Рішення

від 26.12.2018 по справі 755/12432/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12432/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді: Астахової О.О.,

при секретарях: Наумовій О.С., Томіленко В.В., Якименко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Авіазар про визнання частково недійсними правочинів,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом в якому просить визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар та в частині забезпечення зобов'язання в рахунок повернення коштів, частки, яка належить ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ Авіазар . Визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар .

Мотивуючи вимоги тим, що 12 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір позики, який підтверджується письмовою розпискою, відповідно до якої ОСОБА_3 отримала кошти в розмірі 60 000,00 грн., цільове призначення яких - використання на розвиток ТОВ Авіазар . Окрім того, за свої зобов'язання щодо повернення коштів за розпискою ОСОБА_3 зазначила, що відповідає своєю часткою в статутному капіталі ТОВ Авіазар .

Цього ж дня, 12 лютого 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір позики, який підтверджується письмовою розпискою, відповідно до якої ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_2 кошти в розмірі 60 000,00 грн., цільове призначення яких - використання на розвиток ТОВ Авіазар .

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 є учасником ТОВ Авіазар та володіє 50% голосів від статутного капіталу товариства, що становить 35 000,00 грн. В свою чергу інші учасники товариства: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 володіють по 15 % голосів від статутного капіталу кожен, що становить 10 500,00 грн.

Ще один учасник: ОСОБА_7 володіє 5% голосів від статутного капіталу ТОВ Авіазар , що становить 3 500,00 грн.

Представник позивача вважає, що даними розписками порушуються права та законні інтереси позивача ОСОБА_1, як учасника ТОВ Авіазар , який володіє 50% голосів від статутного капіталу товариства, оскільки укладаючи спірні договори позики, які підтверджуються розписками від 12 лютого 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грубо порушили статут ТОВ Авіазар та Закон України Про господарські товариства .

Відповідач ОСОБА_2 не є учасником ТОВ Авіазар , а тому укладення розписки з цільовим призначенням - на розвиток товариства є недійсним, так як він не має відношення до господарської діяльності товариства та без відповідної правової підстави не має права укладати будь які договори на розвиток ТОВ Авіазар без попереднього рішення загальних зборів товариства.

Крім того, відповідно до статуту ТОВ Авіазар , переважне право на перехід частки в статутному капіталі товариства мають право її учасники. Однак, в розписці ОСОБА_3 вказала, що за свої зобов'язання щодо повернення коштів вона відповідає своєю часткою у статутному капіталі ТОВ Авіазар , чим порушила вимоги закону щодо переважного права інших учасників товариства на купівлю частки учасника пропорційно до розмірів своїх часток.

Отже, укладаючи договір позики, який підтверджується розпискою ОСОБА_3, всупереч статуту ТОВ Авіазар зазначила свою частку у статутному капіталі як забезпечення свого зобов'язання за повернення отриманих у позику коштів.

На даний час позивач не може здійснити відчуження своєї частки, а загальні збори обмежені у здійсненні своїх повноважень, які передбачені статутом щодо внесення будь-яких змін, які містяться Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки 12 червня 2017 року Святошинським районним судом м. Києва винесено ухвалу про забезпечення позову у цивільній справі № 759/8537/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ТОВ Авіазар про стягнення боргу, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_2 були забезпечені шляхом заборони реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни відомостей щодо ТОВ Авіазар .

Посилаючись на ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06.12.2017 року задоволено частково клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів.

Витребувано з ТОВ Авіазар завірені належним чином копії документів, що підтверджують здійснення фінансової допомоги ТОВ Авіазар ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та копію щорічного звіту про фінансові результати (баланс) ТОВ Авіазар за 2016 рік(а.с. 87).

На підставі п. 9 Перехідних Положень Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, 15.02.2018 року у справі було проведено підготовче судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.10.2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 150).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав якими вони обгрунтовуються.

Відповідачі та третя особа у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, зі змісту якої убачається, що він не має жодних майнових та немайнових вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ Авіазар у зв'язку із сплатою суми боргу по розпискам у повному обсязі. За таких обставин, позов ОСОБА_1 він вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи ТОВ Авіазар ОСОБА_8 направив до суду письмові пояснення в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, а справу розглядати у його відсутність. Мотивуючи тим, що 01.11.2017 року ОСОБА_2 під час розгляду його позову Святошинським районним судомм. Києва про стягнення суми боргу, подано клопотання про розгляд справи у відсутності позивача та заява про визнання мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ Авіазар .

Однак, у зв'язку з неявкою сторін позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ Авіазар про стягнення грошової суми, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15 грудня 2017 року залишено без розгляду.

Як убачається з тексту мирової угоди від 01 листопада 2017 року ОСОБА_2 не має жодних майнових вимог стосовно предмету спору до ТОВ Авіазар у зв'язку з досягненням згоди щодо виконання зобов'язань по сплаті суми боргу в повному обсязі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується також відповідними розписками.

Таким чином, на момент розгляду означеної справи, права та інтереси позивача ОСОБА_1 ніяким чином не порушуються, оскільки відсутні предмет та підстава позову, а тому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи, розгляду справи у їх відсутність до суду не надійшло, процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 лютого 2016 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. на строк до 12 лютого 2017 року з метою використання на розвиток ТОВ Авіазар , що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 10).

За свої зобов'язання щодо повернення коштів за розпискою ОСОБА_3 зазначила, що відповідає своєю часткою в статутному капіталі ТОВ Авіазар .

За даними розписки від 12 лютого 2016 року ОСОБА_4 отримав у ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 60 000,00 грн. на строк до 12 лютого 2017 року з метою використання на розвиток ТОВ Авіазар (а.с. 11).

Згідно зі ст. 1047 ЦК України підтвердженням укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань учасниками ТОВ Авіазар являються ОСОБА_1, який володіє 50% голосів від статутного капіталу; ОСОБА_3 - 15%; ОСОБА_4 - 15%; ОСОБА_6 - 15% та ОСОБА_7 - 5%.

Розмір внеску до статутного фонду ТОВ Авіазар ОСОБА_1 становить 35 000,00 грн., ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 по 10 500,00 грн., ОСОБА_7 - 3 500,00 грн. Загальний розмір статутного капіталу складає 70 000,00 грн. (а.с. 14-23).

Згідно із п. 14.1 Статуту ТОВ Авіазар , затвердженого 17.09.2014 року вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників товариства. Загальні збори мають право приймати рішення по будь якому питанню діяльності товариства, внесеному до порядку денного зборів, у порядку встановленому цим статутом та законодавством (а.с. 26).

За положеннями ст. 53 Закону України Про господарські товариства учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Пунктом 14.8 Статуту ТОВ Авіазар передбачено, що до компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання правочинів, зокрема: щодо відчуження або розпорядження в інший спосіб корпоративними правами, що належать товариству в інших товариствах, підприємствах та об'єднаннях; щодо надання або одержання будь-якої позики (кредиту), поруки (поручительства), гарантії, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майном товариства (а.с. 27).

Таким чином, отримання ОСОБА_3 від ОСОБА_2 грошових коштів за борговою розпискою від 12.02.2016 року розвиток ТОВ Авіазар . А також отримання ОСОБА_4 у ОСОБА_2 грошових коштів за борговою розпискою від 12.02.2016 року розвиток ТОВ Авіазар із зазначенням своєї частки у статутному капіталі як забезпечення свого зобов'язання за повернення отриманих у позику коштів суперечить статуту ТОВ Авіазар та вимогам ст. 53 Закону України Про господарські товариства .

Частинами 1, 3 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

На виконання вимог ухвали суду від 06 грудня 2017 року від ТОВ Авіазар надійшла інформація, що у товариства відсутні документи, які підтверджують здійснення фінансової допомоги ТОВ Авіазар ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також надано фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ТОВ Авіазар за 2016 рік (а.с. 133, 134).

Представник позивача звертаючись із позовом до суду просить визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар та в частині забезпечення зобов'язання в рахунок повернення коштів, частки, яка належить ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ Авіазар а також визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар .

Відповідно до ч. 3 ст. 548 ЦК України, недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Посилання відповідача та третьої особи, як на підставу своїх заперечень проти позову, що за даними розписки від 01.11.2017 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 55 000,00 грн., які були надані по розписці від 12.02.2016 року на розвиток ТОВ Авізар . (а.с. 167). А також, що 20.12.2017 року він отримав від ОСОБА_3 кошти у сумі 5 000,00 грн., які були надані по розписці на розвиток ТОВ Авізар . (а.с. 168), що свідчить про відсутність порушеного права позивача і безпідставність позовних вимог, суд оцінює критично.

З огляду на приписи, правила статей 15, 16 ЦК України, а також статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб'єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Так, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

При цьому, ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності судом встановлено, що укладання оспорюваних правочинів в частині забезпечення зобов'язань в рахунок повернення коштів, частки, яка належить ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ Авізар , а також в частині цільового призначення на розвиток ТОВ Авізар , було здійснено в порушення вимог статуту ТОВ Авіазар та ст. 53 Закону України Про господарські товариства , чим порушено права позивача.

Більше того, на підставі належних та допустимих доказів судом встановлено, що у товариства відсутні документи, які підтверджують здійснення фінансової допомоги ТОВ Авіазар ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за борговими розписками від 12.02.2016 року, що свідчить про їх укладання без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

А відтак, розглядаючи справу виходячи з диспозитивності цивільного судочинства на підставі ст. 13 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з'ясуванні обставин справи, суд вважає позов обгрунтованим і приходить до висновку про його задоволення.

В порядку ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1280,00 грн. підлягає стягненню з відповідачів на його користь в рівних частках, по 426,66 грн. з кожного.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202, 203, 215, 229-233 ЦК України, ст. 53 Закону України Про господарські товариства , суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Авіазар про визнання частково недійсними правочинів - задовольнити.

Визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар та в частині забезпечення зобов'язання в рахунок повернення коштів, частки, яка належить ОСОБА_3 в статутному капіталі ТОВ Авіазар .

Визнати недійсною розписку від 12 лютого 2016 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині цільового призначення коштів - використання на розвиток ТОВ Авіазар .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 426 (чотириста двадцять шість) 66 грн. судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.О. Астахова