справі, ухвали про передачу земельної ділянки, подальше оспорювання правомірності передачі обслуговуючому кооперативу Житлово - будівельний кооператив Північна околиця не підлягатиме вирішенню у порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникне спір про цивільне право. Крім того, у заяві зазначають, що земельна ділянка по вул. Щурата у м. Львові, на яку надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, частково знаходиться в межах функціональної зони Г-3-1 (зона дошкільних установ та загальноосвітніх шкіл) та зони ІН -2 (об'єкти інженерних мереж), обслуговуючий кооператив Житлово - будівельний кооператив Північна околиця , не створювався як житлово - будівельний кооператив, що свідчить про очевидні ознаки протиправності ухвали Львівської міської ради.

Згідно ч.1 ст. 154. Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд керується ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Забезпечення позову згідно ч.2 ст. 150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд відповідно до ч.1 ст.150 КАС України за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд згідно ч.2 ст. 151 КАС України може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач просить заборонити Львівській міській раді (пл. Ринок, 1, Львів, 79006, ідентифікаційний код - 04055896) вчиняти дії щодо затвердження обслуговуючому кооперативу Житлово - будівельний кооператив Північна околиця проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Щурата у м. Львові до розгляду справи по суті. Доказів існування обставин, які б ускладнили чи унеможливили виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, позивачем не долучено.

Слід звернути увагу на те, що у заявленому клопотанні про забезпечення позову не зазначено, якими доказами підтверджуються обставини на які посилається позивач, як на підставу для необхідності вчинення дій для забезпечення позову.

Суд зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Позивачем необхідність вжиття заходів забезпечення позову фактично обумовлена протиправністю оскаржуваного рішення.

Однак, суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, так як є обгрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України.

Відтак, правових підстав для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову немає.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому суд фактично визнає рішення протиправними без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154,241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Львівський оружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кухар Н.А.