Постанова

від 17.10.2019 по справі 387/711/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №387/711/18

провадження №61-4695св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Згода ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року у складі судді Цоток В. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Дуковського О. Л.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Згода (далі - ТОВ Згода ), в якому просила: визнати недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та відповідачем.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 7,3896 га, розташованої на території Марківської сільської ради Добровеличківського району, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

31 липня 2007 року між позивачем та ТОВ Згода укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Проте, у квітні 2018 року позивач дізналася з Витягу з Державного земельного кадастру, що 17 січня 2017 року була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 31 грудня 2007 року, якою передбачено строк оренди до 08 вересня 2028 року і вказана додаткова угода зареєстрована 08 лютого 2018 року у Державному реєстрі речовх прав на нерухоме майно.

Позивач вказує, що додаткову угоду з відповідачем не укладала, волевиявлення на її укладання не виявляла, договір не підписувала, а таж не уповноважувала жодних осіб на підписання цього правочину від її імені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Добровеличкіського районного суду Кіровоградської області

від 20 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року, позов задоволено.

Визнано недійсною додаткову угоду від 17 січня 2017 року до договору оренди землі від 31 січня 2007 року, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ Згода та скасовано рішення державного реєстратора Добровеличківської селищної ради про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи від 18 жовтня 2018 року, підпис від імені позивача в оспорюваній додатковій угоді виконано не ним, а іншою особою з наслідуванням її підпису, що свідчить про недотримання орендарем вимог, встановлених статтею 203 ЦК Українищодо вільного волевиявлення учасника правочину - орендодавця, яке б відповідало його внутрішній волі. Позивач не мав волевиявлення на збільшення строку оренди, і таке збільшення відбулось поза його волею, шляхом підписання додаткової угоди від його імені, що з урахуванням частини першої статті 215 ЦК України є підставою для визнання цього правочину недійсним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ Згода , не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів фактично ґрунтуються лише на одному доказі, а саме на висновку судово-почеркознавчої експертизи, при цьому експертиза проведена з порушенням передбаченого порядку дослідження об`єктів, переданих на експертизу, результати проведеної експертизи є сумнівними. Заявник посилається на порушення експертом методик проведення почеркознавчої експертизи, а також на упередженість суду при призначенні судової почеркознавчої експертизи, та надання судом переваги висновку експерта над іншими доказами, наявними у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 , заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 16 ЦК Українипередбачено, що визнання правочину недійсним є одним з визначених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК Україниволевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК Українипідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені у тому числі частиною третьою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановили та взяли до уваги те, що згідно з висновком судово-почеркознавчої експерта від 18 жовтня 2018 року, підписи від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді від 31 грудня 2007 року до договору оренди землі, виконано не самою ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням її підпису.

Висновки вказаної судової експертизи у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень процесуального закону у разі заперечення такого факту, у зв`язку з чим посилання у касаційній скарзі на те, що суди взяли до уваги лише висновок експертизи, а не всі докази у сукупності, є безпідставними.

Установивши, що оспорюваний договір укладено від імені позивача, однак підписаний не ним, а іншою особою, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання цього правочину недійсним відповідно до частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, оскільки встановлені під час розгляду обставини свідчать, що волевиявлення ОСОБА_1 на вчинення цього правочину, зокрема щодо збільшення строку договору оренди, було відсутнє.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено, що при проведені експертизи у експерта було недостатньо порівняльного матеріалу, оскільки останньому надано необхідний обсяг документів з вільними підписами позивача для дослідження. Експертиза призначена та проведена відповідно до вимог закону.

Докази того, що експертний висновок є недостатньо обґрунтованим і суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, при призначенні та проведенні експертизи істотно порушено процесуальні норми, які регламентують порядок її призначення та проведення, відсутні.

За наведених обставин, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, зводяться до необхідності переоцінки судом доказів і встановлених на їх підставі обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК Українизнаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів першої та апеляційної інстанції.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Згода залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська