Рішення

від 24.01.2019 по справі 905/1056/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.2019 Справа № 905/1056/18

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна (юридична адреса: 01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок №20, адреса для листування: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема), будинок №15; код ЄДРПОУ - 22906155)

до товариства з обмеженою відповідальністю Агропотік (01004, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок №21, нежиле приміщення №2; код ЄДРПОУ - 38905263)

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ві ДІ ОСОБА_1 (юридична адреса: 14005, місто Чернігів, проспект Миру, будинок №49-А; адреса для листування: 14005, місто Чернігів, провулок Нахімова, будинок №50; код ЄДРПОУ - 36972029)

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок №17; код ЄДРПОУ - 21708016)

про застосування наслідків нікчемності правочину, -

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2 (довіреність № 02-08/10 від 04.09.2018)

від відповідача : ОСОБА_3 (довіреність б/н від 23.01.2019)

від третьої особи 1 : не з'явився;

від третьої особи 2 : не з'явився;

С У Т Ь С П О Р У

До господарського суду Донецької області 05.06.2018 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Агропотік про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання права іпотеки за договором іпотеки №01-11-15/1 від 11.11.2015.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2018 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, але не пізніше 20.06.2018, шляхом подання документів, які б підтверджували сплату у встановленому законом порядку та розмірі (366 425,25 гривень).

На адресу господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 22.06.2018 про усунення недоліків з доданим до неї платіжним дорученням №1884452501 від 21.06.2018 про сплату судового збору в розмірі 1 762,00 гривень. За змістом означеної заяви позивач посилається на помилковість висновків господарського суду стосовно того, що вимога позивача про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання права іпотеки за договором іпотеки №01-11-15/1 від 11.11.2015 є вимогою майнового характеру.

Господарський суд Донецької області не погодився з доводами заявника та повернув позовну заяву без розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу від 25.06.2018.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.09.2018 скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 25.06.2018, справу передано для подальшого розгляду.

01.10.2018 справа №905/1056/18 надійшла до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що договір про припинення (розірвання) договору іпотеки від 02.03.2016 визнано нікчемним наказом тимчасової адміністрації №60 від 15.04.2016 у зв'язку з тим, що банк безпідставно відмовився від власних майнових вимог, які передбачені договором іпотеки, а тому сторони мають бути повернуті у стан, який існував до укладання договору про припинення (розірвання) договору іпотеки, що узгоджується з положеннями Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання права іпотеки за договором іпотеки №015-11-15/1 на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22431,7 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ. Зачатівка, вул.Елеваторна, 16 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - НОМЕР_1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.2018 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.10.2018, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ві ОСОБА_1 та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.10.2018 відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2018.

26.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі, в яких останній підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, заборгованість за кредитним договором ТОВ ОСОБА_1 Ві Ді-Маркет не погашена. При цьому, за результатами перевірки правочинів (договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, наказом № 60 від 15.04.2016 на підставі п.п. 1,2, 7 ч. 3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемним договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, оскільки припинивши чинність іпотеки нерухомого майна, банк зменшив вартість власних майнових прав на суму вартості нерухомого майна, яке виключено з іпотеки. В свою чергу, виключення предмета іпотеки із переліку переданого в іпотеку майна призвело до зменшення активів банку, зниження його платоспроможності, порушення прав іпотекодержателя, а отже, на думку представника третьої особи, є підставою для визнання договору нікчемним.

У судовому засіданні 28.11.2018 судом вирішено продовжити строк підготовчого провадження до 06.01.2019. Відкладено підготовче судове засідання на 04.12.2018.

03.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що згідно застереження 1 до п. 1.2. кредитного договору позичальник має право на отримання траншів за цим договором у сумі, що не перевищує 90% від сукупної вартості нерухомого майна, переданого банком в заставу. Згідно інформації, викладеній у позовній заяві, заборгованість ТОВ ОСОБА_1 Ві Ді-Маркет не погашена і становить близько 37 млн. грн. (початковий ліміт 50 млн. грн.). На думку відповідача, вказане може свідчити про часткове погашення боржником зобов'язань за кредитним договором, що цілком ймовірно і вплинуло на позитивне рішення банку щодо розірвання договору іпотеки.

Також у вказаному відзиві відповідач зазначає про те, що при оформленні кредитного договору №015-11-15 від 11.11.2015 в забезпечення банку було передано 10 об'єктів нерухомості загальною ринковою вартістю 43 848 853,00 грн. При цьому, протягом дії даного кредитного договору позичальником здійснювалося погашення заборгованості як за основною сумою боргу, так і за нарахованими процентами, внаслідок чого загальна сума боргу перед товариством зменшилася. Наведені обставини підтверджуються заявою позивача про визнання кредиторських вимог до ТОВ ОСОБА_1 Ві Ді-Маркет (справа №927/379/17).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2018 відкладено підготовче судове засідання на 17.12.2018.

17.12.2018 на адресу господарського суду Донецької області від представника позивача надійшли пояснення по справі. Згідно вказаних пояснень станом на час дії тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна вимог до порядку проведення перевірки та оформлення такої перевірки не було, тому уповноважена особа, виконуючи прямі вказівки Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , разом із колишніми працівниками банку аналізувала всі активи банку та відповідно укладення тих чи інших правочинів, які містили ознаки нікчемності. Вже за результатами аналізу та перевірки правочинів на предмет їх нікчемності було винесено наказ №6 від 15.04.2016 в якому зафіксовано перелік нікчемних правочинів, підстави нікчемності та наслідки нікчемності таких правочинів.

Судове засідання 17.12.2018 відбувалось в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 17.12.2018 судом вирішено всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.12.2018.

На адресу господарського суду Донецької області 20.12.2018 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 27.12.2018, в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 21.12.2018 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У зв'язку із зайнятістю судді Фурсової С.М. в інших судових процесах у призначений час для розгляду даної справи, судове засідання в режимі відеоконференції 27.12.2018 не відбулось.

Ухвалою суду від 27.12.2018 відкладено розгляд справи на 24.01.2019.

На адресу суду 14.01.2019 від публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна надійшло клопотання б/н від 08.01.2019 про проведення судового засідання в режимі відео конференції у Святошинському районному суді міста Києва.

Ухвалою суду від 22.01.2019 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у наданому ним відзиві на позовну заяву.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

11.11.2015 між публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ві Ді-Маркет (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 015-11-15, згідно умов якого ліміт кредитування (максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватися на підставі даного договору) складає 50 000 000,00 гривень (п'ятдесят мільйонів гривень 00 копійок), з терміном повернення цих коштів по 10 листопада 2016 року (включно).

Відповідно до ч. ІІ п. 1.2. кредитного договору в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було передано 10 об'єктів нерухомого майна.

Згідно застереження 1 до п. 1.2. кредитного договору позичальник має право на отримання траншів за цим договором у сумі, що не перевищує 90% (дев'яносто відсотків) від сукупної вартості переданого банку в заставу майна відповідно до підпунктів ІІ, ІІІ, ІV пункту І п. 1.2. розділу ІІ договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (далі - іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПОТІК (далі - іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 015-11-15/1 (далі-договір іпотеки), відповідно до ст. 1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником боргових зобов'язань, визначених у ст. 2 цього договору, іпотекодавець цим надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене у статті 3 цього договору (предмет іпотеки).

Відповідно до застереження 2 до ст. 2 договору іпотеки не обмежуючи викладеного в п. 6.1.статті цього договору, сторони погоджуються, що розмір грошових зобов'язань за кредитним договором складатиметься із суми кредиту, яка не погашена боржником, суми нарахованих та сплачених боржником процентів за користування кредитом, суми пені та штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором (у разі нарахування), інших платежів на користь іпотекодержателя (якщо такі визначені кредитним договором) та витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із отриманням задоволення за кредитним договором за рахунок іпотекодавця.

Згідно ст. 3 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять один цілий сім десятих) кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ. Зачатівка, вул. Елеваторна, буд. 16 (шістнадцять).

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 02.10.2015 ОСОБА_4, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстровано в реєстрі за № 1472.

Право власності на предмет іпотеки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2015 за індексним номером 44989074. Відповідно до зазначеного витягу:

форма власності: приватна;

розмір частки: 1;

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1;

загальна площа: 22 431,7 (двадцять дві тисячі чотириста тридцять один цілий сім десятих) кв.м.;

складові частини об'єкту нерухомого майна:

Номер, літераОб'єкт нерухомого майнаЗагальна площа, кв.м. 1, А1Адмін. будівля 152,9 2, Б2Лабораторія з ваговою 147,9 3, В2Торговий центр 506,1 4, ДПожежне депо 79,8 5, ЕЛазня 229,5 6, ЗГараж 277,4 7, Т2Майстерня 260,7 8, ГСклад 131,3 9, ШСарай 91,1 10, У8Елеватор 1012,1 11, Н2Сушилка 152,8 12, Ю2Лабораторія 58,8 13, ХТП 14, ЄТуалет 15, №1Огорожа 16, ІЗамощення 17, ІІЗаліз. дор. колія 18, КСклад 1251,5 19, ЛСклад 1249 20, МСклад 2442,3 21, НСклад 2420,5 22, ОСклад 2558,9 23, ПСклад 2488,6 24, РСклад 2717,2 25, ССклад 1877,9 26, ФСклад 433,6 27, ЧСклад 525,2 28, ИСклад 1248,8 29, ЖСклад 39,6 30, ІІІ, 2Сушилка 78,2

Відповідно до п. 3.4.1. предмет іпотеки розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1421582000:04:000:0007.

Іпотека, яка виникла на підставі цього договору, підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - одночасно із нотаріальним посвідченням цього договору. Витрати, пов'язані з такою реєстрацією, несе іпотекодавець (п. 4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору заставна вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем та становить 24 428 350,00 (двадцять чотири мільйони чотириста двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до умов ст. 6 договору за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити вимоги: а) всі боргові зобов'язання, не сплачені боржниками; б) вимоги стосовного повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.

Згідно ст. 9 договору цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором та зобов'язань іпотекодавця за цим договором.

Вищезазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 7858.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2016 між публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна (далі - іпотекодержатель/банк) та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОПОТІК (далі - іпотекодавець) було укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-1/1, посвідченого 11.11.2015 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 7858.

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору сторони домовились припинити (розірвати) договір іпотеки №015-11-15/1, посвідчений 11.11.2015 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 7858. У зв'язку із припиненням договору, вирішено вилучити записи про іпотечне обтяження та заборону відчуження, зазначені в договорі, із відповідного державного реєстру.

Вищезазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1176.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 року № 368 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , призначено уповноважену особу Фонду .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.04.2016 року № 280 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 року № 561 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень ліквідатора банку , призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації активів банку.

На виконання повноважень делегованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ОСОБА_6 відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності.

Після здійснення перевірки правочинів було виявлено низку угод, які призвели до зменшення активів банку, зниження його платоспроможності, укладених з наданням пільг окремим кредиторам, тощо, тобто правочинів, які є нікчемними у відповідності до ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

За результатами перевірки правочинів (договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, наказом № 60 від 15.04.2016 на підставі пп. 1,2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемним договір, посвідчений 02.03.2016 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1176, про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 7858, укладеного між ПАТ БАНК ОСОБА_7 (іпотекодержатель) та ТОВ АГРОПОТІК (іпотекодавець).

03.06.2016 у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноваженою особою Фонду було направлено повідомлення вих. № 01.1-06/1205 від 01.06.2016 ТОВ АГРОПОТІК про нікчемність правочину та про наслідки нікчемності правочину.

Разом із тим, жодних дій відповідачем щодо відновлення реєстрації іпотеки та заборони відчуження майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено не було.

Позивач зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 126013711 від 01.06.2018 у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відсутні відомості щодо обтяження спірного нерухомого майна, яке було предметом іпотеки №01-11-15/1 від 11.11.2015.

Наведені обставини зумовили звернення позивача із даним позовом до господарського суду Донецької області для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексуУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Згідно приписів ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, у відповідності до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли держане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За змістом ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

При цьому, суд зауважує, що ст.203 Цивільного кодексу України передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в Цивільному кодексі України або іншому законі немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до п.17 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

За приписами ст.4 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом , здійснює зокрема процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

При цьому, ст.19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із викладеного вбачається, що здійснення Фондом та його уповноваженими особами заходів щодо виведення будь-якого банку із ринку має здійснюватись у цілковитій відповідності із процедурою, визначеною законом.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Положеннями ст.37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, що була чинною на час запровадження в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна тимчасової адміністрації) фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Частинами 1, 2, 4 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог ; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність ; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Частиною 5 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , прийняти відповідне рішення, яке оформити розпорядчим актом. Направлення ж повідомлень сторонам про нікчемність цих договорів можливе як протягом дії тимчасової адміністрації так і протягом ліквідації банку.

В той же час, право Уповноваженої особи щодо перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам.

Як вже зазначалося, на підставі постанови Правління НБУ від 17.03.2016 № 169 Про віднесення публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) було прийнято рішення від 17.03.2016 № 368 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку. Згідно із вказаним рішенням розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 18.03.2016 до 17.04.2016 включно.

13.04.2016 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 505 про продовження строків тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна з 18.04.2016 до 22.04.2016 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 №280 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 № 561 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації банку з 22.04.2016 до 21.04.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку.

Як зазначає позивач, на виконання повноважень делегованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна ОСОБА_6 відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності.

Після здійснення перевірки правочинів було виявлено низку угод, які призвели до зменшення активів банку, зниження його платоспроможності, укладених з наданням пільг окремим кредиторам, тощо, тобто правочинів, які є нікчемними у відповідності до ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Так, за результатами перевірки правочинів (договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, наказом № 60 від 15.04.2016 на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб визнано нікчемним договір, посвідчений 02.03.2016 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1176, про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7858, укладеного між ПАТ ОСОБА_7 (іпотекодержатель) та ТОВ АГРОПОТІК (іпотекодавець).

В якості підстав для визнання вищевказаного правочину нікчемним позивач посилається на те, що кредитор відмовився від нерухомого майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , що на його думку є підставою для нікчемності правочину, передбаченою п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . В свою чергу, заборгованість за кредитним договором ТОВ ОСОБА_1 Ві Ді- Маркет не погашена. Крім того, постановою господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі № 927/379/17, ТОВ ОСОБА_1 Ві ОСОБА_1 визнано банкрутом, а ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.06.2017 визнано вимоги ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015 та включено до реєстру кредиторів вимоги банку в розмірі 37 469 066,13 гривень.

Наказ № 60 видано на підставі даних внутрішньої перевірки, проведеної працівниками Банку. Накази уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання виключно працівниками Банку (пункт 2 частини четвертої статті 37 Закону України Про гарантування вкладів фізичних осіб ), такі накази не можуть містити жодних приписів, адресованих третім особам, зокрема, контрагентам Банку. Таким чином, наказ № 60 є документом, виданим уповноваженою особою Фонду, що діяв у якості органу управління Банку, і є внутрішнім документом Банку.

Разом із тим, під час розгляду даної справи позивачем не надано матеріалів проведення перевірки правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності.

Суд зазначає про недоведення позивачем того факту, що розірвання договору іпотеки №01-11-15/1 від 11.11.2015 могло призвести до неможливості виконання ТОВ ОСОБА_1 Ві ДІ ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

Як вбачається зі змісту кредитного договору № 015-11-15 від 11.11.2015, виконання зобов'язань за яким забезпечувалося договорами іпотеки, останній укладався на умовах забезпечення. Так, позивач у позовній заяві зазначив про те, що в забезпечення виконання зобов'язань за спірним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_8 також було укладено 8 договорів іпотеки, які також було розірвані, окрім одного, а саме:

1) договір іпотеки № 015-11-15/2 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення (колишня квартира) загальною площею 55, 7 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Гірник, провулок Стадіонний, 46, кв. 49. Заставна вартість предмету іпотеки становить 434850,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/2 від 11.11.2015, який визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Дзержинському міському суді Донецької області по справі №225/4658/17 .

2) договір іпотеки № 015-11-15/3 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення (колишня квартира) загальною площею 31,1 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Гірник, провулок Стадіонний, 46, кВ. 50. Заставна вартість предмету іпотеки становить 242 798,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/3 від 11.11.2015, який визнано визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Селидівському міському суді Донецької області по справі №242/1175/18.

3) договір іпотеки № 015-11-15/4 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення (колишня квартира) загальною площею 40,8 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Гірник, провулок Стадіонний, 46, кВ. 51. Заставна вартість предмету іпотеки становить 318 526,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/4 від 11.11.2015, який визнано визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком було предметом розгляду в Дзержинському міському суді Донецької області по справі №225/4652/17.

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 11.01.2018 по справі № 225/4652/17 позовні вимоги про визнання права іпотеки як застосування наслідків нікчемності договору про розірвання договору іпотеки задоволено.

4) договір іпотеки № 015-11-15/5 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення (колишня квартира) загальною площею 29,5 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Гірник, провулок Стадіонний, 46, кв. 52. Заставна вартість предмету іпотеки становить 230 307,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/5 від 11.11.2015, який визнано визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Дзержинському міському суді Донецької області по справі №225/4655/17.

5) договір іпотеки № 015-11-15/6 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є основна будівля Б-1, прибудова літ. Б1-1, літ. Б2-1, тамбур літ. Б-1-1, площадка літ. Б3, замощення1, огорожа № 1, загальною площею 288,0 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Автозаводська, 13В. Заставна вартість предмету іпотеки становить 1 989 528,00 гриввень

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/6 від 11.11.2015, який визнано визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Орджонікідзевському районному суді м. Маріуполь Донецької області по справі № 242/3839/17.

6) договір іпотеки № 015-11-15/7 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є підвальне приміщення загальною площею 339 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Гірник, провулок Стадіонний, 46. Заставна вартість предмету іпотеки становить 2 043 492,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/7 від 11.11.2015, який визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Селидівському міському суді Донецької області по справі № 242/1174/18.

7) договір іпотеки № 015-11-15/8 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлова будівля кафе Донець загальною площею 745 кв.м., що розташоване за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Лінія 3, будинок 11. Заставна вартість предмету іпотеки становить 3 398 690,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/8 від 11.11.2015, який визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Біловодському районному суді Луганської області по справі №408/105/18-ц.

8) договір іпотеки № 015-11-15/9 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нежитлове приміщення, будівля універмагу № 2, загальною площею 1 576, 5 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, м. Українськ, вул. Первомайська (вул. Першотравнева), 24. Заставна вартість предмету іпотеки становить 8 577 737,00 гривень.

Позивач зазначає, що вказаний договір не розірвано, проте вартість предмету іпотеки не покриває заборгованість за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015, а заставна вартість цього майна з урахуванням його знаходження в зоні АТО є сумнівною та ймовірно завищеною.

9) договір іпотеки № 015-11-15/10 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є приміщення магазину Гастроном загальною площею 355, 1 кв.м., що розташоване за адресою: Луганська область, Сватівський район, м. Сватове, площа 50 річчя Перемоги, 39/1. Заставна вартість предмету іпотеки становить 2 184 575,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/10 від 11.11.2015, який визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Визнання права іпотеки за банком є предметом розгляду в Сватівському районному суді Луганської області по справі №426/23549/17.

Заочним рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 23.04.2018 по справі № 426/23549/17 позовні вимоги про визнання права іпотеки як застосування наслідків нікчемності договору про розірвання договору іпотеки задоволено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем не заперечується факт часткового погашення боржником заборгованості за спірним кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ ОСОБА_1 Ві Ді-Маркет за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015 між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ОСОБА_9 було також укладено договір іпотеки № 015-11-15/6 від 11.11.2015, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно, а саме: основна будівля літ. Б-1, прибудови літ. Б1-1, літ. б-1, літ. б2-1, тамбур літ. б1-1, площадка літ. 63, замощення І, огорожа № 1, загальною площею 288,0 кв.м. у цілому, що розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Азовстальська, 13в. Заставна вартість предмету іпотеки становить 1 989 528,00 гривень.

03.03.2016 укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/6 від 11.11.2015, який визнано нікчемним в порядку Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №015-11-15 від 11.11.2015 між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Компанія Амбрелла укладено договір іпотеки № 015-11-15/11 від 25.11.2015, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі і споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 131, 1 кв.м., виробничий блок літ. Б, В, С, Е, Ж, загальною площею 364,5 кв.м.; розливочна щитова, загальною площею 21,6 кв.м.; баня ПРУ, загальною площею 16,6 кв.м.; господарський сарай літ. 3, загальною площею 26,0 кв.м.; бетонна площадка, загальною площею 26,0 кв.м.; тарний склад літ. Г, загальною площею 281,0 кв.м.; туалет літ. І, загальною площею 4,0 кв.м; резервуари 31 шт, загальний об'єм 13903 куб.м.; огорожа з/б; пожежне водоймище; промислова каналізація; маніфольдні площадки; чавунний водопровід, загальною площею 893,4 кв.м.

Заставна вартість предмету іпотеки становить 24 58 200,00 гривень.

Згідно ст.1 Закону України Про заставу застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно приписів ст.ст.611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 589 , 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже застава за своєю правовою природою є забезпечувальним обтяженням, право вимагати застосування якого кредитор має виключно у випадку настання відкладальної обставини - порушення боржником забезпеченого заставою зобов'язання. До моменту настання такої обставини право застави та задоволення вимог кредитора за рахунок предмета застави не можуть бути реалізовані.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 576 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, окремим видом якої є іпотека, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Аналогічні за змістом норми містяться в ст.7 Закону України Про іпотеку .

Статтею 11 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що банк, розірвавши договір іпотеки, фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця за договором іпотеки № 01-11-15/1 від 11.11.2015, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника, оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором окрім договору іпотеки № 015-11 від 11.11.2015 укладено ще декілька договорів іпотеки. За висновками суду, на момент укладання спірного договору (02.03.2016) про розірвання договору іпотеки № 015-11 від 11.11.2015, укладеного між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Агропотік , виконання зобов'язань за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015, було забезпечено шляхом укладення між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Компанія Амбрелла договору іпотеки №015-11-15/11 від 25.11.2015, заставна вартість предмету за яким була значно вищою, ніж вартість предмету іпотеки за договором іпотеки № 015-11 від 11.11.2015, укладеного між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Агропотік . Таким чином, мала місце заміна забезпечення виконання.

Крім того, з огляду на правову природу договору іпотеки право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку неналежного виконання кредитного договору залишається на розсуд іпотекодержателя. Оскільки в провадженні господарського суду Чернігівської області перебуває справа про банкрутство ТОВ ОСОБА_1 Ві ОСОБА_1 , а ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.06.2017 визнано вимоги ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015 та включено до реєстру кредиторів вимоги банку в розмірі 37 469 066,13 гривень, позивач не позбавлений можливості отримати заборгованості за вказаним кредитним договором безпосередньо від позичальника.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що позивачем не доведена наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання нікчемними правочинів, вчинених банком із передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , що унеможливлює задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 178, 236-238, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до товариства з обмеженою відповідальністю Агропотік , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ві ДІ ОСОБА_1 , та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочину - відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 24.01.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2019.

Позивач : публічне акціонерне товариство Банк Петрокоммерц-Україна (юридична адреса: 01025, місто Київ, вулиця Велика Житомирська, будинок №20, адреса для листування: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців (Артема), будинок №15; код ЄДРПОУ - 22906155)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Агропотік (01004, місто Київ, вулиця Пушкінська, будинок №21, нежиле приміщення №2; код ЄДРПОУ - 38905263)

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Ві ДІ ОСОБА_1 (юридична адреса: 14005, місто Чернігів, проспект Миру, будинок №49-А,; адреса для листування: 14005, місто Чернігів, провулок Нахімова, будинок №50; код ЄДРПОУ - 36972029)

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок №17; код ЄДРПОУ - 21708016)

Суддя С.М. Фурсова