Постанова
від 30.01.2019 по справі 910/2060/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. Справа№ 910/2060/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

ОСОБА_1В

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно протоколу судового засідання від 30.01.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 (повне рішення складено 21.09.2018)

у справі №910/2060/18 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Ревелін Інформейшн

про спростування інформації та заборону її розповсюдження,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вердані (далі - ТОВ Вердані ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інноваційна теплоізоляція (далі - ТОВ Інноваційна теплоізоляція ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ревелін Інформейшн (далі - ТОВ Ревелін Інформейшн ) про зобов'язання ТОВ Інноваційна теплоізоляція спростувати недостовірну інформацію про позивача, що міститься в листах №0510/21 від 05.01.2017, №0510/9 від 17.10.2017, №05/10-3 від 05.10.2017, шляхом надсилання листів на електронні адреси ТОВ Готель-сервіс Україна , ТОВ Спортмастер-Україна , ТОВ Епіцентр-К та заборонити ТОВ Інноваційна теплоізоляція розповсюджувати недостовірну інформацію про позивача; зобов'язання ТОВ Ревелін інформейшн спростувати недостовірну інформацію про позивача, що міститься в листі №2510/10 від 25.10.2017, шляхом надсилання листа на поштову адресу ТОВ Клевер-трейд та заборонити ТОВ Ревелін інформейшн розповсюджувати недостовірну інформацію про позивача.

Позовні вимоги про спростування інформації та заборону її розповсюдження обґрунтовані тим, що інформація викладена в зазначених листах стосовно правомірності перебування ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ Вердані є недостовірною, у зв'язку з чим підлягає спростуванню.

Оскільки такі дії із розповсюдження інформації щодо неправомірності зайняття посади директора завдають шкоду позивачу, ТОВ Вердані просило заборонити відповідачам розповсюджувати таку інформацію.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження поширення відповідачами інформації про директора ТОВ Вердані , зокрема, оригіналу листа відповідача-1 №05/10-3 від 05.10.2017 з відтиском штампу: ВХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТОВ Епіцентр К .

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини вчинення відповідачами дій щодо поширення ними інформації про позивача шляхом надіслання листів №0510/21 від 05.01.2017, №0510/9 від 17.10.2017, №05/10-3 від 05.10.2017 на електронні адреси ТОВ Готель-сервіс Україна , ТОВ Спортмастер-Україна , ТОВ Епіцентр-К та листа №2510/10 від 25.10.2017 на поштову адресу ТОВ Клевер-трейд не підтверджуються матеріалами справи.

А тому недоведеним є факт розповсюдження відповідачами інформації, що порушує особисті немайнові права позивача.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

У жовтні 2018 ТОВ Вердані звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Судові витрати покласти на відповідачів.

Апеляційна скарга залишалася без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Вердані на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 до провадження. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 16.01.2019.

16.01.2019 ухвалою суд апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги ТОВ Вердані на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 на 30.01.2019, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу. Сторони про час, дату та місце судового засідання повідомлялися належним чином в порядку ст. 120, 242 ГПК України. 29.12.2018 від відповідача 1 повернулося поштове відправлення з відміткою: за закінченням встановлено строку зберігання . Судом ухвалу від 16.01.2019 також було надіслано відповідачу 1 за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного ОСОБА_1 від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

В судове засідання 30.01.2019 з'явився лише представник відповідача 2. Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання повідомлялися належним чином в порядку ст. 120, 242 ГПК України. Згідно з відомостей з офіційного веб-сайту Укрпошти за трек-номером 0411625826969 відправлення на адресу позивача вручено особисто 28.01.2019. А тому, на підставі ч. 6 ст. 242 ГПК України позивач та відповідач 1 вважаються такими, що належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.

У судовому засіданні представник відповідача 2 проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ Вердані в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що відповідачі надсилали його контрагентам листи №0510/21 від 05.01.2017, №0510/9 від 17.10.2017, №05/10-3 від 05.10.2017, №2510/10 від 25.10.2017, в яких, зокрема, йдеться про те, що ОСОБА_2 не набув статусу директора позивача та, відповідно, відсутність у нього повноважень на укладення певних правочинів. А тому укладення правочинів, сума яких складає понад 150 000, 00 грн потребує погодження загальних зборів засновників, а відповідач 1, як учасник позивача, такого схвалення не здійснював.

Водночас, позивач зазначає, що ОСОБА_2 виконує обов'язки директора позивача на підставі наказу ТОВ Вердані №15-к від 17.03.2016. Підтвердження повноважень ОСОБА_2 як директора підтверджується також відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, скаржник указує на те, що в наведених вище листах, відповідачі вибірково подають інформацію про позивача та стосовно обмежень за статутом, що стосуються укладення правочинів директором. Зазначає про правомірність укладених правочинів із контрагентами до їх було надіслано листи.

Позивач зазначає, що такі дії відповідачів завдали шкоди діловій репутації ТОВ Вердані . А тому вважає, що на підставі ст. 94, 277 Цивільного кодексу України має право на спростування такої інформації.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзиви на апеляційну скаргу від ТОВ Інноваційна теплоізоляція та ТОВ Ревелін Інформейшн не надійшли. Заяв про продовження процесуального строку в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України не подано.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви додано наступні копії листів: №0510/21 від 05.01.2017, №0510/9 від 17.10.2017, №05/10-3 від 05.10.2017 відправником яких зазначено відповідача 1, а отримувачами -Товариство з обмеженою відповідальністю Готель-сервіс Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Спортмастер-Україна , Товариство з обмеженою відповідальністю Епіцентр-К та листа №2510/10 від 25.10.2017, відправником якого зазначено відповідача 2, а отримувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю Клевер-трейд .

У вказаних листах міститься, зокрема, така інформація:

ТОВ Готель-сервіс Україна , ТОВ Спортмастер-Україна , ТОВ Епіцентр-К та ТОВ Клевер-трейд здійснюють фінансово-господарську діяльність щодо придбання продукції, виробником та постачальником якої є ТОВ Вердані . Договори, в межах яких … здійснюється розрахунки за поставлену продукцію, від імені директора ТОВ Вердані підписані ОСОБА_2.

Трудовий контракт з ОСОБА_3, як з директором ТОВ Вердані , його засновником - ТОВ Інноваційна теплоізоляція ніколи не укладався.

Тобто, ОСОБА_3 до цього часу не набув статусу директора ТОВ Вердані , отже підписані ним договори, укладені поза межами повноважень, визначених діючим законодавством та статутом ТОВ Вердані .

… ТОВ Інноваційна теплоізоляція жодних погоджень на підписання ОСОБА_3, договорів від імені ТОВ Вердані не надавало та не схвалювало.

Таким чином, договори, у тому числі на суму, що перевищує 150 000, 00 грн, підписані ОСОБА_3 від імені директора ТОВ Вердані , укладені в порушення вимог діючого законодавства та статуту ТОВ Вердані .

Виходячи з того, що ТОВ Інноваційна теплоізоляція , як засновник ТОВ Вердані не схвалювало та не планує схвалювати правочини, укладені від імені ТОВ Вердані , є всі правові підстави для визнання їх недійсними.

Враховуючи те, що діями ОСОБА_3, пов'язаними з незаконною діяльністю на посаді директора, завдано шкоди майновим інтересам ТОВ Вердані та його засновникам, зокрема - ТОВ Інноваційна теплоізоляція , з метою уникнення ініціювання судових проваджень щодо недійсності правочинів, в яких ви є стороною, і подальшого стягнення з вас цієї шкоди в розмірі вже безпідставно сплачених сум або повернення вами безпідставно придбаної продукції, вимагаємо негайно припинити здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності з ТОВ Вердані за участю ОСОБА_3, у якості директора.

ТОВ Вердані , вважаючи розповсюдження наведеної інформації порушенням його ділової репутації, звернулося до суду з позовом про спростування такої інформації та забороною її розповсюджувати.

Тобто, спірні відносини склались в сфері поширення інформації.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України Про інформацію .

Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України Про інформацію ).

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).

Водночас, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У зв'язку з цим ст. 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 4, 7 ст. 277 Цивільного кодексу України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Частиною 2 ст. 34 Господарського кодексу України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин як-то: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного ОСОБА_1 від 23.05.2018 у справі № 910/16674/17.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

В силу приписів ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З матеріалів справи вбачається, що скаржник звертався до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів, а саме: листів та/або роздруківок електронних листів відповідачів, які містять недостовірну інформацію про позивача (тотожні за змістом до наведених у позові листів).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 клопотання ТОВ Вердані задоволено. Витребувано у відповідачів листи та/або роздруківки електронних листів відповідачів, які містять інформацію про позивача (тотожні за змістом до наведених у цьому позові листів) та надіслані іншим контрагентам позивача, які не зазначені у даному позові.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодних листів, у том числі, і оригіналів таких листів, відповідачами до матеріалів справи не додавалися.

У судовому засіданні 30.01.2019 представник відповідача 2 зазначив, що у сторони відсутні такі листи.

За приписами ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, наявні у матеріалах справи докази не дають змоги встановити факту направлення зазначених вище листів на адреси контрагентів позивача. А тому дослідження факту поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб для встановлення юридичного складу правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації не вбачається за можливе за відсутності відповідних доказів. Сам скаржник у апеляційній скарзі зазначав, що звертався з адвокатськими запитами до контрагентів, але таких доказів не отримав на момент звернення з апеляційною скаргою.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що відповідач 2 (у відзиві на позов) також поставив під сумнів розповсюдження недостовірної інформації та вказав на недоведеність позивачем факту поширення інформації відповідачами шляхом надсилання листів на адреси контрагентів позивача.

Також під час розгляду справи у суді першої інстанції, представник позивача на питання суду щодо можливості надання доказів на підтвердження такого поширення чи надання суду оригіналу листа відповідача 1 №05/10-3 від 05.10.2017 з відтиском штампу ВХІДНА ДОКУМЕНТАЦІЯ ТОВ Епіцентр К повідомив про відсутність у нього таких доказів.

Клопотань про витребування доказів до суду апеляційної інстанції не надходило. Сторона в порядку ст. 269 ГПК України не надала жодних доказів та не зазначила, що таке надання неможливе із незалежних від неї причин.

Отже, посилання скаржника на встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації відповідачами відхиляються судом як недоведені та безпідставні.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є принцип диспозитивності (ст. 2 ГПК України).

В силу приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції про неможливість встановлення вчинення відповідачами дій щодо поширення ними інформації про позивача шляхом надіслання наступних листів: №0510/21 від 05.01.2017, №0510/9 від 17.10.2017, №05/10-3 від 05.10.2017 на електронні адреси ТОВ Готель-сервіс Україна , ТОВ Спортмастер-Україна , ТОВ Епіцентр-К та листа №2510/10 від 25.10.2017 - на поштову адресу ТОВ Клевер-трейд .

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки факт розповсюдження відповідачами інформації, що порушує особисті немайнові права позивача не доведено позивачем.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позову ТОВ Вердані .

Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вердані на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/2060/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 у справі №910/2060/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом рішення в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Вердані .

4. Матеріали справи № 910/2060/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 04.02.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді М.Г. Чорногуз

ОСОБА_1

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення30.01.2019
Оприлюднено07.02.2019
Номер документу79657737
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/2060/18

Постанова від 30.01.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коротун О.М.

Ухвала від 16.01.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коротун О.М.

Ухвала від 03.12.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коротун О.М.

Ухвала від 12.11.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Коротун О.М.

Рішення від 13.09.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 09.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 24.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 10.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 12.06.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

Ухвала від 29.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Котков О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні