Ухвала

від 04.02.2019 по справі 902/777/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 902/777/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В.Г. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Головне управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс",

ліквідатор - арбітражний керуючий Цвик А.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018

у складі колегії суддів: Демидюк О.О. (головуючий), Крейбух О.Г., Савченко Г.І.

та на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018

у складі судді Тісецький С.С.

в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Цвика А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період розпорядження майном та стягнення з Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області 89 139 грн

у справі за заявою Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2018 постановою Господарського суду Вінницької області по справі № 902/777/17 визнано боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс" у справі № 902/777/17 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс" у справі № 902/777/17 арбітражного керуючого Цвика А.О.

Пунктами 1-5 даної постанови затверджено звіт арбітражного керуючого (розпорядника майна) Цвика А.О. № 02-01/47 від 18.09.2018 у справі № 902/777/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс".

Задоволено клопотання арбітражного керуючого (розпорядника майна) Цвика А.О. № 02-01/48 від 18.09.2018, у повному обсязі.

Затверджено звіт арбітражного керуючого Цвика А.О. № 02-01/45 від 17.09.2018 про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном у справі № 902/777/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамік-Плюс".

Стягнуто з Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області на користь арбітражного керуючого (розпорядника майна ТОВ "Керамік-Плюс") Цвика Андрія Олеговича 89 139 грн грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі № 902/777/17 та 604 грн витрат, пов'язаних з виконанням повноважень розпорядника майна у справі № 902/777/17.

Постановлено видати наказ після набрання постановою законної сили.

17.12.2018 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області на пункти 1-5 постанови Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 по справі №902/777/17 залишено без задоволення. Пункти 1-5 постанови Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 по справі № 902/777/17 залишено без змін. Справу № 902/777/17 повернуто до Господарського суду Вінницької області.

08.01.2019 Головним управлінням Державної Фіскальної служби у Вінницькій області подано касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 у справі № 902/777/17 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Цвика А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період розпорядження майном та стягнення з Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області 89 139 грн.

23.01.2019 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]".

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини шостої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Тому частину третю статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду оскарження затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди за період розпорядження майном із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 у справі № 902/777/17 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Цвика А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період розпорядження майном та стягнення з Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області 89 139 грн, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, частиною першою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на постанову Господарського суду Вінницької області від 24.09.2018 у справі № 902/777/17 в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Цвика А.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за період розпорядження майном та стягнення з Головного управління Державної Фіскальної служби у Вінницькій області 89 139 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк