Постанова

від 30.01.2019 по справі 0340/1699/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/4286/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Качмара В. Я, Курильця А. Р.,

з участю секретаря судового засідання - Федчук М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № 0340/1699/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Піддубецьке м'ясопереробне підприємство" до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -

суддя в 1-й інстанції - Андрусенко О. О.,

час ухвалення рішення - 05.11.2018 року,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 05.11.2018 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ Піддубецьке м'ясопереробне підприємство (ТОВ ПМП ) звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 16 липня 2018 року № 842675/36071689 та № 842666/36071689; скасувати рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 27 липня 2018 року № 21041/36071689/2, від 30 липня 2018 року № 21596/36071689/2; зобов'язати ДФС України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну, виписану ТОВ ПМП № 31 від 13 вересня 2017 року, покупець ТОВ Континіум-Трейд на загальну суму 17329,79 грн. з ПДВ, податкову накладну, виписану ТОВ ПМП № 45 від 18 вересня 2017 року, покупець ТОВ Континіум-Трейд на загальну суму 15446,75 грн. з ПДВ.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 16 липня 2018 року № 842675/36071689, № 842666/36071689. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг від 27 липня 2018 року № 21041/36071689/2, від 30 липня 2018 року № 21596/36071689/2. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ Піддубецьке м'ясопереробне підприємство податкові накладні від 13 вересня 2017 року № 31, від 18 вересня 2017 року № 45.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДФС у Волинській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що ТОВ Піддубецьке м'ясопереробне підприємство в порушення вимог п.14 Порядку №117 не надало копій документів, а саме: документів складського обліку (інвентаризаційні описи), що і стало підставою для прийняття ГУ ДФС у Волинській області оскаржуваних рішень від 16 липня 2018 року № 842675/36071689 та № 842666/36071689 про відмову у реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних, поданих позивачем. Також апелянт звернув увагу на те, що при реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності в платника достатньої реєстраційної суми. Тобто, для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування реєстраційна сума податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаній накладній. Таким чином, позовна вимога про зобов'язання зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливо встановити реєстраційну суму на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом в цій адміністративній справі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу на час розгляду справи не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача (апелянта) - ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Преставник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача (апелянта), перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ ПМП при здійсненні господарських операцій з поставки м'ясних продуктів для ТОВ Континіум-Трейд склало податкові накладні: від 13 вересня 2017 року № 31 на суму 17329,79 грн., у тому числі ПДВ 2888,30 грн. та від 18 вересня 2017 року № 45 на суму 15446,75 грн., у тому числі ПДВ 2574,46 грн., які надіслало для реєстрації в ЄРПН.

Вказані податкові накладні доставлені до центрального рівня ДФС України та прийняті системою, проте їх реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст.201 ПК України, оскільки такі відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0203. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН відповідно до пункту в п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Позивач надіслав на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень щодо вказаних податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, а також копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення операцій за цими податковими накладними.

За результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів Комісія ГУ ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 16 липня 2018 року № 842675/36071689 про відмову у реєстрації податкової накладної від 13 вересня 2017 року № 31; № 842666/36071689 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18 вересня 2017 року № 45.

ТОВ ПМП оскаржило вказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в адміністративному порядку.

Разом з тим, рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 27 липня 2018 року № 21041/36071689/2, від 30 липня 2018 року № 21596/36071689/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фіскальним органом в порушення пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Позивачем підтверджено первинними документами реальність господарських операцій, за наслідками яких складено спірні податкові накладні, тому такі податкові накладні виписані правомірно, разом з тим, контролюючий орган не врахував специфіку діяльності позивача та не взяв до уваги його письмові пояснення. Належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані ТОВ Піддубецьке м'ясопереробне підприємство відповідні податкові накладні.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Починаючи з 01 липня 2017 року відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

Відповідно до п.74.2 ст.74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп. 201.16.2, 201.16.3 п. 201.16 ст.201 ПК України платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Подані письмові пояснення та/або копії документів розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надсилається платнику податків.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246.

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

П.17 Порядку №1246 передбачає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до п.201.16 ст.201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567, в редакції чинній на час зупинення реєстрації податкових накладних, затверджені Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними пп.215.3.1 та 215.3.2 п.215.3 ст.215 розділу VI ПК України, щодо товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що закріплений п.6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на п.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18), від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації за податковими накладними від 13 вересня 2017 року № 31 та від 18 вересня 2017 року № 45 вбачається, що реєстрація цих накладних зупинена на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки такі відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0203. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН відповідно до пункту в п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Колегія суддів звертає увагу, у цих квитанціях податковим органом не вказано ані конкретного критерію оцінки ступеня ризику (відповідного підпункту пункту 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567, які б могли бути подані ТОВ ПМП для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

При цьому, зазначення в квитанціях, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 0203, не приймається колегією суддів до уваги як доказ наведення контролюючим органом конкретних підстав зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки такий критерій в п.6 Критеріїв оцінки відсутній.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ПМП , одержавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 13 вересня 2017 року № 31 та від 18 вересня 2017 року № 45, направило до контролюючого органу пояснення та документи, що розкривають зміст операцій щодо походження (придбання) товару, його переробки та продажу продукції контрагенту позивача ТОВ Континіум-Трейд (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, договори поставки товару, картки про відпуск та переробку сировини, банківські виписки та ін.).

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №566 затверджено Порядок роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до п.14 якого визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Вдповідно до п.16 Порядку №566 комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.21 зазначеного Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної:

- або ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п.13 цього Порядку;

- або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних прийняті регіональною комісією Головним управлінням ДФС у Волинській області - відповідно до пункту 23 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: відсутні документи складського обліку (інвентаризаційні описи).

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ ПМП надало контролюючому органу документи, що розкривають зміст операцій щодо походження (придбання) товару, його переробки та продажу продукції контрагенту позивача ТОВ Континіум-Трейд (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, договори поставки товару, картки про відпуск та переробку сировини, банківські виписки та ін.).

Колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем первинні документи відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять вичерпні дані щодо переліку поставленого товару, наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ТОВ Континіум-Трейд .

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам податковий орган не надав, а тому вказані документи мають статус юридично значимих.

Вказані документи, на думку колегії суддів, надавали змогу податковому органу дійти висновку про фактичність проведених операцій, здійснення оплати їх вартості та виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з ПДВ, а тому неподання позивачем документів первинного складського обліку, за наявності інших первинних документів не свідчить про нездійснення фактичної поставки чи фіктивність правочину як такого.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідають критеріям чіткості і зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішень Комісії ГУ ДФС у Волинській області від 16 липня 2018 року № 842675/36071689 та № 842666/36071689, що є підставою для їх скасування.

Зважаючи на встановлену протиправність прийняття вищезазначених рішень Комісії ГУ ДФС у Волинській області, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для скасування рішень Комісії ДФС з питань розгляду скарг на ці рішення від 27 липня 2018 року № 21041/36071689/2, від 30 липня 2018 року № 21596/36071689/2.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обрано належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подані ТОВ ПМП податкові накладні, оскільки відповідно до п.28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, колегія суддів відхиляє як безпідставні покликання апелянта на те, що позовна вимога про зобов'язання зареєструвати відповідні податкові накладні в ЄРПН є передчасною у зв'язку з неможливістю встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку ТОВ ПМП в системі електронного адміністрування ПДВ на момент прийняття рішення судом в цій справі, оскільки перевірка таких сум законодавцем не ставиться як умова для реєстрації на підставі рішення суду податкової накладної, реєстрація якої була зупинена.

Крім того, перевірка наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 ПК України здійснюється після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі, при цьому, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації за податковими накладними від 13 вересня 2017 року № 31 та від 18 вересня 2017 року № 45 вбачається, що невідповідність реєстраційної суми на електронному рахунку ТОВ ПМП не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № 0340/1699/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає за винятками, визначеними п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий- суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 04 лютого 2019 року.