Постанова

від 06.02.2019 по справі 484/3468/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

06.02.19

22-ц/812/202/19

Справа №484/3468/17

Провадження № 22ц/784/202/19 Головуючий у 1-ї інстанції Мельничук О.В.

Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

6 лютого 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Горенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких

(далі - ТОВ Агрофірма Корнацьких )

на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 листопада 2018 року , ухваленого під головуванням судді Мельничук О.В. в залі суду в місті Первомайськ Миколаївської області о 15 годині 20 хвилин зі складанням його повного тексту 16 листопада 2018 року, по справі

за позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3

до ТОВ Агрофірма Корнацьких

про дострокове розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ТОВ Агрофірма Корнацьких про розірвання договору оренди Ѕ частин земельних ділянок, що був укладений 1 січня 2007 року між її померлою матір'ю ОСОБА_4 і відповідачем.

Одночасно з таким позовом до ТОВ Агрофірма Корнацьких звернулася ОСОБА_3.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 квітня 2018 року зазначені позови об'єднані в одне провадження.

У липні 2018 року позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали об'єднаний уточнений позов, в якому просили розірвати договір оренди чотирьох земельних ділянок, укладений 1 січня 2007 року між їх померлою матір'ю та відповідачем.

В обґрунтування позову зазначали, що їх матері ОСОБА_4 належали на праві власності 4 земельні ділянки площами кожної 3,07 га, 1,29 га, 0,25 га, і 0,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 , загальною площею 4,62 га, які розташовані в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

За життя, 1 січня 2007 року ОСОБА_4 через представника уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,62 га, що складається з чотирьох окремих ділянок, строком на 50 років.

За умовами цього договору орендна плата визначена у фіксованому грошовому розмірі 785 грн. 84 коп., яку товариство повинно сплачувати не пізніше 20 грудня кожного року, за який здійснюється розрахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла .

Після її смерті та смерті батька позивачів ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачі як спадкоємці першої черги прийняли спадщину, яку оформили на підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 листопада 2015 року, та 11 вересня 2016 року зареєстрували своє право у державному реєстрі.

Після оформлення спадкових прав, позивачі усно та письмово зверталися до ТОВ Агрофірма Корнацьких з вимогою виплати заборгованості по орендній платі , але заборгованість не сплачена.

Посилаючись на те, що відповідач ТОВ Агрофірма Корнацьких не виплачувало орендну плату ще за життя ОСОБА_4, та не виплачує її позивачам за даним позовом, останні просили розірвати договір оренди, оскільки систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У відзиві на позовну заяву відповідач ТОВ Агрофірма Корнацьких вважало позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню та зазначало, що позивачами як спадкоємцями не було повідомлено орендаря про зміну власника, та не дотримано порядку погодження форми розрахунку шляхом подачи заяви до 1 вересня кожного року , за який проводиться розрахунок , чим створено штучну затримку у проведенні розрахунку.

Також надав заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки на його думку, позивачі довідались про порушення свого права ІНФОРМАЦІЯ_1, в день смерті їх батька .

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 листопада 2018 року позов задоволено, ухвалено про розірвання договору оренди землі №23/КБ від 1 січня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ Агрофірма Корнацьких . Стягнуто на користь кожного із позивачів з ТОВ Агрофірма Корнацьких по 640 грн. судових витрат .

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ Агрофірма Корнацьких , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

На думку представника відповідача товариство було позбавлено можливості належним чином виконувати обов'язок по своєчасній сплаті орендної плати з вини позивачів, які не повідомили про зміну власника, та не подавали визначену за умовами договору заяву про вид виплати орендної плати.

Крім цього позивачі пред'явили позовні вимоги за пропуском позовної давності, а тому не мають поважних причин для захисту свого порушеного права у судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачів вважала доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями статей 13, 15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Змістом цього договору є права та обов'язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Судом встановлено, що за договором оренди земельної ділянки №23/КБ, укладеним 1 січня 2007 року від імені матері позивачів ОСОБА_4 в особі її представника та ТОВ Агрофірма Корнацьких строком на 50 років, товариство зобов'язано сплачувати орендодавцю за отримані в оренду чотири земельні ділянки площами кожної 3,07 га, 1,29 га, 0,25 га, і 0,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,62 га, які розташовані в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, та належать на праві власності ОСОБА_4 щорічно до 20 грудня того ж року орендну плату у фіксованому розмірі 785 грн. 84 коп. (а.с.145-148).

З моменту підписання договору земельні ділянки обробляються орендарем. Підтвердження виплати щорічної орендної плати орендарем на користь орендодавця ОСОБА_4 за увесь період дії договору відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_2 орендодавець ОСОБА_4 померла (а.с.9).

Після її смерті спадкова справа не заводилася, але після смерті її чоловіка та батька позивачів ОСОБА_6, якій помер ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачі звернулися за отриманням спадщини, в тому числі і після смерті матері.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2015 року за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування за кожної по Ѕ частині земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 3,07 га, 1,29 га, 0,25 га, 0,02 га з кадастровими номерами: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, які розташовані в межах території Кам'янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області( а.с.4-7), та знаходяться в оренді ТОВ Агрофірма Корнацьких .

Після оформлення спадкових справ, у вересні 2017 року позивачі, діючи через свого представника звернулися із письмовими заявами до ТОВ Агрофірма Корнацьких з питання нарахування та виплати орендної плати за період з 2008 року по 2017 рік включно (а.с.9, 85), але відповіді, як і заборгованості по орендної платі у грошовому вигляді не отримали.

Не надано таких доказів ТОВ Агрофірма Корнацьких і у судові засідання до суду першої інстанції, в тому числі дані про повідомлення правонаступників щодо можливості отримання орендної плати за договором або її накопичення на депозитному рахунку нотаріусу, чи будь-яким іншим шляхом.

Посилання апелянта на не виплату орендної плати з вини орендодавця та його правонаступників, у зв'язку з не подачею ними заяв про форму виплати орендної плати спростовуються самим змістом спірного договору .

Так, по-перше, змістом пунктів 9, 11 договору оренди передбачено, що оренда плата вноситься орендарем, а не сплачується на вимогу орендодавця.

Більш того, в пункті 9 договору оренди зазначено, що якщо протягом року Сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі (а.с.145), з чого виходить, що спірним договором передбачено порядок виконання орендарем своїх обов'язків на випадок неузгодження форми розрахунку.

Тому, встановивши, що відповідач не розрахувався з померлим орендодавцем та позивачами, як його правонаступниками по орендній платі, в тому числі з моменту набуття ними права власності на земельну ділянку, що не оспорюється і самим відповідачем, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою, у відповідності до вимог статті 141 ЗК України, через відсутність в діях відповідача належного та систематичного виконання обов'язку з акумуляції коштів для виплати орендодавцю або його правонаступнику.

Отже, враховуючи досліджені обставини справи, положення статей 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі , які регулюють спірні правовідносини, та вимагають систематичності несплати орендної плати, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди у зв'язку з порушенням орендатором свого обов'язку щодо систематичного внесення орендної плати на протязі усієї дії договору, в тому числі з моменту належності спадщини спадкоємцям, за період з 2012 року по 2017 рік включно .

Посилання представника відповідача на те, що судом першої інстанції було залишено без уваги його заяву про застосування позовної давності, не можуть бути прийняті до уваги, так як судом було встановлено, що позивачі по справі набули права власності на спірну земельну ділянку згідно судового рішення в 2015 році, та своєчасно, в межах позовної давності звернулися до суду .

Так, відповідно до норми частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За такого позивачі не могли довідатися про порушення свого права раніше ніж воно у них виникло в травні 2015 року, а тому посилання позивача ТОВ Агрофірма Корнацьких на пропуск ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позовної давності не ґрунтуються на законі.

Стосовно іншого змісту апеляційної скарги ТОВ Агрофірма Корнацьких , то він не містить перелік обставин, які не були з'ясовані судом та вплинули на невірне вирішення ним справи, а її доводи не впливають на обґрунтовані висновки суду, так як є фактичною переоцінкою доказів, які вже були досліджені та оцінені судом.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких залишити без задоволення , а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дати складення повного судового рішення.

Головуюча О.О.Ямкова

Судді С.Ю.Колосовський

О.В.Локтіонова