Ухвала

від 05.02.2019 по справі 758/12414/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12414/18

Категорія 58

У Х В А Л А

05 лютого 2019 року суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2, розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2 у справі № 758/12414/18, -

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Автокооперативу Мостицький про визнання протиправною відмову чи бездіяльність у розгляді заяви.

Ухвалою судді від 28.01.19 позовну заяву було залишено без руху з підстав наявності у ній недоліків та надано позивачеві строк на їхнє усунення протягом 5 днів з дня отримання позивачем копії ухвали суду.

У відповідь на ухвали судді від 28.01.19 ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід судді ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст. 39 ЦПК України.

Заява обґрунтована посиланням на те, що суддею порушено принцип диспозитивності судочинства та принцип розумності строків розгляду справи. А також зазначено про особисту заінтересованість судді у розгляді справи, з огляду на те, що Подільським УП ГУНП в місті Києві не розслідується кримінальне провадження за заявою № М-1897. З огляду на це ОСОБА_1 заявляє судді ОСОБА_2 відвід як головуючому у даній справі.

Сторони в судове засідання по розгляду поданої заяви не викликались, оскільки відповідно до вимог ЦПК України заява про відвід має бути розглянута протягом 2 днів з дня її подання. Виклик сторін унеможливить розгляд заяви у встановлені ЦПК України строки. А також з огляду на те, що провадження у справі наразі не відкрито.

Суд, вивчивши подану заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Як вбачається з аргументації заяви про відвід, її підставами є положення п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, а саме: пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи (п. 3) та інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді (п. 5).

В якості обґрунтування заяви про відвід зазначено, що суддею порушено принцип диспозитивності при постановленні ухвали про залишення позову без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, з огляду на вказану норму, постановлення ухвали про залишення позову без руху є виключним правом суду у разі наявності в поданій позовній заяві недоліків.

Позовна заява ОСОБА_1 містить недоліки, які були чітко зазначені в ухвалі судді від 28.01.19 та які запропоновано позивачу усунути протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху.

В заяві про відвід заявник також вказує на порушення суддею розумних строків розгляду даної справи.

Зважаючи на фактичну ситуацію, яка склалась у Подільському районному суді м. Києва, а саме на те, що з 21 судді по штату правосуддя у цивільних справах здійснює наразі 6 суддів, які одночасно є слідчими суддями, дотримання процесуальних строків є фізично неможливим. У кожного з суддів у провадженні перебуває близько 1000 цивільних та адміністративних справ, не враховуючи клопотання слідчих та прокурорів, переважна більшість яких потребує невідкладного розгляду.

Таким чином, порушення процесуальних строків викликане фактичними обставинами, які не залежать від судді, та жодним чином не можуть свідчити про його упередженість щодо будь-якої зі справ.

Положення заяви ОСОБА_1 про особисту зацікавленість головуючого судді у результатах розгляду даної справи, зважаючи на заяву № М-1897 від 05.06.18 щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 190 КК України, взагалі неможливо будь-яким чином трактувати як підставу для відводу.

З поданих документів неможливо встановити про яку заяву йде мова, хто у ній є заявником, яким чином ця заява стосується головуючого у справі тощо. Аргументація щодо не розслідування Подільським УП ГУНП в місті Києві кримінального провадження по вищевказаній заяві та пов'язаність з цим упередження судді у даній справі взагалі не підлягає будь-якому об'єктивному встановленню, адже мені невідомо нічого щодо вказаної заяви та обставин її розслідування.

Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про безпідставність заяви про відвід судді ОСОБА_2, адже обставини вказані в ній жодним чином не підтверджені, та визнання її необґрунтованою.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, надходження заяви про відвід.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, до вирішення питання про відвід.

Разом з тим, провадженні у справі № 758/12414/18 наразі не відкрито, відтак процесуальної можливості його зупинення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 40, 252, 253, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_2 у справі № 758/12414/18, необґрунтованою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_2