Ухвала

від 04.02.2019 по справі 921/710/17-г/6

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 921/710/17-г/6

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Тернопільської міської ради

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 з урахуванням додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі

за позовом Тернопільської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско"

про стягнення збитків у сумі 1 882 815, 91 грн,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 Тернопільська міська рада звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 з урахуванням додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі №921/710/17-г/6.

Проте зазначену касаційну скаргу слід залишити без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Тернопільська міська рада звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско" про стягнення збитків у сумі 1 882 815, 91 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги у цій справі, Тернопільська міська рада мала сплатити судовий збір у сумі 56 484,48 грн, проте доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі скаржник до касаційної скарги не додав, що також підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: 31219207026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

- Символ звітності банку: 207.

Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 56 484,48 грн.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 з урахуванням додаткового рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 921/710/17-г/6 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 19.02.2019.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К. М. Пільков