Ухвала

від 01.02.2019 по справі 805/580/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 лютого 2019 року

Київ

справа №805/580/18-а

провадження №К/9901/3003/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

З ухвалених у цій справі судових рішень убачається, що позивач, звернувшись до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області щодо затримки виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2017 року; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час затримки виконання вказаних судових рішень за період з 15 травня 2015 по 25 червня 2015 (42 дні) та з 06 липня 2017 по 27 липня 2017 (22 дні) у розмірі 12445,44 гривень; визнати протиправною бездіяльність Дзержинського міськвідділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати належних сум при звільненні; зобов'язати Дзержинський міськвідділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 15 травня 2015 по 05 липня 2017 у розмірі 108314,22 гривень; компенсацію за невикористані щорічні відпустки за 2015-2017 роки; стягнути з Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 23185,66 гривень та грошове забезпечення за затримку розрахунку при звільненні з 10 січня 2018 по день ухвалення судового рішення; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо непроведення розрахунку вислуги років позивача при звільненні та зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області внести зміни до наказу п/п Голови ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 02 жовтня 2017 року № 20 о/с лк та розрахувати вислугу років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача 29 серпня 2014 року було звільнено зі служби з Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з посади дільничного інспектора міліції. З 30 серпня 2014року на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року поновлено на посаді. 22 серпня 2015 року знову звільнено відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду, якою скасовано постанову суду першої інстанції. Поновлено на посаді 27 липня 2017 року відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України та 02 жовтня 2017 звільнено остаточно. Проте, Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області невчасно виконані судові рішення. Також зазначено, що судами не вирішено питання про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з 15 травня 2015 року по 27 липня 2017 року, що складає 108314,22 гривень; неправильно розраховано розмір вислуги років. Стверджує, що помилково розрахована сума одноразової грошової допомоги при звільненні та не виплачена компенсація за невикористані відпустки у 2015-2016 роках.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо затримки виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час такої затримки у розмірі 1 944,60 гривні; визнано протиправною бездіяльність Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати належних ОСОБА_2 сум при звільненні та зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2017 рік, а також грошове забезпечення за період з 25 по 30 червня 2015 року та з 04 по 22 серпня 2015 року; зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 травня по 25 червня 2015 року та з 23 серпня 2015 року по 05 липня 2017 року у розмірі 96063,24 гривні; зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням до вислуги років періодів вимушеного прогулу з 30 серпня 2014 року по 25 червня 2015 року та з 23 серпня 2015 року по 05 липня 2017 року за вирахуванням уже виплаченої суми; зобов'язано Дзержинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2017 рік; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області внести зміни до наказу Голови ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 02 жовтня 2017 року №20 о/с лк щодо розміру вислуги років ОСОБА_2 та обчислити її з урахуванням періодів вимушеного прогулу з 30 серпня 2014 року по 25 червня 2015 року та з 23 серпня 2015 року по 05 липня 2017 року; Стягнуто з Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 5000 гривень.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасовано в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо затримки виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2015, зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за час такої затримки у розмірі 1944,60 гривні, зобов'язання Дзержинського міськвідділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 25 по 30 червня 2015 року та з 04 по 22 серпня 2015 року. Та відмовлено у задоволенні цих позовних вимог.

Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області подало касаційну скаргу.

24 січня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а"-"в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України. Посада публічної служби, у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 805/580/18-а за позовом ОСОБА_2 до Дзержинського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич