Постанова

від 30.01.2019 по справі 921/777/17-г/5

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. Справа №921/777/17-г/5

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді - Плотніцького Б.Д.

суддів Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Михайлишин С.В.

та представників учасників судового процесу

від позивача (апелянта): Діденко Ю.О.;

від відповідача: не з'явились;

від третіх осіб: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вих. №09-1-8/990 від 19.09.2018,

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2018 (повний текст складено та підписано 12.09.2018),

у справі №921/777/17-г/5, суддя Стадник М.С.,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агро Холдинг", с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОПРОМ", м. Запоріжжя,

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ВІТА", м. Запоріжжя,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО-ПРОГРЕС", м. Запоріжжя,

Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-2", м. Запоріжжя,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ ПРОДУКТ", м. Запоріжжя,

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА-ІНВЕСТ" , м. Запоріжжя,

про cтягнення 35 217 587,00 доларів США (що еквівалентно 973 240 235,45 грн. станом на 18.12.2017) в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ЛАКОПРОМ", ТОВ "АРТО ВІТА", ТОВ "ЗЕРНО-ПРОГРЕС", ТОВ "УКРПРОМ-2", ТОВ "ДЕЙЛІ ПРОДУКТ", ТОВ "АГРОСФЕРА-ІНВЕСТ" за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 та за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011, ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У грудні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" звернулось з позовом про cтягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія АгроХолдинг" (Поручитель) 35 217 587,00 доларів США (що еквівалентно 973 240 235,45грн станом на 18.12.2017) в рахунок погашення заборгованості ТОВ "ЛАКОПРОМ", ТОВ "АРТО ВІТА", ТОВ "ЗЕРНО-ПРОГРЕС", ТОВ "УКРПРОМ-2", ТОВ "ДЕЙЛІ ПРОДУКТ", ТОВ "АГРОСФЕРА-ІНВЕСТ"(Позичальники) за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 та за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2018 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що станом на момент укладення Договору поруки дії Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 та Кредитного договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011 припинилися в силу закінчення строку їх дії, за волевиявленням Банку. Отже, станом на момент укладення Договору поруки (01.07.2016) ні Банк, ні Позичальники не брали на себе будь яких зобов'язань щодо надання кредиту та його повернення по зазначених Кредитних договорах, відсутні домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору, а отже порукою забезпечено зобов'язання, не передбачене умовами діючих кредитних договорів. При таких обставинах, зі зміною Банком умов виконання основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом по Кредитному договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 та Кредитному договору про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011 порука ТОВ "Мрія Агрохолдинг" за Договором поруки №09-1139/3-3 від 01.07.2016 припинилася в силу закону. Отже, підстави для покладення на Поручителя відповідальності за неналежне виконання Позичальниками за Кредитними договорами зобов'язань - відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вих. №09-1-8/990 від 19.09.2018. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, зокрема, що оскаржуване рішення прийняте судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що висновки місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову з посиланням, при цьому, на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі 310/11534/13-ц є безпідставними з огляду на різний зміст кредитних правовідносин, що є предметом розгляду у даній справі та у справі, що розглядалась Верховним Судом. Також, зазначає, що порука є дійсною, оскільки факт винесення судових рішень у справах про стягнення заборгованості з боржників чи припинення строку кредитних договорів не є перешкодою для укладення договору поруки. Скаржник стверджує, що оскільки зміни до кредитних договорів після укладення договору поруки сторони не вносили, рішення судів про стягнення боргу з позичальників винесені до 01.07.2016, тобто до укладення договору поруки, то висновки суду першої інстанції про збільшення відповідальності поручителя не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Заперечення інших учасників справи

Відповідач та треті особи відзиву на апеляційну скаргу не подали, участі уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДИВОСВІТ-КЛ" (згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців України та громадських формувань перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Козівзький цукровий завод", а 29.12.2015 на ТОВ ЛАКОПРОМ далі Позичальник 1), Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛ-2000" (перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Збаражський цукровий завод", а 29.12.2015 на ТОВ АГРО ВІТА , далі - Позичальник 2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Купаж" (перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Боршівський цукровий завод", а 03.02.2016 на ТОВ ЗЕРНО-Прогрес , далі Позичальник 3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Родючий край" (перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Ланівецький цукровий завод", а 30.12.2015 на ТОВ УКРПОМ-2 , далі - Позичальник 4), Товариством з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий елеватор "СІД СТОРЕДЖ" (перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Хоросківський цукровий завод", а 30.12.2015 на ТОВ ДЕЙЛІ ПРОДУКТ , далі Позичальник 5) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДМАРКЕТ-М" (перейменоване 24.01.2012 на ТОВ "Бучацкий цукровий завод", а 01.02.2016 на ТОВ АГРОСФЕРА-ІНВЕСТ , далі Позичальник 6) (далі разом - Позичальники), укладено наступні кредитні договори:

- Кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 (із змінами внесеними договорами про внесення змін №20-0089/2-1 від 24.01.2012, №20-0222/2-1 від 01.02.2012, №20-1349/2-1 від 20.04.2012, №20-1639/2-1 від 04.05.2012, №20-2074/2-1 від 11.07.2012, №20-3310/2-1 від 18.09.2012, №20-1355/2-1 від 24.04.2013, №20-2450/2-1 від 22.08.2013, №20-1555/2-1 від 30.05.2014, №20-1691/2-1 від 26.06.2014) (далі - Кредитний договір 1), за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику (Позичальник 1-6) кредит, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 46 000 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором. Після надання Позичальнику кредитних коштів на зазначену суму, подальше кредитування не здійснюється (п.п.2.1, 3.1 Кредитного договору 1);

- Кредитний договір про відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011 (далі - Кредитний договір із змінами внесеними договорами про внесення змін №20-0090/2-1 від 24.01.2012, №20-0223/2-1 від 01.02.2012, №20-1348/2-1 від 20.04.2012, №20-2073/2-1 від 11.07.2012, №20-3309/2-1 від 18.09.2012, №20-3534/2-1 від 15.10.2012, №20-1354/2-1 від 24.04.2013, №20-1693/2-1 від 26.06.2014, (далі - Кредитний договір 2), за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику (Позичальник 1-6) кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 33 500 000,00 доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені Договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 1, між Банком, як Кредитором та ТОВ "Мрія АгроХолдинг", як Поручителем 22.12.2011 укладено Договір поруки за №20-3603/3-3 (із змінами від 26.01.2012 та 21.03.2012), за умовами якого Поручитель, на засадах солідарного боржника, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором 1, зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті Кредитору несплачених Позичальником сум (п.2.1 Договору поруки).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором №20-3530/2-1 від 19.12.2011, між Банком, як Кредитором, та ТОВ "Мрія АгроХолдинг", як Поручителем, 22.12.2011 укладено договір поруки за №20-3604/3-3 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель, на засадах солідарного боржника, відповідно до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті Кредитору несплачених Позичальником сум (п. 2.1 р. 2 Договору поруки).

У зв'язку із неналежним виконання Позичальниками умов Кредитних договорів Банк звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовами до Позичальників та Поручителя з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 у справі №921/1386/14-г/8 позов задоволено частково. Стягнуто на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за кредитним договором №20-3531/2-1 від 19.12.2011:

- з ТОВ "Козівзький цукровий заводі 6 777 743 дол. США 15 центів заборгованості за кредитом;

- з ТОВ "Збаражський цукровий завод 13 067 510 дол США 50 центів, заборгованості за кредитом;

- з ТОВ "Борщівський цукровий завод" 361 662 дол. США 00 цент, заборгованості за кредитом;

- з ТОВ "Ланівецький цукровий завод 5 166 713 дол. США 24 цент, з яких 4 992 226 дол. США 88 центів заборгованість за кредитом,174 486 дол. США 36 центи заборгованість за відсотками;

- з ТОВ "Хоростківський цукровий завод 13 773 038 дол. США 77 центів заборгованості за кредитом;

- з ТОВ "Бучацький цукровий завод 5 813 335 дол. США 81 центів, з яких 5 616 791 дол. США 13 центів заборгованість за кредитом, 196 544 дол. США 68 центи заборгованість за відсотками;

- провадження у справі №921/1386/14-г/8 в частині стягнення 411 027 дол. США 57 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США=13,434133 грн) станом на 22.09.2014 р. становить 5 521 799,04 грн. заборгованості за кредитом та в частині стягнення 1 524 421 дол. США 57 центів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ (1 дол. США=13,434133 грн.) станом на 22.09.2014 становить 20 479 282 грн 12 коп. заборгованості по сплаті відсотків за кредитом припинено;

У солідарному стягненні суми грошових зобов'язань з Поручителя - ТОВ Мрія АгроХолдинг відмовлено у зв'язку з припиненням Договору поруки №20-3603/3-3 від 22.12.2011.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2014 (з урахуванням рішення Господарського суду від 27.11.2015, прийнятого при новому розгляді вимог про солідарне стягнення суми грошових зобов'язань з Поручителя - ТОВ Мрія АгроХолдинг ) у справі №921/1373/14-г/8 позов задоволено частково, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість за кредитним договором №20-3530/2-1 від 19.12.2011:

- з ТОВ "Козівзький цукровий завод 4 663 423 дол. США 35 центів, з яких 4 555 964 дол. США заборгованість за кредитом, 107 459 дол. США 35 центів заборгованість за відсотками;

- з ТОВ "Збаражський цукровий завод" 8 917 151 дол. США 09 центів з яких 8 711 673 дол. США заборгованість за кредитом, 205 478 дол. США 09 центів

- з ТОВ "Борщівський цукровий завод 3 476 586 дол. США 04 центів, з яких 3 396 475 дол. США заборгованість за кредитом, 80 111 дол. США 04 центів заборгованість за відсотками;

- ТОВ "Ланівецький цукровий завод 3 406 649 дол. США 50 центів, з яких 3 328 150 дол. США, заборгованість за кредитом, 78 499 дол. США 50 центів заборгованість за відсотками;

- з ТОВ "Хоростківський цукровий завод" 9 527 145 дол. США 20 центів, з яких 9 307 611 дол. США заборгованість за кредитом, 219 534 дол. США 20 центів заборгованість за відсотками;

- з ТОВ "Бучацький цукровий завод 4 299 193 дол. США 40 центів, з яких:- 4 200 127 дол. США заборгованість за кредитом, 99 066 дол. США 40 центів заборгованість за відсотками;

В позові в частині солідарного стягнення з поручителя ТОВ "Мрія АгроХолдинг" заборгованості в сумі 34 290 148,57 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.09.2014 складає 460 658 416, 48грн та пені в сумі 171552,30грн відмовлено у зв'язку з припиненням Договору поруки №20-3604/3-3 від 22.12.2011.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В силу зазначеної норми та суб'єктного складу учасників у даній справі та господарських справах №921/1373/14-г/8 та №921/1386/14-г/8 суд приймає як такі, що не потребують додаткового доказування обставини наявності невиконаного Позичальниками зобов'язання за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому, 01.07.2016 між Банком, як Кредитором та ТОВ Мрія АгроХолдинг , як Поручителем, укладено Договір поруки №09-1139/3-3 яким забезпечено виконання Позичальниками зобов'язань за Кредитним договором 1 наданим у розмірі 46 000 000,00 доларів США та за Кредитним договором 2 наданим у розмірі 33 500 000, 00 доларів США, датою остаточного повернення яких є 26.04.2016.

Відповідно до умов договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у сукупному обсязі не більше 35 217 587, 00 доларів США по обох Кредитних договорах, а не по кожному окремо, враховуючи нараховані проценти за Кредитним договором 1 виходячи з встановлених Кредитором процентних ставок у розмірі 3-місячний Libor + 15,5% річних (але не більше 20% річних), та процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 18% річних та за Кредитним договором 2 виходячи з встановлених Кредитором процентних ставок у розмірі 3-місячний Libor + 10% річних (але не більше 15% річних), та процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі 18% річних.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін.

Порука за цим Договором припиняться в наступних випадках: - в разі припинення забезпечених нею зобов'язань; - через 10 років після настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором, який визначений у п. 2.1 цього договору, в забезпечення виконання яких надана порука, якщо Кредитор не пред'явить вимоги до Поручителя (п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України); - в інших випадках визначених законодавством України. (п.5.3 Договору поруки).

В пункті 5.7. Договору поруки Поручитель підтвердив те, що він обізнаний про наявність судових спорів на підставі Кредитного договору та про наявність рішень у судових справах №921/1386/14-г/8 та №921/1373/14-г/8 на дату підписання цього Договору.

Відмовляючи Банку в задоволенні позовних вимог до Поручителя за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2, Господарський суд Тернопільської області з посиланням на те, що Банк не вніс зміни до умов договору поруки щодо строків повернення зобов'язань за Кредитними договорами, а саме 10-й день одержання вимог від 11.09.2014, а такою залишилася дата кінцевого повернення - 26.04.2016, дійшов висновку про збільшення відповідальності Поручителя за Кредитними договорами, оскільки відсотки нараховані після встановленої у вимозі дати дострокового повернення всієї суми заборгованості за кредитними договорами.

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано наступне.

Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції

Як свідчать матеріали справи, Договір поруки, на підставі якого заявлено позов у даній справі, було укладено 01 липня 2016 року.

Станом на дату укладення Договору поруки заборгованість за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 становила 80 250 152, 05 дол. США без врахування пені та судового збору, що підтверджується рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2016 у справі №921/1386/14-г/8 (заборгованість 45 960 003, 47 дол. США) та рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 22.09.2014 і 27.11.2015 у справі №921/1373/14-г/8 (заборгованість 34 290 148, 58 дол. США).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України (ЦК України) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В силу частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною другою статті 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Пунктом 2.1. Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у сукупному обсязі не більше 35 217 587, 00 доларів США по обох Кредитних договорах, а не по кожному окремо.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що, укладаючи Договір поруки, ТОВ Мрія АгроХолдинг взяло на себе зобов'язання частково відповідати за виконання Кредитного договору 1 та Кредитного договору 2 на суму 35 217 587, 00 дол. США, із загальної суми заборгованості, яка встановлена рішеннями судів в розмірі 80 250 152, 05 дол. США.

Відповідно до частини 1 статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В силу зазначеної норми припинення поруки можливе лише за одночасного дотримання двох умов: зміни зобов'язання і така зміна призводить до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

В межах даної справи встановлено, що обсяг відповідальності ТОВ Мрія АгроХолдинг , як Поручителя, був обмежений чітко встановленою сумою, а отже обсяг його відповідальності не міг збільшитись.

За таких обставин, висновки Господарського суду Тернопільської області про припинення поруки внаслідок збільшення відповідальності поручителя не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, однією з підстав для відмови в позові Господарський суд Тернопільської області зазначив те, що станом на момент укладення Договору поруки (01.07.2016) ні Банк, ні Позичальники не брали на себе будь яких зобов'язань щодо надання кредиту та його повернення по зазначених Кредитних договорах, відсутні домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору, а отже порукою забезпечено зобов'язання, не передбачене умовами діючих кредитних договорів.

Стаття 553 ЦК України передбачає, зокрема, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно вимог статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, закінчення строку кредитування, дострокова вимога про виконання зобов'язання, як і постановлення судового рішення про стягнення заборгованості чи відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання не припиняє грошових зобов'язань боржника.

При цьому, в статтях 546 та 548 ЦК України йдеться про забезпечення виконання зобов'язання як такого, без конкретизації про виконання зобов'язання саме з дотриманням умов, визначених змістом зобов'язання, зокрема, у строк, встановлений договором або законом.

Норми ЦК не передбачають прямої заборони можливості укладення правочинів про застосування заходів забезпечення виконання зобов'язань, в т.ч. і поруки, після їх порушення, оскільки такі зобов'язання вже не виконані, що, у даному випадку, підтверджується рішеннями господарського суду.

З огляду на положення статей 553, 554 ЦК України для укладення договору поруки обов'язковою умовою є наявність у боржника обов'язку, який він має виконати перед кредитором, тобто дійсність зобов'язання щодо виконання якого надається порука.

Відповідні висновки зроблено в постановах Верховного Суду № 910/1446/18 від 04.12.2018 та № 918/341/16 від 02.08.2018.

Матеріалами справи підтверджено дійсність та чинність невиконаних грошових зобов'язань за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Банк, як Кредитор, та ТОВ Мрія АгроХолдинг , як Поручитель, не були обмежені в праві укласти Договір поруки в забезпечення як порушених грошових зобов'язань, так і в забезпечення грошових зобов'язань, щодо яких ухвалено рішення суду про їх примусове стягнення.

Укладення договору поруки в забезпечення порушеного зобов'язання не впливає на дійсність та чинність такої поруки.

Також, колегія суддів не може погодитись з твердженням суду першої інстанції про те, що право Банку нараховувати відсотки за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальників вимог згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 по справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції не враховано, що у пункті 3.2. Кредитних договорів 1 та 2 передбачено, що у випадку порушення Позичальником строку погашення заборгованості по Кредиту у строк(и), встановлений у п. 2,1, п. 2,2 цього Договору, починаючи з дня, наступного за датою, коли Позичальник повинен був погасити Кредит (чи відповідну його частину, згідно з графіком), проценти, що нараховуються на прострочений до сплати Кредит (його частину), встановлюється у розмірі 18% (вісімнадцять процентів) річних.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012 зазначено , що правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

З огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Банк за умовами Кредитних договорів 1 та 2 Банк мав право нараховувати проценти на прострочений до сплати Кредит.

Висновки суду

Проаналізувавши зазначені вище обставини в сукупності, враховуючи дійсність зобов'язання за Кредитними договорами 1 та 2 в розмірі 80 250 152, 05 дол. США, що підтверджено судовими рішеннями, приймаючи до уваги обмежений обсяг відповідальності Поручителя в розмірі не більше 35 217 587, 00 доларів США, та право учасників правовідносин укласти договір поруки щодо простроченого зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк про стягнення з поручителя 35 217 587, 00 доларів США в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

З врахуванням викладеного у сукупності, за даних фактичних обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

Судовий збір за подання позову та розгляд справи в суді апеляційної інстанції, в порядку вимог ст. 129 ГПК України, покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.09.2018 у справі № 921/777/17-г/5 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія АгроХолдинг" (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68, ідентифікаційний код 35218853) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) 35 217 587,00 (тридцять п'ять мільйонів двісті сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) доларів США в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКОПРОМ" (69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, 22, ідентифікаційний код 37822726), Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТО ВІТА" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 48, ідентифікаційний код 37753679), Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО-ПРОГРЕС" (69003, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Свердлова, 9, ідентифікаційний код 37971005), Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-2" (69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 118, ідентифікаційний код 37377760), Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЙЛІ ПРОДУКТ" (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Металургів, 4, ідентифікаційний код 37753642), Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСФЕРА-ІНВЕСТ" (69003, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Горького, 29, ідентифікаційний код 37289287) за Кредитним договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №20-3531/2-1 від 19.12.2011 та за Кредитним договором про відкриття невідновлювальної кредитної лінії №20-3530/2-1 від 19.12.2011.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія АгроХолдинг" (48257, Тернопільська область, Гусятинський район, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 68, ідентифікаційний код 35218853) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) 560 000 (п'ятсот шістдесят тисяч) грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 840 000 (вісімсот сорок тисяч) грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.02.2019

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Г.Т. Кордюк

Н.М. Кравчук