Постанова

від 24.01.2019 по справі 910/10882/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р., м. Київ Справа№ 910/10882/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Коротун О.М.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 24.01.2019

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Консалтинг

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 (повний текст складено 12.11.2018)

у справі №910/10882/18 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМА Фрейт Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Консалтинг

про стягнення 71 303,25 грн

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АМА Фрейт Україна (далі - ТОВ АМА Фрейт Україна , позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Консалтинг (далі - ТОВ Толк Консалтинг , відповідач) про стягнення 71 303,25 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов'язку оплатити послуги перевезення, надані позивачем на підставі договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №1204/2018 від 16.04.2018. Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 71 303,25 грн, з яких: 63 816,60 грн - основний борг, 6 883,45 грн - пеня, 603,20 грн - 3% річних.

1.3. Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що сторонами не була підписана заявка на окреме перевезення, відповідно не була узгоджена його вартість, а позивачем не був направлений відповідачу рахунок на оплату послуг, тому у відповідача не виник обов'язок з оплати, а права позивача порушені не були. Крім того відповідач вказав, що претензія №11/07-1 від 11.07.2018 була направлена позивачем на іншу адресу ніж та, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місце розташування відповідача. Також відповідач вважав укладений сторонами договір №1204/2018 від 16.04.2018 недійсним, оскільки той не відповідає ані вимогам законодавства до договорів перевезення, ані вимогам законодавства до договорів доручення, а за відсутності заявки на окреме перевезення відповідач вважав не погодженими істотні умови договору. Таким чином відповідач вважав договір №1204/2018 від 16.04.2018 неукладеним та недійсним і, відповідно, таким, що не може підтверджувати наявність договірних відносин між сторонами.

Щодо акту здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 відповідач зазначив, що оскільки договірні правовідносини між сторонами відсутні, то вказаний акт не може свідчити про факт здійснення відповідної господарської операції. Крім того, відповідач вважав безпідставним та необґрунтованим нарахування пені та 3% річних. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. 16.04.2018 між ТОВ Ама Фрейт Україна (повірений) та ТОВ Толк Консалтинг (довіритель) був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №1204/2018 (далі - договір).

2.2. Відповідно до п. 1.1 договору повірений, діючи за дорученням довірителя, в межах даного договору-доручення, за винагороду надає послуги з організації перевезення вантажів довірителя найманим вантажним транспортом відповідно до діючого законодавства України у сфері перевезень в межах України, вимог міжнародних Конвенцій та угод в сфері міжнародних перевезень.

2.3. Згідно з п. 1.2 договору у розділах 2-6 цього договору довіритель іменується замовником, а повірений іменується експедитором.

2.4. Пунктом 2.1 договору передбачено, що на основі цього договору експедитор надає одну або декілька із таких послуг:

- організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та інших країн на основі відповідних заявок;

- виконує відправку товарно-транспортної документації;

- виконує розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу;

- бере участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, і вирішує з замовником претензійні питання;

- на користь замовника та за його рахунок організовує страхування вантажів замовника;

- за згодою сторін виконує інші доручення замовника.

2.5. Відповідно до п. 2.2 договору сторони передбачили, що конкретні умови по кожному замовленню обговорюються в заявці, що додається до цього договору, і є його невід'ємною частиною. Можливі отримання заявки по факсимільному зв'язку або по електронній пошті (E-mail). У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов даного договору, пріоритетними є умови, вказані в заявці.

2.6. Згідно п. 3.2.1 договору на замовника покладений обов'язок своєчасно (не менше ніж за 48 годин до дати завантаження) передавати експедитору заявки на організацію міжміських і міжнародних автомобільних перевезень вантажів або на надання інших послуг, зазначених в цьому договорі.

2.7. У п. 4.3 договору сторони визначили умову платежів - 100% попередня оплата, якщо інше не обговорено у підписаній заявці.

2.8. Відповідно до п. 4.4 договору оплата послуг експедитора здійснюється замовником на поточний рахунок експедитора на основі рахунку, що був переданий замовнику за допомогою факсимільного зв'язку.

2.9. Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу замовник компенсує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

2.10. В матеріалах справи міститься акт здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 по наданню транспортно-експедиторських послуг згідно з договором №1204/2018 від 16.04.2018, підписаний представниками обох сторін та засвідчений їх печатками. За вказаним актом, відповідач прийняв виконання позивачем перевезення за маршрутом Tunstead Quarry, Buxton, Derbyshire SK 17 8TG, UK - Hamburg, D - м. Павлоград UA автомобілями OR38DN та АХ5567ЕТ/АХ3767ХО загальною вартістю 63 816,60 грн.

2.11. Крім того, в матеріалах справи міститься міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1804-42101-089063-129789, яка підтверджує факт виконання позивачем його договірних зобов'язань з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/10882/18 позов задовольнити частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 63 816,60 грн, пеню в розмірі 5 635,09 грн, 3% річних в розмірі 493,05 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 728,43 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5 885,68 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

3.2. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що хоча сторонами і не було погоджено умови окремого перевезення у відповідній заявці, як це передбачено умовами договору, зазначене не свідчить про відсутність порушеного права позивача.

Враховуючи наявність CMR-накладної та підписаного представником відповідача акту здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018, суд вважав доведеним належними та допустимими доказами факт виконання позивачем його договірних зобов'язань з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом, а не здійснення відповідачем оплати наданих послуг є порушенням прав позивача.

При цьому, з огляду на відсутність підписаної сторонами заявки на окреме перевезення, а також враховуючи відсутність доказів направлення позивачем відповідачу рахунку на оплату наданих послуг, як це передбачено п. 4.4 договору, суд дійшов висновку про те, що акт здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 був першим документом, яким до відома відповідача був доведений розмір вартості наданих позивачем послуг. А тому, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок пені та 3% річних з дати складання та підписання вказаного акту.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 по справі №910/10882/18.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про порушення прав позивача зі сторони відповідача, оскільки, заявка на перевезення між сторонами не підписувалась, рахунок позивач не виставляв відповідачу, а тому на думку скаржника у ТОВ Толк Консалтинг не виникло зобов'язання по перерахуванню грошових коштів, а тим більше нарахування позивачем пені та 3% річних.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, мотивуючи тим, що доводи, викладені у скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях позивача, а рішення місцевого суду від 06.11.2018 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з чим, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

5.2. Крім того, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу понесених ТОВ АМА Фрейт Україна . До вказаної заяви позивач надав суду копію акта виконаних робіт №1-01/2019 від 24.01.2019 та докази направлення заяви відповідачу.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 03.12.2018 відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 06.11.2018 у справі №910/10882/18.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/10882/18 задоволеною.

Поновлено ТОВ Толк Консалтинг пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/10882/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, справу призначено до розгляду на 24.01.2019 з повідомленням (викликом) учасників справи.

6.3. У судове засідання 24.01.2019 з'явилися представники позивача та відповідача.

6.4. Представник відповідача надав суду пояснення по справі, в яких підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі та просив скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

6.5. Представник позивача також надав суду пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів, викладених у відзиві на скаргу, просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги, а рішення суду залишити без змін.

6.6. Щодо поданої заяви ТОВ АМА Фрейт Україна про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Тобто, оскільки, позивачем до вказаної заяви було надано лише акт виконаних робіт №1-01/2019 від 24.01.2019 з якого не вбачається, що ТОВ АМА Фрейт Україна було фактично понесено витрати на правничу допомогу, враховуючи приписи ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу, питання щодо відшкодування вказаних судових витрат буде вирішено судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.

7. Застосоване законодавство

7.1 Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

7.2. Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

7.3. Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

7.4. Згідно з ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

7.5. Відповідно до ч 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

7.6. Згідно ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність перевізним документом може бути в тому числі й міжнародна автомобільна накладна (CMR).

7.7. Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

7.8. Згідно ч. 2, 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Ухвалюючи рішення у справі, суд за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

7.9. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

7.10. Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

7.11. Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.12. Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

7.13. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

7.14. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

7.15. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

7.16. Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

8.2. Як вірно встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, сторонами не підписана заявка, якою б були погоджені умови окремого перевезення, як це передбачено умовами договору.

Водночас, в матеріалах справи міститься підписаний представниками обох сторін та засвідчений їх печатками акт здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 по наданню транспортно-експедиторських послуг згідно з договором №1204/2018 від 16.04.2018, відповідно до якого відповідач прийняв виконання позивачем перевезення за маршрутом Tunstead Quarry, Buxton, Derbyshire SK 17 8TG, UK - Hamburg, D - м. Павлоград UA автомобілями OR38DN та АХ5567ЕТ/АХ3767ХО загальною вартістю 63 816,60 грн.

Крім того, враховуючи приписи ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1804-42101-089063-129789, копія якої міститься в матеріалах справи, також підтверджує виконання вищевказаного перевезення.

8.3. Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, про те, що оскільки, заявка на перевезення між сторонами не підписувалась, рахунок позивач не виставляв відповідачу, а тому у ТОВ Толк Консалтинг не виникло зобов'язання по перерахуванню грошових коштів, а тим більше нарахування позивачем пені та 3% річних.

На переконання колегії суддів, у даній справі, відсутність підписаної сторонами заявки щодо умов окремого перевезення не свідчить про відсутність порушеного права позивача. Враховуючи наявність міжнародної автомобільної накладної (CMR) №1804-42101-089063-129789 та підписаного представником відповідача акту здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018, колегія суддів вважає доведеним належними та допустимими доказами факт виконання позивачем його договірних зобов'язань з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом, а тому, не здійснення відповідачем оплати наданих послуг є порушенням прав позивача.

8.4. Суд відхиляє доводи скаржника про те, що міжнародна автомобільна накладна (CMR) №1804-42101-089063-129789 не є належним та допустити доказом в межах даної справи. Зазначення у CMR-накладній як перевізника не позивача, а іншої юридичної особи не свідчить про те, що вказаний документ не є належним доказом у справі, оскільки за умовами укладеного сторонами договору позивач зобов'язувався організувати перевезення вантажів відповідача найманим вантажним транспортом, а не виконати таке перевезення особисто. За приписами ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Таким чином CMR-накладна є належним доказом на підтвердження укладення договору перевезення з безпосереднім перевізником вантажу та факту виконання такого перевезення.

8.5. Направлення позивачем претензії №11/07-1 від 11.07.2018 на іншу адресу, ніж та, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також відсутність доказів направлення позивачем відповідачу рахунку для оплати наданих послуг не свідчить про те, що у відповідача не виник обов'язок оплатити послуги, надані позивачем, адже умовами укладеного сторонами договору, а саме п. 4.3, передбачена 100% попередня оплата послуг.

Тобто, такі послуги повинні бути оплачені до початку їх надання. Крім того, підписавши акт здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 відповідач підтвердив, що йому відомо про надання позивачем послуг з перевезення, виконання таких послуг приймається відповідачем та відповідач погодився з вартістю наданих йому послуг та обізнаний про таку вартість.

8.6. Щодо тверджень відповідача про те, що договір №1204/2018 від 16.04.2018 суперечить приписам чинного законодавства, є недійсним та неукладеним, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивач не надав суду доказів на підтвердження оскарження правомірності укладеного сторонами договору №1204/2018 від 16.04.2018 та визнання судом вказаного правочину недійсним або встановлення судом факту, що такий правочин є неукладеним.

При цьому, враховуючи ч. 2, 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, а також відсутність відповідної заяви позивача про визнання недійсним договору №1204/2018 від 16.04.2018, суд позбавлений права самостійно з власної ініціативи досліджувати відповідність укладеного сторонами договору приписам чинного законодавства та встановлювати його дійсність. А з огляду на встановлену ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, колегія суддів вважає обгрунтованим звернення позивача з позовними вимогами на підставі вказаного договору.

8.7. Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 63 816,60 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

8.8. Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 883,45 грн та 3% річних в розмірі 603,20 грн.

Так, враховуючи п. 4.3 договору, беручи до уваги відсутність підписаної сторонами заявки на окреме перевезення, а також враховуючи відсутність доказів направлення позивачем відповідачу рахунку на оплату наданих послуг, як це передбачено п. 4.4 договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що акт здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 був першим документом, яким до відома відповідача був доведений розмір вартості наданих позивачем послуг. Відтак, нарахування пені та 3% річних необхідно розраховувати з дати складання та підписання вказаного акту.

Здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних зробленого судом першої інстанції за період з 07.05.2018 по 08.08.2018, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим, а тому, з відповідача правомірно стягнуто 5635,09 грн пені та 493,05 грн 3% річних.

8.9. Також судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача 5 885,68 грн витрат на оплату правничої допомоги, які розраховані судом першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог та які підтверджені платіжним дорученням №90 від 09.08.2018, як фактично понесені витрати.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. За вказаних обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду, про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 63 816,60 грн основного боргу, 5 635,09 грн пені, 493,05 грн 3% річних. Матеріалами справи, а саме міжнародною автомобільною накладною (CMR) №1804-42101-089063-129789 та підписаним представником відповідача актом здачі-приймання виконаних робіт №153/18Ф від 07.05.2018 підтверджено факт виконання позивачем його договірних зобов'язань з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом, а не здійснення відповідачем оплати наданих послуг є порушенням прав позивача, яке підлягає захисту.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Консалтинг на рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/10882/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/10882/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю Толк Консалтинг .

4. Матеріали справи №910/10882/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 01.02.2019

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді О.М. Коротун

Є.Ю. Пономаренко