Постанова

від 29.01.2019 по справі 389/2153/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2019 року м. Кропивницький

справа № 389/2153/17

провадження № 22-ц/4809/58/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Черненка В.В.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у складі судді Берднікової Г.В. від 06 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4 та приватний нотаріус Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Цибульської Людмили Миколаївни про визнання права власності на ј частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, визнання частково недійсними свідоцтв про право на спадщину, -

встановив:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Знам'янської міської ради Кіровоградської області, в якому просив визнати за ним право власності на ј частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 в м. Знам'янка Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що мати його батька, його бабуся - ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9) перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_10, 18.07.1977 року придбали вказаний житловий будинок, який був зареєстрований на ОСОБА_10.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, і після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину житлового будинку. Спадкоємцями першої черги на той час були її чоловік - ОСОБА_10 та її син - ОСОБА_7. У встановлений законом строк ОСОБА_9 звернувся до Знам'янської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, однак свідоцтво про право на спадщину не отримував, а тому весь спірний житловий будинок на даний час зареєстрований за ОСОБА_10 Вказав, що після смерті батька він прийняв спадщину та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 березня 2008 року на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_2, в м. Знам'янка Кіровоградської області, як єдиний спадкоємець першої черги. Про те, що його батько прийняв спадщину на ј частину житлового будинку, після смерті матері, йому відомо не було, а дізнався лише з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Також зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер, а його дві дочки звернулися із заявами про прийняття спадщини, прізвища та місце проживання яких йому не відомо.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2017 року замінено первісного відповідача Знам'янську міську раду Кіровоградської області на належних відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_11.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані 13 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Знам'янського міського нотаріального округу Цибульською Л.М. на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_1

Також судом до участі у справі були залучені треті особи - ОСОБА_4 та приватний нотаріус Знам'янського міського нотаріального округу Кіровоградської області Цибульська Людмила Миколаївна.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року позов задоволено.

В апеляційний скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, не погоджується з тим, що судом першої інстанції не було застосовано строки позовної давності до вимог позивача, оскільки з дня відкриття спадщини минуло одинадцять років. Також вказує, що спору між нею та позивачем немає, з питанням про розділ будинку останній до неї не звертався.

Заслухавши доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 року відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини.

Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.

Судом встановлено, що позивач є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 /т. 1 а.с.8, 9/.

10 грудня 1971 року мати його батька - ОСОБА_12 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10, після чого змінила прізвище на ОСОБА_14 /т.1 а.с. 16, 54/.

18 липня 1977 року, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_12, ОСОБА_10, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Знам'янської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 та зареєстрованого в реєстрі за № 2011, придбав житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_3 що розташований на земельній ділянці площею 787 кв.м. /а.с. 27-28 інвентарної справи/.

Згідно ст.22 КпШС України, який діяв на час придбання спірного будинку, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

За життя ОСОБА_12 було складено два заповіти, відповідно до яких все належне їй майно заповіла ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в рівних частинах кожному. ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Після її смерті, 06.11.2001 року ОСОБА_7 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Факт прийняття спадщини ОСОБА_9 судом не встановлено/ т. 1 а.с. 52/.

Отже, спадщину після смерті ОСОБА_12, в порядку статті 549 ЦК УРСР, прийняли її чоловік ОСОБА_10, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, та її син - ОСОБА_9 шляхом подачі у встановлений законом строк до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття. Свідоцтва про право на спадщини жоден із спадкоємців не отримав, однак за змістом статті 548 ЦК УРСР це не позбавляє їх права на спадщину.

Після смерті ОСОБА_9, його син - позивач звернувся до Знам'янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про прийняття спадщини та 15.03.2008 року на частину спадкового майна видано свідоцтво про право на спадщини за законом /т.1 а.с. 34, 42/.

11.08.2017 року ОСОБА_2 подав до Знам'янської міської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з: ј частки житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_4, що належала його матері ОСОБА_12, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_9 /т.1 а.с. 44/.

Постановою державного нотаріуса Знам'янської міської державної нотаріальної контори від 11.08.2017 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ј частку житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_4, після смерті ОСОБА_9 з мотивів відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності ОСОБА_12 на частку спірного будинку, а також враховуючи відсутність документу, що посвідчує право власності ОСОБА_12 на частку цього будинку /т.1 а.с. 46/.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частино п'ятої статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_10. Після його смерті спадщину прийняли його дочки - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на користь яких спадкодавцем було складено й заповіт. Інших спадкоємців у ОСОБА_10 немає. За заявами останніх нотаріусом 13 жовтня 2017 року видано чотири свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_10 за заповітом у виді: житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_5 в м. Знам'янка Кіровоградської області - по Ѕ частині кожній, які зареєстровані в реєстрі за № 749 на ім'я ОСОБА_1 та за № 747 на ім'я ОСОБА_3, та у виді земельної ділянки призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0779 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_6 в м. Знам'янка, що належала спадкодавцеві на праві власності на підставі Державного акту серії НОМЕР_2, виданого Знам'янською міською радою 28.01.2008 року згідно рішення сесії Знам'янської міської ради Кіровоградської області від 30 травня 2007 року за № 281 - також по Ѕ частині кожній.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Аналіз статті 1301 ЦК України дозволяє стверджувати, що до інших випадків, які встановлені законом, відноситься, зокрема, визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.

Отже, встановивши, що до складу спадщини також входить ј частина житлового будинку, яка залишилася після смерті ОСОБА_9 та існують перешкоди в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статей 256 і 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, згідно вимог частини 1 статті 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про порушення свого права позивач дізнався з постанови державного нотаріуса Знам'янської міської державної нотаріальної контори від 11.08.2017 року, а тому позовні вимоги заявлені в межах трирічного строку.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а лише зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновкам суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.02.2019 року.

Головуючий:

Судді: