Постанова

від 04.02.2019 по справі 916/1208/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1208/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Принцевської Н.М.;

суддів : Колоколова С.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Іванов І.В.;

За участю представників:

від Одеської міської ради - ОСОБА_1, довіреність №307/вих-мр, від 28.12.18;

від Департаменту комунальної власності - ОСОБА_2, довіреність №01-36/51, від 11.12.18;

від ТОВ Складський кур'єр - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр»

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року

у справі №916/1208/18

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 1 049 802,36 грн,-

(суддя першої інстанції: Волков Р.В., дата та місце прийняття рішення: 01.11.2018, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

В липні 2018 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Складський кур'єр» (далі - ТОВ Складський кур'єр ) про стягнення 1049802,36 грн. збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позовних вимог Одеська міська рада зазначила, шо ТОВ Складський кур'єр тривалий час використовує земельну ділянку без відповідних документів та без сплати орендної плати, чим завдає територіальній громаді міста ОСОБА_1 збитків у вигляді неодержаного доходу з орендної плати, яка могла б сплачуватись до місцевого бюджету міста ОСОБА_1 за умови дотримання підприємством встановленого чинним законодавством порядку оформлення речових прав на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 (суддя - Волков Р.В.) позовну заяву Одеської міської ради до ТОВ Складський кур'єр про стягнення збитків у сумі 1049802,36 грн. задоволено, стягнуто з ТОВ "Складський кур'єр" збитки у сумі 1 049 802,36 грн. на користь Одеської міської ради.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не вчиняв юридично значимих дій з укладення договору оренди землі, його реєстрації, тобто вжиття усіх залежних від нього заходів для оформлення права землекористування, в даному випадку між протиправною поведінкою відповідача з використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що є порушенням закону, та заподіяними збитками існує причинний зв'язок.

На думку місцевого господарського суду, користування відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів, позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

Суд першої інстанції зазначив, що відсутність договору оренди не звільняє від обов'язку оформити відповідне право користування земельною ділянкою та, відповідно, від обов'язку відшкодувати збитки, завдані використанням земельної ділянки без такого договору, у зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги Одеської міської ради.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ Складський кур'єр звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 у справі №916/1208/18 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Зокрема, апелянт, посилаючись на п. 14.1 ст. 14, п. 287.1 ст.287, п.288.1 ст.288 Господарського процесуального кодексу України, ст. 16 Закону України Про оренду землі зазначає, що у випадку відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, відсутній і обов'язок сплати орендних платежів за землю, що свідчить про безпідставність висновків суду першої інстанції.

Крім того заявник апеляційної скарги звертає увагу на те, що відповідач був позбавлений можливості прийняти участь у проведенні перевірки Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №504 від 28.12.2017 Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок ТОВ Складський кур'єр отримано не було.

Також на думку апелянта, судом безпідставно прийнято розрахунок позивача, оскільки останнім не було доведено яким чином було здійснено розрахунок площі земельної ділянки відповідача, а отже, і розрахунок заборгованості.

Стягнення з відповідача суми збитків за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать йому на праві приватної власності, є безпідставним та суперечить положенням діючого законодавства.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 року відкрито апеляційне провадження по справі №916/1208/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18 призначено до розгляду на 04.02.2019 року.

Позивач та третя особа не скористались своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В судове засідання з'явились представники Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Крім того, 04.02.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ Складський кур'єр надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. Апелянт зазначив, що оскільки відзив Одеської міської ради та письмових пояснень Департаменту комунальної власності стосовно апеляційної скарги він не отримував, просив надати можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду звертає увагу, що апелянтом не додано до клопотання про відкладення розгляду справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість явки представника ТОВ Складський кур'єр в судове засідання.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, відкладення судового розгляду є правом, а не обов'язком суду, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ Складський кур'єр про відкладення судового засідання у даній справі та з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Також суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про ознайомлення відповідача з матеріалами справи через неотримання останнім відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень, оскільки, як позивачем, так і третьою особою будь-яких письмових пояснень чи відзивів на адресу Південно-західного апеляційного господарського не надсилалось.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ТОВ «Складський кур'єр» на підставі свідоцтва про право власності від 14.03.2006 САА444667 та свідоцтва про право власності від 14.03.2006 САА444656 є власником будівель та використовує земельну ділянку в Суворовському районі за адресою: м.Одеса, вул. Отамана Головатого, 105,109 без документів, які підтверджують права власності або користування. (т.1 а.с. 37-44)

За зверненням ТОВ «Складський кур'єр» Одеська міська рада рішенням від 09.10.2008 №3558-V надала згоду ТОВ Складський кур'єр на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 1,8160 га адресою: м.Одеса, вул. Отамана Головатого, 105,109, для експлуатації будівель та споруд складського комплексу. (т.1 а.с.45)

Відповідно до акту огляду земельної ділянки відділу самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства управління земельних ресурсів департаменту комунальної власності Одеської міської ради правовстановлюючі документи на вищезазначену земельну ділянку не оформлені. (т.1 а.с.47)

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було направлено лист до ТОВ «Складський кур'єр» від 04.10.2017 (вих. №01-13/4914), в якому повідомлялося, що в зв'язку з несплатою в порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством, плати за землю питання щодо стягнення збитків, що нанесені власнику землі - Одеській міській раді, внаслідок неналежного виконання чинного земельного законодавства винесено на розгляд комісії з визначення розміру відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Крім того, цим листом запропоновано представнику ТОВ «Складський кур'єр» з'явитися на засідання комісії, яке було призначено на 10.10.2017. (т.1 а.с. 48)

На засіданні комісії представник ТОВ «Складський кур'єр» не з'явився, проте суд зазначає, що належних доказів вручення Товариству вказаного листа позивачем не надано, втім представник відповідача не заперечує щодо факту отримання вказаного листа.

Актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 10.10.2017, затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №504 від 28.12.2017 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок незаконного використання земельних ділянок» , було встановлено розмір збитків, нанесених Товариством територіальній громаді у розмірі 1 049 802,36 грн. за період з 01.01.2017 по 30.09.2017, та визначено, що ТОВ Складський кур'єр має відшкодувати збитки не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Одеської міської ради акту Комісії.

Про прийняте рішення виконавчого комітету Товариство було повідомлене листом департаменту від 12.01.2018, вих.№0113/103. (т.1 а.с. 53)

Разом з тим ТОВ «Складський кур'єр» збитки, визначені актом комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у встановлений строк сплачені не були, про що зазначено у листі департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 15.03.2018 за вих.№01-13/1101.

У пояснювальній записці до підготовчих матеріалів зазначено, що даним проектом передбачено відвести Товариству земельну ділянку загальною площею 1,8160 га в довгострокову оренду строком на 25 років.

Крім цього відповідачем за вих.№10 від 17.03.2008 на адресу Одеської міської ради направлено заяву, в якій вказано, що Товариство просить виділити у довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 18181,00 кв.м. (тобто більше, ніж площа, на яку надано згоду на розробку проекту землеустрою).

Неоформлення права користування ТОВ Складський кур'єр земельною ділянкою відповідно до вимог чинного законодавства України, а також невідшкодування збитків відповідачем стало підставою для звернення Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

У відповідності до вимог ст. 12 Земельного кодекс України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).

Водночас предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналізуючи позовну заяву Одеської міськради, судова колегія зазначає, що предметом позову в цій справі є стягнення з власника об'єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується приписами Земельного кодексу України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства про відшкодування шкоди (збитків), оскільки до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах ОСОБА_3 Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

За таких обставин судова колегія погоджується з доводами апелянта що стягнення з нього саме збитків за користування земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості

Втім на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, а саме таких складових як: шкода, протиправна поведінка її заподіювача, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вина, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У даному випадку відповідач, як власник об'єктів нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Таким чином, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Одеської міської ради про стягнення збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, які полягають у неотриманні доходу у вигляді орендної плати, дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку про правильність здійсненого розрахунку збитків та обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом помилково застосовано до спірних правовідносин норми, які регулюють стягнення збитків у вигляді неодержаної орендної плати за земельну ділянку у вказаний період.

Разом з тим, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку наявні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача відповідної суми коштів як безпідставно отриманого майна з мотивів, викладених вище.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги ТОВ Складський кур'єр щодо відсутності підстав для задоволення позову, судовою колегією до уваги не приймаються, як помилкові та такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не впливають на вірний висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача 1 049 802,36 грн.

Крім того, судовою колегією Південно-західного апеляційного господарського суду розглянуто та відхилено доводи апелянта стосовно того, що з документів, які наявні в матеріалах справи, не вбачається, що розмір земельної ділянки, з якої нараховуються збитки, становить 18160 кв.м., з огляду на те, що за зверненням ТОВ «Складський кур'єр» Одеська міська рада рішенням від 09.10.2008 №3558-V надала згоду ТОВ Складський кур'єр на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 1,8160 га адресою: м.Одеса, вул. Отамана Головатого, 105,109, для експлуатації будівель та споруд складського комплексу.

Згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанцїі вважає за необхідне змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018, виклавши їх в редакції постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18 - зміні, шляхом викладення мотивувальної та резолютивної частин рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Складський кур'єр» на рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.11.2018 року у справі №916/1208/18 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції постанови суду апеляційної інстанції, а резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1. Позовну заяву Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" про стягнення 1 049802,36 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 105, код ЄДРПОУ 33890682) 1 049 802,36 грн. на користь Одеської міської ради (65004, пл. Думська, 1, м. Одеса, код ЄДРПОУ 26597691) на рахунок 31412544799002, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО - 828011, ідентифікаційний код юридичної особи 38016923, одержувач - УДКСУ у м. Одесі, Одеської області, КБК - 24060300 Інші надходження , 15747,04 грн. - витрат зі сплати судового збору на рахунок 35415074034995, МФО - 828011, код 26302537, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку і строки, передбаченими ст. ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.02.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

судді С.І. Колоколов

ОСОБА_4