Рішення

від 24.01.2019 по справі 911/2354/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Справа № 911/2354/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АБС»

(04108, м. Київ, пр-т Правди, 31-А, код 40729612)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-БУДІЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МРІЯ» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського,1-Б, код 38273786)

про стягнення 1137836,74 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АБС» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-БУДІЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МРІЯ» про стягнення 1137836,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині сплати авансового платежу згідно договору від 01.08.2017 № 24/7.

Ухвалою господарського суду від 09.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

05.12.2018 через канцелярію суду надійшла заява-клопотання, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, з метою надання йому часу підготувати та надіслати суду та позивачу відзив на позовну заяву. Ухвалою від 06.12.2018 було продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 06.12.2018, розгляд справи відкладено на 10.01.2018. Розглянувши вказане клопотання в частині продовження строку для подання відзиву (зазначено в тексті клопотання), суд дійшов висновку, що вказане клопотання в порушення вимог п. 4 ст. 170 ГПК України, не містить зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; строк до якого продовжити подачу відзиву на позовну заяву. Суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права на подання відзиву на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку згідно ст. 119 ГПК України. Однак, на дату розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.01.2019 постановлено закрити підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 24.01.2019.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали Господарського суду Київської області від 09.11.2018, 06.12.2018 та 10.01.2019 направлялись відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу, зазначену позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правої позиції, викладеної в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2017 між ТОВ Виробничо-будівельна компанія Мрія (замовник) та ТОВ Компанія АБС (підрядник) був укладений договір №24/17, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та засобами, використовуючи власне або орендоване обладнання та інструмент - організувати, виконати та передати замовнику, замовник прийняти роботи з улаштування гідроізоляційного покриття паркінгу (далі по тексту договору роботи ), на об'єкті що знаходиться по вул. Щербаківського, 52 у Шевченківському районі м. Києва (в подальшому об'єкт) в термін, передбачений п.3 дійсного договору.

Договірна ціна робіт по даному договору згідно додатку №1 складає 6470464,36 гривень. Замовник перераховує підряднику попередню оплату для початку виконання у розмірі 1617616,00 гривень протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного договору. Кожного місяця - 25 числа поточного місяця, сторонами підписується акт прийому виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3. Замовник на протязі 3 банківський днів після підписання акту виконаних робіт перераховує підряднику вартість виконаних та підписаних робіт (п.п. 2.1., 2.3. договору).

Термін виконання робіт, після одержання коштів на розрахунковий рахунок підрядника, згідно п. 2.3. договору, становить 120 календарних днів і відшкодовується з моменту передачі підряднику площадки для виконання робіт.

У випадку прострочення замовником термінів розрахунку передбачених п. 2 даного договору, останній зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний прострочений день (п. 6.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.1. договору).

З наданих позивачем документів вбачається, що відповідач частково сплатив підряднику аванс на загальну суму 900000,00 гривень, який відповідно до умов п. 2.3. договору, відповідач повинен був сплатити не пізніше 3 серпня 2017 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду та просить стягнути з відповідача 717616,00 гривень основного боргу (авансовий платіж), 3% річних у розмірі 30123,89 гривень, інфляційних втрат у розмірі 69608,75 гривень та пені у розмірі 320488,10 гривень, передбаченої умовами договору.

Доказів перерахування позивачу авансового платежу відповідачем не надано.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем (замовником) своїх зобов'язань щодо перерахування позивачу (підряднику) авансового платежу, який, відповідно до п. 2.3. договору, відповідач повинен був сплатити не пізніше 03.08.2017, а відтак суд дійшов висновку що має місце порушення зобов'язань за договором від 01.08.2017 №24/17.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача авансового платежу у розмірі 717616,00 гривень є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 30123,89 гривень за період з 04.08.2017 по 18.10.2018 та інфляційних втрат у розмірі 69608,75 гривень за період з серпня 2017 по серпень 2018 року.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок не є вірним.

Здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат згідно вимог чинного законодавства, умов договору та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрат в розмірі 63955,96 гривень.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3 % річних, судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок не є вірним, оскільки позивач неправомірно включив до розрахунку інфляційні втрати.

Здійснивши перерахунок 3% річних, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача щодо стягнення 3% річних на суму 27959,07 гривень.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. договору у випадку прострочення замовником термінів розрахунку передбачених п. 2 даного договору, останній зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в сумі 111882,24 гривень за загальний період з 04.08.2017 по 01.02.2018 (півроку).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 717616,00 гривень основного боргу (авансовий платіж), 27959,07 гривень 3% річних, 63955,96 гривень інфляційних втрат, 111882,42 гривень пені.

Судовий сбір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-БУДІЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МРІЯ» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського,1-Б, код 38273786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ АБС» (04108, м. Київ, пр-т Правди, 31-А, код 40729612) 717616,00 гривень основного боргу (авансовий платіж), 27959,07 гривень 3% річних, 63955,96 гривень інфляційних втрат, 111882,42 гривень пені та 13821,20 гривень судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.02.2019.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак