Рішення

від 30.01.2019 по справі 699/576/18

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/576/18

Номер провадження № 2/699/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідачів адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з даним позовом, у якому просить усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, яка померла 02.10.2016 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що її мати ОСОБА_5 тривалий час хворіла, вона здійснювала догляд за нею, купувала ліки, здійснила поховання, оплачувала ритуальні послуги, замовляла поминальні обіди. Відповідачі, які є внуками померлої, мали можливість надавати допомогу у її догляді, але ухилялися від надання допомоги. Померла ОСОБА_5 заповіт не залишила, позивач є спадкоємцем за законом першої черги та подала до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, також спадкоємцями є внуки за правом представлення ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які також подали до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Тому відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України позивач просить усунути відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с.49-50).

Позивачем подано уточнену позовну заяву в частині вірного написання її по батькові та відповідача (а.с.76-81).

Відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити (а.с.70-72).

Ухвалою суду від 07.11.2018 року проведено підготовче засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.118-120).

Ухвалою суду від 07.11.2018 року витребувано у Корсунь-Шевченківській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, померлої 02.10.2016 року в смт.Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с.121-122).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та надала пояснення аналогічні до змісту позовної заяви. Пояснила, що її мати ОСОБА_5 хворіла з 1999 року і потребувала допомоги, яку відповідачі не надавали. Вона разом з матір'ю проживала з 15.07.2016 року. Покійна тримала город до останнього часу життя. Її мати і вона особисто не зверталися до відповідачів про надання допомоги, в тому числі, щодо придбання ліків. Відповідачів не пускала на подвір'я матері після її смерті.

В судовому засіданні представник відповідачів адвокат ОСОБА_3 позов не визнала. Пояснила, що померла ОСОБА_5 була інвалідом. Відповідачі періодично відвідували померлу, надавали посильну допомогу. Позивачка перешкоджала у спадкуванні відповідачами, не дала можливості зробити опис спадкового майна. Позивач не вимагала у відповідачів приймати участь у догляді за їхньою бабою.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що позивач чинила перешкоди у спілкуванні із спадкодавцем та не давала можливості її відвідувати.

Свідок ОСОБА_6, яка є сусідкою позивача та знає її з 1986 року, а відповідачів знає як односельчан, суду показала, що позивач постійно приїздила до батьків і допомагала їм. Відповідачі не надавали допомогу щодо догляду ОСОБА_5. В останні місяці життя ОСОБА_5 вона особисто її не відвідувала. Догляд за ОСОБА_5 здійснювала позивачка.

Свідок ОСОБА_7, який є сусідом позивача, а відповідачів знає як односельчан, суду показав, що товаришував з батьком позивачки, допомагав будувати будинок останньої. Під час хвороби ОСОБА_5 відповідачі не надавали допомоги. Останній раз бачив померлу за місяць до її смерті. Чи зверталася померла про допомогу до відповідачів йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8, яка є подругою позивача більше 10 років, показала, що мати позивача перебувала в тяжкому стані здоров'я за декілька днів до смерті. Догляд за матір'ю здійснювала позивач. Померла злягла за один місяць до смерті. Останній місяць померлу доглядала позивач. Відповідачів вона не знає.

Свідок ОСОБА_9, який є батьком відповідача ОСОБА_2, а відповідач ОСОБА_4 є його прийомним сином, показав, що позивач ОСОБА_1 це рідна сестра його покійної дружини. Особисто він покійну тещу ОСОБА_5 в останній період її життя провідував рідко. ОСОБА_5 не зверталася до його дітей за наданням допомоги. Покійна до останнього доглядала за своєю садибою. На даний час позивач чинить перешкоди іншим спадкоємцям у допуску до спадкового майна.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити в силу наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 02.10.2016 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР №287938 (а.с.16).

Померла є матір'ю позивача, родинні відносини підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача, в графі батько записаний ОСОБА_10, в графі мати записана ОСОБА_5 (а.с.11). 15.10.1983 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_11, у зв'язку з чим прізвище останньої змінено на ОСОБА_11, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00019644947 від 23.02.2018 року (а.с.12).

Батько позивача ОСОБА_10 помер 04.05.2015 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР №251778 (а.с.14). Спадкоємцем його майна була його дружина ОСОБА_5, яка була зареєстрована та проживала разом з ним, але не оформила спадкових прав.

Відповідно до приписів ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Померла ОСОБА_5 заповіт не залишила.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з надвірними спорудами по вул.Шевченка (Леніна), 32 в смт.Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, що підтверджується договором купівлі-продажу 59/100 вказаного будинковолодіння від 25.09.1967 року та договором купівлі-продажу 41/100 вказаного будинковолодіння від 09.08.1973 року (а.с.22-24); земельної ділянки площею 0,1196 га, кадастровий номер 7122555500:05:001:0141 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №706906 (а.с.25), земельної ділянки площею 0,0990 га, кадастровий номер 7122555500:05:001:0142 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №706907 (а.с.26), земельної ділянки площею 0,0878 га, кадастровий номер 7122555500:04:001:0136 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №706908 (а.с.27), земельної ділянки площею 0,0136 га, кадастровий номер 7122555500:04:001:0137 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №706909 (а.с.28). Вказані земельні ділянки розташовані по вул.Леніна, 32 смт.Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Спадкоємцем І черги за законом є її рідна дочка ОСОБА_1.

ОСОБА_5 мала ще одну дочку ОСОБА_12, яка померла до її смерті, а саме 03.10.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-СР №288245 (а.с.139).

Тому спадкоємцями за правом представлення є діти померлої ОСОБА_12 - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у відповідності до ч.1 ст.1266 ЦК України, яка передбачає, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Позивач не заперечує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є внуками померлої ОСОБА_5.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

На а.с.133-151 міститься копія спадкової справи, яка була витребувана судом та з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_5 у Корсунь-Шевченківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №397/2016, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №46200848 від 16.12.2016 року (а.с.142).

Заяви про прийняття спадщини до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори подала ОСОБА_1, ОСОБА_4 (а.с.134, 135). ОСОБА_2 подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4, яку відкликав та подав заяву про прийняття спадщини (а.с.136, 137).

У листі Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори від 24.02.2018 року №198/01-16 роз'яснено, що відповідно до поданих заяв про прийняття спадщини нотаріус повинен видати свідоцтва про право на спадщину за законом дочці ОСОБА_1 - на Ѕ частину у спадковому майні відповідно до ст.1261 ЦК України, онукам ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по ј частині спадкового майна відповідно до ст.1266 ЦК України. Роз'яснено, що для усунення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від спадкування майна померлої ОСОБА_5 необхідно звернутися до суду (а.с.41).

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_10 помер 04.05.2015 року у віці 75 років, перед смертю останній хворів близько 1,5 року, хвороби, що призвели до смерті ракова кахексія, рак правої легені, що зазначено у копії лікарського свідоцтва про смерть №33 від 05.05.2015 року (а.с.17).

Мати позивача ОСОБА_5 була інвалідом ІІ групи з 23.11.1999 року та особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с.20, 21). ОСОБА_5 померла 02.10.2016 року у віці 75 років, перед смертю остання хворіла близько 16 років, хвороби, що призвели до смерті хронічна серцева недостатність, УХС атеросклеротичний кардіосклероз, що зазначено у копії лікарського свідоцтва про смерть №57 від 03.10.2016 року (а.с.38).

У довідці, виданій Стеблівською амбулаторією загальної практики сімейної медицини КЗ Корсунь-Шевченківський ЦПМСД Черкаської області від 16.02.2017 року зазначено, що ОСОБА_1 доглядала батька ОСОБА_10 та матір ОСОБА_5 до їхньої смерті, так як вони потребували постійної сторонньої допомоги (а.с.40).

ОСОБА_1 надано докази, що вона здійснила поховання свого батька ОСОБА_10, про що надано товарний чек від 04.05.2015 року №38 та своєї матері ОСОБА_5, про що надано товарний чек від 02.10.2016 року №83 (а.с.35).

Також позивачем надано копію накладної від 06.03.2017 року про те, що вона організувала та оплатила в барі Каприз два похоронні обіди та поминальний обід, всього заплатила 10500 грн, проте суд критично оцінює наданий доказ, оскільки позивач не надала оригіналу вказаної накладної та дата видачі накладної не відповідає обставинам справи, оскільки батько позивача помер 04.05.2015 року, а мати померла 02.10.2016 року (а.с.36).

На а.с.37 містяться письмові пояснення ОСОБА_13, яка працює в Стеблівській аптеці №98 та зазначає, що всі необхідні ліки та речі для своїх батьків купувала ОСОБА_1 (а.с.37). На а.с.109 містяться письмові пояснення ОСОБА_14, яка є кумою покійних ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та яка зазначає, що внуки ОСОБА_13 та ОСОБА_4 не допомагали та не доглядали своїх діда і бабу (а.с.109-111).

01.02.2017 року секретарем Стеблівської селищної ради ОСОБА_15 у присутності двох свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 складено акт про те, що 24.01.2017 року до виконкому Стеблівської селищної ради надійшла заява від ОСОБА_4 про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна померлої ОСОБА_5. Виходом на місце встановлено, що у будинку спадкодавця проживає ОСОБА_1, яка відмовилася предвЂ�явити майно померлої для опису, тому вжити заходів щодо охорони спадкового майна неможливо (а.с.73).

З вказаних доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 доглядала та здійснила поховання своїх батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_5. Померла ОСОБА_5 заповіт не залишила, спадкоємцями за законом є її дочка ОСОБА_1, та внуки за правом представлення ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які подали до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Позивач просить усунути відповідачів від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, оскільки вона здійснювала догляд своєї матері, яка перебувала у безпорадному стані, а відповідачі мали можливість надавати допомогу у її догляді, але ухилялися від надання допомоги, на що суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст.1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В п.6 ПП ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз'яснено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

ОСОБА_5 була особою похилого віку, мала ІІ групу інвалідності, тривалий час хворіла, догляд за нею здійснювала її дочка ОСОБА_1.

Крім цього, у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , у п.4 зазначено, що у даній категорії справ суд повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. При розгляді справ цієї категорії суди нерідко постановляють рішення про усунення від спадкування спадкоємця, коли у справі немає жодного доказу про умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцю, крім того факту, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу. Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Та обставина, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги. Важливе значення має обґрунтованість позовних вимог та наявність належних доказів на їх підтвердження,

Про вище вказане також зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2016 року №491/1111/15-ц, що для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до ч.5 ст.1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Згідно ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_5 перебувала у безпорадному стані, потребувала допомоги відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2, останні мали можливість її надати, проте ухилялися від обов'язку щодо її надання.

Допитані у судовому засіданні свідки позивачки не змогли вказати звідки їм стало відомо про самоусунення відповідачів від надання допомоги спадкодавцю та умисний характер їхніх дій, а інші докази, досліджені судом, не підтверджують наявність необхідної в даному випадку сукупності обставин, які передбачені ч.5 ст.1224 ЦК України .

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК судові витрати зі сплати судового збору суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 263 - 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про усунення від права спадкування за законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 01 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_18