Постанова

від 23.05.2019 по справі 905/1056/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р. Справа № 905/1056/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників:

від позивача: Матвійчук О.В., довіреність, адвокат

від відповідача: не з`явився

від третіх осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» , м. Київ (вх. №699 Д/1)

на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019р., повний текст складено 04.02.2019р. (суддя Фурсова С.М.)

у справі № 905/1056/18,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» , м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ві Ді Маркет» , м. Чернігів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про застосування наслідків нікчемності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» права іпотеки на підставі договору іпотеки №015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Дмитром Олеговичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7858, на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ.Зачатівка, вул.Елеваторна АДРЕСА_1 16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3564114215).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за результатами перевірки правочинів (договорів), вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, наказом Уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна № 60 від 15.04.2016 року, на підставі п.п. 1,2,7 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , визнано нікчемним договір, посвідчений 02.03.2016 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1176, укладений між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Агропотік , про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7858, за яким кредитор (банк) фактично відмовився від нерухомого майна, переданого в іпотеку на забезпечення зобов`язань за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог. При цьому заборгованість за кредитним договором ТОВ Ді Ві Ді-Маркет не погашена. Відповідно до п.1 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вказаний правочин є нікчемним, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про застосування наслідків нікчемності правочину, шляхом визнання за ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна права іпотеки за договором іпотеки №015-11-15/1 на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ. Зачатівка, вул.Елеваторна АДРЕСА_1 16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3564114215).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.10.2018р. у справі №905/1056/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді Ві Ді Маркет» ; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2019р. у справі №905/1056/18 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Ві Ді Маркет» , та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочину - відмовлено.

Рішення обґрунтовано безпідставністю заявлених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» , м.Київ звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019 р. у справі №905/1056/18 та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до ТОВ «Агропотік» , за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «Ді Ві Ді Маркет» , та третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочину шляхом визнання права іпотеки за договором іпотеки № 015-11-15/1 від 11.11.2015 р., задовольнити повністю.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Наголошує, що обставини, які наведено позивачем у позовній заяві, вказують на те, що договір про розірвання договору іпотеки є нікчемним в силу п.1 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме, у зв`язку з відмовою кредитора (банка) від власних майнових вимог.

Скаржник стверджує, що метою прийняття наказу №60 було закріплення та оформлення висновків перевірки правочинів (договорів) на нікчемність, що здійснювалась у відповідності до ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме для підтвердження виявлення нікчемних договорів, зокрема, договору від 02.03.2016р. про припинення (розірвання) договору іпотеки №015-11-15/1 від 11.11.2015р.

Зазначає, що підставою для встановлення нікчемності договору є саме приписи Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а не наказ №60 від 15.04.2016року. На підтвердження власних доводів послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі №910/12294/16, предметом розгляду якої був саме наказ № 60 від 15.04.2016року.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про ненадання Банком матеріалів перевірки, оскільки позивачем надано до справи наказ №60, договір про припинення (розірвання іпотеки), договір іпотеки, кредитний договір, тощо. Наполягає, що предметом спору у даній справі є не правильність проведення та оформлення перевірки правочину на предмет нікчемності, а - встановлення факту нікчемності договору про розірвання договору іпотеки та відповідно застосування наслідків нікчемності вказаного правочину. Зазначає, що на час здійснення в Банку тимчасової адміністрації та на день виявлення нікчемності вказаного правочину, ані нормативно-правові акти Фонду, ані чинне законодавство, не передбачало існування будь-якого порядку, методики, інструкції, по встановленню нікчемності правочинів на підставі ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Апелянт посилається на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» наголошувало, що на момент перевірки договору про розірвання договору іпотеки на нікчемність та на час вирішення спору, за ТОВ Ді Ві Ді Маркет обліковується заборгованість за кредитним договором №015-11-15 від 11.11.2015р., що також підтверджується ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.06.2017року у справі №927/379/17, в межах якої визнано вимоги ПАТ Банк Петрокоммерц - Україна за кредитним договором №015-11-15 від 11.11.2015р. та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги Банку в розмірі 37 469 066,13 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Сіверін В.І., Терещенко О.І.

За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалою від 06.03.2019р. про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 р. у справі № 905/1056/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019 р. у справі № 905/1056/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019 р. у справі №905/1056/18 на 07.05.2019 р. о 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019р. у справі №905/1056/18 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» про участь представника у судовому засіданні 07.05.2019 р. о 12:00 год. у справі №905/1056/18 в режимі відеоконференції у приміщенні суду, доручено Оболонському районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 07.05.2019 р. о 12:00 год. у приміщенні Оболонського районного суду міста Києва за участю представника Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» .

У судовому засіданні 07.05.2019р. оголошувалася перерва до 23.05.2019р. об 11:00 год., про що винесена відповідна ухвала. Судове засідання, призначене на 23.05.2019 року об 11:00 год., ухвалено провести в режимі відеоконференції. Доручено Оболонському районному суду міста Києва забезпечити проведення відеоконференції 23.05.2019 р. об 11:00 год. у приміщенні Оболонського районного суду міста Києва, за участю представника Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» .

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019 р. у справі №905/1056/18 та ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до ТОВ «Агропотік» задовольнити повністю.

Відповідач та треті особи не скористалися правом участі представників в судових засіданнях апеляційної інстанції, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Явка представників в судові засідання судом обов`язковою не визнавалася.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді Ві Ді-Маркет» (далі - позичальник), укладено кредитний договір № 015-11-15 від 11.11.2015р., згідно з п. 1.1. якого, банк надає позичальникові кредит в розмірі, що не перевищує суму кредиту (ліміт фінансування - якщо у графі 1 розділу I договору як тип кредитування визначено кредитну лінію), в порядку та на умовах, які встановлені у розділі I та розділі II договору, а позичальник приймає, зобов`язується належним чином використати та повернути банку отриманий кредит, а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у договорі.

Відповідно до розділу 1 кредитного договору, кредит це - кредитні кошти банку, що надаються позичальнику однією сумою або частинами в розмірі (сумі) та порядку, встановлених в договорі. Максимальна сума кредиту, якою позичальник може одночасно користуватися на підставі цього договору складає 50 000 000,00 грн.(ліміт фінансування). Позичальник зобов`язаний сплатити банку фінансові проценти у розмірі 25 відсотків річних (процентна ставка). Дата повернення кредиту по 10 листопада 2016 року (включно). Строк, протягом якого позичальник має право на отримання траншів на підставі цього договору по 09 листопада 2016р. включно.

Пунктом 1.2. кредитного договору сторони узгодили момент виникнення права позичальника на отримання кредиту. Так, право позичальника на отримання кредиту (траншу) в рамках ліміту фінансування виникає з моменту виконання таких умов, зокрема: I) укладення між банком та позичальником на прийнятних для банку умовах та набрання чинності цим договором; IV) укладення, у тому числі між банком та ТОВ Агропотік на прийнятних для банку умовах та набрання чинності договором іпотеки комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька обл., Волноваський район, сщ.Зачатівка, вул.Елеваторна, буд.16; V) виконання умов договору, документів забезпечення та інших договорів (укладених між банком і позичальником, майновими поручителями), які мають бути виконані до надання банком кредиту (траншу) - якщо такі умови будуть визначені; VI) прийняття та узгодження банком кредитної заявки позичальника; VII) належної сплати позичальником банку плати за проведення розрахунків зі списання та зарахування безготівкових коштів по кредиту (ця умова застосовується, якщо в графі 9 розділу I договору не зазначено, що плата за проведення розрахунків зі списання та зарахування безготівкових коштів по кредиту не встановлюється), тощо.

Згідно з застереженням 1 до п. 1.2. кредитного договору позичальник має право на отримання траншів за цим договором у сумі, що не перевищує 90% (дев`яносто відсотків) від сукупної вартості переданого банку в заставу майна відповідно до підпунктів ІІ, ІІІ, ІV пункту І п. 1.2. розділу ІІ договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п.6.2 кредитного договору).

Договір підписано банком та позичальником 11.11.2015р.

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 015-11-15 від 11.11.2015р. (з усіма можливими змінами та доповненнями до нього), між Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропотік» (далі - іпотекодавець), 11.11.2015р. укладено договір іпотеки № 015-11-15/1, відповідно до ст. 1 якого для забезпечення повного і своєчасного виконання боржником боргових зобов`язань, визначених у ст. 2 цього договору, іпотекодавець цим надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене у статті 3 цього договору (предмет іпотеки).

Статтею 2 договору іпотеки сторони узгодили розмір боргових зобов`язань. Не обмежуючи викладеного в п. 6.1. статті 6 цього договору, сторони погоджуються, що розмір грошових зобов`язань за кредитним договором складатиметься із суми кредиту, яка не погашена боржником, суми нарахованих та сплачених боржником процентів за користування кредитом, суми пені та штрафу за невиконання зобов`язань за кредитним договором (у разі нарахування), інших платежів на користь іпотекодержателя (якщо такі визначені кредитним договором) та витрат, понесених іпотекодержателем у зв`язку із отриманням задоволення за кредитним договором за рахунок іпотекодавця.

Предметом іпотеки за цим договором, згідно зі ст. 3 договору іпотеки, є нерухоме майно, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 область АДРЕСА_3 , сщ. Зачатівка, вул. Елеваторна, буд. 16.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 02.10.2015 Ляшенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 1472.

Право власності на предмет іпотеки зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2015 за індексним номером 44989074. Відповідно до зазначеного витягу: форма власності: приватна; розмір частки: 1; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3564114215; загальна площа: 22 431,7кв.м.; складові частини об`єкту нерухомого майна: адмін. будівля загальною площею 152,9 кв.м.(№ 1, літера А1); лабораторія з ваговою загальною площею 147,9 кв.м.(№ 2, літера Б2); торговий центр загальною площею 506,1 кв.м.(№ 3, літера В2); пожежне депо загальною площею 79,8 кв.м.(№ 4, літера Д); лазня загальною площею 229,5 кв.м.(№ 5, літера Е); гараж загальною площею 277,4 кв.м.(№ 6, літера З); майстерня загальною площею 260,7 кв.м.(№ 7, літера Т2); склад загальною площею 131,3 кв.м.(№ 8, літера Г); сарай загальною площею 91,1 кв.м.(№ 9, літера Ш); елеватор загальною площею 1012,1 кв.м.(№ 10, літера У8); сушилка загальною площею 152,8 кв.м.(№ 11, літера Н2); лабораторія загальною площею 58,8 кв.м.(№ 12, літера Ю2); ТП(№13, літера Х); туалет(№14, літера Є); огорожа(№15, літера №1); замощення(№16, літера І); заліз. дор. колія(№17, ІІ); склад загальною площею 1251,5 кв.м.(№ 18, літера К); склад загальною площею 1249 кв.м.(№ 19, літера Л); склад загальною площею 2442,3 кв.м.(№ 20, літера М); склад загальною площею 2420,5 кв.м.(№ 21, літера Н); склад загальною площею 2558,9 кв.м.(№ 22, літера О); склад загальною площею 2488,6(№23, літера П); склад загальною площею 2717,2(№24, літера Р); склад загальною площею 1877,9(№25, літера С); склад загальною площею 433,6(№26, літера Ф); склад загальною площею 525,2(№27, літера Ч); склад загальною площею 1248,8(№28, літера И); сарай загальною площею 39,6(№29, літера Ж); сушилка загальною площею 78,2(№30, літера Щ2).

Відповідно до п. 3.4.1. предмет іпотеки розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 1421582000:04:000: НОМЕР_1 .

Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню (п. 4.1.). Іпотека (обтяження предмету іпотеки), яка виникла на підставі цього договору, підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - одночасно із нотаріальним посвідченням цього договору (п. 4.2. договору).

Згідно з п. 4.3. договору заставна вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем та становить 24 428 350,00 грн.

Відповідно до умов ст. 6 договору за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель може задовольнити вимоги: а) всі боргові зобов`язання, не сплачені боржниками, і б) вимоги стосовного повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов`язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв`язку із реалізацією його прав за цим договором.

Цей договір набирає чинності з дня його нотаріального посвідчення та діє до виконання боргових зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором та зобов`язань іпотекодавця за цим договором (ст.9 договору іпотеки).

Вищезазначений договір посвідчено 11.11.2015року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстровано в реєстрі за № 7858. Накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна, зареєстровано за № 7859.

02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» (далі - іпотекодержатель/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропотік» (далі - іпотекодавець) укладено договір про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 7858.

Відповідно до п. 1 вищевказаного договору, сторони домовились припинити (розірвати) договір іпотеки №015-11-15/1, посвідчений 11.11.2015 Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 7858. У зв`язку із припиненням договору, вирішено вилучити записи про іпотечне обтяження та заборону відчуження, зазначені в договорі, із відповідного державного реєстру.

Вищезазначений договір посвідчено 02.03.2016року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. та зареєстровано в реєстрі за № 1176.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 року №169 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.03.2016 року №368 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , призначено уповноважену особу Фонду. Згідно з цим рішенням розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації і призначено Гулея О. І. уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.04.2016 року № 280 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.04.2016 року № 561 Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та делегування повноважень ліквідатора банку , призначено уповноважену особу Фонду, якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, тощо.

На виконання повноважень, делегованих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулей О.І., відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб здійснено перевірку правочинів (договорів) на предмет їх нікчемності, за результатами якої виявлено низку угод, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, які призвели до зменшення активів банку, зниження його платоспроможності, укладених з наданням пільг окремим кредиторам, тощо, тобто правочинів, які у відповідності до ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемними.

Керуючись п.4 ч.2 ст.37, ч.ч.2 та 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , 15.04.2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення Тимчасової адміністрації ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна Гулей О. І., видано наказ № 60 Про визнання нікчемними правочинів , яким визнано нікчемними правочини (у томі числі договори), вчинені (укладені) Публічним акціонерним товариством Банк Петрокоммерц-Україна протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, а саме з 18.03.2015року по 18.03.2016року, згідно додатку № 1, та доручено директору департаменту запровадження тимчасової адміністрації Фонду вжити необхідних заходів для застосування наслідків нікчемності правочинів.

До наведеного Додатку (переліку правочинів) включено і договір, посвідчений 02.03.2016 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 1176, про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7858, укладений між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» (іпотекодержатель) та ТОВ «Агропотік» (іпотекодавець). Підстава нікчемності правочину - п.1, п.2, п.7 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Уповноваженою особою на адресу ТОВ «Агропотік» було направлено повідомлення вих. № 01.1-06/1205 від 01.06.2016 про нікчемність, в силу ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , договору, посвідченого 02.03.2016р. Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 1176, про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 7858. Зауважено, що у зв`язку з нікчемністю договору про припинення договору іпотеки в силу Закону, Договір іпотеки № 015-11-15/1 не є припиненим та продовжує свою дію до виконання зобов`язань ТОВ Ді Ві Ді Маркет в повному обсязі за кредитним договором №015-11-15 від 11.11.2015р.

Відповідачем жодних дій щодо відновлення реєстрації іпотеки та заборони відчуження майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено не було.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №126013711 від 01.06.2018, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек 02.10.2015р. за ТОВ Агропотік на підставі договору купівлі-продажу №1472 від 02.10.2015р. зареєстровано право власності на комплекс нежилих будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ. Зачатівка, вул. Елеваторна, буд.16. Відомості про обтяження спірного нерухомого майна, яке було предметом іпотеки №015-11-15/1 від 11.11.2015, в реєстрі відсутні.

Вищенаведене стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має стосуватися (зачіпати) прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до статей 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту прав та інтересів є визнання права.

Отже, право на захист - це юридично закріплена можливість особи цивільного права, в тому числі суб`єкта господарювання, використати заходи правоохоронного характеру для поновлення її порушеного права та припинення дій, які порушують це право.

Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з приписами статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається ( ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Тлумачення частини другої статті 215 Цивільного кодексу України свідчить, що нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду.

Нікчемність правочину конструюється за допомогою текстуальної недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону.

Згідно з ч. ч.1, 2 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ст.2 наведеного Закону).

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом(ч.1 ст.3 Закону).

За приписами ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює зокрема процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п`ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Частинами 1-4 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку (ч.1).

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч.2).

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав (ч.3):

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням (ч.4).

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи, тощо. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов`язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду( ст.37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ).

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язана забезпечити перевірку правочинів, вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , та прийняти відповідне рішення. Направлення ж повідомлень сторонам про нікчемність цих договорів можливе як протягом дії тимчасової адміністрації так і протягом ліквідації банку.

Правочин (договір), яким неплатоспроможний банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є нікчемним.

Позивач у позові та в апеляційній скарзі посилається на те, що кредитор (Банк) відмовився від права іпотеки на нерухоме майно, передане відповідачем в іпотеку на забезпечення зобов`язань за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» , що є підставою для нікчемності правочину, передбаченою п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ; заборгованість за кредитним договором ТОВ «Ді Ві Ді- Маркет» є не погашеною.

Спір про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , оформленого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Банку Гулеєм Олександром Івановичем від 15 квітня 2016 року № 60, визнання відсутнім права Банку вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності договорів, які визнані нікчемними, був предметом судового розгляду у справі № 910/12294/16.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16 скасовано рішення місцевого суду від 17.08.2016, постанову апеляційного суду від 14.11.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 20.02.2017 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "ФК "Централ Капітал" до ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" про визнання недійсним одностороннього правочину ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", оформленого наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" Гулея О.І. від 15.04.2016 №60 "Про визнання нікчемними договорів", визнання недійсним наказу ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 15.04.2016 №60 та визнання відсутнім у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" права вчиняти дії щодо застосування наслідків недійсності оспорюваних правочинів.

Судом зазначено, що цей наказ є результатом внутрішньої перевірки правочинів Банку, забезпеченої уповноваженою особою Фонду, і внутрішнім документом Банку, обов`язковим для виконання працівниками, та не породжує обов`язків у контрагентів Банку, оскільки обов`язок повернути майно (кошти) виникає у контрагентів не на підставі наказу про виявлення нікчемних правочинів, а в силу закону. Щоб застосувати наслідки нікчемного правочину, Банк як сторона такого правочину повинен звернутися з відповідним позовом до суду. Зауважено також, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону.

Вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції встановлено, що кредитний договір № 015-11-15, виконання зобов`язання за яким забезпечувалося договором іпотеки № 015-11-15/1 від 11.11.2015року, укладався на умовах, зокрема, повернення та забезпеченості.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору(ст. 7 Закону України Про іпотеку ).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ( ст.33 Закону України «Про іпотеку» ).

Сутність права іпотеки полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права.

Отже, як свідчать матеріали справи, уклавши з ТОВ Агропотік договір від 02.03.2016року про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1, банк (кредитор) відмовився від майнових вимог та права звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника за кредитним договором. Така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна .

Відповідно до статті 37, статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.

Згідно з приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що згідно з принципами, які закріплені у його практиці ("Пудас проти Швеції", рішення від 27.10.1987), спір щодо "права", про яке можна стверджувати - принаймні на підставах, котрі можна довести, - що воно визнається в національному праві, а також є реальним і важливим. Спір може стосуватись як фактичного існування права, так і обсягів та способу його реалізації. Зрештою, результат провадження повинен безпосередньо впливати на можливість реалізації права, про яке йдеться у справі (див. "Кьоніг проти Німеччини", рішення від 28.06.1978).

У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Конституційним судом України у рішенні від 02.11.2004р. № 15-рп/2004 наголошено, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи наведене, встановивши, що кредитор (банк), розірвавши з відповідачем іпотечний договір № 015-11-15/1 від 11.11.2015року, який забезпечував виконання зобов`язань за кредитним договором № 015-11-15 (заборгованість за яким не погашена), тим самим відмовився від власних майнових вимог, і це відбулося протягом року до введення тимчасової адміністрації в ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна , - колегія суду апеляційної інстанції дійшла висновку про нікчемність, на підставі п. 1 частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , договору, посвідченого 02.03.2016 року Осипенком Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1176, укладеного між ПАТ Банк Петрокоммерц-Україна та ТОВ Агропотік , про припинення (розірвання) договору іпотеки № 015-11-15/1 від 11.11.2015 року, у зв`язку з чим підлягають застосуванню наслідки його нікчемності, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» права іпотеки на підставі договору іпотеки №015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Дмитром Олеговичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7858, на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ.Зачатівка, вул.Елеваторна, 16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3564114215).

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019р. (повний текст складено 04.02.2019р.) у справі №905/1056/18, із прийняттям нового рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства Банк Петрокоммерц-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» про застосування наслідків нікчемності правочину, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» права іпотеки на підставі договору іпотеки №015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Дмитром Олеговичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7858, на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ.Зачатівка, вул.Елеваторна, 16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3564114215).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі № 905/1056/18 покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю Агропотік .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» , м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019р. у справі № 905/1056/18 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2019р.( повний текст складено 04.02.2019р.) у справі №905/1056/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення по справі № 905/1056/18 про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» про застосування наслідків нікчемності правочину.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна» право іпотеки на підставі договору іпотеки №015-11-15/1, посвідченого 11.11.2015 року Осипенком Дмитром Олеговичем, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №7858, на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 22 431,7 кв.м., що розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, сщ.Зачатівка, вул.Елеваторна, 16 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 3564114215).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропотік» (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, буд.21, нежиле приміщення №2, код ЄДРПОУ 38905263) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01601, м.Київ, вул.Велика Житомирська, буд.20, код ЄДРПОУ 22906155) 1760,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом, 2 643,00 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 23.05.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 28.05.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко