Рішення

від 25.01.2019 по справі 915/283/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2019 року Справа № 915/283/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", 49000, м. Дніпро, вул. Богомаза, 200, кв. 12 (код ЄДРПОУ 39539322),

до відповідача: фізичної особи - підприємця Мазуряка Святослава Олексійовича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1),

про: стягнення 99235,97 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Білий В.В.;

від відповідача: адвокат ОСОБА_3,

СУТЬ СПОРУ.

04.04.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н (вх. № 4058/18 від 04.04.2018 року) до фізичної особи - підприємця Мазуряка Святослава Олексійовича про стягнення 99235,97 грн. в якості відшкодування вартості втраченого під час перевезення товару.

Як на підставу свого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом №07 від 26.12.2017 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

23.04.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.05.2018 року.

22.05.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.06.2018 року.

08.06.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.06.2018 року.

Ухвалою суду від 25.06.2018 року у справі № 915/283/18 призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

21.11.2018 року на адресу суду надійшов висновок Миколаївського НДЕКЦ МВС України № 425 від 13.11.2018 року разом з матеріалами справи № 915/283/18.

Ухвалою суду від 23.11.2018 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 26.12.2018 року.

У зв'язку із перебуванням судді Алексєєва А.П. 26.12.2018 року у відпустці, ухвалою суду від 17.12.2018 року підготовче засідання призначено на 29.12.2018 року.

29.12.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі 915/495/18.

Ухвалою суду від 29.12.2018 року підготовче засідання призначено на 14.01.2019 року.

14.01.2019 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

16.01.2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2019 року.

25.01.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

18.05.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 44-45).

29.05.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 53-55).

19.06.2018 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 74-75).

29.12.2018 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення (а.с. 201-204).

Відповідно до ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи , визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Письмові пояснення позивача, надані 29.12.2018 року, не приймаються судом до уваги, оскільки вони не витребовувались судом.

16.01.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про залучення товариства з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна" (код ЄДРПОУ 35551613) до участі в справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (а.с. 217).

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін . Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

В обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що правовідносини між позивачем (експедитор за договором) та відповідачем (перевізник за договором) виникли на підставі укладеного договору між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна", як замовником транспортник послуг, яке фактично і першочергово зазнало збитків. Враховуючи позицію відповідача, який стверджує про неналежність договору перевезення між ним і позивачем та фактичну відсутність прямого договору між ним і замовником транспортних послуг (ТОВ "Спецшина Україна"), позивач вважає, що рішення суду по вказаній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Спецшина Україна".

Судом відхилено зазначене клопотання позивача, оскільки позивачем не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки ТОВ "Спецшина Україна" щодо однієї із сторін.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

26.12.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", як експедитором та фізичною особою-підприємцем Мазуряком Сергієм Олександровичем, як перевізником було підписано Договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №07 від 26.12.2017 року (надалі - Договір).

На виконання умов укладеного Договору перевізник отримав від замовника транспортних послуг товар для здійснення перевезення, що підтверджується підписаною перевізником товарно-транспортною накладною №32 від 27.12.2017 року.

Однак, при здійсненні доставки до кінцевого пункту призначення було виявлено недостачу товару, який перевозився, а саме:

відсутня шина вантажна 315/80 R22,5 M729 D Bridgestone - у кількості 4 шт., загальною вартістю 52719,98 грн.;

відсутня шина вантажна 315/80 R22,5 R-STEER001 F Bridgeston - у кількості 4 шт., загальною вартістю 46515,98 грн.

Загальна вартість втраченого вантажу складає 99235,97 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЕЛС0102119 від 27.12.2017 року.

Відсутність вказаного вантажу, ввіреного перевізнику для здійснення перевезення, підтверджується також Актом вивантаження №28/17-01 від 28.12.2017 pоку, складеним за участю перевізника та письмовими поясненнями Мазуряка C.O. від 28.12.2017 року.

07.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату вищезазначеної суми нестачі, яка була отримана ФОП Мазуряком C.O. 16.03.2018 року, проте заборгованість відповідачем оплачена не була.

Відповідно до умов підписаного між сторонами Договору, перевізник зобов'язався здійснити перевезення вантажу - шин, з місця навантаження: м. Київ до місця вивантаження: м. Одеси.

Відповідно до ч. 5 п. 1 укладеного Договору перевізник несе матеріальну відповідальність за повну та часткову втрату вантажу або за його ушкодження, з моменту завантаження до моменту вивантаження, у розмірі вартості втраченого або пошкодженого вантажу.

Отриманий для перевезення вантаж не був доставлений відповідачем у повному об'ємі до місця призначення та частково втрачений.

З огляду на вищезазначене, позивач вважає, що перевізник в особі фізичної особи - підприємця Мазуряка С.О., який здійснював вказане перевезення за Договором-заявкою на перевезення вантажу автомобільним транспортом №07 від 26.12.2017 року, має відшкодувати позивачу збитки, заподіяні при перевезенні вантажу, в розмірі дійсної вартості втраченого (невистачаючого) вантажу.

Зазначений розмір збитків ТОВ "АВТО-ЦЕХ" зазнало при здійсненні компенсації Замовнику перевезення - ТОВ "Спецшина Україна", що підтверджується претензією від вказаного Замовника та платіжними дорученнями №27 від 31 січня 2018 року та № 378 від 29 березня 2018 току про сплату вартості втраченого товару з боку ТОВ "АВТО-ЦЕХ" на користь ТОВ " Спецшина Україна".

Із посиланням на викладене та приписи ст.ст. 22, 623, 909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 306, 307, 308, 314, 315 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі вартості втраченого вантажу в сумі 99235,97 грн.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №07 від 26.12.2017 року з позивачем не укладав та не підписував, будь-яких правовідносин з позивачем не має. Підтвердив, що підписував товарно-транспортну накладну № 32 від 27.12.2017 року на перевезення вантажу, замовником перевезення є ТОВ "Спецшина Україна", проте зазначає, що вказаний документ не підтверджує правовідносин між позивачем та відповідачем.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано наступні документи:

- копію договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року, підписану товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", як експедитором та фізичною особою - підприємцем Мазуряком С.А., як перевізником, відповідно до умов якого перевізник зобов'язався здійснити перевезення вантажу (шини) за маршрутом Київ-Миколаїв (а.с. 8);

- копію товарно-транспортної накладної № 32 від 27.12.2017 року на перевезення вантажу, замовником перевезення є ТОВ "Спецшина Україна", вантажоодержувачем є ТОВ сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", автомобільним перевізником зазначено Мазуряка Святослава Олексійовича через експедитора ТОВ "Авто-Цех" (а.с. 9);

- копію видаткової накладної № ЕЛС0102119 від 27.12.2017 року, підписану ТОВ "Спецшина Україна", як постачальником та ТОВ сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", як покупцем, яка містить відмітку про нестачу товару (а.с. 10);

- копію заявки № 27/12/17-3 від 27.12.2017 року до договору № 07/07/2016-031/10 від 07.07.2016 року на перевезення вантажу, підписаної товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", як експедитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна", як відправником, в заявці водієм зазначено Мазуряка Святослава (а.с. 62);

- копію акту розвантаження № 28/17-01 від 28.12.2017 року (а.с. 11), яким відображено нестачу 8 шин;

- пояснення Мазуряка С.О. від 28.12.2017 року (а.с. 12);

- копію претензії ТОВ "Спецшина Україна" до ТОВ "АВТО-ЦЕХ" № 10 від 10.01.2018 року про оплату вартості втраченого під час перевезення товару в сумі 99236,00 грн. (а.с. 26);

- платіжні доручення № 378 від 29.03.2018 року на суму 35515,00 грн. та № 327 від 31.01.2018 року на суму 49000,00 грн., платник - ТОВ "АВТО-ЦЕХ", отримувач коштів - ТОВ "Спецшина Україна" (а.с. 27, 28);

- письмове пояснення директора ТОВ "Спецшина Україна" (а.с. 57-58).

Ухвалою суду від 25.06.2018 року за клопотанням представника позивача у справі призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- Чи виконаний від імені фізичної особі-підприємця Мазуряка Святослава Олексійовича підпис на договорі-заявці № 07 від 26.12.2017 року, в розділі "Перевізник", власноруч Мазуряком Святославом Олексійовичем чи іншою особою?

- Чи відповідає відтиск печатки на договорі-заявці № 07 від 26.12.2017 року, в розділі "Перевізник", відтиску печатки, яка належить фізичній особі-підприємцю Мазуряку Святославу Олексійовичу?

Ухвалою суду від 12.09.2018 року проведення експертизи, призначеної ухвалою суду від 25.06.2018 року, доручено Миколаївському НДЕКЦ МВС України (54003, м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна 2-а).

Оплата вартості проведення експертного дослідження в сумі 3937,92 грн. була здійснена відповідачем, що підтверджується копією квитанції № 0.0.1161908446.1 від 18.10.2018 року (а.с. 171).

Згідно висновку Миколаївського НДЕКЦ МВС України № 425 від 13.11.2018 року (а.с. 180-188):

- підпис від імені Мазуряк С.А. на договорі-заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року в розділі "Перевізник" виконаний не Мазуряком Святославом Олексійовичем, а іншою особою;

- відбиток печатки "Фізична особа - підприємець Мазуряк Святослав Олексійович НОМЕР_1" в договорі-заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року в розділі "Перевізник" нанесений не печаткою "Фізична особа - підприємець Мазуряк Святослав Олексійович НОМЕР_1", наданою на експертизу.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником ) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі . Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Як зазначено вище, висновком експерта підтверджено, що підпис від імені Мазуряк С.А. на договорі-заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року в розділі "Перевізник" виконаний не Мазуряком Святославом Олексійовичем, а іншою особою; відбиток печатки "Фізична особа - підприємець Мазуряк Святослав Олексійович НОМЕР_1" в договорі-заявці на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року в розділі "Перевізник" нанесений не печаткою "Фізична особа - підприємець Мазуряк Святослав Олексійович НОМЕР_1", наданою на експертизу.

Враховуючи викладене, договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 07 від 26.12.2017 року не може бути доказом наявності правовідносин між позивачем та відповідачем.

Надана позивачем копія товарно-транспортної накладної № 32 від 27.12.2017 року на перевезення вантажу не підтверджує правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки замовником перевезення (відправником) є ТОВ "Спецшина Україна", вантажоодержувачем є ТОВ сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН", автомобільним перевізником зазначено Мазуряка Святослава Олексійовича через експедитора ТОВ "Авто-Цех".

Надана позивачем копія заявки № 27/12/17-3 від 27.12.2017 року до договору № 07/07/2016-031/10 від 07.07.2016 року на перевезення вантажу (підписана товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", як експедитором та товариством з обмеженою відповідальністю "Спецшина Україна", як відправником) не підтверджує правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки відповідач не є стороною даного договору (заявки).

Щодо наданого позивачем письмового пояснення директора ТОВ "Спецшина Україна" ОСОБА_7 щодо господарських правовідносин між ТОВ "Спецшина Україна", ТОВ "АВТО-ЦЕХ" та фізичною особою - підприємцем Мазуряком Святославом Олексійовичем слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Оскільки письмове пояснення директора ТОВ "Спецшина Україна" ОСОБА_7 щодо господарських правовідносин між ТОВ "Спецшина Україна", ТОВ "АВТО-ЦЕХ" та фізичною особою - підприємцем Мазуряком Святославом Олексійовичем не відповідає вимогам ст. 88 ГПК України, воно не прийняте судом до уваги.

Інші надані позивачем документи також не можуть бути належними та допустимими доказами наявності правовідносин між позивачем, як відправником та відповідачем, як перевізником.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі вартості втраченого під час перевезення вантажу в сумі 99235,97 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 3937,92 грн.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ" - відмовити.

2. Стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЦЕХ", 49000, м. Дніпро, вул. Богомаза, 200, кв. 12 (код ЄДРПОУ 39539322) на користь фізичної особи - підприємця Мазуряка Святослава Олексійовича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) понесені судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 3937,92 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 05.02.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв