Справа № 520/2583/19
Провадження № 1-кс/520/1758/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.02.2019 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018160000000981від 18.10.2018 року, -
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160000000981 від 18.10.2018, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 09.11.2018 у приміщенні службового кабінету на вимогу ОСОБА_5 щодо отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів за неперешкоджання у здійсненні підприємницької діяльності ТОВ «Сучасні зернові технології» ОСОБА_6 передав неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США, оскільки ОСОБА_5 використовуючи своє службове становище посприяв у тому, щоб ОСОБА_6 швидко отримав свідоцтво платника податків та уклав договір про визнання електронних документів.
Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії спрямовані на отримання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище, 04.02.2019 ОСОБА_5 за попередньої домовленістю зустрівся із ОСОБА_6 в приміщенні службового кабінету за адресою АДРЕСА_1 де отримав неправомірну вигоду від ОСОБА_6 у розмірі 10 000 грн.
Так, о 12 год. 03 хв. 05.02.2019 безпосередньо після отримання неправомірної вигоди в сумі 10000 гривень від ОСОБА_6 , слідчим СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_5 - начальника Ширяївського відділення Лиманського ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області.
05.02.2019 у період часу з 17 год. 15 хв. по 17 год. 33 хв. на підставі вимог ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчим проведено обшук у домоволодінні, у якому зареєстрований та проживає ОСОБА_5 розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого затриманий ОСОБА_5 показав місце, де він зберігає грошові кошти та добровільно видав слідчому 3 купюри номіналом 100 доларів США, які раніше отримав в якості неправомірної вигоди від ОСОБА_6 .
З метою забезпечення збереження вилученого майна, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, надавши слідчому судді заяви, в яких просили розгляд клопотання проводити за їх відсутності.
Від підозрюваного та його захисника також надійшли заяви, в яких вони просили розгляд клопотання провести за їх відсутності.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції Українизакріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зКонституцієюУкраїнитаЗаконом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавстваУкраїни і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальнадекларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особамаєправомирноволодіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна,інакше як в інтересах суспільства іна умовах,передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «ОСОБА_9 проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено обґрунтованість підозри за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Так, 06.02.2019 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно клопотання, необхідність в проведенні невідкладеного обшуку була обумовлена необхідністю в забезпеченні майна, яке може бути використано як докази в рамках даного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді від 06.02.2019 року, клопотання про узаконення проведеного за адресою: Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Гагаріна, буд. 1, обшуку було задоволено.
Так, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_5 самостійно показав місце, де він зберігає грошові кошти та добровільно видав слідчому грошові кошти, які він раніше отримав від ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене,беручи доуваги,що досудоверозслідування врамках даногокримінального провадженняздійснюється зафактом можливоговимагання таотримання неправомірноївигоди ОСОБА_5 ,слідчий суддяприходить допереконання,що вилученігрошові коштивідповідають критеріямч.1ст.98КПК України,оскільки такігрошові коштиймовірно булинабуті кримінально-протиправнихшляхом,що свідчитьпро наявністьправових підставта необхідностів накладенніарешту майна.
На підставі викладеного, враховуючи правову підставу для арешту майна, можливість використання як доказів вилучених грошових коштів в рамках кримінального провадження, беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до переконання, що подане клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Таким чином, керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018160000000981від 18.10.2018 року задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, вилучені в ході обшуку у домоволодінні, у якому зареєстрований та проживає ОСОБА_5 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , а саме 3 купюри номіналом 100 доларів США із наступними номерами:
- КВ 98767512DB2;
- HL 77002219GL12;
-- KI 05927478AI9.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2019 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 79703820 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Київський районний суд м. Одеси
Федулеєва Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні