Постанова

від 31.01.2019 по справі 2а-6351/11/2170

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 р. м.ОдесаСправа № 2а-6351/11/2170

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Кравченка К.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Сінчі А.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Транзит-Інвест до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мега-Транзит-Інвест (далі - ТОВ Мега-Транзит-Інвест ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 серпня 2011 року № 0002160700 та № 0002150700.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту позапланової перевірки від 26 липня 2011 року № 2666/070/36579844 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2011 року № 0002150700, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 4490950 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 314963 грн., а також № 0002160700, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на 4166667 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 4166667 грн.. На думку позивача, висновки акта перевірки не відповідають вимогам податкового законодавства України, а тому прийняті відповідачем на його підставі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року позовні вимоги ТОВ Мега-Транзит-Інвест задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача від 11 серпня 2011 року № 0002160700 та № 0002150700.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у даній справі скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 7 лютого 2018 року Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2012 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що дані податкового повідомлення-рішення не підтверджені належними висновками акту перевірки, оскільки викладені порушення в акті щодо зменшення бюджетного відшкодування не співпадають зі змістом спірного податкового повідомлення-рішення від 11 серпня 2011 року №0002150700.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що рішення суду винесено з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно наданої інформації органами БТІ цілісний майновий комплекс не належить позивачу, отже право власності на нього відсутнє. На думку контролюючого органу, фактичної поставки товару не відбулось, у зв'язку з чим позивач не має права на податковий кредит та, як наслідок на бюджетне відшкодування по спірній операції.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом встановлено, що за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ Мега-Транзит-Інвест від 26 липня 2011 року № 2666/070/36579844 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2011 року № 0002150700, яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року на 4490950 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 314963 грн., а також № 0002160700, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на 4166667 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 4166667 грн..

Відповідно до ст. 3 Закону України Про податок на додану вартість , (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; а також операції з передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача та поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

З матеріалів справи вбачається, в ході перевірки відповідачем встановлено, що позивач у липні 2009 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відніс витрати на сплату ПДВ у зв'язку з придбанням основних фондів ( цілісного майнового комплексу) у ТОВ " Продсервістранзит" на загальну сумі 41666666,66 грн. Формування податкового кредиту підтверджено податковими накладними, договором купівлі-продажу № 2 від 21 липня 2009 року, а сплата ПДВ у липні 2009 року на суму 4166666,66 грн. реєстром платіжних доручень. У серпні-вересні 2009 року позивач продовжив формування податкового кредиту у зв'язку з придбанням основних фондів ( обладнання) у ТОВ "Продсервістранзит". У серпні 2009 року сформував податковий кредит у зв'язку з придбанням обладнання у сумі 502681,грн., вересні 2009 року - у сумі 88227,53 грн. Податковий кредит серпня 2009 року був сплачений постачальникові у безготівковому порядку у вересні 2009 року, а податковий кредит вересня - у жовтні-грудні 2009 року та у січні 2010 року. Податковий кредит, у зв'язку з придбанням цілісного майнового комплексу та обладнання, не був перекритий поточними податковими зобов'язаннями позивача та був перенесений на наступні податкові періоди у складі від'ємного значення з ПДВ. Обчислене від'ємне значення з ПДВ, у зв'язку з придбанням основних фондів та обладнання, було частково перекрите поточними податковими зобов'язаннями позивача від здійснення господарської діяльності у 2009-2010 роках. Від'ємне значення з ПДВ було підставою для декларування бюджетного відшкодування зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 4490950 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач у липні 2009 року до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відніс витрати на сплату ПДВ у зв'язку з придбанням основних фондів (цілісного майнового комплексу) у ТОВ Азот-Транс ЛТД (ТОВ Продсервістранзит ) на загальну суму 41666666,66 грн. Відповідно до пункту 1 статті 210 Цивільного кодексу України правочин з придбання нерухомості підлягає державній реєстрації і тільки після такої реєстрації є дійсним. Позивач відніс до податкового кредиту липня 2009 року ПДВ у сумі 4166666,67 грн., у зв'язку з придбанням незареєстрованого в БТІ договору купівлі-продажу. Відповідно ним порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 та підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , у результаті чого завищено від'ємне значення з ПДВ за липень 2009 року на 4166667 грн. та бюджетне відшкодування серпня 2010 року на 4490950 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що договір купівлі-продажу майна від 21 липня 2009 року був предметом судового розгляду господарського суду Одеської області, рішеннями якого від 8 вересня 2009 року у справі №30/169-09-4254 та від 2 квітня 2010 року № 30/169-09-4254 визнано право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості, які, в свою чергу, набрали законної сили лише у 2010 році.

Відповідно до пп. 7.3 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

На вимогу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на вимоги наведених норм, цілком обґрунтованими є доводи апелянта про те, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів або операції з безоплатної поставки товарів, при яких відбувається передача прав власності на товар.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, який спростований доводами апеляційної скарги, про те, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту липня 2009 року ПДВ у сумі 4166 666,67 грн., у результаті чого зависив від'ємне значення з ПДВ за липень 2009 року на 4166667 грн..

Разом з тим, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції в частині неправомірного зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 18403 грн. вірними, та такими, що відповідають матеріалам справи, з огляду на наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач за наслідками перевірки за серпень 2010 року із заявленої суми бюджетного відшкодування 4490950 грн. підтвердив правомірність декларування бюджетного відшкодування у сумі 305880 грн. та не підтвердив бюджетне відшкодування у сумі 4185070 грн., із цієї суми 18403 грн. підлягає включенню до складу від'ємного значення з ПДВ за серпень 2010 року, факт отримання бюджетного відшкодування не підтверджено актом перевірки № 2666.

Отже, викладення порушень в акті перевірки стосовно зменшення бюджетного відшкодування не співпадають з його висновком та спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 серпня 2011 року № 0002150700.

Для з'ясування наведених вище обставин, апеляційним судом зобов'язано Херсонську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області надати до суду довідку про підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року та обґрунтовані пояснення щодо п. 4 висновку акту перевірки, а саме: "Сума в розмірі 18403 грн. підлягає до зарахуванню до залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту наступного періоду".

На виконання наведених вище вимог контролюючим органом зазначено, що з 5 квітня 2018 року ТОВ Мега-Транзит-Інвест перейшло на облік до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві та станом на 5 квітня 2018 року залишок бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2010 року відсутній.

Відтак, апеляційний суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11 серпня 2011 року № 0002150700 в частині зменшення бюджетного відшкодування, за рахунок від'ємного значення, яке виникло в лютому 2010 року в сумі 18403 грн., а також податкового податкове повідомлення-рішення від 11 серпня 2011 року № 0002160700, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 18403 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі наведених вище положень ст. 139 КАС України позивач має право на відшкодування 50 відсотків здійснених ним документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, а саме в сумі 15 грн..

Зважаючи на викладенні обставини, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що виразилось в неправильному застосуванні закону при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням постанови про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Мега-Транзит-Інвест .

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Транзит-Інвест до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 11 серпня 2011 року № 0002150700 в частині зменшення бюджетного відшкодування, за рахунок від'ємного значення, яке виникло в лютому 2010 року в сумі 18403 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 11 серпня 2011 року № 0002160700, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 18403 грн..

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Транзит-Інвест - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Транзит-Інвест (код ЄДРПОУ 36579844) судові витрати в розмірі 15(п'ятнадцять) грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду на протязі тридцяти днів.

Повний текст постанови суду складено 8 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Єщенко О.В. Кравченко К.В.