Ухвала

від 08.02.2019 по справі 813/2196/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

08 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/407/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Макарика В. Я. суддів -Большакової О. О. Глушка І. В.

перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 813/2196/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900726094159 вручено скаржнику 25 січня 2019 року.

05 лютого 2019 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) скаржником на адресу суду було направлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного скарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на відсутність коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, та як наслідок неможливість в повній мірі виконати вимоги подання апеляційної скарги передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту б частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується апелянта, який, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень й, до того ж, є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене відповідач не був позбавлений можливості протягом усього 2018 бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору, на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку апеляційного оскарження суд вважає, що з моменту повернення апеляційної скарги та її повторного подання пройшов значний проміжок часу, крім того строк було пропущено не з поважних причин, а через невиконання приписів процесуального закону внаслідок чого апеляційна скарга судом апеляційної інстанції поверталась скаржнику, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.

Належними доказами поважності підстав значного пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, зазначені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження інших підстав пропуску такого строку поважними.

Вказана правова позиція узгоджується з ухвалами Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі №826/14959/17, від 31 січня 2019 року №805/2119/17-а та від 19 грудня 2018 року у справі №826/2298/16.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2018 року у справі № 813/2196/18 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Макарик судді О. О. Большакова І. В. Глушко