Ухвала

від 31.01.2019 по справі 823/2049/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2019 року

Київ

справа №823/2049/16

адміністративне провадження №К/9901/45020/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини до Державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року Приватне підприємство Колос Чигиринщини (далі - ПП Колос Чигиринщини , позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора виконавчого комітету Чигиринської міської ради Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни (далі - державний реєстратор Чигиринської райдержадміністрації, відповідач), Чигиринської міської ради, треті особи - ОСОБА_3 (далі - третя особа), Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство Нібулон (далі - ТОВ СП Нібулон , третя особа), у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора від 15 березня 2016 року, індексний № 28739240, про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,8132 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розміщеної в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за ТОВ СП Нібулон на строк 7 років з правом пролонгації на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н від 12 березня 2010 року, та договору про внесення змін до договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 25 лютого 2016 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ СП Нібулон .

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення унеможливлює реалізацію позивачем права на користування земельною ділянкою, оскільки державний реєстратор прав на нерухоме майно із-за спірного рішення не реєструє договір оренди, укладений позивачем з ОСОБА_3 щодо тієї ж земельної ділянки. Позивач стверджує, що спірне рішення прийняте в період дії чинного договору оренди, укладеного з позивачем, а отже свідчить про подвійну реєстрацію речових прав, що не відповідає вимогам закону.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у державного реєстратора були відсутні правові підстави для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки станом на 15 березня 2016 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано за іншою особою, термін дії договору оренди не сплинув, а відтак, вказаною реєстраційною дією спричинено існування подвійної державної реєстрації права, що чинним законодавством не допускається.

Не погоджуючись з постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ СП Нібулон звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Касаційна скарга подана 23 листопада 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 823/2049/16, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2019 року прийнято до свого провадження суддею Верховного Суду Берназюком Я.О. справу за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини до Державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю СП Нібулон про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СП Нібулон на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року.

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що строк дії договору оренди між землевласником та ТОВ СП Нібулон не скінчився 12 березня 2015 року, тому рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ СП Нібулон за індексним номером 28739240 від 15 березня 2016 року на підставі договору від 12 березня 2016 року та договору про внесення змін від 25 лютого 2016 року є законним, пропорційним та прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів землевласника. Крім того, скаржник зазначає, що між учасниками даної справи триває невирішений спір про право цивільне, відтак, даний спір не є публічно-правовим, а має цивільно-правовий характер.

ПП Колос Чигиринщини подало заперечення на касаційну скаргу ТОВ СП Нібулон , у якому зазначається, що судами попередніх інстанцій в повному обсязі досліджені докази, подані учасниками справи, повно і всебічно з'ясовано обставини справи, на підставі яких прийнято законні та обґрунтовані рішення. Також у запереченні зазначається, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, а тому реєстрація договорів оренди з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Враховуючи, що учасник справи оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у тому числі з підстав порушення правил предметної юрисдикції, то за правилами частини шостої статті 346 КАС України є підстава для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Справу за позовом Приватного підприємства Колос Чигиринщини до Державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни, Чигиринської районної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Нібулон про визнання протиправним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко