Постанова

від 31.01.2019 по справі 802/1814/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1814/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

31 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,

секретар судового засідання: Платаш В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Агроніка" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року (ухвалене у м. Вінниці 26 жовтня 2018 року о 15:05, повний текст якого виготовлено 05 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агроніка" до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Агроніка" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005331401 від 12.06.2018, №0002031402 від 05.03.2018.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року позов задоволено. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам позивача про порушення допущені відповідачем при фіксації результатів перевірки, а також щодо невірного зазначення дати податкового повідомлення-рішення.

Також позивач вказав на помилковість висновків суду першої інстанції щодо звільнення від оподаткування ПДВ господарських операцій з постачання ПП "Агроніка" кукурудзи 3-го класу власного виробництва за межі митного кордону. На думку позивача, такі господарські операції підлягають оподаткуванню не за пунктом 15 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість розділу XX ПК України, а за загальним правилом згідно п.193.1 ст.193, пп.195.1.1 п.195.1 ст.15 ПК України, за нульовою ставкою.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зазначив, що господарські операції з постачання кукурудзи 3-го класу власного виробництва за межі митного кордону згідно пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України до 31.12.2017 звільнялись від оподаткування ПДВ.

Щодо недоліків форми документів, складаних за результатом перевірки ПП "Агроніка" відповідач зазначив, що наявність таких недоліки не спростовую висновки щодо фактів виявлених порушень ПП "Агроніка", а тому доводи позивача в цій частині обґрунтовано відхилені судом першої інстанції

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 25.01.2018 по 14.02.2018 на підставі наказу від 11.01.2018 №111 працівниками Головного управління ДФС у Вінницькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "Агроніка" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.11.2014 по 30.11.2017, валютного за період з 01.11.2014 по 30.11.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування за період з 01.01.2011 по 30.11.2017.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 21.02.2018 № 746/1401/30002541.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п.103.4 ст.103, пп.141.4.4 п.14.4 ст.141 Податкового кодексу України шляхом не оподаткування доходу, виплаченого нерезиденту, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента на зальну суму 11 643,69 грн;

- п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ на сумі 231407 грн, у тому числі за березень 2015 року на 204690 грн, квітень 2015 року на 26717 грн, а також завищено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на суму 14672 грн.

На підставі висновків акта від 21.02.2018 № 746/1401/30002541 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002031402 від 05.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Агроніка" з податку на доходи фізичних осіб 11 643, 69 грн та застосовано штрафні санкції на суму 1386,92 грн;

- №0002001401 від 07.03.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Агроніка" з податку з податку на додану вартість у сумі - 233 854 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 58 464 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив ї в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДФС України.

Однак, рішенням ДФС України від 29.05.2018 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0002001401 від 07.03.2018 скасовано в частині донарахування грошового зобов'язання за порушення щодо використання коштів зі спеціального рахунку не за призначенням, а в іншій частині залишено без змін.

12.06.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005331401, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Агроніка" з податку з податку на додану вартість на 231 407 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 57 852 грн.

Позивач не погоджується із результатом адміністративного оскарження, вважає протиправними податкові повідомлення-рішення №0002031402 від 05.03.2018 та №0005331401 від 12.06.2018, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а доводи позивача щодо протиправності таких рішень не спростовують факти вчинення позивачем порушень з огляду на наявність яких прийняті спірні рішення.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0002031402 від 05.03.2018 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.103.4 ст.103, пп.141.4.4 п.14.4 ст.141 Податкового кодексу України шляхом не оподаткування доходу, виплаченого нерезиденту TRANS ENGLERT Poland, в результаті чого занижено податок з доходів нерезидента на зальну суму 11 643,69 грн.

Встановлено, що згідно договору №8 від 29.04.2016, укладеного ПП "Агроніка" з фірмою TRANS ENGLERT Poland, позивач виплатив фірмі TRANS ENGLERT Poland дохід у вигляді фрахту в сумі 3200 євро/92460,96 грн.

Підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Відповідно до підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 ПК України, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК України, застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Пунктом 103.4 статі 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 статті 103 ПК України).

Таким чином, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Встановлено, що дохід у вигляді фрахту виплачений ПП "Агроніка" згідно договору №8 від 29.04.2016 фірмі TRANS ENGLERT Poland в сумі 3200 євро/92460,96 грн, не оподатковано.

При цьому, нерезидентом не подано довідки чи інших документів, які підтверджують, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Отже, позивач був зобов'язаний оподаткувати дохід в сумі 3200 євро/92 460,96 грн за ставкою 6%. Оскільки позивач цього не вчинив, контролюючим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Згідно із п. 127. 1 статті 127 ПК України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення №0002031402 від 05.03.2018.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0005331401 від 12.06.2018 слугували висновки контролюючого органу про порушення ПП "Агроніка" п.198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст.198 ПК України, пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, в частині відображення в податковому обліку господарських операцій з постачання кукурудзи 3-го класу власного виробництва за межі митного кордону. Так, позивач відображав вказані операції як такі, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, в той час як відповідач наполягає на тому, що такі операції звільняються від оподаткування ПДВ.

Разом з цим, позивач зазначає, що господарських операцій з постачання ПП "Агроніка" кукурудзи 3-го класу власного виробництва за межі митного кордону підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою відповідно до п.193.1 ст.193, пп.195.1.1 п.195.1 ст.15 ПК України.

Встановлено, що ПП "Агроніка" є сільськогосподарським виробником.

В березні та квітні 2015 року ПП "Агроніка" реалізувало кукурудзу 3-го класу власного виробництва урожаю 2014 року (код УКТ ЗЕД 1005) у загальній кількості 1988,038 тон за межі митного кордону України, відповідно до договору №1р00972 від 26.02.2015, укладеного з компанією HEALTHWAY LIMITED Suite 925-A Europort Auenue Gibraltar та договору №1р01027 від 04.03.2015, укладеного з компанією HEALTHWAY LIMITED Suite 925-A Europort Auenue.

За результатом вказаних операцій з постачання кукурудзи ПП "Агроніка" сформовано податковий кредит у розрахунку 116,40 грн ПДВ за 1 тонну кукурудзи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків.

Відповідно до пп.195.1.1 п.195. ст.195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Згідно пункту 15-2 підрозділу 2 розділу XX Особливості справляння податку на додану вартість Перехідних положень ПК України, у редакції з 01.01.2015, до 31.12.2017 включно від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних податком на додану вартість операціях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми статті 199 цього Кодексу не застосовуються, сплачені (нараховані) суми податку на додану вартість по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються податком на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом.

До 31 грудня 2017 року включно призупинити дію пункту 197.21 статті 197 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом, передбаченим в пп.195.1.1 п.195. ст.195 ПК України, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Водночас, в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 діяла спеціальна норма - пункт 15-2 підрозділу 2 розділу XX Особливості справляння податку на додану вартість Перехідних положень ПК України, абзац другий якого передбачав, що операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту (в тому числі й кукурудза), звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що у випадку суперечностей між загальною і спеціальною нормою застосовуються положення спеціальної норми.

Отже, в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 господарські операції з постачання за межі митної території України в режимі експорту кукурудзи звільнялись від оподаткування ПДВ, отже платники податків не мали можливості формувати податковий кредит за такими операціями.

У зв'язку із чим, висновки відповідача в цій частині є обґрунтованими, що свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення №0005331401 від 12.06.2018.

Посилання позивача на неправильне зазначення відповідачем дати спірного рішення та норми ПК України, які порушено підприємством, а також на те, що акт перевірки не прошитий і не пронумерований, а також не підписаний інспектором І.М.Ребрій, суд апеляційної інстанції враховує та зазначає наступне.

Так, наведені позивачем порушення, допущені контролюючим органом під час фіксації висновків перевірки та реалізації її наслідків не спростовують факт вчинення позивачем зазначених порушень, не впливають на зміст вчинених позивачем порушення, а тому не можуть звільняти позивача від обов'язку сплати грошового зобов'язання, нарахованого за наслідками перевірки. Допущені відповідачем технічні помилки в даті та нормі, жодним чином не впливають на права та обов'язки позивача, адже позивач допустив порушення, воно виявлено та зафіксовано.

Водночас, відсутність в акті перевірки №746/1401/30002541 підпису головного державного ревізора інспектора І.М. Ребрій пояснюється перебуванням її на лікарняному станом на час підписання акту. При цьому, інспектор І.М. Ребрій була присутня та здійснювала перевірку протягом усього часу, що не заперечується позивачем.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18/772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

В свою чергу, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За таких обставин акт перевірки є лише засобом документування, а отже не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке підлягає оскарженню в судовому порядку.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість зазначених в акті перевірки висновків відповідача, а помилки про які зазначає позивач не стосуються змісту акту перевірки, не спростовують та навіть не ставлять під обґрунтований сумнів висновки відповідача. суд вважає, що доводи позивача в цій частині не свідчать про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Агроніка" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 лютого 2019 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.