Постанова

від 30.01.2019 по справі 387/711/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/711/18

провадження № 22-ц/4809/380/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Дуковського О.Л.

секретар Лазаренко - Шаповалова В.В.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат ОСОБА_2,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Згода ,

представник відповідача - адвокат Булахов Віктор Дмитрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Булахова Віктора Дмитровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у складі судді Цоток В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Згода (далі - ТОВ) про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі та скасування державної реєстрації речового права.

Зазначала, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 7,3896 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

31 липня 2007 року між позивачем та ТОВ Згода укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Проте у квітні 2018 року позивач дізналася з Витягу з Держвного земельного кадастру , що 17 січня 2017 року була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року, якою передбачено строк оренди до 08 вересня 2028 року та зареєстрована 08 лютого 2018 року у Державному реєстрі речовх прав на нерухоме майно за індексним номером 39576116. Цю додаткову угоду позивач з відповідачем не укладала, волевиявлення на укладання додаткової угоди не виявляла, договір не підписувала, нікого не уповноважувала його підписувати від її імені.

Просила визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та відповідачем, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (а.с.2-3).

Рішенням Добровеличкіського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди землі від 31 січня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ Згода . Скасовано рішення державного реєстртора Добровеличківської селищної ради про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (а.с.106-109)

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та доведені, додаткова угода має бути визнана недійсною, оскільки не підписана орендодавцем та не відповідає його внутрішній волі.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові. До апеляційної скарги надав клопотання,в якому просить призначити у справі повторну судову почеркознавчу експертизу. Зазначає, що висновок експерта виконаний з порушенням вимог Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, оскільки згідно підпункту 1.5. пункту 1 рекомендацій, Вільні зразки по змозі повинні відповдати об?єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма , за формою документа, за його змістом та цільовим призначенням. Підпис позивача на додатковій угоді, яка викладена на білому папері формату А4, експерт порівнював з вільними зразками підписів, що виконані різнокольоровими барвниками на документах службового користування, які датовані після дати підписання спірної додаткової угоди, які не відповідають досліджуваному об?єкту ні за часом виконання, ні за формою, ні за змістом та цільовим призначенням. Не було дотримано вимог підпункту 1.8. пункту 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз ,вільні зразки підпсу та експериментальні були надані на менш ніж на 15 аркушах. Експертизу виконано без умовно-вільних зразків почерку позивача. Висновок експерта обґрунтовано викликає сумніви в його правильності, проте суд не дав йому оцінку. Судом було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи (а.с. 113-117).

19 грудня 2018 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю-доповідача ( а.с. 125).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 грудня 2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, 10 січня 2019 року справу призначено до розгляду з повідомленням учасників справи на 30 січня 2019 року (а.с. 126, 133).

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, в клопотанні про призначення повторної експертизи відмовити. Зазначає, що доводи апеляційної скарги необґрунтовані та безпідставні. Висновок експерта є логічним, послідовним та містить категоричну відповідь на поставлене питання, тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої еспертизи (а.с.134-136).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, пояснення представника позивача,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди земельної ділянки укладається в письмовій формі (ст.14 Закону України Про оренду землі ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Істотні умови договору оренди визначені в ст.15 Закону України Про оренду землі і за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України). Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, в тому числі встановлених ч.3 ст.203 ЦК України.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач є власником земельної ділянки площею 7,3896 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області .

Між сторонами 31 грудня 2007 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, договір зареєстровано 09 вересня 2008 року, тобто строк дії договору закінчувався 09 вересня 2018 року ( а.с.6).

17 січня 2017 року укладено додаткову угоду до договору оренди, за умовами якої договір оренди укладено строком з 09 вересня 2008 року до 08 вересня 2028 року, додаткова угода зареєстрована 08 лютого 2018 року ( а.с.9, 68).

Висновком № 208 судово-почеркознавчої експертизи від 18 жовтня 2018 року, яка проведена Кіровоградським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 в графі орендодавець в оригіналі додаткової угоди від 17 січня 2017 року до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року виконаний не ОСОБА_1 а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (а.с.79-83, 84-86).

Суд оцінив висновок експерта за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України. Підпис позивача в оригіналі додаткової угоди, який надано відповідачем, був предметом дослідження експертизи. Як порівняльний матеріал, експертом досліджено вільні та експериментальні зразки підпису та почерку позивача.

При дослідженні підписів експертом за формою рухів, видом з'єднання рухів, способом закінчення рухів, розміщенням, за ступенем виробленості, координацією, темпом, конструктивною складністю, ступенем і характером натиску та інше, встановлені розбіжні ознаки, які є істотні, стійкі, та у своїй сукупності достатні для висновку про те, що досліджуваний підпис в договорі виконано не позивачем, а іншою особою.

Що стосується виявлених у процесі дослідження збіжних ознак, то вони мало характерні, не суттєві, пояснюються виконанням даного підпису з наслідуванням підпису ОСОБА_1 та на зроблений категоричний висновок не впливають.

Як свідчать матеріали справи, після постановлення судом першої інстанції ухвали від 09 листопада 2018 року про закриття підготовчого провадження у справі, представник ТОВ Згода заявляв клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи. Вказане клопотання обґрунтовував тим, що експертом встановлено під час дослідження якк розбіжності, так і суттєві збіги, тому вважає висновок експерта необґрунтованим, експерту надані вільні зразки підпису, які максимально не наближені до дати підписання додаткової угоди (а.с.96,101).

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено. Ухвала мотивована тим, що передбачені законом підстави для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи відсутні, а наданих експерту порівняльних зразків підписів позивача виявилося достатньо експерту для надання висновку. При цьому суд зазначив, що висновок експерта містить категоричну відповідь на постановлене питання, правові підстави для призначення повторної експертизи відсутні (а.с.104-105).

Матеріалами справи підтверджується, що для проведення експертизи були направлені відібрані в присутності учасників справи експериментальні зразки підпису позивача на дванадцяти аркушах, а також документи, що містять вільні зразки підпису та почерку позивача на чотирнадцяти аркушах, датовані починаючи з січня 2017 року по лютий 2018 року (а.с.34-47), які в змозі була надати позивач.

Оскільки додаткову угоду до договору оренди власник земельної ділянки особисто не підписувала, повноваження на це іншій особі не надавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на її укладення, суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною.

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують та зводяться до переоцінки висновку почеркознавчої експертизи.

Експертиза проведена компетентним експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Висновок експертизи належними доказами не спростовується.

Спірна додаткова угода за формою і змістом відповідає вимогам закону, є зареєстрованою у встановленому законом порядку, але експертизою підтверджено, що власник земельної ділянки її не підписував. Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦПК України).

Оскільки судом достовірно встановлено той факт, що позивач додаткову угоду до договору оренди землі не підписувала, строк оренди з 09 вересня 2008 року до 08 вересня 2028 року збільшено поза волею власника земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду про визнання цієї угоди недійсною є законним та справедливим, направлене на ефективний захист його порушеного права.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові не встановлено.

Суд першої нстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381-383, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Булахова Віктора Дмитровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Згода залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31 січня 2019 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

О. Л. Дуковський