Рішення

від 06.02.2019 по справі 826/15365/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2019 року № 826/15365/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Київські каштани доКиївського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті провизнання протиправними та скасування постанов представники сторін:позивача та відповідача-1 - не з'явилися; відповідача-2 - Бєлічко Д.А. ВСТАНОВИВ:

11.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Київські каштани (далі - позивач або ТОВ АТП Київські каштани ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (надалі - відповідач-1), в якому просить суд:

- поновити строк на оскарження постанов: № 0010571 від 27.02.2017 та № 00110573 від 27.02.2017;

- визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 0010571 від 27.02.2017 та № 00110573 від 27.02.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки у водіїв позивача були наявні всі схеми маршруту та розклади руху за маршрутом вул. Набережно-Корчуватська - площа Льва Толстого та за маршрутом вул. Квітки Основ'яненка - площа Льва Толстого , що, між іншим, може бути підтверджено показами свідків.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

18.12.2017 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15365/17 та призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 26.02.2018.

Через канцелярію до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що 19.01.2017 було проведено перевірку транспортного засобу марки БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу та яким керував ОСОБА_3 (посвідчення водія НОМЕР_2); в результаті перевірки встановлений факт неоформлення схеми маршруту та розкладу руху, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт ; за результатами перевірки складено Акт АА №0010281; 19.01.2017 було проведено перевірку транспортного засобу марки БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_3, який належить позивачу та яким керував ОСОБА_4 (посвідчення водія НОМЕР_4); в результаті перевірки встановлений факт неоформлення схеми маршруту та розкладу руху, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт ; за результатами перевірки складено Акт АА № 0010090; відповідно до п. 69 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ № 176 від 18.02.1997, схема маршруту та розклад руху оформлюються в трьох примірниках і затверджуються замовником за погодженням із перевізником та територіальним підрозділом Державтоінспекції; один примірник схеми маршруту і розкладу руху видається водію; згідно із п. 1.3. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.02.2010 № 278, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Крім того, від представника відповідача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, а саме: Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на Державну службу України з безпеки на транспорті.

Суд ухвалив залучити Державну службу України з безпеки на транспорті (по тексту - відповідач-2) до участі у справі в якості співвідповідача по справі та оголосив перерву в судовому засіданні до 03.04.2018.

03.04.2018, зважаючи на неявку представників сторін, розгляд справи було відкладено на 22.05.2018.

22.05.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

В судовому засіданні 22.05.2018 суд заслухав представника відповідача-2 та ухвалив закрити підготовче судове засідання і призначити справу до судового розгляду на 11.07.2018.

11.07.2018 заслухавши в судовому засіданні представника відповідача-2 та зважаючи на заявлене клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в рішенні - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2018 клопотання Про поновлення строку на оскарження постанов , викладене у п. 1 прохальної частини позову б/н від 11.12.2017, представника Товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство Київські каштани - Івановської П.Г. - задоволено; поновлено ТОВ АТП Київські каштани строк звернення до суду на оскарження постанов: № 0010571 від 27.02.2017 та № 00110573 від 27.02.2017.

Щодо інших процесуальних обставин по справі.

За ч. 1 ст. 65 КАС України, як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання (ч. 2 ст. 65 КАС України).

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

З наведених процесуальних приписів слідує, що на позивача покладається обов'язок обґрунтувати свої вимоги та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, конкретними доказами.

Крім цього, слід наголосити, що в силу ч.ч. 1, 2 ст. 65 КАС України, суд в праві, втім не зобов'язаний викликати в судове засідання свідків за своєю ініціативою.

Слід акцентувати, що зі змісту мотивувальної частини позову випливає, що позивач наголошує про підтвердження викладених ним в позові обставин показами свідків та наголошує на їх залученні. Водночас, позивачем в позові не зазначено імен, місця проживання (перебування) свідків, які, на думку ТОВ АТП Київські каштани , можуть надати показання щодо обставин, викладених у позові.

Також суд зауважує, що в судові засідання: 26.02.2018, 03.04.2018, 22.05.2018 та 11.07.2018 представники позивача не з'являлися. Клопотань про виклик свідків, як станом на 11.07.2018, так і станом на день прийняття рішення у справі від позивача до суду не надходило. У поданому позивачем до суду 22.05.2018 клопотанні про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, ТОВ АТП Київські каштани не ставилося питання про необхідність виклику свідків.

Таким чином, з огляду на відсутність з'явлення позивачем клопотання про виклик свідків, вказане розцінюється судом як відсутність у позивача необхідності підтвердження викладених ним у позові обставини відповідними засобами доказування.

Окремо суд зазначає, що не вбачає підстав для виклику свідків за власною ініціативою в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 65 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

19.01.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу марки БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу та яким керував ОСОБА_3 (посвідчення водія НОМЕР_2). В результаті перевірки було виявлено порушення ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: неоформлення схеми маршруту та розкладу руху, про що складено Акт АА №0010281.

27.02.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0010571, про стягнення із позивача штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

19.01.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу марки БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_3, який належить позивачу та яким керував ОСОБА_4 (посвідчення водія НОМЕР_4). В результаті перевірки було виявлено порушення ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: неоформлення схеми маршруту та розкладу руху, про що складено Акт АА №0010090.

27.02.2017 Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0010573, про стягнення із позивача штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Не погоджуючись із постановами АА № 0010571 від 27.02.2017 та АА № 0010573 від 27.02.2017 позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт .

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону України Про автомобільний транспорт ).

Відповідно до ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт (в редакції станом на дату виникнення спірних відносин) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Водій автобуса зобов'язаний мати з собою і пред'являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством (абз. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України Про автомобільний транспорт ).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту.

Пунктом 1.3. вказаного Порядку встановлено, що автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та представникам Державної автомобільної інспекції МВС України (п. 1.4. Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278).

Таким чином, з наведеного вбачається, що водій автобуса зобов'язаний мати схему маршруту та розклад руху, та пред'являти вказані документи під час здійснення заходів контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Під час проведення комплексної перевірки суб'єкта господарювання перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (п. 8 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567).

Статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема: за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного суд вважає доведеними вчинення позивачем порушень, зазначених в Актах проведення перевірки № 0010281 від 19.01.2017 та 0010090 від 19.01.2017, а відтак, і законними постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу АА № 0010571 від 27.02.2017 та № 0010573 від 27.02.2017.

До того ж суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивачем не надано жодних доказів того факту, що станом на момент проведення перевірки водії транспортних засобів БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_1 та БОГДАН А-092, д.н. НОМЕР_3 мали при собі та пред'явили перевіряючим схеми маршруту та розклади руху.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АТП Київські каштани - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко