Постанова

від 06.02.2019 по справі 815/1333/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/1333/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю представника апелянта - Бугаєнко Т.В.,

представника позивача - Спину О.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року, прийняте в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами загального позовного провадження, по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправним і скасувати рішення комісії № 606644/32700659 від 02.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним та скасувати його; зобов'язати ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкову накладну № 31 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що по суті не зазначено конкретних причин зупинення реєстрації податкової накладної, критеріїв оцінки ступеню ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, а міститься загальне посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання. Оскаржуване рішення, у свою чергу, не містить чіткої підстави для відмови у реєстрації - чи то подані документи складені з порушенням законодавства, чи то не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової (зазначено та/або ).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ТОВ Неоліт після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв`язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН\РК. Підприємством були надані документи. За наслідками розгляду повідомлення комісією ДФС України прийнято рішення № 606644/32700659 від 02.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 24.11.2017 року за відсутності надання документів, визначених за Вичерпним переліком: договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами, а саме, відсутність Специфікації № 1, який є невід`ємною частиною договору виготовлення та постачання товару від 04.10.2017 року № Н-043/1-17 між ТОВ Неоліт та ТОВ Уніпром , тобто, на думку апелянта, до ДФС України було надано лише частину договору, банківські виписки з особових рахунків. З огляду на зазначене та відсутність надання платником податків істотних документів, апелянт вважає, що платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. Таким чином, рішенням комісії ДФС України № 606644/32700659 від 02.03.2018 року ТОВ Неоліт відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 24.11.2017 року із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, на думку апелянта, є повністю обґрунтованим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що в позовній заяві та під час судового розгляду представник надав докази та обґрунтування за позовною заявою в повному обсязі, проте ДФС в обґрунтування своєї позиції не надали жодного документу. З огляду на зазначене, позивач просить апеляційну скаргу ДФС України залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою суду справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

До суду апеляційної інстанції з'явились представники сторін, які надали відповідні пояснення у справі та не заперечували про закінчення розгляду апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.11.2017 року позивачем, як постачальником (продавцем), складено податкову накладну № 31 (т.1 а.с.26), згідно якої: отримувач (покупець) - ТОВ "УНІПРОМ"; загальна сума коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість, - 8228231,40 гривні; загальна сума податку на додану вартість - 1371371,90 гривні, у тому числі за основною ставкою - 1371371,90 гривні; усього обсяги постачання за основною ставкою (код ставки 20) - 6856859,50 гривні; номенклатура товарів / послуг продавця - геоблок колотий.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 грудня 2017 року № 9268637069 (т.1 а.с.27) щодо податкової накладної від 24.11.2017 року № 31, зокрема:

- Результат обробки: документ доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена;

- Виявлені помилки: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена; ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6810.< %REFINE%>; пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

У повідомленні щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РН, реєстрація якої/го зупинена, від 26.02.2018 року № 1 (т.1 а.с.29) позивачем зазначено: "Призупинення реєстрації ПН № 31 від 24.11.2017 р. УНІПРОМ (Пакет документів додається)".

Вищезазначене повідомлення доставлено відповідачу 26.02.2018 року. (а.с.28)

Згідно рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.03.2018 року № 606644/32700659 (т.1 а.с.31), відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року № 31 з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

07.03.2018 року позивачем відповідачу надіслано скаргу від 06.03.2018 року "на Рішення комісії ДФС № 606644/32700659 від 02.03.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 31 від 24.11.2017 року в Єдиному реєстрації податкових накладних". (т.1 а.с.45, 63-83)

Відповідно до змісту скарги, її подано з тих підстав, зокрема, що:

- 26 лютого 2018 року до орану ДФС подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, на підтвердження реальності здійснення податковим агентом господарської операції. Проте подані документи на підтвердження реальності здійснення операції не переконали орган ДФС та 2 березня 2018 року отримано оскаржуване рішення;

- на думку позивача проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК;

- податковим органом порушено порядок зупинення реєстрації ПН;

- ДФС порушила правила "розблокування" ПН;

- у рішенні ДФС фактичні підстави, на яких ґрунтується відмова в реєстрації ПН, не зазначені, що є грубим порушенням чинного законодавства та вказує на те, що рішення є безпідставним, тому підлягає скасуванню. Повинно бути чітко зазначена складова порушення платником податку і визначено шлях до усунення недоліків.

Згідно змісту цієї скарги та опису вкладення до цінного листа (т.1 а.с.32-44, 77-83), позивачем до скарги було додано, зокрема: статутні документи; договір виготовлення та постачання товару № Н-043/1-14 від 4 жовтня 2017 року; договір відповідального зберігання від 23 листопада 2017 року; рахунок на оплату № 346 від 17 листопада 2017 року; платіжне доручення № 2945 від 29 листопада 2017 року; акт звірки; штатний розпис; баланс за 2017 рік; бухгалтерська довідка про наявність основних засобів; видаткові накладні; довіреності; товарно-транспортні накладні; акти прийому-передачі майна; видачі-повернення із зберігання; акт взаєморозрахунків між сторонами договору поставки за листопад 2017 року; договори на поставку; накладні на отримання; супровідні та ЖД накладні.

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 16.03.2018 року № 27812/32700659: залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. (т.3 а.с.69)

Не погоджуючись з рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.03.2018 року № 606644/32700659, позивач оскаржив його в судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем суду також надано копії (т.1 а.с.84-249, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-8, 48-60, 70-73):

- договору виготовлення та постачання товару № Н-043/1-17 від 4 жовтня 2017 року, укладеного між позивачем, надалі "Постачальник", і Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІПРОМ", надалі "Покупець", відповідно до якого, зокрема, Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Покупцю: "геоблок (модульний блок) бетонний сірий" (в подальшому "Товар"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар згідно умов цього Договору;

- договорів відповідального зберігання;

- актів прийому-передачі майна;

- актів прийому-передачі майна (повернення);

- рахунку на оплату;

- платіжного доручення;

- актів звіряння взаємних розрахунків за період: листопад 2017 року;

- наказу позивача № 146/10 "Про затвердження штатного розпису та штатного заміщення" від 10.11.2017 року;

- штатного розпису позивача станом на 10.11.2017 року;

- фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва;

- бухгалтерської довідки про нарахування амортизації за 4 квартал 2017 року;

- видаткових накладних;

- довіреностей;

- товарно-транспортних накладних;

- повернень із зберігання;

- договорів поставки;

- залізничних накладних;

- відомостей вагонів;

- повідомлення про доставку відправлення;

- Специфікації № 1 (додаток № 1 до договору № Н-043/1-17 від 04.10.2017 року);

- реєстрів ПАТ "МТБ БАНК" документів по рахунку позивача.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що воно є протиправними та підлягає скасуванню, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова 117).

Пунктом другим Постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктами 19-21 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішень про відмову в реєстрації податкових накладних є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 грудня 2017 року № 9268637069 щодо податкової накладної від 24.11.2017 року № 31, зокрема: відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена; ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6810.< %REFINE%>; пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично застосований відповідачем критерій оцінки ступеня ризиків - "невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 6810.< %REFINE%>" - не передбачений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості як щодо квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 грудня 2017 року № 9268637069 так і до рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 02.03.2018 року № 606644/32700659, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Податковим органом у рішенні не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: Ю.В. Осіпов