Постанова

від 30.01.2019 по справі 809/834/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3914/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гудима Л.Я.,

Довгополова О.М.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представника позивача Мельника М.А.,

представника відповідачів Яремака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року(прийняте у м.Івано-Франківську суддею Біньковською Н.В.; складене у повному обсязі 26 жовтня 2018 року) в адміністративній справі №809/834/18за позовом приватного підприємства Агро-Віта до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року приватне підприємство Агро-Віта (далі - ПП Агро-Віта , Підприємство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄПРН) або відмову такій реєстрації (далі - Комісія) від 06.04.2018 №№ 636878/33008127, 637041/33008127, 637082/33008127, 637076/33008127, 637114/33008127, 637174/33008127, 637063/33008127 та від 17.04.2018 № 652734/33008127 про відмову в реєстрації податкових накладних (далі - ПН) від 01.11.2017 за №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, від 10.10.2017 за № 20 та від 02.11.2017 за № 1 відповідно;

- зобов'язати ГУ ДФС в Івано-Франківській області та Державну фіскальну службу України (далі - ДФС України) зареєструвати в ЄРПН складені ПП Агро-Віта ПН за№№2, 3, 4, 5, 6, 7 від 01.11.2017, за №20 від 10.10.2017 та за №1 від 02.11.2017;

- визнати незаконною бездіяльність ДФС України, що полягає у ненадсиланні Підприємству протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішень за результатами розгляду поданих Підприємством скарг на рішення ГУ ДФС України в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації ПН.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що для здійснення реєстрації вищезазначених ПН в ЄРПН Підприємство подало повний пакет документів, що підтверджують реальність господарських операцій із контрагентами аграрним приватним підприємством Золота нива (далі - АПП Золота нива ) та публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - ПАТ ДПЗКУ ).

Проте, при прийнятті рішень про відмову в реєстрації ПН комісія ГУ ДФС в Івано-Франківській області не навела жодної чіткої правової підстави, яка б вказувала на нереальність господарських операцій та подання платником податків неповного пакету документів або документів, які не відповідають чинному законодавству.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення комісії ГУ ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в ЄРПН або відмову такій реєстрації за №№ 636878/33008127, 637041/33008127, 637082/33008127, 637076/33008127, 637114/33008127, 637174/33008127, 637063/33008127 від 06.04.2018 та № 652734/33008127 від 17.04.2018 про відмову в реєстрації ПН від 01.11.2017 №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, від 10.10.2017 № 20 та № 1 від 02.11.2017 відповідно.

Зобов'язано ДФС України зареєструвати в ЄРПН складені ПП Агро-Віта ПН за №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 01.11.2017, за № 20 від 10.10.2017 та за № 1 від 02.11.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з цим рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржили ГУ ДФС в Івано-Франківській області та ДФС України, які вважають, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; без урахування фактичних обставин справи і з порушенням норм процесуального права. Тому просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що суд формально дослідив спірні правовідносини, взяв до уваги тільки надані позивачем матеріали щодо здійснення господарських операцій, проте не вивчив та не надав належної оцінки змісту досліджуваних документів, не проаналізував та не дослідив ланцюг операцій починаючи зі збору урожаю, його перевезення на склад та подальшу реалізацію з урахуванням специфіки товару; не дослідив таку ланку як складське зберігання та наявність обов'язкових супроводжуючих документів щодо якості товару.

Таким чином, суд не тільки не надав об'єктивну оцінку діям Комісії ГУ ДФС в Івано-Франківській області при прийнятті оскаржуваних рішень з урахуванням часу, місця та обставин, за яких ці рішення приймались, а також свідчень представника позивача про те, що на розгляд Комісії не надано належних документів, але й з урахуванням наданих позивачем доказів суд зробив необгрунтований висновок щодо достатності таких для часткового задоволення позовних вимог. А посилання суду на те, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН не зазначено, які саме документи необхідно надати позивачу для реєстрації ПН є безпідставними.

За таких обставин Комісія діяла правомірно, у межах своїх повноважень, з урахуванням наданих позивачем матеріалів, та об'єктивно і обгрунтовано прийняла рішення про відмову в реєстрації ПН.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що загальною підставою для відмови у реєстрації ПН вказано відсутність товарно-транспорт-них накладних (далі - ТТН) на перевезення сої від постачальника, на склад зберігання, покупцю та незаповнення акта прийому-передачі зерна сої для складського зберігання.

Проте, Підприємством не здійснювалось зберігання врожаю сої на складі, а товар забирався транспортом та за рахунок покупців.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції оскаржене лише в частині задоволених позовних вимог, тому відповідно до приписів частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник апелянтів підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ПП Агро-Віта є юридичною особою, перебуває на податковому обліку, на загальній системі оподаткування.

Основний вид діяльності Підприємства - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

25.10.2017 між ПП Агро-Віта (Постачальник) та ПАТ ДПЗКУ (Покупець) укладено договір № ТЕР0097-С поставки товару, згідно якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2017 року.

За умовами п. 4 Договору поставка товару здійснюється на умовах EХW ( Франко завод ), згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року), за виключенням умов, які можуть бути обумовлені в Договорі.

На виконання цього Договору Постачальник поставив Покупцю сою на загальну суму 1 482 465,05 грн, в т.ч. податок на додану вартість (далі - ПДВ) 247 077,51 грн, що підтверджується видатковою накладною за № 56 від 02.11.2017; оплату за поставлений товар підтверджено банківською випискою по рахунку 26008052518275. За результатами поставки товару складено ПН за №1 від 02.11.2017.

26.10.2017 між ПП Агро-Віта (Постачальник) та АПП Золота нива (Покупець) укладено договір поставки №10/26/2017, згідно якого Постачальник зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію сільськогосподарського призначення, а покупець - прийняти і оплатити таку продукцію.

За умовами п.п.2.1 5.2 Договору Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами, що визначені в рахунку-фактурі, або у видатковій накладній; якщо письмово не погоджено інше, доставка продукції здійснюється транспортом та за рахунок Покупця.

На виконання цього Договору Постачальник поставив Покупцю сою на загальну суму 2 169 588,43 грн, в т.ч. ПДВ 361 598,07 грн, що підтверджується видатковими накладними №№ 50, 51 від 03.11.2017, №№ 38, 39, 49 від 31.10.2017, №№ 35, 48 від 01.11.2017, звітом про кредитові операції по рахунку 26008052518275. За результатами поставки товару складено ПН за №№2, 3,4,5,6,7 від 01.11.2017, за № 20 від 10.10. 2017.

Вищевказані ПН були надіслані Підприємством до контролюючого органу для реєстрації в ЄРПН.

13.11.2017 Підприємство отримало Квитанцію про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, згідно якої ПН № 20 від 10.10.2017 прийнято, однак реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1201.

Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

28.11.2017 позивач отримав Квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, згідно яких ПН №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 01.11.2017, № 1 від 02.11.2017 прийнято, однак реєстрація зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України, оскільки ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1201.

Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Після отримання Квитанцій 04.04.2018, 05.04.2018 та 12.04.2018 на підтвердження правомірності складення та подання вказаних ПН Підприємство надіслало контролюючому органу електронним зв'язком повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, до яких долучено пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН, і копії відповідних документів, які підтверджували реальність здійснення господарських операцій по цих ПН, а також 29 текстових файлів стосовно ПН №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 від 01.11.2017, 30 текстових файлів стосовно ПН № 20 від 10.10.2017, 31 текстовий файл стосовно ПН № 1 від 02.11.2017.

Зокрема, було надано договір поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № 09405 від 13.04.2017, який підтверджує, що поставлений (соя) вирощений Підприємством в межах своєї господарської діяльності; договір поставки насіння с\г культур на умовах товарного кредиту за № 16505 від 08.04.2016, договір поставки нафтопродуктів № 41 від 22.03.2017, ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 85 від 23.03.2017, № 119 від 05.04.2017, № 166 від 26.04.2017, звіти про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року та про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2016 року, довідки Більшівцівської селищної ради ОТГ села Кінашів від 19.10.2017 року № 131, села Кукільники від 19.10.2017 року № 26 стосовно користування земельними ділянками, оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за січень - листопад 2017 року, договір складського зберігання зерна № ІЗ-ЗБ/2017 від 28.07.2017 із додатками, видаткові накладні № 119 від 05.04.2017, № ВН-20005-01028 від 05.05.2016, за № 85 від 23.03.2017, № 119 від 05.04.2017, № 166 від 26.04.2017.

06.04.2018 Комісія прийняла рішення за №№ 636878/33008127, 637041/33008127, 637082/33008127, 637076/33008127, 637114/33008127, 637174/33008127, 637063/33008127 про відмову у реєстрації ПН №№2, 3, 4, 5, 6, 7 від 01.11.2017 та №20 від 10.10.2017 відповідно в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: ТТН на перевезення сої від постачальника, на склад зберігання, покупцю та не заповнено акт прийому-передачі зерна сої для складського зберігання.

17.04.2018 Комісія прийняла рішення № 652734/33008127 про відмову в реєстрації ПН №1 від 02.11.2017 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: ТТН на перевезення сої від постачальника, на склад зберігання, покупцю та не заповнено акт прийому-передачі зерна сої для складського зберігання.

Вказані рішення Підприємство оскаржило до ДФС України, проте рішення за результатами розгляду скарг останнім не приймались.

Вважаючи зазначені вище рішення Комісії про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправними, Підприємство оскаржило їх до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що у Квитанціях щодо зупинення реєстрації ПН контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 (чинним на час виникнення даних правовідносин), проте у них не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених господарських операцій або висновку про їх нездійснення, а факт порушення позивачем вимог чинного законодавства відповідачем не доведено.

Враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, беручи до уваги те, що такі документи були надані позивачем, Комісія ГУ ДФС у Івано-Франківській області не мала правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних ПН, а зі змісту цих рішень видно, що така відмова здійснена формально.

З приводу відсутності ТТН суд зазначив, що відповідно до договору з АПП Золота нива доставка продукції здійснювалась транспортом та за рахунок Покупця, а відповідно до договору з ПАТ ДПЗКУ - на умовах EХW ( Франко завод ), згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року), в ході розгляду справи на підтвердження такого перевезення позивач надав до суду ці ТТН.

Не свідчить про наявність правових підстав для відмови у реєстрації ПН й незаповнення акту прийому-передачі зерна сої для складського зберігання, оскільки бланк такого був долучений позивачем лише як додаток до договору складського зберігання зерна і такий складається при переоформленні зерна на нового власника у разі, якщо зерно продовжує зберігатись на складі. Щодо відсутності доказів перевезення сої з поля на склад зберігання суд вказав що ПН виписані за результатами господарських операцій позивача з контрагентами щодо поставки зерна сої, а не його зберігання.

Враховуючи протиправність рішень Комісії про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН та відсутність законодавчих перешкод для такої реєстрації, суд вважав, що належним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання ДФС України зареєструвати подані позивачем ПН днем їх подання.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

За вимогами пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Пунктами 13 - 14 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до підпунктів 201.16.1, 2016.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на дату зупинення реєстрації податкової накладної) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами підпункту 201.16.3 цього ж пункту письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

01.01.2018 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 2245-VIII від 07.12.2017, яким викладено у такій редакції:

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України .

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2018 р. № 117 затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Згідно із пунктом 2 цієї постанови платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України № 2245-VIII від 07.12.2017 та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За приписами пунктів 18, 20, 21 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 1 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, (далі - Критерії) визначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567; зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622 (чинним на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік).

Згідно із його пунктом 1 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567: для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (пункт 2 Вичерпного переліку).

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як уже було зазначено вище ПН були виписані Підприємством за результатами господарських операцій з ПАТ ДПЗКУ та АПП Золота нива про постачання зерна сої і надіслані до контролюючого органу для їх реєстрації в ЄРПН.

Проте їх реєстрацію було зупинено з підстав невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1201 і, незважаючи на додатково подані пояснення та документи, Комісія прийняла рішення про відмову у їх реєстрації в ЄРПН.

Підставами для відмови в реєстрації ПН зазначено відсутність ТТН на перевезення сої від постачальника, на склад зберігання, покупцю та незаповнення акта прийому-передачі зерна сої для складського зберігання.

Проте, як було зазначено вище, у відповідності до договору з АПП Золота нива доставка продукції здійснювалась транспортом та за рахунок Покупця, а відповідно до договору з ПАТ ДПЗКУ - на умовах EХW ( Франко завод ), згідно Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс (у редакції 2010 року).

Крім того, поставка сої для контрагентів здійснювалась безпосередньо з поля, без зберігання на складі, у зв'язку з чим у Підприємства не було підстав для складання (заповнення) акту прийому-передачі зерна сої для складського зберігання.

Колегія суддів відкидає як безпідставні інші доводи апелянта, оскільки вони не були підставами для відмови в реєстрації ПН, а наявні у справі докази належним чином підтверджують вчинення Підприємством господарських операцій з поставки сої.

Крім того, як зазначив представник позивача, передача товару здійснювалась на підставі договору відповідно до видатково-приймальних документів.

Суд першої інстанції правильно вказав на порушення відповідачем вимог підпункту 201.16.1 пункту 201 статті 201 ПК України, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації ПН чітко не вказано, на підставі якого саме критерію оцінки ступеня ризиків було здійснено зупинення реєстрації ПН та не зазначено, які саме копії документів (за вичерпним переліком) пропонується надати позивачу, які були б достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

З огляду на зазначене, у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати ПН в ЄРПН колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Також, згідно із пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі ПН та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права та задоволення цих вимог судом першої інстанції повністю узгоджується із приписами цих Порядків, інших норм законодавства, не суперечить їм та забезпечує ефективне поновлення прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, необхідно враховувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної зокрема у постанові від 31.05.2016 у справі № 21-451а16, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч зазначених приписам відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх рішень до суду не подав.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 809/834/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Постанова складена у повному обсязі 08 лютого 2019 року.