Постанова

від 15.01.2019 по справі 918/357/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Справа № 918/357/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Мельник О.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 (суддя Церковна Н.Ф.)

за позовом ОСОБА_1, м. Сарни, Сарненського р-ну, Рівненської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок", м. Сарни, Сарненського р-ну, Рівненської обл.

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2;

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.) ОСОБА_3, 2.) ОСОБА_4, 3.) ОСОБА_5, 4.) Сарненської міської ради

про визнання рішення загальних зборів засновників недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу.

за участю представників сторін :

позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_7

відповідача - Сорока В.Г.

третя особа на стороні позивача - не з'явився;

третя особа на стороні відповідача 1 - не з'явився;

третя особа на стороні відповідача 2 - не з'явився;

третя особа на стороні відповідача 3 - ОСОБА_9, ОСОБА_10;

третя особа на стороні відповідача 4 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Сарненська міська рада про визнання рішення загальних зборів засновників недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовлено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач - ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 16 жовтня 2018 року по справі №918/357/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, не повно з'ясував обставини справи та зробив висновки, які не відповідають обставинам справи. Зокрема, відмовляючи в позові про визнання рішення загальних зборів засновників недійсним суд першої інстанції дійшов висновку, що права позивача, як учасника товариства, який володіє 25% статутного капіталу ТзОВ фірма Ринок , на участь в управлінні справами порушено не було, а порушення які були допущені під час скликання та проведення загальних зборів учасників, не вплинули на прийняття рішення. Зокрема, суд не надав правової оцінки тому, що у наданому суду протоколі загальних зборів від 23.02.2017 вказано, що у зборах, начеб-то, брали участь 4 учасника товариства, які володіють 100% статутного капіталу, в т.ч. в протоколі зазначене й прізвище позивача, хоча фактично ОСОБА_1 на цих зборів не було взагалі, ОСОБА_11 знаходився в м. Ірпінь Київської області, тобто, ці збори не відбулись взагалі, лише оформлений цією датою 23.02.2018 протокол №2, адже ні повідомлення про збори, ні кворуму задля їх проведення і прийняття оскарженого рішення не було. Протокол не містить відомостей про голосування на них зборах, та кількості голосів за постановлене рішення не вказано в протоколі. Окрім того, суд не дослідив також тієї обставини, чому капітальна будівля (об'єкт нерухомого майна) загальною площею 95 кв.м. був проданий відповідачем за ціною втричі меншою, аніж продані відповідачем у той же період дві тимчасові споруди - об'єкти малої архітектурної форми.

Листом суду апеляційної інстанції від 15.11.2018 справа №918/357/18 витребовувалася із суду першої інстанції, 22.11.2018 справа №918/357/18 надійшла на адресу суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №918/357/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 та призначено її до розгляду на 15.01.2019 об 11 год. 30 хв. Доведено до відома учасників судового процесу, що явка повноважних представників сторін в судове засідання - на розсуд сторін. Запропоновано позивачу та третім особам які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у строк до 21.12.2018 року надати до канцелярії суду відзиви на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання позивачу та третій особі ОСОБА_2 в порядку частин 2, 4 статті 263 ГПК України.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №918/357/18 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.2 а.с. 141-149).

На виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №918/357/18, відповідач 19.12.2018 подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу вх. №: 10502/18, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Також, на виконання вимоги суду, зазначеної в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 у справі №918/357/18, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 20.12.2018 подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу вх. №:10600/18, в якому заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні 15.01.2019 позивач та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просили задоволити вимоги апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 - скасувати.

В судовому засіданні 15.01.2019 представник відповідача та третя особа на стороні відповідача-3 заперечили доводи апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 - залишити без змін.

Третя особа на стороні позивача та треті особи на стороні відповідача - не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 15.01.2019, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України, здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача та третьої особи на стороні відповідача-4, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 23.02.2017 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок", які оформлені протоколом № 2 (т.1 а.с. 25).

На вказаних зборах було прийнято рішення про продаж ОСОБА_5 будівлі магазину загальною площею 95 кв м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю - фірмі "Ринок".

З протоколу загальних зборів акціонерів № 2 від 23.02.2017 року вбачається, що загальна кількість учасників товариства, що були присутні на зборах - 4, а це чотири засновники, які сукупно володіють 100 % голосів.

27.03.2017 року на підставі рішення загальних зборів товариства від 23.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ринок (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі - продажу будівлі магазину, посвідчений приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Токовим В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №313.

Як вбачається із матеріалів справи, виконавчий комітет Сарненської міської ради листом №02116838 від 22.05.2018 року повідомив позивача, що Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Ринок 27.03.2017 передано у власність ОСОБА_5 будівлю магазину, яка знаходиться за адресою в АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці площею 0.0750га з кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2017 та протоколу загальних зборів акціонерів № 2 від 23.02.2017.

Позивач, у зв'язку з неповідомленням його про вказані збори та з метою захисту своїх корпоративних прав та законних інтересів, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що вказані збори були проведені без дотримання процедури проведення загальних зборів, встановленої ст.ст. 43, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", чим були грубо порушені права та законні інтереси позивача як учасника товариства.

Внаслідок порушення порядку скликання та проведення загальних зборів товариства, позивач був позбавлений права на участь у зборах, права вносити свої пропозиції до порядку денного.

Зокрема, це призвело до прийняття недійсного рішення та незаконного продажу нерухомого майна товариства - будівлі магазину, який проданий відповідачем за ціною втричі меншою, аніж продані відповідачем у той же період дві тимчасові споруди - об'єкти малої архітектурної форми.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги та відзиву на неї суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Порядок організації та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю визначається Господарським кодексом України, зокрема, відповідно до ч.3 ст.80 Господарського кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (надалі в редакції чинній на момент проведення загальних зборів) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч.4 ст.98 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідно до Розділу 3 Статуту відповідача статутний капітал товариства становить 32 000,00 грн, який складається з вартості вкладів його учасників, а саме: ОСОБА_1, частка внеску у статутному капіталі - 8 000,00 грн, ОСОБА_2 - частка внеску у статутному капіталі - 8 000,00 грн, ОСОБА_3 - частка внеску у статутному капіталі - 8 000,00 грн, ОСОБА_4 - частка внеску у статутному капіталі - 8 000,00 грн.

Пунктом 4.4 Статуту товариства передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Частиною 1 ст. 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст.88 ГК України, учасники товариства мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (ч.1 ст.100 ЦК України).

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено загальний порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Так, загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічні вимоги до порядку скликання загальних зборів учасників товариства передбачені у розділі 4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ринок .

Рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №904/9431/15).

При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасників товариства є їх участь в управлінні цим товариством безпосередньо або через уповноважені ними органи. Неповідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів є порушенням їх прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів такого товариства недійсними.

Права учасника юридичної особи можуть бути визнанні порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (абз. 2 п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Як встановлено судом першої інстанції та як вбачається з наявних матеріалів справи, будь-яких доказів на підтвердження того, що учасники повідомлялися про час та місце проведення зборів у спосіб, визначений Законом та Статутом, немає.

Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача, частка якого складає 25% статутного капіталу Товариства, про час, місце і порядок денний Зборів, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними прийнятих на Зборах рішень, адже в даному випадку корпоративні права позивача на управління Товариством шляхом участі у загальних зборах його учасників є порушеним, зокрема, право на отримання інформації щодо діяльності товариства, право на участь у загальних зборах учасників (засновників) та прийнятті рішень з питань, включених до порядку денного.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що відсутність позивача на Зборах з врахуванням його частки в статутному капіталі Товариства не могла вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Зокрема, у разі своєчасного повідомлення позивач мав би можливість реалізувати своє право на внесення пропозицій щодо доповнення порядку денного загальних зборів іншими питаннями, які підлягали б обов'язковому включенню відповідно до положень Закону України "Про господарські товариства", міг виступити на зборах і можливо спромогтися прийняття учасниками іншого рішення, тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах КГС ВС у справах №907/167/17, №904/6965/17, №904/6983/17.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 в частині відмови в позові про визнання рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" від 23.02.2017 року №2 підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2017 укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю фірма Ринок (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Токовим В.Г. та зареєстрований в реєстрі за №313, колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.

27.03.2017 року на підставі рішення загальних зборів товариства від 23.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ринок (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) уклали договір купівлі - продажу будівлі магазину, посвідчений приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Токовим В. Г. та зареєстрований в реєстрі за №313.

У відповідності до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця будівлю магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується прийняти вказану будівлю і сплатити за неї ціну, визначену в цьому договорі.

Пунктом 1.3. договору купівлі-продажу від 27.03.2017 року визначено, що експертна вартість будівлі магазину, згідно з висновком про вартість майна, виданого суб'єктом оціночної діяльності Інститут незалежної експертної оцінки , м. Київ, вул. М.Коцюбинського, буд. № 4Б, оф. №14 (Сертифікат ФДМУ НОМЕР_2 виданий 14.05.2015 року) від 10.02.2017 року становить 39 940,96 грн.

Ціна будівлі магазину в розмірі 39 940,96 грн сплачена ОСОБА_5, що стверджується банківською квитанцією №0.0.734527471.1 від 27.03.2017 року.

Відповідно до п. 3.1. договору передача предмету договору здійснюється продавцем покупцю в триденний термін після нотаріального посвідчення договору та державної реєстрації права власності.

На виконання договору купівлі-продажу від 27.03.2017 року ТОВ фірма Ринок 27.03.2017 року передала ОСОБА_5 будівлю магазину по АДРЕСА_1, що підтверджується Актом приймання-передачі від 27.03.2017 року.

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу, у сторін даного договору, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Пунктом 4 частини 3 сттатті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог, в якому визначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Згідно статті 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Звертаючись із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2017, позивач пред'явив позов лише до однієї із сторін правочину - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок". А покупець ОСОБА_5, який є стороною договору купівлі-продажу від 27.03.2017, був залучений судом до участі у справі в якості третьої особи, яка не має самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Зазначеного суд першої інстанцій не врахував і не надав належної оцінки тому, що ОСОБА_5 є власником майна за оспорюваним договором купівлі-продажу, тобто повинен мати статус відповідача за цією позовною вимогою, а не третьої особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову та посилаючись на норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, судом першої інстанції не враховано вимог ст. 226 ГПК України.

У зв'язку з тим, що згідно зі статтею 48 Господарського процесуального кодексу України залучення у справі інших відповідачів може відбуватися лише до прийняття рішення у справі, шляхом винесення господарським судом відповідної ухвали, апеляційна інстанція в силу вимог Господарського процесуального кодексу України, позбавлена повноважень щодо вирішення такого процесуального питання, відтак колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 року у справі №918/357/18 в частині відмови в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2017 року, укладеного між ТОВ фірма "Ринок" та ОСОБА_5 підлягає скасуванню, як таке, що прийняте судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та залишенням в цій частині позов без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції бере до уваги вказані обставини справи та приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, не повно з'ясував обставини справи відмовивши в задоволенні позову.

З огляду на зазначене, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 129, 162, 226, 269, 270, 275, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 у справі №918/357/18 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 року у справі №918/357/18 в частині відмови в позові про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" від 23.02.2017 року №2 - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" від 23.02.2017 року №2 - задоволити. Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ринок" від 23.02.2017 року №2.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 16.10.2018 року у справі №918/357/18 в частині відмови в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.03.2017 року, укладеного між ТОВ фірма "Ринок" та ОСОБА_5 - скасувати та в цій частині позов залишити без розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "21" січня 2019 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.