Постанова

від 31.01.2019 по справі 826/18648/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2019 року

Київ

справа №826/18648/14

адміністративне провадження №К/9901/15193/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/18648/14

за позовом Приватного підприємства "Компанія" Центуріон"

до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни,

треті особи : Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк", Державна реєстраційна служба України,

про визнання протиправними дій та скасування рішень,

за касаційною скаргою Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк"

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., судді Погрібніченка І.М., судді Шулежка В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (у складі колегії: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.),

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2014 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк", Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та скасування рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позов задоволено.

Постановою Вищого адміністративного суду від 07 червня 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

19 жовтня 2016 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 826/18648/14 до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 910/17153/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2016 року клопотання Приватного підприємства "Компанія "Центуріон" задоволено, зупинено провадження у справі № 826/18648/14 за позовом Приватного підприємства "Компанія "Центуріон" до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк", Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та скасування рішень до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17153/15 за позовом Приватного підприємства "Компанія "Центуріон" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про визнання припиненими правовідносини.

Задовольняючи клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративна справа № 826/18648/14 та господарська справа № 910/17153/15 є пов'язаними, розгляд справи № 826/18648/14 неможливий до вирішення господарської справи № 910/17153/15.

Третя особа - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк", не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Експобанк" залишено без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17153/15, оскільки зазначені справи є пов'язаними, а за відсутності рішення, що набрало законної сили у справі № 910/17153/15 неможливо повно та всебічно з'ясувати усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та прийняти законне і обґрунтоване рішення по даній справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх незаконним та такими, що перешкоджають подальшому провадженні у справі, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" звернулося із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року і направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 19 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/18648/14, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Суддя-доповідач ухвалою від 08 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 826/18648/14 та призначив її до розгляду ухвалою від 30 січня 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 31 січня 2019 року.

Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що справа № 910/17153/15, яка перебуває на розгляді у Київському апеляційному господарському суді полягає у вирішенні питання щодо припинення правовідносин між сторонами кредитного договору внаслідок завершення позасудового врегулювання на підставі статті 36 Закону України Про іпотеку , згідно з приписів якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Під час розгляду справи в Київському апеляційному господарському суді ніяким чином не досліджувалися докази, що містяться в матеріалах реєстраційної справи та матеріалах адміністративної справи № 826/18648/14 на підставі яких приймалося рішення державного реєстратора. Крім того, скаржник зазначає, що результати розгляду справи в Київському апеляційному господарському суді про визнання припиненими правовідносин ніяким чином не впливають на правомірність дій державного реєстратора, адже на момент прийняття останнім рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень правовідносини по кредитному договору не були припинені.

Від Приватного підприємства "Компанія" Центуріон" надійшли заперечення на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", в яких зазначається, що рішення суду першої інстанції, залишене без змін рішенням суду апеляційної інстанції, у справі № 826/18648/14 про зупинення провадження є законним та об'єктивним та відповідає вимогам КАС України, тому просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Аналогічні положення містяться і в пункті 3 частини першої статті 236 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є дії та рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та Державної реєстраційної служби України, що вчинені та прийняті на підставі іпотечних договорів від 15 червня 2006 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. та зареєстровані в реєстрі за № 2788 та № 2786.

Разом з цим, предметом розгляду у справі № 910/17153/15 є припинення правовідносин по договору кредитної лінії № 01/КЛ-2006, укладеним між Приватним підприємством "Компанія "Центуріон" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк", в якості забезпечення виконання якого, були укладені вищезазначені іпотечні договори та припинення правовідносин по зазначеним іпотечним договорам, на підставі яких державним реєстратором було вчинено реєстраційні дії та прийнято рішення, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Так, постановою Господарського суду м. Києва у справі № 910/17153/15 визнано припиненими правовідносини по договору кредитної лінії № 01/КЛ-2006 з використанням мультивалютних рахунків (з усіма змінами) від 16 лютого 2006 року, укладеного між Приватним підприємством Компанія Центуріон (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд.8, код ЄДРПОУ 30789725) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299); визнано припиненими правовідносини по іпотечному договору від 15 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О, зареєстровано в реєстрі за № 2788, який укладений між Приватним підприємством Компанія Центуріон (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд.8, код ЄДРПОУ 30789725) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299); визнано припиненими правовідносини по іпотечному договору від 15 червня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О, зареєстровано в реєстрі за № 2786, який укладений між Приватним підприємством Компанія Центуріон (04074, м. Київ, вул. Резервна, буд.8, код ЄДРПОУ 30789725) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299). У зв'язку із зазначеним, суд вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що спір у цій справі не пов'язаний із вирішенням спору у справі № 910/17153/15.

З повідомлення Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк", яке надійшло до суду 21 січня 2019 року, вбачається, що справа № 910/17153/15 за апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" на постанову Господарського суду м. Києва від 01 вересня 2015 року перебуває на розгляді у Північному апеляційному господарському суді, судове засідання призначено на 26 лютого 2019 року на 14.00 год. Зазначене підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Тобто, постанова Господарського суду м. Києва від 01 вересня 2015 року законної сили не набрала.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17153/15, оскільки зазначені справи є пов'язаними, а за відсутності рішення, що набрало законної сили у справі № 910/17153/15 неможливо повно та всебічно з'ясувати усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та прийняти законне і обґрунтоване рішення по даній справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко