Постанова

від 28.01.2019 по справі 911/1234/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа№ 911/1234/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Київської області

від 11.10.2018 (повний текст рішення підписано 29.10.2018)

у справі №911/1234/18 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в

особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ

"Укразалізниця"

до Товариства з додатковою відповідальністю

"Страхова компанія "Смарт Іншуранс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Стенди"

про стягнення 12 200, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Смарт Іншуранс" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Стенди" про стягнення 12 200, 00 грн. страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов страхового договору № 110/Г-1839 від 18.08.2017, а саме п. 14.4.3. Договору, оскільки ним не виплачено страхове відшкодування при настанні страхового випадку - непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначає про те, що

судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем було здійснено всі необхідні дії, передбачені Договором страхування та Страховою гарантією для отримання страхової суми.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця" на рішення Господарського Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1234/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця", розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

13.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

17.12.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області 11.10.2018 у справі №911/1234/18 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 15.08.2017 Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (замовник) оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https:/prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-08-15-001542-а, назва предмету яких ЄЗС 79950000-8 "Послуги з організації виставок, ярмарок і конгресів" та відповідну тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів на закупівлю (далі - ТД).

Як вбачається з протоколу розгляду тендерних пропозицій № 1027/441/-17-Т від 08.09.2017, учасниками відкритих торгів були Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові Стенди" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Конструктив Клік".

На виконання умов ТД під час торгів учасником - ТОВ "Нові Стенди" було завантажено та підписано в електронному вигляді в якості забезпечення тендерної пропозиції страхову гарантію № 110/Г-1839 від 18.08.2017, видану Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Смарт Іншуранс".

18.08.2017 Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова Компанія "Смарт Іншуранс" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові Стенди" (страхувальник) було підписано договір добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання страхувальником вимог тендерної документації №110/Г-1839.

Відповідно до п. 3 договору предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з ризиком невиконання або неналежного виконання страхувальником вимог тендерної документації.

Пунктом 6 договору встановлено, що вигодонабувачем за гарантією є Філія "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Відповідно до п. 7 договору страхова (гарантована) сума становить 12 200, 00 грн.

Пунктом 8 договору встановлено строк дії договору: з 31.08.2017 по 13.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом розгляду тендерних пропозицій № 1027/441/-17-Т від 08.09.2017 вирішено визнати переможцем процедури закупівлі ТОВ "Нові Стенди" та розмістити повідомлення про намір укласти договір на суму 398 576, 00 грн.

Вказане повідомлення № 1027/316-17Т про намір укласти договір UA-2017-08-15-001542-a розміщено у електронній системі закупівель 08.09.2017 за № ЦЗВ-2061/1027/1542-а.

Відповідно до пп. 1.1 розділу 2 "Документи для укладення договору" додатку 6 Тендерної документації копіями документів, що підтверджують правомочність на укладення договору про закупівлю є, зокрема, копія завірена підписом, печаткою учасника (або нотаріально завірена копія) чинної редакції Статуту (зі всіма зареєстрованими змінами та доповненнями у разі наявності таких). В разі реєстрації Статуту або внесення змін до Статуту (нова редакція) з 01.01.2016 відповідно ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", учасник надає на підтвердження реєстрації Статуту або реєстрації змін до Статуту наступні документи: лист учасника, у якому обов'язково зазначається код доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи (статуту або останніх змін до статуту) (нова редакція).

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що в порушення вимог Тендерної документації ТОВ "Нові Стенди" не було надано лист учасника із зазначенням коду доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи (статуту або останніх змін до статуту).

Протоколом розгляду тендерних пропозицій № 1027/530/-17-Т від 02.10.2017 пропозиція ТОВ "Нові Стенди" відхилена, оскільки учасником не надано документів на підтвердження пп. 1.1 розділу 2 додатку 6 Тендерної документації, а саме: учасником не надано лист, в якому обов'язково зазначається код доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи, який переможець процедури закупівлі має надати замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Підставою для такого відхилення зазначено ч. 3 ст. 32, п. 2, 4 ч.1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" - неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом України "Про публічні закупівлі" та те, що тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Посилаючись на те, що ТОВ "Нові Стенди" не надало позивачу документів, що підтверджують відсутність підстав визначених п. 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та у зв'язку з чим всупереч вимогам тендерної документації не підписано договір про закупівлі, позивач зазначає, що настав страховий випадок, передбачений п. 4.2 договору добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання страхувальником вимог тендерної документації № 110/Г-1839 від 18.08.2017 - непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Водночас, страховою Гарантією № 110/Г-1839 від 18.08.2017 передбачений порядок та умови виплати гарантійного відшкодування, а саме оплата грошових коштів (гарантованої суми) у повному обсязі здійснюється Страховиком за першою письмового вимогою Вигодонабувача (Бенефіціара) протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від Вигодонабувача, в якій буде посилання на один із страхових ризиків. Такий самий порядок виплати Гарантійної суми містить і Договір страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.11.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою № ЦЗВ-20/4316 від 12.10.2017, в якій вимагав протягом п'яти робочих днів з дня отримання вказаної вимоги сплатити суму забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 12 200, 00 грн., посилаючись на те, що принципал не виконав своїх зобов'язань, які передбачалися тендерною документацією, а саме: не надав замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим учасником не підписано договір про закупівлі всупереч вимогам тендерної документації.

Водночас, у вищевказаній вимозі позивач вказав, що одним із страхових ризиків, передбачених страховою гарантією є непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю та ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

Як вбачається з вищевикладеного, позивач вказав, що у зв'язку з ненаданням переможцем процедури закупівлі ТОВ "Нові Стенди" необхідних документів між Замовником та Учасником не було підписано договір про закупівлю, що у свою чергу відноситься до одного із страхових ризиків, передбачених Страховою гарантією.

В матеріалах справи міститься лист-відповідь від 06.12.2017, з якого вбачається, що відповідач вважає вищевказану вимогу позивача такою, що не відповідає діючому законодавству України, є безпідставною та не може бути задоволена, як така, що не містить фактів настання жодних страхових ризиків або випадків зазначених в страховій гарантії та на підставі ст. 26 Закону України "Про страхування", на підставі чого було відмовлено в задоволенні даної вимоги.

05.01.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою від 03.01.2018, в якій вимагав протягом п'яти робочих днів з дня отримання вказаної вимоги сплати суму забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 12 200, 00 грн. на рахунок позивача, посилаючись на те, що принципал, як переможець торгів не підписав договір про закупівлю, не виконав своїх зобов'язань, які передбачені п.п. 1.1 розділу ІІ Додатку 6 тендерної документації, а саме учасником не надано лист, в якому обов'язково зазначається код доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи, який переможець процедури закупівлі має надати замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Надалі відповідачем було направлено на адресу позивача заперечення від 11.01.2018 на повторну вимогу, в якій відповідач зазначає, що вказана вимога від 03.01.2018 ґрунтується на непідтверджених обставинах, які не відповідають жодному із видів страхових ризиків, зазначених в страховій гарантії (за відсутності документів, які підтверджують факт настання страхового випадку, який до моменту підтвердження рахується, як такий, що не відбувся), у зв'язку з чим відповідач повідомив про неможливість задовольнити таку вимогу.

Оскільки відповідачем було відмовлено позивачу в задоволенні вищезазначених вимог та не сплачено вказану суму страхового внеску, позивач просить суд стягнути з відповідача 12 200, 00 грн.

Відповідно до п. 15.1 договору у разі настання події, що має ознаки страхового випадку Страхувальник (Вигодонабувач) зобов'язаний, зокрема, при можливості негайно, коли Страхувальник (Вигодонабувач) дізнався або повинен був дізнатись про настання події, яка має ознаки страхового випадку, письмово повідомити Страховика про її настання шляхом подання заяви із зазначенням обставин страхової події.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що відповідний випадок, який за умовами Закону України "Про публічні закупівлі" визначений як самостійний випадок (поряд з непідписанням договору переможцем) є підставою відхилення тендерної пропозиції, не охоплений умовами Гарантії, відповідно, не покривається Договором страхування та Страховою гарантією.

Також, відповідач наголосив, що в повторній вимозі позивач зазначив інші підстави відхилення тендерної пропозиції, а саме, оскільки Принципал, як переможець торгів, не підписав договір про закупівлю, не виконав своїх зобов'язань, які передбачені п.п.1.1. розділу II Додатку 6 Тендерної документації, а саме: учасником не надано лист, в якому обов'язково зазначається код доступу, за яким можливо здійснити пошук установчих документів юридичної особи, який переможець процедури закупівлі має надати Замовнику у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку страхові ризики, передбачені п. 4 договору добровільного страхування не настали, а отже підстави для стягнення зазначеної позивачем страхової суми відсутні.

Розглянувши апеляційну скаргу позивача, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.

Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1-3 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Відповідно до ст. 566 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Статтею 30 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, з огляду на норми відповідних ст.ст. 30, 32 Закону України "Про публічні закупівлі" колегія суддів дійшла висновку, що відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом є самостійними випадками та підставами відхилення тендерної пропозиції.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту наведених позивачем обставин випливає, що мало місце ненадання переможцем передбачених п.п.1.1. розділу II Додатку 6 Тендерної документації документів, відсутність яких не визначена безумовною перешкодою для укладення договору. Водночас колегія суддів звертає увагу, що ні Закон України "Про публічні закупівлі", ні ТД не містить наслідком ненадання передбачених п.п.1.1. розділу II Додатку 6 Тендерної документації документів як безумовну підставу неукладення договору.

Водночас, п.п.1.1. розділу II Додатку 6 Тендерної документації в першу чергу вимагає надання завіреної копії Статуту (зі змінами) і надання листа з кодом доступу передбачено в разі реєстрації Статуту (чи змін до нього) з 01.01.2016.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, щодо того чи надавались позивачу інші документи, перелік яких передбачений Розділом II Додатку 6 Тендерної документації.

Водночас, якщо Товариством з обмеженою відповідальністю Нові Стенди були надані позивачу інші документи, визначені розділом II Додатку 6 Тендерної документації, в тому числі копія Статуту, в такому випадку колегія суддів приходить до висновку, що ненадання листа з кодом доступу не є безумовною перешкодою для укладення договору.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо того, що викладені у першій Вимозі підстави не відповідають дійсності.

Водночас, колегія суддів зазначає, що викладені у другій вимозі підстави, а саме, неукладення договору з вини учасника, не відповідають умовам Гарантії, тому не містять достатніх фактів, які свідчать про настання страхового випадку, оскільки потребують додаткового з'ясування, що у відносинах з Гарантом, який не є учасником тендерних відносин і не відповідає за порушення, як Учасник, не вбачається можливим.

Як уже зазначалось, протоколом розгляду тендерних пропозицій №1027/530/-17-Т від 02.10.2017 пропозиція ТОВ "Нові Стенди" відхилена на підставі ч. 3 ст. 32, п. 2, 4 ч.1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" - неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: учасник, зокрема, не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; переможець, зокрема, не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Як вбачається зі змісту вимоги позивача № ЦЗВ-20/4316 від 12.10.2017 до відповідача, позивач посилається на те, що у зв'язку з ненаданням переможцем процедури закупівлі ТОВ "Нові Стенди" необхідних документів між Замовником та Учасником не було підписано договір про закупівлю, що у свою чергу відноситься до одного із страхових ризиків, передбачених Страховою гарантією - непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Враховуючи вищевикладене, позивач посилається на те, що настав страховий випадок, передбачений страховою гарантією - непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.

Водночас, проаналізувавши протокол розгляду тендерних пропозицій №1027/530/-17-Т від 02.10.2017, колегія суддів дійшла висновку, що підставою для відхилення тендерної пропозиції третьої особи є саме неукладення договору про закупівлю з вини учасника, а не непідписання учасником даного договору, на що посилався позивач у вимозі від 12.10.2017.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази відмови третьої особи від підписання вказаного договору.

Відповідальність Гаранта, як засіб забезпечення виконання господарських зобов'язань третьої особи, є специфічною, характеризується з однієї сторони безумовністю виплати в разі настання саме події, яка визначена страховим (гарантійним) випадком, з іншої сторони неможливістю довільного тлумачення будь-якої події, як страхового (гарантійного) випадку.

Як вбачається зі змісту страхової гарантії № 110/Г-1839 від 18.08.2017, страховими ризиками (страховими випадками) є: відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку на її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними; непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю; ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією; ненадання переможцем у строк, визначений в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених ст. 17 відповідного Закону.

При цьому, колегія суддів приходить до переконання, що страхова гарантія не містить такого страхового ризику, як неукладення договору з вини Учасника (переможця), на підставі якого, зокрема, було відхилено тендерну пропозицію ТОВ "Нові Стенди", та який є самостійним випадком поряд з відмовою переможця торгів від підписання договору.

Твердження скаржника про те, що останнім під час направлення Вимоги - №1 та Вимоги - №2 було дотримано всіх необхідних умов, передбачених Договором Страхування та Страховою гарантією, а саме: здійснено посилання на один із страхових ризиків - непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю, з додаванням як доказу на підтвердження настання страхового випадку, протоколу розгляду тендерних пропозицій від 02.10.2017 №1027/530/-17-Т колегією суддів відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на те, що страховою гарантією відповідача не передбачено страхових ризиків (страхових випадків) на підставі яких протоколом розгляду тендерних пропозицій № 1027/530/-17-Т від 02.10.2017 позивачем відхилено тендерну пропозицію третьої особи.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не спростовують викладених в рішенні обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України"). Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади обов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 - відсутні.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника (Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця").

Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 76, 129, 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.10.2018 у справі №911/1234/18 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1234/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку і строки, визначені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк