Постанова

від 04.02.2019 по справі 910/8798/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа№ 910/8798/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Чорної Л.В.

ОСОБА_1

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради, м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 (повне рішення складено 06.12.2018)

у справі №910/8798/18 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр", м. Київ

до Київської міської ради, м. Київ

третя особа Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Центр" (далі - Позивач, ТОВ "Торговий центр", Орендар) з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач, Орендодавець) про визнання укладеною з моменту набрання рішенням суду законної сили додаткову угоду про поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003, державна реєстрація від 18.04.2003, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 3, реєстровий №378 між позивачем та відповідачем, у відповідній редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дотримуючись порядку, визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вчинив передбачені дії та подав Орендодавцеві необхідні документи для поновлення Договору оренди. Проте, Орендодавець не повідомив Орендаря про наявність заперечень та про прийняте рішення з цього питання. Враховуючи викладене, а також те, що Орендар і після закінчення строку дії Договору оренди надалі належно виконує свої обов'язки за Договором оренди та продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, Позивач на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі" просить визнати укладеною додаткову угоду про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 позов задоволено повністю.

Визнано укладеною з моменту набрання рішенням суду законної сили Додаткову угоду про поновлення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003 державна реєстрація від 18.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 378 між ТОВ "Торговий Центр" та Київською міською радою.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності обставин належного виконання Позивачем обов'язків орендаря за договором, своєчасного звернення до Орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, а також у зв'язку з доведенням суду першої інстанції того, що ТОВ "Торговий центр" після закінчення строку дії договору, продовжувало користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а Орендодавець порушив право Позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк та укладення додаткової угоди до Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та судом неправильно застосовано норми матеріального права в частині застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Відповідач не приймав рішення про продовження договору оренди земельної ділянки, а відтак за твердженням апелянта, відсутні підстави для укладення додаткової угоди до договору оренди, запропонованої позивачем. Також апелянтом зазначено, що відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгація договору оренди відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7- 9 статті 33 вказаного Закону, у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору та у зв'язку з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу (з урахуванням внесених до нього змін) та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати. Додатком 10 до рішення Київської міської ради від 21.12.2017 №1043/4050 "Про бюджет міста Києва на 2018 рік", яке набрало чинності з 01.01.2018, передбачено, що за основним видом економічної діяльності Орендаря орендна ставка становить 3%.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019, справу №910/8798/18 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Агрикової О.В. та Чорної Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 колегією суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Агрикової О.В. та Чорної Л.В. апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі 910/8798/18 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 04.02.2019.

Позиції учасників справи.

17.01.2019 від представника Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Позивача у судовому засідання 04.09.2019 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Відповідача у судовому засіданні 04.09.2019 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представником третьої особи у судовому засіданні 04.09.2019 були поданні додаткові пояснення у справі, відповідно до яких просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

31.03.2003 між Позивачем (Орендарем) та Відповідачем (Орендодавцем) було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий № 378 та який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 18.04.2009 за № 91-6-00109 у Книзі записів державної адміністрації договорів (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. 1 Договору оренди Позивач прийняв, а Відповідач передав, у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:162:0015, розташовану за адресою: пров. Киянівський, 9-11 у Шевченківському районі міста Києва, розміром 0,2445 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування нежитлового будинку з адміністративними приміщеннями, кафе-баром та дитячим кафе.

Відповідно до пункту 14 Договору оренди, а також ч. 1 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на момент укладення Договору оренди) договір набуває чинності з дня його державної реєстрації. Договір оренди був зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.04.2003 за № 91-6-00109. Враховуючи вищевикладені умови Договору оренди, строк оренди за Договором оренди розпочався з 18.04.2003 року та закінчився 18.04.2018.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 28.02.2018 позивач подав до відповідача ОСОБА_6 за № КОП-1196 про поновлення Договору оренди в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі", до якого додав проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди (копія першої сторінки листа-повідомлення з доказами отримання додана Позивачем до матеріалів справи).

Господарським судом міста Києва та колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що матеріали справи не містять доказів прийняття Відповідачем рішення щодо заперечення у поновленні договору оренди.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 03.03.2018 №ПДО-0052 повідомив Позивача про необхідність надання: документального підтвердження виконання умов передачі земельної ділянки та договору її оренди; документального підтвердження збереження геодезичних (межових) знаків; документального підтвердження виконання вимог висновків погоджувальних служб.

Колегія суддів апеляційного господарського суду констатує, що матеріали справи не містять доказів відправлення Позивачу листа від 03.03.2018 №ПДО-0052.

Позивач, 06.06.2018 направив Відповідачу лист вих. № 12/7 від 24.05.2018 з повідомленням про автоматичне поновлення Договору оренди та запропонував укласти додаткову угоду про поновлення Договору оренди, долучивши до листа проект такої угоди (докази відправлення наявні в матеріалах справи: фіскальний чек від 06.06.2018 та опис вкладення у цінний лист) (а.с. 29-32).

Відповідачем отримано зазначений лист 08.06.2018, що підтверджується даними ПАТ "Укрпошта", які публічно доступні через сервіс відстеження поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" (а.с. 33).

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 10.07.2018 №0570291-14496 повторно повідомив Позивача про необхідність надання документального підтвердження виконання умов передачі земельної ділянки та договору її оренди; документального підтвердження збереження геодезичних (межових) знаків; документального підтвердження виконання вимог висновків погоджувальних служб.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що Відповідачем не надано суду доказів відправлення Позивачу листа від 10.07.2018 №0570291-14496.

Відповідачем суду не доведено, що вказані листи від 03.03.2018 №ПДО-0052, від 10.07.2018 №0570291-14496 були надіслані позивачу.

Позивач у свою чергу зазначає, що на даний час ним не отримано відповіді Відповідача на його лист щодо поновлення строку договору оренди землі, він продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендні платежі та не отримав заперечень Орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 31.03.2003.

Отже, між сторонами виник спір з приводу поновлення договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 31.03.2003 на той самий строк на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано порядок поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

У свою чергу орендодавець зобов'язаний у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано порядок пролонгації договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням останнім договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

Щодо поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Також, правові висновки щодо застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі» висвітлені касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 10.09.2018 №920/739/17.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач 28.02.2018 (тобто більш ніж за місяць до спливу строку Договору оренди) подав до відповідача ОСОБА_6 за № КОП-1196 про поновлення Договору оренди в порядку, передбаченому ст. 33 Закону України "Про оренду землі", до якого додав проект додаткової угоди про поновлення Договору оренди.

Також Позивачем доведено і судом встановлено, що останній після закінчення строку дії договору, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату, що підтверджується Довідкою органів Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості з орендної плати (а.с. 27).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору не спростовано та доказів заперечення протягом строку, встановленого частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суду не надано.

Щодо посилання Відповідача на листи Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.03.2018 № ПДО-0052 та від 10.07.2018 № 0570291-14496, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Закон України "Про оренду землі" не передбачає надання орендарем в обов'язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Посилання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради в листах від 03.03.2018 № ПДО-0052 та від 10.07.2018 №0570291-14496 на той факт, що для подальшого розгляду кадастрової справи та прийняття рішення щодо поновлення договору оренди є необхідність документарного підтвердження: виконання умов передачі земельної ділянки та договору її оренди, збереження геодезичних (межових) знаків, виконання вимог висновків погоджувальних служб є безпідставним, так як Закон України "Про оренду землі" не передбачає обов'язку орендаря надавати інші додаткові документи до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Твердження Відповідача про відсутність доказів належного виконання позивачем обов'язків за Договором та використання земельної ділянки у відповідності до умов Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає, з огляду на недоведеність викладених обставин. Невиконання Орендарем обов'язків за договором може бути підставою для його розірвання, однак не є підставою для відмови у поновленні спірного договору.

Щодо посилання відповідача на умови зміни розміру орендної плати, колегія суддів зазначає таке.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").

Частинами 1, 2 статті 20 цього Закону передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Таким чином, з огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що зміна розміру орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з Орендарем всіх істотних умов договору та не є підставою для відмови в поновленні Договору оренди.

Апеляційний господарський суд констатує, що право відмовити Орендареві у поновленні договору оренди землі через те, що ним не додано до листа-повідомлення інших документів окрім проекту додаткової угоди, у Орендодавця відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відсутнє.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вказує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином судом першої інстанції встановлено, а судом апеляційної інстанції перевірено наявність факту вчинення Орендарем конклюдентних дій, які полягають у продовженні користуванням спірною земельною ділянкою, внесення відповідної орендної плати після закінчення строку дії Договору оренди землі, що свідчить про намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, зокрема належне виконання Позивачем обов'язків за Договором, своєчасне звернення до Відповідача із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, а також у зв'язку з доведенням суду того, що Позивач після закінчення строку дії договору, продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, Відповідач порушив право Позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і право на укладення додаткової угоди до договору. Таким чином апеляційний господарський суд залишає апеляційну скаргу Відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються апеляційним судом на Київську міську раду.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі №910/8798/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 у справі №910/8798/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/8798/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.02.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Л.В. Чорна

ОСОБА_1