Рішення

від 27.01.2021 по справі 826/18648/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 826/18648/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Компанія Центуріон до треті особи:Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської І.В. ПАТ Комерційний банк Експобанк Державна реєстраційна служба України провизнання дій протиправними, скасування доручення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Компанія Центуріон звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Мощонської І.В., за участі третіх осіб: ПАТ Комерційний банк Експобанк , Державна реєстраційна служба України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2015 року, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, позов задоволено:

- визнано неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" на квартиру № 7, яка розташована за адресою: м. Київ, провулок Хорива, 4, - відповідно до іпотечного договору від 15 червня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та реєстрований в реєстрі за № 2788, та на квартиру в„– 51, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 13/9 , - відповідно до іпотечного договору від 15 червня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та реєстрований в реєстрі за № 2786;

- визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13648257, прийняте 10 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України;

- визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13648749, прийняте 10 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.06.2016 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.01.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.04.2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 прийнято справу до провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2016 зупинено провадження у справі №826/18648/14 до набрання законної сили рішенням у справі №910/17153/15.

Відповідно до Розпорядження від 27.08.2019 №1152, у зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді, в проваджені якої перебувала справа, адміністративну справу №826/18648/14 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 адміністративну справу №826/18648/14 передано судді Каракашьяну С.К.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2019 прийнято справу до провадження судді Каракашьяна С.К., поновлено провадження в адміністративній справі №826/18648/14. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" та позивачем укладено договір кредитної лінії № 01/КЛ-2006 з використання мультивалютних рахунків.

На забезпечення виконання умов договору кредитної лінії 15 червня 2006 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк", як іпотекодержателем, та позивачем, іпотекодавцем, укладено іпотечні договори № 2788 та № 2786, за умовами яких іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку квартири № 7 та № 51.

10 червня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення:

- № 13648257, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру в„– 7 за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк";

- № 13648749, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру № 51 за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк".

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, враховуючи висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.06.2016 у даній справі, суд бере до уваги наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 4, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 9, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 15, п. 1. ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб`єкт.

Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об`єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Нотаріус, як спеціальний суб`єкт, здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених п.п. 4 і 6 ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 1, ч.ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці і невід`ємно пов`язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об`єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Зокрема, згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі - Порядок № 868), під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п. 46 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що, розглядаючи справу даної категорії, суди мають перевірити умови, окрім тих, що викладені у п. 46 Порядку, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Як встановлено судом, а сторонами не спростовується, право власності за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" на квартири № 7 та № 51 зареєстровано відповідачем на підставі іпотечних договорів № 2788 та № 2786.

У п. 4.3 розділу 4 іпотечних договорів № 2788 та № 2786 зазначено, що за рішенням та на розсуд іпотекодержателя, задоволення його вимог може здійснюватись шляхом позасудового врегулювання заборгованості за договором кредиту (це застереження є договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

У випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель може прийняти рішення про передачу йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання договору кредиту. Таке рішення приймається іпотекодержателем одноособово. Підписанням договору сторони засвідчують, що іпотекодавець надає іпотекодержателю згоду на передачу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішення іпотекодержателя. Сторони договору засвідчують, що достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є договір іпотеки та письмове рішення іпотекодержателя про набуття у власність предмету іпотеки (пп. 4.3.1 п. 4.3 розділу 4 іпотечних договорів № 2788 та № 2786).

За змістом ст.ст. 1, 33, 36 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням. При цьому, використання позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умови іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки по іншим іпотечним договорам, призводить в силу ст.ст.1, 33, 36 Закону України Про іпотеку до задоволення вимог іпотекодержателя по основному зобов`язанню.

Разом з цим, ПАТ КБ Експобанк використанні процедури для задоволення вимог по кредитному договору, шляхом набуття права власності на один із предметів іпотеки, наслідком чого є задоволення вимог по кредитному договору та відсутності, одночасно, у зв`язку з цим, підстав для пред`ялення в подальшому будь-яких наступних вимог боржнику за кредитним договором.

Так, судом встановлено, на виконання вищевказаного договір кредитної лінії № 01/КЛ-2006 від 06.02.2006, з використанням мультивалютних рахунків, між приватним підприємством Компанія Центуріон та відкритим акціонерним товариством Комерційний банк Експобанк , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк було укладено окрім іпотечних договорів, які стали підставою для вчинення спірних реєстраційних дій, іпотечний договір від 12.06.2007, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О, за реєстровано в реєстрі за № 1793, предметом якого була земельна ділянка загальною площею 0,0800 га, призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, кадастровий номер №8000000000:75:088:0061 та майнові права на нерухомість, будівництво, якої не завершено, а саме: житловий будинок площею 1450 кв. м, які розташовані по вул. Обухівська, 60 в м. Києві.

В свою чергу, ПАТ КБ Експобанк , в рахунок виконання зобов`язань по кредитному договору, здійснив 27.05.2014 звернення стягнення в позасудовому порядку на Предмет іпотеки (земельна ділянка загальною площею 0,0800 га, та житловий будинок площею 1450 кв. м, які розташовані по вул. Обухівська, 60 в м. Києві), шляхом реєстрації права власності за Банком на підставі Іпотечного договору від 12.06.2007 №1793, задовольнивши свої вимоги по кредитному договору.

Вказані обставини встановленні рішенням Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №910/17153/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019.

Згідно вказаного рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2015 у справі №910/17153/15, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, визнано припиненими правовідносини по договору кредитної лінії № 01/КЛ-2006 з використанням мультивалютних рахунків (з усіма змінами) від 16.02.2006, який укладений між Приватним підприємством "Компанія "Центуріон" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк". Визнано припиненими правовідносини по іпотечному договору від 15.06.2006, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О, зареєстрований в реєстрі за № 2788, який укладений між Приватним підприємством "Компанія "Центуріон" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк". Визнано припиненими правовідносини по іпотечному договору від 15.06.2006, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О, зареєстровано в реєстрі за № 2786, який укладений між Приватним підприємством "Компанія "Центуріон" та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк".

При цьому, ч. 4 ст. 36 Закону України Про іпотеку обмежує права іпотекодержателя, після завершення позасудового врегулювання, на продовження стягнення заборгованості по кредитному договору як в судовому порядку так і позасудовому порядку, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, в тому числі шляхом наступного набуття Банком права власності на інші предмети іпотеки на підставі окремих іпотечних договорів, укладених в забезпечення виконання зобов`язання по кредитному договору ,по якому вже відбулося задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності в позасудовому порядку на предмет іпотеки.

Отже, враховуючи, що в ході судового розгляду справи встановлено задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом набуття права власності в позасудовому порядку на предмет іпотеки, а саме здійснення ПАТ КБ Експобанк звернення стягнення у позасудовому порядку на інший предмет іпотеки за іншим договором іпотеки від 12 червня 2007 року № 1794, з огляду на визнання припиненими правовідносин по іпотечним договорам від 15.06.2006 №2788 та №2786, які слугували підставу для вчинення спірних реєстраційних дій, такі реєстраційні дії підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов приватного підприємства "Компанія "Центуріон" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни, треті особи: публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Експобанк" та Державна реєстраційна служба України, про визнання протиправними дій відповідача та скасування його рішень відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи зазначене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Компанія Центуріон задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонської Ірини Володимирівни щодо реєстрації права власності за публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Експобанк" на квартиру в„– 7, яка розташована за адресою: місто Київ, провулок Хорива, 4 , відповідно до іпотечного договору від 15 червня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. та реєстрований в реєстрі за № 2788, та квартиру в„– 51, яка розташована за адресою: місто Київ, вул. Почайнинська, 13/9 , відповідно до іпотечного договору від 15 червня 2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавловською І.О. та реєстрований в реєстрі за № 2786.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13648257, прийняте 10 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонською Іриною Володимирівною.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 13648749, прийняте 10 червня 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Мощонською Іриною Володимирівною.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян