ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2540/2784/18 Головуючий у І інстанції - Кашпур О.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.,
при секретарі: Андрієнко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліта Еко" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліта Еко" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просило визнати противоправним та скасувати рішення Відповідача від 24 січня 2018 року № 0004751305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "Аліта Еко" у розмірі 1762.00 грн.
Свої вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Аліта Еко" мотивує тим, що рішення про застосування штрафних санкцій було винесено протиправно за відсутності вчинення Позивачем порушення вимог законодавства щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також, Позивач зазначає, що перерахування єдиного внеску на помилковий рахунок не свідчить про те, що ним не виконано обов'язку щодо своєчасної сплати цього платежу. Крім того, Позивач звертає увагу на те, що помилка виникла через те, що відомості про рахунок Менської ОДПІ (Щорське відділення) було розміщено на сайті відповідача. Тобто, Позивач наполягає на тому, що ним були вчинені належні дії щодо виконання своїх обов'язків, за таких умов вважає незаконним застосування до нього штрафних санкцій.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24 січня 2018 року № 0004751305.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Аліта Еко" в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Зокрема, Відповідач зазначає, що ТОВ "Аліта Еко" у період з 21.10.2016 року по 28.12.2017 року було несвоєчасно сплачено єдиний соціальний внесок, а саме Позивачем сплачено суму єдиного соціального внеску на інший рахунок, який на момент сплати зобов'язань був недійсний.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, рішенням ГУ ДФС в Чернігівській області від 24 січня 2018 року № 0004751305 Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ТОВ Аліта еко застосовано штраф (20 %) у розмірі 13 250,77 грн. за період з 21.10.2016 по 28.12.2017 року та нараховано пеню у розмірі 896,35 грн., а всього в сумі 14147,12 грн.
ТОВ АЛІТА ЕКО у період з 21.10.2016 року по 28.12.2017 року було перераховано єдиний соціальний внесок на рахунок Менської ОДПІ (Щорське відділення) згідно платіжних доручень № 32 від 03.10.2016 року на суму 2 277,00 грн.; № 63 від 02.11.2016 року на суму 2500,00 грн.; № 95 від 05.12.2016 року на суму 2 595,03 грн. (а.с. 26-28).
В платіжних дорученнях зазначено розрахунковий рахунок, на який перераховуються кошти № 37191210022523.
Як свідчить лист з офіційного сайту ГУ ДФС в Чернігівській області з 03 жовтня 2016 року розпочали діяти нові рахунки за балансовим рахунком 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування в органах ДФС. Серед переліку ОДПІ, по яким відкриті нові рахунки значиться Менська ОДПІ (Щорське відділення).
У той же час, серед рахунків Менської ОДПІ (Щорське відділення) значиться рахунок № 37191210022523 (а.с. 29, 30).
15 грудня 2016 року, з метою виправлення помилки, ТОВ Аліто Еко була направлена заява до Відповідача із проханням перерахувати з невірно вказаного рахунку помилково перераховані кошти на правильний рахунок.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до Позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, за приписами пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 7, 8 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.
За приписами частини 10 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, положеннями пункту 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16 січня 2016 року № 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 року за № 193/28323 (далі - Порядок № 6) визначено, що повернення Коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 6 у разі задоволення Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає Заяву з відміткою про підтвердження повернення Коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності .
Таким чином, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати; помилка при зазначенні невідповідного рахунку 3719, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ, з чим погоджується колегія суддів.
Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1008/16 (№ К/9901/22080/18).
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку з чим погоджується колегія суддів, що помилка Позивача у зазначенні рахунку 3719 Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування при перерахуванні єдиного соціального внеску згідно платіжних доручень у жовтні-грудні 2016 року не може слугувати підставою для застосування до нього штрафних санкцій за несплату несвоєчасну сплату внеску, а тому рішення ГУ ДФС в Чернігівській області від 24 січня 2018 року № 0004751305 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст складено 04.02.2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2019 |
Оприлюднено | 05.02.2019 |
Номер документу | 79585420 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мельничук Володимир Петрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні