Постанова

від 23.04.2019 по справі 699/576/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/563/19Головуючий по 1 інстанції Категорія : 307000000 Свитка С. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року

м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Пономаренка В.В., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

відповідачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року у складі судді Свитки С.Л.,

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про усунення від права спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що її мати ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. При житті, ОСОБА_8 успадкувала все нерухоме майно, після смерті ОСОБА_9 (батько позивача), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. До спадкового майна входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 та земельні ділянки площею 0.1196 га., 0.0990 га., 0.0878 га та 0.0136 га. Зазначене нерухоме майно було зареєстроване за ОСОБА_9

ОСОБА_8 заповіт не складала.

Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_8 є позивачка, яка є дочкою померлої. Також, ОСОБА_8 мала ще одну дочку - ОСОБА_11, яка померла до її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідачі по справі є дітьми ОСОБА_11

Позивач подала до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, також спадкоємцями є внуки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які також подали до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Вказувала, що ОСОБА_8 тривалий час хворіла, вона здійснювала догляд за нею, купувала ліки, здійснила поховання, оплачувала ритуальні послуги, замовляла поминальні обіди.

Відповідачі, які є внуками померлої, мали можливість надавати допомогу у її догляді, але ухилялися від надання допомоги.

Просила на підставі ч.5 ст.1224 ЦК України усунути ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивоване тим, що позивачем не надано жодного доказу того, що ОСОБА_8 перебувала у безпорадному стані та потребувала допомоги відповідачів, а останні мали можливість її надати, проте ухилялися від обов'язку щодо її надання.

У березні 2019 року ОСОБА_5 подала на вказане рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду суперечать письмовим доказам та показам свідків. Вказує, що є доведеними факти того, що спадкодавець перебувала у безпорадному стані, який був зумовлений її похилим віком, тяжкістю хвороби, внаслідок чого вона потребувала стороннього догляду. Щодо питання ухилення відповідача від догляду суд не врахував того, що відповідачі, які проживали поруч із спадкодавцем не хотіли здійснювати догляд за нею, у зв'язку з чим позивачка була змушена змінити своє місце проживання для догляду матері.

Також зазначає, що суд не надав належної оцінки тому, що обидва відповідачі є молодими людьми, фізично здорові, будь - яких захворювань та протипоказань до фізичної праці не мають, були обізнані про стан здоров'я спадкодавця, а тому могли та повинні були фізично та матеріально надавати допомогу спадкодавцю, який потребував постійного стороннього догляду.

10 квітня 2019 року представник відповідачів ОСОБА_12 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та таким, що ухвалене на основі всебічно з'ясованих обставин справи, просила рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до залишення без задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є дочкою ОСОБА_9 та ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.11).

ОСОБА_9 (батько позивача)., помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 (а.с.14).

Спадкоємцем його майна була його дружина ОСОБА_8 (мати позивача), яка була зареєстрована та проживала разом з ним, однак спадкових прав не оформила.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 (мати позивача) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с.16).

15 жовтня 1983 року, відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00019644947 від 23 лютого 2018 року, позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_13, у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_13.(а.с.12).

Спадщина, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 складається з:

- житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1,

- земельної ділянки площею 0,1196 га, кадастровий номер НОМЕР_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4 (а.с.25),

- земельної ділянки площею 0,0990 га, кадастровий номер НОМЕР_5 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_6 (а.с.26),

- земельної ділянки площею 0,0878 га, кадастровий номер НОМЕР_7 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_8 (а.с.27),

- земельної ділянки площею 0,0136 га, кадастровий номер НОМЕР_9 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_10 (а.с.28).

Спадкоємцем першої черги за законом. Після смерті ОСОБА_8 є ОСОБА_5

Також, ОСОБА_8 мала ще одну дочку - ОСОБА_11, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_11 (а.с.139).

Відповідачі по справі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (діти ОСОБА_11.) є онуками померлої ОСОБА_8

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 46200848 від 16 грудня 2016 року, після смерті ОСОБА_8 у Корсунь - Шевченківській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №397/2016. (а.с.133-151 ).

Заяви про прийняття спадщини до Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори подала ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.134, 135).

ОСОБА_7 подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_6, яку відкликав та подав заяву про прийняття спадщини (а.с.136, 137).

У листі Корсунь-Шевченківської державної нотаріальної контори від 24 лютого 2018 року №198/01-16 роз'яснено, що відповідно до поданих заяв про прийняття спадщини нотаріус повинен видати свідоцтва про право на спадщину за законом дочці ОСОБА_5 - на 1/2 частину у спадковому майні відповідно до ст.1261 ЦК України, онукам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 1/4 частині спадкового майна відповідно до ст.1266 ЦК України. Роз'яснено, що для усунення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від спадкування майна померлої ОСОБА_8 необхідно звернутися до суду (а.с.41).

Відповідно до довідки Стеблівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КЗ Корсунь-Шевченківський ЦПМСД Черкаської області від 16 лютого 2017 року ОСОБА_5 доглядала батька ОСОБА_9 та матір ОСОБА_8 до їхньої смерті, так як вони потребували постійної сторонньої допомоги (а.с.40).

ОСОБА_5 надано докази, що вона здійснила поховання свого батька ОСОБА_9, про що надано товарний чек від 4 травня 2015 року №38 та своєї матері ОСОБА_8, про що надано товарний чек від 2 жовтня 2016 року №83 (а.с.35).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, яка передбачає, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1271 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту частини п'ятої статті 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих судам у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Суд при вирішенні справи про усунення особи від права на спадкування повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.

Так, для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано належних, допустимих та безспірних доказів, що є її процесуальним обов'язком, щодо ухилення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреби спадкодавця в допомозі саме відповідачів. Крім того, належними доказами не підтверджено, що спадкодавець мав потребу у постійному, сторонньому догляді, у тому числі з боку відповідачів.

Оскільки одночасне настання наведених вище обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності не підтверджено відповідними доказами, тому відповідачі, як спадкоємці не можуть бути усунуті від спадкування за законом після смерті їх баби - ОСОБА_8К

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі самоусунулись від надання допомоги спадкодавцю, який за життя її потребував, направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги законність і обґрунтованість рішення суду не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки її доводи суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 30 січня 2018 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 24 квітня 2019 року

Судді: В.В. Пономаренко

Ю.В.Сіренко

Т.Л.Фетісова