Рішення

від 23.01.2019 по справі 1340/5475/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5475/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю:

представника позивача Сеньків А.І.

представника відповідачів Сахман П.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків ДФС в особі відокремленого структурного підрозділу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед з вимогами :

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на 14389923,00 грн. суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати відповідачів збільшити на 14389923,00 грн., в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (?Накл) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач свої вимоги аргументує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед є правонаступником трьох інших юридичних осіб, які припинені шляхом їх приєднання до позивача. Всі три юридичні особи правопопередники були зареєстровані як платники податку на додану вартість. У зв'язку, з тим, що вказані юридичні особи припинились шляхом їх реорганізації, а саме: шляхом приєднання до позивача, що передбачає правонаступництво, ними подано до органів ДФС за місцем обліку податкові декларації з ПДВ з відповідними додатками 4. У вказаних додатках зроблено заяву, щоб ?Накл кожної з юридичних осіб правопопередників включити до показника ?Накл правонаступника (позивача). Задекларовані правопопередниками показники ?Накл підтверджено документальними перевірками. З метою включення показників ?Накл платника правопопереників до показника ?Накл позивача як правонаступника, ним подано за місцем обліку податкові декларації з ПДВ разом з заявами в складі додатку 4. На звернення позивача, відповідачами надано відповіді, у яких ними не оспорюється правомірність та необхідність збільшення показника ?Накл позивача на суму 14389923,00 від правопопередників. Разом з тим причиною невключення в системі електронного адміністрування ПДВ до показника ?Накл позивача відповідних показників ?Накл від правопопередників є неготовність програмного забезпечення системи електронного адміністрування ПДВ. Відповідачами ?Накл правопопередників не включено до ?Накл позивача в електронній системі адміністрування ПДВ. Відтак, вважає, що бездіяльність відповідачів порушує права та інтереси позивача. Просить суд задовільнити позов в повному обсязі.

Відповідач 1 свої заперечення аргументує тим, що згідно зазначеної постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі Порядк № 569), система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Право на збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та відображення у витягу з системи електронного адміністрування має лише Державна фіскальна служба України. Вважає, що Офіс великих платників податків ДФС не наділений повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, а отже, у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку у розмірі 14389923,00 грн, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зобов'язання Офіс великих платників податків ДФС збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку ТзОВ Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні. Отже, позовні вимоги ТзОВ Агро ЛВ Лімітед є безпідставними, з урахуванням тієї обставини, що Офісом великих платників податків ДФС не допущено жодних порушень та бездіяльності. Враховуючи вищенаведене просить суд відмовити в позові повністю.

Відповідач 2 свої заперечення аргументує тим, що система електронного адміністрування працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до ст. 200- 1 ПК України, та Порядку № 569 і не допускає ручного втручання в її роботу. Зазначає, що внесення змін до Системи електронного адміністрування ПДВ не в автоматизованому порядку не передбачено Податковим законодавством України. Тому, враховуючи те, що у спірних правовідносинах відсутній законодавчо визначений обов'язок відповідача здійснити ту чи іншу дію для виправлення даних звітності в СЕА ПДВ, вважає, що відсутня протиправна бездіяльність ДФС України щодо не збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку у розмірі 14389923,00 грн на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також безпідставні позовні вимоги щодо зобов'язання ДФС України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку на яку ТзОВ Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав суду відповідь на відзиви в якому додатково зазначив, що посилання відповідача 2 на неможливість втручання в роботу Системи електронного адміністрування ПДВ, оскільки така працює в автоматичному режимі, безпідставне з огляду на те, що обов'язок ДФС забезпечити такий автоматичний режим Системи електронного адміністрування ПДВ, в якому, в тому числі відбуватиметься збільшення суми ?Накл правонаступника на суми ?Накл правопопередників. Також зазначив, що доводи відповідача 1 про те, що позовні вимоги лежать поза сферою його компетенції як контролюючого органу та органу системи ДФС, позивач вважає обґрунтованими, у випадку, якщо питання формування показників в Системи електронного адміністрування ПДВ та функціонування самої Системи електронного адміністрування ПДВ належить виключно до компетенції ДФС України.

Ухвалою суду від 19 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09 січня 2019 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні, з посиланням на аргументи, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, позовні вимоги підтримав з викладених міркувань, просить позов задовольнити.

Представник відповідачів дав аналогічні пояснення, з посиланням на аргументи, викладені в відзивах на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, та

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед ЄДРПОУ 34943719, перебуває на обліку, в якості платника податків, у Львівському управлінні Офісу великих Платників Податків Державної фіскальної служби України.

Позивач правонаступник юридичних осіб, які припинені шляхом їх приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед , а саме:

- приватного підприємства КФГ Агросервіс (ЄДРПОУ 33775463), припинено 29.03.2018 р. за рішенням засновників, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (т. 2 а.с. 10-17);

- товариства з обмеженою відповідальністю Агромарк Юкей (ЄДРПОУ 34263345), припинено 19.06.2018 р. за рішенням засновників, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; (т. 2 а.с. 1-9);

- товариства з обмеженою відповідальністю Агролендінвест Юкей (ЄДРПОУ 34510047), припинено 14.06.2018 р. за рішенням засновників, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (т. 2 а.с. 18-26)

23.02.2018 року Ліквідатором ПП КФГ Агросервіс складено передавальний акт, згідно з яким всі зобов'язання, активи та власний капітал переходять до правонаступника - ТзОВ Агро ЛВ Лімітед . (т.1 а.с. 232)

31.05.2018 року Ліквідатором ТзОВ Агромарк Юкей складено передавальний акт, згідно з яким всі зобов'язання, активи та власний капітал переходять до правонаступника - ТзОВ Агро ЛВ Лімітед . (т.1 а.с. 181)

31.05.2018 року Ліквідатором ТзОВ Агролендінвест Юкей складено передавальний акт, згідно з яким всі зобов'язання, активи та власний капітал переходять до правонаступника - ТзОВ Агро ЛВ Лімітед . (т.1 а.с. 149)

Згідно витягу ДФС України з системи електронного адміністрування ПДВ № 5324427 від 05.03.2018 року, на момент припинення ПП КФГ Агросервіс сума податку, на яку підприємство мало право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл) становила 359694,91 грн. (т.1 а.с. 15).

Згідно витягу ДФС України з системи електронного адміністрування ПДВ № 31328165 від 31.05.2018 року, на момент припинення ТзОВ Агромарк Юкей сума податку, на яку підприємство мало право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл) становила 13003921,11 грн. (т.1 а.с. 16).

Згідно витягу ДФС України з системи електронного адміністрування ПДВ № 3 від 31.05.2018 року, на момент припинення ТзОВ Агролендінвест Юкей сума податку, на яку підприємство мало право зареєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл) становила 1026308,00 грн. (т.1 а.с. 17).

У зв'язку, з тим, що вказані юридичні особи припинились шляхом їх реорганізації, а саме: шляхом приєднання до позивача, що передбачає правонаступництво, ПП КФГ Агросервіс подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2018 року, ТзОВ Агромарк Юкей за травень 2018 року, ТзОВ Агролендінвест Юкей за травень 2018 року з відповідними додатками 4. У вказаних додатках було зроблено заяву, щоб ?Накл кожної з юридичних осіб правопопередників включити до показника ?Накл правонаступника (позивача). (т.1 а.с. 38-67)

Згідно з результатами документальних перевірок задекларовані правопопередниками показники ?Накл підтверджено, та долучено до матеріалів справи акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Агролендінвест Юкей від 16.05.2018 року № 1214/13-01-14-12/34510047 (т.1 а.с. 68-85), акт про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ Агромарк Юкей від 16.05.2018 року № 1215/13-01-14-02/34263345, (т.1 а.с. 98 - 116), довідка про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП КФГ Агросервіс від 12.03.2018 року № 634/13-01-14-18-12/33775463. (т.1 а.с. 128- 139).

Позивачем подано за місцем обліку податкові декларації з ПДВ разом з заявами в складі додатку 4, а саме:

- в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації з ПДВ за березень 2018 р. (реєстраційний номер 9098506434) подана заява позивача як правонаступника реорганізованого ПП КФГ Агросервіс , та відображена сума ?Накл 359694,00 грн. (т.1 а.с.27-30)

- у податковій декларації з ПДВ за червень 2018 р. (реєстраційний номер 9148370392) була подана заява позивача, як правонаступника реорганізованого ТОВ Агромарк Юкей , та відображена сума ?Накл 13003921,11 грн, а також сума ?Накл 1026308,00 грн від реорганізованого ТОВ Агролендінвест Юкей . (т.1 а.с.31-33).

Позивач подав заяву від 25.09.2018 року № 605 до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в якій просить збільшити на 14389923,00 грн показники ?Накл ТзОВ Агро ЛВ Лімітед в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Листом від 05.10.2018 року відповідачем надано відповідь, де зазначено, що врегулювання питання щодо збільшення реєстраційної суми правонаступника на підставі показників формули платника що реорганізується, у ДФС тривають роботи по доопрацюванню системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Зазначено, що після доопрацювання вказаного механізму відповідна інформація буде опублікована на офіційному веб-порталі ДФС.

Однак відповідачем ?Накл правопопередників не включено до ?Накл позивача в електронній системі адміністрування ПДВ.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вчиненні жодних дій щодо збільшення показника ?Накл в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового Кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового Кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Положеннями ст. 200 Податкового кодексу України встановлюється єдиний порядок сплати узгоджених сум з податку на додану вартість. Податковий кодекс України не містить інших норм, які б встановлювати якісь особливості сплати узгоджених сум, зокрема, стосовно уточнюючих розрахунків.

Пунктом 200.1. ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст.200-1.1 розділу V Податкового кодексу України, якою визначено, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість , із змінами і доповненнями (далі - Порядок №569).

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до п. 10, 13 Порядку № 569, зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС. Також, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 200-1.1 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно пункту 200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 цього Кодексу.

Відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України, Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ??НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу.

?НаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу;

?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників ?НаклОтр та ?НаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників ?НаклОтр, ?НаклВид та ?Митн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.

Під час обрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку.

Сума ?Накл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми ?Накл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Таким чином, згідно положень податкового законодавства система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні, а саме Держаної фіскальної служби України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і усі дії пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто на Державну фіскальну службу України покладається обов'язок щодо забезпечення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд погоджується з доводами Офісу великих платників податків ДФС, про те, що позовні вимоги лежать поза сферою його компетенції як контролюючого органу та органу системи ДФС.

З матеріалів справи суд встановив, що ПП КФГ Агросервіс подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2018 року, ТзОВ Агромарк Юкей за травень 2018 року, ТзОВ Агролендінвест Юкей за травень 2018 року. Показники ?Накл кожного з правопопередників, які зазначені у цих деклараціях повністю відповідають показникам ?Накл задекларованих кожним з правопопередників в деклараціях за попередні звітні періоди, що передували останньому звітному періоду (01 місяць 2018 - для ПП КФГ Агросервіс , 03 місяць для ТОВ Агролендінвест Юкей , 03 місяць для ТзОВ Агромарк Юкей ). Задекларовані правопопередниками показники ?Накл підтверджено документальними перевірками.

Позивачем подано за місцем обліку податкові декларації з ПДВ разом з заявами в складі додатку 4, а саме:

- в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість до декларації з ПДВ за березень 2018 р. (реєстраційний номер 9098506434) подана заява позивача як правонаступника реорганізованого ПП КФГ Агросервіс , та відображена сума ?Накл 359694,00 грн. (т.1 а.с.27-30)

- у податковій декларації з ПДВ за червень 2018 р. (реєстраційний номер 9148370392) була подана заява позивача, як правонаступника реорганізованого ТОВ Агромарк Юкей , та відображена сума ?Накл 13003921,11 грн, а також сума ?Накл 1026308,00 грн від реорганізованого ТОВ Агролендінвест Юкей . (т.1 а.с.31-33).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, щодо наявності права позивача використання показника ?Накл у сумі 14389923,00 грн, що також не заперечувалось відповідачем.

Таким чином, бездіяльність відповідача 2, що полягає у незабезпеченні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення суми податку на додану вартість, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 14389923,00 грн - є протиправною.

Щодо зобов'язання відповідача збільшити на суму 14389923,00 грн, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (?Накл) в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційні, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі Рисовський проти України , в якому суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС збільшити на 14389923,00 грн, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (?Накл) в Єдиному реєстрі податкових накладних, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, для відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити на 14389923,00 грн, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (?Накл) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем - ТзОВ Агро ЛВ Лімітед при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3524,00 грн, що документально підтверджується платіжним дорученням № 56190 від 13.11.2018 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, а саме визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України та зобов'язано таку вчинити дії, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3524,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на 14389923,00 грн суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (пл. Львівська 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 39292197) збільшити на 14389923 (чотирнадцять мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн 00 коп., в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед (вул. Січових Стрільців, 43, с. Забужжя, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80400; ЄДРПОУ 34943719) має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (?Накл) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (пл. Львівська 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро ЛВ Лімітед (вул. Січових Стрільців, 43, с. Забужжя, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, 80400; ЄДРПОУ 34943719) судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 04.02.2019р.

Суддя Коморний О.І.