Ухвала

від 11.02.2019 по справі 903/756/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"11" лютого 2019 р. Справа № 903/756/18

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Розізнана І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2019 у справі №903/756/18 (суддя Якушева І.О.)

за позовом Державного підприємства "Цуманське лісове господарство", смт.Цумань, Ківерцівського району, Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р", с.Коршів, Луцького району, Волинської області

про стягнення 52097,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.01.2019 у справі №903/756/18 позов Державного підприємства "Цуманське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" про стягнення 52097,37 гривень задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вх..№364/19 від 06.02.2019, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2019 у справі №903/756/18 і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Так, порядок сплати судового збору, повернення і звільнення від сплати, розміри ставок судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 з подальшими змінами та доповненнями.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1762 грн.00коп.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи вимоги позовної заяви у даній справі, розмір судового збору у даному випадку за подання позовної заяви становить 1762,00 гривень.

Відтак, апелянтом має бути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 гривень (1762,00 х150%).

Скаржник при зверненні з даною апеляційною скаргою докази сплати судового збору не надав, проте подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що відповідно до статті 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому слід враховувати, що для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили, що він є тим суб'єктом на якого розповсюджується дія ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір", а також про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому.

Втім, як вбачається зі змісту клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянт в обґрунтування доводів щодо звільнення від сплати судового збору зазначає лише про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" відсутні обігові кошти, оскільки товариство не здійснює господарської діяльності, тому апелянт не в змозі сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить жодних відомостей про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" станом на день звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою, а також докази можливості застосування до апелянта ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 7 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також слід зазначити, що згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п.1 ст.6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п.31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати, залишати без руху позовну заяву (апеляційну скаргу) заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи наведені норми Закону, практику Європейського суду з прав людини та обставини в обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору, наведені відповідачем, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору не є обґрунтованим, у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.

Таким чином, подана апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" не відповідає вимогами статті 258 ГПК України, оскільки скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина 2 статті 260 ГПК України).

Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 6 статті 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" без руху на підставі статей 174, 260 ГПК України, з наданням скаржнику можливості усунути вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі - 2643,00 гривень за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Керуючись Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2019 у справі №903/756/18.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" на рішення Господарського суду Волинської області від 08.01.2019 у справі №903/756/18 - залишити без руху.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути, встановлені при поданні апеляційної скарги, недоліки та подати до Північно-західного апеляційного суду: докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі - 2643,00 гривень за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (відповідні докази подаються до суду в оригіналі).

4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

6. Ухвалу направити апелянту - Товариству з обмеженою відповідальністю "Трейд-Р" (вул. Лесі Українки, 104, с.Коршів, Луцького району, Волинської області).

Суддя Розізнана І.В.