Ухвала

від 11.03.2019 по справі 916/1208/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1208/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

розглянувши заяву (за вх. №2-946/19 від 01.03.2019р.) ТОВ "Складський кур'єр"

про відстрочення виконання рішення від 01.11.2018р. до 01.09.2019р.

у справі за позовом: Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська,1),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 105),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код 26302595),

про стягнення 1 049 802,36 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за ордером);

Від третьої особи: ОСОБА_3 (за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

01.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою (за вх. №2-946/19) про відстрочення виконання рішення від 01.11.2018 по справі №916/1208/18 до 01.09.2019.

Ухвалою від 04.03.2019 було призначено розгляд заяви на 11.03.2019.

У судовому засіданні відповідач підтримав подану заяву, позивач заперечував проти її задоволення, третя особа підтримала позицію позивача.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Одеська міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою (зареєстрована за вх. № 1299/18 від 18.06.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" про стягнення 1049802,36грн. збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.11.2018 позовну заяву було задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" збитки у сумі 1049802,36 грн. на користь Одеської міської ради, витрати зі сплати судового збору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 рішення від 01.11.2018 було змінено, мотивувальну частину рішення викладено в редакції постанови суду апеляційної інстанції, в резолютивній частині вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" 1049802,36 грн. на користь Одеської міської ради, витрати зі сплати судового збору.

У заяві про відстрочення виконання рішення відповідач вказує, що за 2018 рік ТОВ "Складський кур'єр" має загальну суму доходу лише у розмірі 290 тисяч гривень, яка була розподілена на витрати зі сплати заробітної плати та поточну діяльність, а тому виплата 1049802,36 грн. об'єктивно є неможливою. На підтвердження цього надає копію податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за 2018 рік та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2018 рік. Крім того, надає копії виписок по рахунках, відповідно до яких залишок на рахунках станом на 07.02.2019 та 08.02.2019 складає 7195,99 грн. та 12154,87 грн. відповідно.

Зазначає, що на даний час відповідач робить усе можливе для виконання зобов'язань, а застосування відстрочки не завдасть шкоди позивачеві, в свою чергу ненадання відстрочки зупинить господарську діяльність та унеможливить, зокрема, виплату заробітної плати

Проаналізувавши вказані доводи, дослідивши подані заявником документи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Ч.ч.3-4 ст. 331 ГПК України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:

1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;

2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;

3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";

4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище ТОВ "Складський кур'єр", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення; при цьому, відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Суд доходить висновку, що наведені відповідачем обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають поточну підприємницьку діяльність відповідача, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається ТОВ "Складський кур'єр", лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв'язку з цим. При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.

На підставі викладеного та керуючись ст. 331, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Складський кур'єр" (вул. Отамана Головатого, буд. 105, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 33890682) про відстрочення виконання рішення по справі №916/1208/18 відмовити.

Вступна та резолютивна частини ухвали оголошені 11.03.2019. Ухвала набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту

Повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2019.

Суддя Р.В. Волков