Рішення

від 31.01.2019 по справі 926/1477/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Справа № 926/1477/18

За позовом керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

до фермерського господарства "Міоріца"

про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Cуддя М.І.Ніколаєв

секретар судового засідання К.Г. Попова

За участю:

прокурора - Балицька Р.С.,

представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.08.2018 року

від відповідача - не з'явився

ОСОБА_2 виклад позицій учасників справи.

Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області звернувся з позовом, в якому просить зобов'язати фермерське господарство "Міоріца" звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с.Ропча Сторожинецького району, шляхом демонтажу двох дерев'яних нежитлових будівель та огорожі земельної ділянки.

В подальшому, прокурор в порядку статті 46 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, відповідно до яких просив суд зобов'язати фермерське господарство "Міоріца" звільнити та повернути Головному управлінню Держгеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району, шляхом демонтажу двох дерев'яних нежитлових будівель (сараю та кошари для овець площею 732 м.кв.) та огорожі земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129, а саме відповідачем самовільно зайнято частину земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, площею 0,10 га, яка знаходиться в адміністративних межах Ропчанської сільської ради Сторожинецького району шляхом спорудження двох дерев'яних нежитлових будівель (сараю та кошари для утримання овець) та дерев'яного огородження.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що розпорядженням Сторожинецької державної адміністрації від 12.12.2012 року №944 йому надано в довгострокову оренду терміном на дев'ять років земельні ділянки для ведення фермерського господарства площею 5,2208 га та площею 8,0391 га, що розташовані за межами с.Ропча в адміністративних межах Ропчанської сільської ради. Однак, після змін в законодавстві, відповідно до яких розпорядником даних земель стало Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, договір оренди землі з різних причин укладено не було.

Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області у своїх поясненнях позовні вимоги прокурора підтримало в повному обсязі, посилаючись на те, що після вжиття заходів державного контролю за використанням земель державної власності відповідач продовжує незаконно користуватись спірною частиною земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району.

ІІ. Процесуальні дії у справі, заяви клопотання учасників справи.

Повідомлення учасників про справу та фіксування судового процесу.

У судових засіданнях представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників та сторін справи, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог Господарського процесуального кодексуУкраїни .

Сторони, за правилами статей 120 , 121 Господарського процесуального кодексу України та інші учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку.

В порядку статей 8 , 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Відкриття провадження у справі та підготовче провадження.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 18.09.2018 року.

Ухвалою суду від 18.09.2018 року задоволено клопотання прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 03.10.2018 року.

У підготовчому засіданні 03.10.2018 року за усним клопотанням сторін у зв'язку з можливістю мирного вирішення спору оголошено перерву до 13.11.2018 року.

07.11.2018 року та 13.11.2018 року позивач подав належним чином засвідчені копії документів, що мають значення для справи.

У судовому засіданні 13.11.2018 року від прокурора надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він просив вважати позовні вимоги викладеними у такій редакції: «Зобов'язати фермерське господарство "Міоріца" звільнити та повернути Головному управлінню Держеокадастру в Чернівецькій області самовільно зайняту частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району, шляхом демонтажу двох дерев'яним нежитлових будівель (сараю та кошари для овець загальною площею 732 м2) огорожі земельної ділянки» .

Крім того, 13.11.2018 року, представник позивача звернувся із заявою про продовження строку підготовчого провадження та відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 13.11.2018 року задоволено заяву прокурора про уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну предмету позову та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання відклав на 04.12.2018 року.

У судовому засіданні 04.12.2018 року за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 18.12.2018 року.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 31.01.2019 року.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.2019 року не з'явився, проте подав клопотання про зупинення провадження у справі №926/1477/18 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили судовим рішенням по справі №926/2200/18.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилається на те, що підчас розгляду справи на стадії підготовчого провадження між сторонами велися переговори щодо можливості укладення договорів оренди земельних ділянок (у т.ч. спірної), який у добровільному порядку не укладено, у зв'язку з чим фермерське господарство звернулось з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про зобов'язання укласти договори оренди земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що клопотання про зупинення провадження у справі ним не було подано у підготовчому провадженні з поважних причин, а тому просить розглянути його підчас розгляду справи по суті.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечили проти зупинення провадження у справі з посиланням на пункт 5 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а таке зупинення може призвести тільки до затягування розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

У свою чергу пунктами 1-3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках:1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Пунктом 1 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках 1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Обставини, наведені відповідачем для зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті є іншими, ніж передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 227, пунктом 1 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, відтак суд не має правових підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Перемовини сторін щодо укладення договорів оренди земельних ділянок жодних чином не перешкоджали фермерському господарству звернутись з іншим позовом до суду та заявити клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Учасникам справи роз'яснено права та обов'язки, форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.01.2019 року позивач та прокурор позовні вимоги підтримали, відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Суд завершив встановлення обставин справи та перевірку їх доказами, сторони виступили з заключним словом.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 41-44) 19.05.2011 року здійснено державну реєстрацію фермерського господарства "Міоріца" (ідентифікаційний код юридичної особи 36755408), про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 0361020000000855.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2018 року №143722005 право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 8,0391 га належить державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (а.с. 95).

12.12.2012 року розпорядженням № 944 Сторожинецької районної державної адміністрації Черівецької області (а.с. 86) прийнято рішення передати в довгострокову оренду терміном на 49 років фермерському господарству "Міоріца" земельні ділянки площею 5,2208 га та 8,0391 га, для ведення фермерського господарства, за межами с. Ропча в адміністративних межах Ропчанської сільської ради.

Розпорядженням Сторожинецької райдержадміністрації, окрім іншого, також було зобов'язано ФГ "Міоріці" замовити виготовлення технічної документації по грошовій оцінці земельних ділянок після чого подати її для затвердження на сесію районної ради. В подальшому, позивача зобов'язано замовити витяг з технічної документації та подати на комісію для встановлення орендної плати.

Доказів вчинення позивачем будь-яких дій на виконання вказаного та виготовлення технічної документації по грошовій оцінці земельних ділянок матеріали справи також не містять.

За результатами перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 позивачем складено акт перевірки №301 від 30.10.2017 року (а.с. 22), яким встановлено, що фермерське господарство "Міоріца" самовільно зайняло та використовує частину зазначеної вище земельної ділянки, площею 0,10 га, в адміністративних межах Ропчанської сільської Ради Сторожинецького району (за межами населеного пункту).

30.10.2017 року позивачем на керівника фермерського господарства "Міоріца", складено протокол про адміністративне правопорушення № 00152 за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 23).

30.10.2017 року позивачем винесено припис (а.с. 24) на ім'я голови фермерського господарства "Міоріца" про усунення в 30-ти денний строк порушення земельного законодавства, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що зазначена вище.

Окрім цього, 10.11.2017 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель прийнято постанову № 157 (а.с. 25, 110) про визнання керівника фермерського господарства "Міоріца" ОСОБА_3, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - самовільне зайняття та використання земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 0,10 га. У зв'язку з виконанням в повному обсязі зазначеної вище постанови 29.10.2018 року у виконавчому провадженні № 56452471 старшим державним виконавцем Сторожинецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 109).

22.01.2018 року Сторожинецька місцева прокуратура звернулась з листом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про надання інформації щодо проведення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки фермерським господарством "Міоріца".

Листом від 01.03.2018 року Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомило Сторожинецьку місцеву прокуратуру, що за порушення ст.125, 126 Земельного кодексу України фермерське господарство "Міоріца" в особі голови ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності. На даний час в провадженні Сторожинецького районного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23.02.2018 року у справі № 723/3181/17 (а.с. 28-30), залишеним в силі постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 (а.с.31-34) відмовлено ОСОБА_4 у задоволенні позову про скасування постанови №157 від 10.11.2017 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що ОСОБА_4 не доведено належними засобами доказування правомірності використання самовільно зайнятої земельної ділянки, натомість рішення відповідача про накладення адміністративного стягнення відповідає нормам чинного законодавства

02.05.2018 року Сторожинецька місцева прокуратура звернулася до Ропчанського сільського голови з листом (а.с. 35) про надання інформації щодо звільнення фермерським господарством "Міоріца" згаданої вище земельної ділянки. На вказаний лист 19.06.2018 було надано відповідь (а.с. 36) про те, що земельна ділянка не звільнена.

19.06.2018 року позивачем повторно проведено перевірку використання вищевказаної земельної ділянки та складено акт перевірки (а.с. 38, 65, 83), з якого вбачається, що фермерське "Міоріца" вимоги припису №00147 від 30.10.2017 року не виконало, порушення вимог земельного законодавства не усунуло.

Крім того, 19.06.2018 року позивачем складено протокол (а.с. 39, 66, 84) про адміністративне правопорушення - за невиконання головою ФГ "Міоріца" вимог припису №00147 від 30.10.2017 року та не звільнення зазначеної вище земельної ділянки.

17.08.2018 року Сторожинецька місцева прокуратура звернулася з листом (а.с. 40) до позивача, в якому повідомила про підготовку звернення до суду з позовом про звільнення та повернення самовільно зайнятої вищевказаної земельної ділянки.

27.09.2018 року уповноваженою особою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області складно акт №434ДК/382/АП/09/01-18 (а.с. 60) перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що відповідач порушення вимог земельного законодавства не усунув. Згідно з додатком до зазначено акту (а.с. 99) площа дерев'яного будинку, що знаходиться на спірній земельній ділянці, становить 0,0012 га, а площа кошари 0,0720 га.

Акт перевірки 01.10.2019 року направлено на адресу голови фермерського господарства "Міоріца" (а.с.79)

Станом на момент вирішення спору доказів укладення договору оренди самовільно зайнятої земельної ділянки чи її добровільного звільнення відповідачем суду не надано.

Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.

Розглянувши та оцінивши подані позивачем обґрунтування позовних вимог, заперечення відповідача, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі є земельним та виник внаслідок самовільного зайняття та використання земельної ділянки державної власності.

IV. Мотивована оцінка аргументів учасників справи, застосування норм права та висновки щодо порушення прав на захист яких подано позов.

Відповідно до положень ст. 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На вимогу положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України , основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до статті 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі відповідно до яких належать:

здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У рішенні Конституційного Суду України 8 квітня 1999 року N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, заґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Оцінюючи підстави звернення прокурора із даним позовом, суд зазначає, що посадові особи Головного управління Держгеокадасту в Чернівецькій області з моменту закінчення терміну, визначеного приписом від 30.10.2017 року №00147, і по 30.09.2019 року не звернулись до суду з відповідним позовом на реалізацію повноважень, визначених Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» , що є свідченням неналежного здійснення ними захисту інтересів держави у правовідносинах щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

За таких обставин прокурор правомірно звернувся у цій справі із позовом на захист прав та інтересів Головного управління Держгеокадасту в Чернівецькій області, яке наділено повноваженнями щодо розпорядження спірними земельними ділянками, є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Суд вважає, що прокурором при зверненні з позовом у цій справі правильно визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказаний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як встановлено судом право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 8,0391 га належить державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Рішень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою чи її частиною Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області на користь відповідача не приймалось, договір оренди спірної земельної ділянки не укладався, право оренди чи інше речове право за відповідачем не зареєстроване.

Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач самовільно зайняв та використовує частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району.

Зазначеними діями відповідача порушується право державної власності на вказану земельну ділянку, яке відповідно до статті 84 Земельного кодексу України реалізується державою через Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області і яке підлягає захисту на підставі статей 156, 212 Земельного кодексу України.

Крім того, факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки встановлено рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28.03.2018 року у справі №723/3181/17, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року.

Зокрема, в межах справи №723/3181/17 суд встановив, що фермерське господарство «Міоріца» , в особі голови ОСОБА_3, самовільно користується земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,10 га, в адмінмежах Ропчанської сільської ради, кадастровий номер 7324588000:01:003:0129.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не оспорюється факт побудови ним на частині спірної земельної ділянки дерев'яних нежитлових будівель (сараю, кошари для овець загальною площею 732 м.кв.) та огорожі земельної ділянки. Наявність зазначених будівель та конструкцій, на спірній земельній ділянці, також підтверджується дослідженими судом: актом перевірки від 30.10.2017 (а.с.22), протоколом про адміністративне правопорушення від 30.10.2017 (а.с. 23), приписом №00147 від 30.10.2017 (а.с.24), постановою про накладення адміністративного стягнення №157 від 10.11.2017 (а.с.157), актом перевірки від 27.09.2018 (а.с. 60) та додатком до неї.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 4 ст. 273 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідачем не надано суду доказів того, що він має будь-яке речове право на спірну земельну ділянку чи її частину.

Розпорядження Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 12.12.2012 року №944 (а.с. 86) про надання в оренду відповідачу спірної земельної ділянки строком на 49 років (п.3 розпорядження) не засвічує того факту, що він правомірно володіє та користується цією земельною ділянкою, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із частиною п'ятою вказаної статті право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Положеннями статей 125 , 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів укладення договору оренди чи реєстрації права оренди зазначених вище земельних ділянок площею 5,2208 га та 8,0391 га, розташованих за межами с. Ропча в адміністративних межах Ропчанської сільської ради.

В даному випадку, слід звернути увагу на те, що розпорядженням Сторожинецької райдержадміністрації, окрім іншого, також було зобов'язано фермерське господарство «Міоріца» замовити виготовлення технічної документації по грошовій оцінці земельних ділянок після чого подати її для затвердження на сесію районної ради. В подальшому, відповідача зобов'язано замовити витяг з технічної документації та подати на комісію для встановлення орендної плати.

Доказів вчинення позивачем будь-яких дій на виконання вказаного та виготовлення технічної документації по грошовій оцінці земельних ділянок матеріали справи також не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

З аналізу норм ст. 638 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України слідує висновок, що власність на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають у особи з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічне за змістом положення, щодо оренди земельної ділянки, також мітиться у ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції на час прийняття розпорядження від 12.12.2012).

Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні будь-які речові права на спірну земельну ділянку, а тому він не вправі нею користуватися та здійснювати будівництво сараю, кошари та огорожі.

Доказів сплати орендної плати чи земельного податку за спірну земельну ділянку суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини справи, розглянувши подані докази, надавши оцінку аргументам сторін та застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Сторжинецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області до фермерського господарства "Міоріца" щодо звільнення та повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району, шляхом демонтажу двох дерев'яним нежитлових будівель (сараю та кошари для утримання овець) та огорожі земельної ділянки підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною 9 статті 129 ГПК України визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, суд керуючись своїм правом, покладає судовий збір на відповідача у справі, з вини якого, на думку суду, виник даний спір.

Керуючись статтями 129 , 233 , 236 , 237 , 238 , 240 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області (59000, вул. Першотравнева, 1, м. Сторожинець Сторожинецького району Чернівецької області) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (код 39909396, 58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-а) до фермерського господарства «Міоріца» (код 36755408, 59032, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ропча) задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати фермерське господарство "Міоріца" (код 36755408, 59032, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ропча) звільнити та повернути Головному управлінню Держеокадастру в Чернівецькій області (код 39909396, 58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-а) самовільно зайняту частину земельної ділянки за кадастровим номером 7324588000:01:003:0129 площею 0,10 га в адміністративних межах с. Ропча Сторожинецького району, шляхом демонтажу двох дерев'яних нежитлових будівель (сараю та кошари для овець загальною площею 732 м.кв.), огорожі земельної ділянки.

3. Стягнути з фермерського господарства «Міоріца» (код 36755408, 59032, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ропча) на користь Прокуратури Чернівецької області (код 02910120, 58000, м. Чернівці, вул. Мирона Кордуби, 21, р/р 35219056004946, банк платника ДКСУ м. Київ, код банку 820172, класифікація видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Повне судове рішення складено 07.02.2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до суду, що прийняв оскаржуване рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.І. Ніколаєв