Постанова

від 04.02.2019 по справі 815/1531/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1531/18

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства Степовий до Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправними дії та бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року ВАТ Степовий (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області (надалі - відповідач, Степова сільрада), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит на отримання публічної інформації від 27.02.2018 року, який містить 8 питань;

- зобов'язати відповідача надати відповідь на вищезазначений запит з копіями запитуваних документів в установлений законом строк;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації від 27.02.2018 року, який містить 6 питань;

- зобов'язати відповідача надати відповідь на вищезазначений запит з копіями запитуваних документів в установлений законом строк;

- зобов'язати відповідача в двадцятиденний строк з дня набрання постановою суду першої інстанції законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення, а копію цього звіту направити позивачу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він звернувся до Степової сільради з двома запитами на отримання публічної інформації, один з яких містить шість питань, а інший вісім. Відповідач протиправно відмовив позивачу в задоволенні запиту на отримання публічної інформації, що містить 6 питань, на підставі того, що запитувані позивачем документи містять інформацію з обмеженим доступом, а також у зв'язку з тим, що сільський голова не є органом місцевого самоврядування, а отже не є розпорядником інформації. При цьому відповідь на запит, що містить 8 питань, відповідач взагалі не надав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2018 року ВАТ Степовий звернулось до Степової сільради з двома запитами на отримання публічної інформації.

Згідно вказаних запитів на отримання публічної інформації, позивач просив відповідача надати повну та достовірну інформацію, перший запит містить 6 питань, другий 8 питань.

Вищезазначені запити були отримані відповідачем 28.02.2018 року, що підтверджується відмітками про їх отримання, зробленими головою Степової сільської ради на зворотньому боці других екземплярів запитів позивача.

02.03.2018 року на електрону адресу ВАТ Степовий надійшов лист Степової сільради від 02.03.2018 року №119/02-11, в якому останній повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що частина протоколів здана в архів та з технічними проблемами (необхідністю заправки картриджа) запитувана інформація буде надана в термін до 20 робочих днів.

02.04.2018 року відповідач листом від 29.03.2018 року №186/02-11 відмовив позивачу в задоволенні запиту на отримання публічної інформації від 27.02.2018 року (що містить 6 питань) на підставі того, що запитувані позивачем документи містять інформацію з обмеженим доступом, а також того що сільський голова не є органом місцевого самоврядування, а отже не є розпорядником інформації.

При цьому відповідь на другий запит, що містить 8 питань, відповідачем позивачу надано не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у задоволенні запиту позивача на отримання публічної інформації через наявність у документах відповідача інформації з обмеженим доступом є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України Про доступ до публічної інформації .

Згідно ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону України Про доступ до публічної інформації запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно п.1 ч.1 ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядниками інформації визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Як вже зазначалося вище, позивач 27.02.2018 року звернувся з запитами на отримання публічної інформації до Степової сільради.

Степова сільрада є органом місцевого самоврядування, а отже в силу законодавчих положень виступає розпорядником публічної інформації.

Таким чином, посилання відповідача у листі від 29.03.2018 року №186/02-11 на те, що сільський голова не є розпорядником інформації в розумінні ч.1 ст.13 Закону України Про доступ до публічної інформації є безпідставними, оскільки позивач звертався з запитами не до сільського голови особисто, а до Степової сільради, яку сільський голова очолює, як до суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що запит позивача на отримання публічної інформації, в задоволенні якого відповідачем було відмовлено, містить наступні 6 питань:

- належним чином завірену копію тимчасової угоди на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку від 01.12.2016 року, яка була затверджена Рішенням Степової сільської ради від 22.11.2016 року №161-VII;

- належним чином завірені копії платіжних документів, підтверджуючих сплату ОСОБА_4 орендної плати за тимчасовою угодою на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку від 01.12.2016 року, яка була затверджена Рішенням Степової сільської ради від 22.11.2016 року №161-VII;

- надати інформацію та пояснення щодо юридичної природи тимчасової угоди на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плані на земельну ділянку від 01.12.2016 року , яка була затверджена Рішенням Степової сільської ради від 22.1 1.2016 року;

- надати інформацію та пояснення, на яких законних підставах та керуючись якими законодавчими актами, Степовою сільською радою було передано у користування гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 31,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за тимчасовою угодою на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку від 01.12.2016 року, яка була затверджена Рішенням Степової сільської ради від 22.11.2016 року №161-VII;

- надати інформацію та пояснення стосовно реєстрації тимчасової угоди на внесення орендної плати за землю до місцевого бюджету Роздільнянського району до укладення договору орендної плати на земельну ділянку від 01.12.2016 року, яка була затверджена Рішенням Степової сільської ради від 22.11.2016 року №161-VII;

- належним чином завірені копії договорів, за якими Степова сільська рада передавала громадянину ОСОБА_4 у користування земельну ділянку площею 31,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з 2014 по 2016 рік з усіма підтверджуючими документами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3, п.2 ч.1 ст.5 Закону України Про доступ до публічної інформації право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ч.2 ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною 1 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації , згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Так відповідно до ч.2 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації передбачено можливість здійснення обмеження відповідно до закону доступу до інформації при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Разом з тим, за приписами ч.5 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації зазначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При цьому зазначене положення (при дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті) не поширюється тільки на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Аналогічне положення відображене у ч.11 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування , згідно якого акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

Складовою частиною комунального майна є земля (ч.1 ст.142 Конституції України, ч.1 ст.60 Закону Про місцеве самоврядування в Україні ). Відповідно, не може бути обмежено доступ до інформації про земельні ділянки, надані приватним особам у користування або передані у власність, а так само прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали такі ділянки.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.11 Закону України Про інформацію інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

В абзаці 2 ч.3 ст.5 Закону України Про захист персональних даних визначено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Крім того, відповідно що ч.7 статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації зазначено, що обмеженню доступу, за приписами, підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 28.02.2018 року у справі №806/1726/16.

Таким чином, не підлягає обмеженню в наданні за запитами про публічну інформацію інформація про прізвища, ім'я, по батькові фізичних осіб, умови отримання від органів державної влади і органів місцевого самоврядування у користування або у власність державного або комунального майна, земельних ділянок, коштів, копії відповідних правових актів й договорів, які містять вказану інформацію. Якщо у договорі купівлі-продажу, правовому акті органу влади міститься інша інформація, яка має ознаки конфіденційної, то при наданні копій вказаних документів вона підлягає вилученню у спосіб, який унеможливлює її з'ясування.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відмова Степової сільради, викладена у листі від 29.03.2018 року №186/02-11 у задоволенні запиту позивача на отримання публічної інформації від 27.02.2018 року (який містить 6 питань) через наявність у документах відповідача (договорах оренди землі чи майна) інформації з обмеженим доступом є протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Також представник відповідача у відзиві на адміністративний позов посилався на те, що питання 3, 4 та 5 запиту від 27.02.2018 року (що містить 6 питань) за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України Про звернення громадян , а тому розпорядник інформації повинен відмовити у задоволені такого запиту через невідповідність його предмета вимогам Закону України Про доступ до публічної інформації , з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1, абз.2 п.3.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти (п.1 ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

Якщо ж запит стосується інформації, яка міститься, зокрема, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною.

Одержавши запит на інформацію, який подано згідно з Законом України Про доступ до публічної інформації , проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону України Про звернення громадян , розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (п.2 ч.5 ст.19, п.4 ч.1 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації ), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом України Про звернення громадян . При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п'ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України Про звернення громадян .

Проте, в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані будь-які докази на підтвердження того, що відповідач повідомив у п'ятиденний строк позивача про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України Про звернення громадян .

Замість цього, відповідач розглянув запит позивача по суті та відмовив в наданні інформації у зв'язку із запитуванням позивачем документів, що містять інформацію з обмеженим доступом. Разом з цим, відповідач не пояснив наявність якої саме конфіденційної інформації в документах заважало йому, як розпоряднику запитуваної публічної інформації, надати її.

Також відповідачем не було надано відповідь на другий запит від 27.02.2018 року, що містить 8 питань, з цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 3 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані: надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Стаття 14 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлює обов'язок відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України Про доступ до публічної інформації закріплено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із ч.3 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Отже, як вбачається з копій запитів наданих позивачем до суду, головою Степової сільради на зворотному боці других екземплярів запитів, що належать позивачу, було проставлено дату їх отримання, а саме 28.02.2018 рік, його прізвище та ініціали, власний підпис та текст: Ознайомлений . Вказане відповідачем спростовано не було, але і відповіді на вказаний запит позивачу у встановлені законом строки та порядок надано не було.

Посилання відповідача на те, що позивачу для отримання відповіді на вказаний вище запит необхідно звернутись до іншої уповноваженої особи, а саме до секретаря сільської ради, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, та не доведено відповідачем, останнім не було надано позивачу будь-яку відповідь на вказаний запит, як і не було перенаправлено цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача, відповідно до ч.3 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Також колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача про те, що ознайомлення голови Степової сільради з запитом на отримання публічної інформації від 27.02.2018 року (на 8 питань) не свідчить про отримання цього запиту самою Степовою сільрадою, як розпорядником публічної інформації, оскільки таке твердження спростовується матеріалами справи та поясненнями позивача. Крім цього відповідачем було надано відповідь на другий запит позивача на публічну інформацію (на 6 питань), якій було подано саме у такій спосіб, що і запит на 8 питань.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, обґрунтованості своїх дій та бездіяльності.

Враховуючи наведене, колегія суддів робить висновок, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Степової сільської ради Роздільнянського району Одеської області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати його прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.