Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/10479/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2019Справа № 910/10479/18 За позовом Компанії DIMITRIADIS IOANNIS AND SON PC.- "HELLABIO"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбіо"

про стягнення 115947,93 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Романенко О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - Яценко О.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення суми боргу за поставлений по контрактам № 1 від 12.10.2010 та № 2 від 15.08.2011, проте не оплачений товар. Вимоги позову мотивовані тим, що Відповідач оплату за товар перерахував на рахунок Позивача, який у дійсності Позивачу не належить, а відтак, неналежно виконав своє зобов'язання.

Відповідач вимоги позову відхиляє з посиланням, що у правовідносини сторін було внесено зміни додатковою угодою №1, і саме за вказаними у ній реквізитами Відповідач і перераховував кошти.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного в простій письмовій формі 02.10.2015 між Позивачем, як продавцем, та Відповідачем, як покупцем, Контракту № 0210 останній зобов'язався оплатити поставлений йому товар відповідно до авіанакладної від 04.07.2017 № 390-94687165 на суму 3695 євро.

Факт укладення між сторонами вказаного Контракту в простій письмовій формі визнається обома сторонами та згідно зі ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

У розділі 15 Контракту зазначені юридичні адреси сторін та, зокрема, банківські реквізити Позивача: GR9601722020005202046085086 Piraeus Bank S.A., Kalamaria Branch.

Як зазначив Відповідач, 30.06.2017 з електронної адреси Позивача hellabio@hellabio.com надійшов електронний лист щодо зміни банківських реквізитів на GB28NWBK600127490933789 у Natwest Bank PLC із новою редакцією інвойсу № 82 та додатковою угодою № 1 від 31.05.2017 до Контракту, в якій було зазначено про відповідну зміну банківських реквізитів.

Таким чином, Відповідач здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 3695 євро на рахунок GB28NWBK600127490933789 у Natwest Bank PLC, що підтверджується банківською випискою з рахунку Відповідача за 17.07.2017.

Однак, вказана додаткова угода № 1 від 31.05.2017 до Контракту не може бути прийнята судом як належний доказ, оскільки остання, за поясненнями Відповідача, укладалася через електронне листування та, крім того, Відповідачем не підписана.

При цьому, представник Позивача в судовому засіданні зазначив, що дійсно, адреса електронної пошти, з якої за твердженням Відповідача останньому надійшов електронний лист із додатковою угодою співпадає з назвою електронної пошти Позивача, проте останній такий лист не відсилав.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як передбачено п. 1 розділу 13 Контракту будь-які зміни в даному Контракті будуть чинними, тільки якщо викладені в письмовому вигляді та підписані сторонами.

Отже, оскільки Контракт між сторонами укладався в простій письмовій формі, додаткова угода № 1 від 31.05.2017 до нього також мала бути укладена в простій письмовій формі, при цьому іншого Контрактом не передбачено.

Відтак, за умови безпосереднього визначення в Контракті форми, в якій до нього можуть укладатися зміни, суд визнає необґрунтованими посилання Відповідача на ст. 13 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, що набула чинності для України 01.02.1991, якою передбачено, що для цілей цієї Конвенції під "письмовою формою" розуміються також повідомлення телеграфом і телетайпом.

Щодо твердження Відповідача про необхідність застосування звичаю до спірних правовідносин, який полягає в установленні між сторонами ділового обороту щодо обміну документами через електронну пошту, та укладення додаткової угоди таким чином по електронній пошті, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 ЦК України звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.

Таким чином, за умови наявності між сторонами укладеного в простій письмовій формі Контракту, умовами якого передбачено внесення змін до Контракту саме в письмовій формі, правові підстави для застосування згаданого Відповідачем звичаю по укладенню правочинів шляхом обміну електронними листами відсутні.

З урахуванням наведеного вище, відсутні правові підстави вважати укладеною в належний спосіб між сторонами додаткову угоду № 1 від 31.05.2017 до Контракту, якою було змінено банківські реквізити Позивача, згідно з якими Відповідач здійснив перерахування грошових коштів.

Водночас, Відповідач посилався також на необхідність прийняття копії такої угоди, як електронного доказу у справі.

Як передбачено ч. 7 ст. 91 ГПК України, документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Відповідно до приписів ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (у редакції, чинній на зазначену в додатковій угоді дату її складання) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15). Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку (680-2004-п), встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1 Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 N 680 (у редакції, чинній на зазначену в додатковій угоді дату її складання), цей Порядок визначає умови та вимоги до процедури засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу.

Згідно з ч. 2-4 ст. 96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Отже, в такому випадку наявна в матеріалах справи паперова копія додаткової угоди № 1 від 31.05.2017 до Контракту не може бути прийнята судом як електронний доказ, або як письмовий доказ, оскільки не відповідає встановленому порядку подання відповідних доказів у справі.

Крім того, Позивачем також була долучена до матеріалів справи довідка щодо відсутності на момент поставки товару та наразі іншого рахунку в банках Греції чи інших країнах, окрім існуючого GR9601722020005202046085086 Piraeus Bank.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, у матеріалах справи відсутні докази оплати Відповідачем поставленого йому товару відповідно до умов Контракту на рахунок Позивача та належного виконання умов Контракту згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, у зв'язку з чим заборгованість Відповідача за Контрактом у сумі 3695 євро була не погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, а відтак дана позовна вимога про стягнення вищевказаної суми визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестбіо" (м. Київ, вул. Петропавлівська, 47А, кв. 13; ідентифікаційний код 36868136) на користь Компанії DIMITRIADIS IOANNIS AND SON PC.- "HELLABIO" (9-ий км Салонікі-Термі роад, м. Термі, Греція, 57001; ідентифікаційний код 92661) 115947 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 93 коп. заборгованості, а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.02.2019.

Суддя Р.Б. Сташків