Постанова

від 30.01.2019 по справі 344/7932/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/7932/16-ц

Провадження № 22-ц/4808/217/19

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючої Пнівчук О.В.

суддів : Ясеновенко Л.В., Томин О.О.

секретаря Капущак С.В.

з участю апелянта ОСОБА_1

представника виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської міської ради -Тарновської І.Я.

представника департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Когута М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2018 року в складі судді Татарінової О.А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, голови ліквідаційної комісії - Вагілевича Мар'яна Володимировича, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку Івано-Франківської міської ради про скасування наказу про звільнення з роботи, зобов'язання працевлаштувати на роботі, стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення суду про стягнення з Івано-Франківської міської ради на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 47358 грн, зобов завши Івано-Франківську міську раду виконати рішення суду шляхом направлення коштів міського бюджету в сумі 47358 грн. на рахунок № 35418096144841 виконавчого комітету; зобов язати Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області списати з даного рахунку 47358 грн. та перерахувати дані кошти на рахунок позивача.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на необгрунтованість висновків суду про наявність підстав для відмови у задоволенні її заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Апелянт просила скасувати ухвалу суду та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства яке забезпечить виконання рішення суду.

В обгрунтування вимог скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що суд не вирішив питання хто і яким чином буде виконувати рішення суду, хоча саме на суд покладено контроль за його виконанням. Вважає невірним висновок суду про те, що зобов язання Управління Державної казначейської служби стягнути кошти з бюджетного рахунку є зміною змісту рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу Івано-Франківська міська рада зазначила що оскаржувана ухвала суду постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської міської ради -Тарновська І.Я., представник департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Когут М.Г. заперечили доводи апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість висновків суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судове рішення, згідно ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду відповідає.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що запропонований заявником спосіб виконання рішення суду фактично змінить зміст рішення, так як містить зобов язальний характер щодо Управління державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.11.2017 року визнано неправомірним звільнення ОСОБА_1 з посади майстра КО Івано-Франківський міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка на підставі наказу № 55 від 20.05.2016 року. Стягнуто з Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 21.05.2016 по 20.11.2017 в розмірі 47358 грн. Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.02.2018 року рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо обов язкового працевлаштування скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов'язано Івано-Франківську міську раду працевлаштувати ОСОБА_1

Відповідно до ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною третьою статті 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).

При зміні способу виконання рішення суду фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим. Під час вирішення питання про зміну способу виконання суд з ясовує обставини, що свідчать про цілковиту неможливість виконання судового рішення. При цьому, ключовим питанням є те, що під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.

Матеріали справи не містять доказів неможливості виконання рішення суду у спосіб визначений рішенням суду, заява ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду шляхом зобов зання Івано-Франківську міську раду направити кошти міського бюджету в сумі 47358 грн. на рахунок виконавчого комітету та зобов язання Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області списати з даного рахунку 47358 грн. та перерахувати дані кошти на рахунок позивача змінює зміст рішення суду так як визначає зобов язання щодо юридичної особи, стосовно якої судом рішення не ухвалювалося.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а виконання рішення суду можливо без зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги обгрунтованості висновків суду не спростовують, ухвала суду постановлена з додержанням вимог норм проуцесуального права, а тому підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2019 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Л.В. Ясеновенко

О.О. Томин