Постанова

від 04.02.2019 по справі 908/1550/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1550/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Луньов С.М., ордер ЗП № 054940 від 05.06.2018 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург", м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2018, ухвалене суддею Корсун В.Л., повний текст якого складений 05.11.2018, у справі №908/1550/18

за позовом Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "Блісенерго", м. Запоріжжя

про стягнення 55 750,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

09.08.2018 до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернувся обслуговуючий гаражний кооператив "Металург" (далі - Позивач, ОГК "Металург") про стягнення з приватного підприємства "Блісенерго" (надалі - Відповідач, ПП "Блісенерго") 55750,00 грн. заборгованості за договором від 29.07.15 № 08/07 на виконання ремонту асфальтового покриття по вул. Образцовой 1 Б, м. Запоріжжя, з якої: 17 000,00 грн - основний борг (сума попередньої оплати), 37 230,00 грн - неустойка (пеня) та 1 530,00 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на час звернення з позовною заявою до суду відповідачем якісні роботи з ремонту асфальтного покриття за договором від 29.07.15 № 08/07 не завершені, акти здачі-приймання виконаних робіт між сторонами не складені та не підписані, грошові кошти, отримані в якості передплати за ремонт асфальтного покриття в сумі 17 000,00 грн, ОГК "Металург" не повернуті.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 31.10.2018 у справі №908/1550/18 (суддя Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Обслуговуючий гаражний кооператив "Металург", в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення суду від 31.10.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнув з відповідача на користь позивача 17 000 грн. суми попередньої оплати, 37230,00 грн. пені, 1530,00 грн. - 3% річних та судові витрати в розмірі 1762 грн.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд безпідставно не взяв до уваги, що Відповідачем не виконано ремонтні роботи, передбачені договором підряду від 29.07.2015 № 08/07, а також не повернуто передплачені Позивачем кошти в сумі 17 000,00 грн.

А саме, суд неповно з'ясував обставини щодо передавання та підписання актів виконаних ремонтних робіт з боку підрядника ПП "Блісенерго"; щодо достовірних відомостей про фактичні обсяги та вартість виконаних ремонтно-будівельних робіт з боку Відповідача.

Звертає увагу суду на те, що акти виконаних робіт або інші первинні документи, які засвідчують факти передавання та прийняття виконаних ремонтних робіт з боку ПП "Блісенерго" на користь ОГК "Металург" за договором підряду від 29.07.2015 № 08/07 відсутні взагалі, та до матеріалів справи такі докази не долучені, ОГК "Металург" такі акти виконаних робіт не отримувало та не підписувало.

Вважає, що при обґрунтуванні оскаржуваного судового рішення господарським судом помилково перекручено положення ч. 2 ст. 853 ЦК України в частині не доведення подачі з боку Позивача заяви про наявність відступу від договору підряду від 29.07.2015 №08/07.

Приватне підприємство "Блісенерго" відзив на апеляційну скаргу не надало, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористалось.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 (головуючий суддя Іванов О.Г.) апеляційну скаргу Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" залишено без руху.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2018 року у цій справі; задоволено клопотання скаржника про розгляд скарги у судовому засіданні; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.02.2019.

Представник Відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника Відповідача.

В судовому засіданні 04.02.2019 року Центральним апеляційним господарським судом була підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

29.07.15 між ОГК "Металург" (Замовник) та ПП "Блісенерго" (Підрядник) укладено договір № 08/07 на виконання ремонту "асфальтового покрию" (саме так вказано в договорі) по вул. Образцовой, 1Б, м. Запоріжжя, за умовами якого (п.2.1. договору) Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами ямковий ремонт дороги по вул. Образцовой, 1 Б, м. Запоріжжя, у розмірі 200 кв.м. на виконання в обумовлений цим договором термін з належною якістю в межах узгодженої договірної ціни робіт з дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці.

Відповідно до п. 2.2 договору, Замовник приймає на себе зобов'язання вести технічний нагляд за якістю виконуваних Підрядником робіт, за відповідністю їх кошторисній документації, будівельним нормам та правилам, прийнятим строкам виконання робіт, по оформленню необхідних документів та актів, їх оплати за рахунок і в межах коштів, передбачених договірною ціною.

У п. 2.3 договору визначено, що на всі виконані за даним договором роботи Підрядник несе гарантійний термін - 2 роки з дня закінчення робіт. Гарантійні роботи Підрядник повинен виконувати у термін письмово узгоджений з Замовником.

У пунктах 8.1-8.2 договору сторони погодили, що здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється Актом виконаних робіт. Якщо при здачі-приймання робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Підрядника, замовник не підписує Акт приймання і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоробок буде неможливим, або буде вимагати дуже великих витрат, за рішенням Замовника сторони визначають заподіяну шкоду і на її обсяг скорочується розмір кінцевих платежів Підряднику.

Розділом 11 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але будь в якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе фінансових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 05.08.15 на виконання умов договору від 29.07.15 № 08/07 позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ПП "Блісенерго" 17 000,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями: платіжного доручення від 05.08.15 № 2659 та випискою по особовому рахунку ОГК "Металург" за 05.08.15.

Також позивачем в обґрунтування позовних вимог разом з позовною заявою до суду надана належним чином засвідчена копія листа від 22.12.15 вих. № 105, за змістом якого голова правління ОГК "Металург" ОСОБА_3 повідомляє директора ПП "Блісенерго" ОСОБА_2 про наступне (дослівно): "Згідно договору № 08/07 від 29.07.15 Ваше підприємство проводило ямковий ремонт асфальтного покриття та території кооперативу. Роботи були проведені з повним порушенням запропонованої Вами технології "холодного асфальту", замість асфальтобетонної суміші використовувалась асфальтна крихта, а замість модифікатора "кисла смолка" - відходи коксохімічного комбінату, яку Ваші співробітники узяли у нас на території (тобто території ОГК "Металург") і яка абсолютно непридатна для ремонтно-асфальтних робіт. Внаслідок чого покриття частково зруйновано на всіх 200м 2 проведеного ремонту. Правління кооперативу вимагає провести якісний ямковий ремонт асфальтного покриття, використовуючи матеріали запропоновані у Вашій комерційній пропозиції чи повернути оплачені Вам грошові кошти на наш розрахунковий рахунок".

Звертаючись до суду за захистом своїх прав та інтересів ОГК "Металург" посилалось на те, що станом на час звернення цією з позовною заявою до суду відповідачем якісні роботи з ремонту асфальтного покриття за договором від 29.07.15 № 08/07 не завершені, акти здачі-приймання виконаних робіт між сторонами не складені та не підписані, грошові кошти отримані в якості передплати в сумі 17000,00 грн ОГК "Металург" не повернуті.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що зміст листа Позивача від 22.12.15 вих. № 105 надає суду підстави для висновку про те, що підрядником ремонт дороги проведено, проте з відступами від умов договору підряду. Наведене вище свідчить, що відповідачем було проведено ремонт за договором № 08/07 від 29.07.15, однак Позивач не прийняв роботу, виконану підрядником, із посиланням на допущення у роботі відступів від умов договору та неякісність виконаної роботи.

В той же час, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити, законом покладений саме на замовника. Однак, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем відповідачу заяви щодо недоліків виконаних підрядником робіт та про відступи від умов договору у визначеному частиною 1 ст. 853 ЦК України порядку, що позбавляє позивача (замовника) права посилатися на відповідні обставини в подальшому та відповідно заперечувати неналежне виконання відповідачем робіт у цій справі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору, сторонами були визначені умови щодо договірної ціни, а саме: вартість послуг, що доручена для виконання Підряднику складає 34 000 грн 00 коп. Вартість послуг по цьому договору визначається згідно з кошторисною документацією.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом пунктів 4.1 та 4.2 договору, строком виконання робіт є: 01 серпня 2015 (початок робіт) - 31 серпня 2015 (закінчення робіт).

Згідно з нормами статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Так, за умовами п.п. 5.1.1 п. 5.1 договору, оплата робіт проводиться Замовником: Замовник з дня підписання договору надає Підряднику попередню оплату на строк не більше одного місяця для виконання підготовчих робіт у розмірі 50 % від суми договору, що становить 17 000 грн без ПДВ, але не пізніше ніж 7 днів після підписання цього договору.

Підпунктом 5.1.2 договору визначено, що по закінченню місячного терміну невикористані суми авансу повернути замовнику.

Положенням пп. 5.1.3 договору передбачено, що розрахунок Замовника з Підрядником у термін 3-х робочих днів після підписання Акту виконаних робіт.

Згідно з п. 7.1 договору, Підрядник виконує роботи відповідно до наданих документів, вимог будівельних норм та правил, графіків робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2015 на виконання умов договору від 29.07.15 № 08/07 позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ПП "Блісенерго" 17000,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями: платіжного доручення від 05.08.15 № 2659 та випискою по особовому рахунку ОГК "Металург" за 05.08.15 (а.с. 12, 13).

Враховуючи умови пункту 5.1.2 договору, граничним строком освоєння авансу в сумі 17 000,00 грн є 05.09.2015.

В матеріалах справи наявний лист Позивача від 22.12.15 вих. № 105, за змістом якого ОГК "Металург" вимагає провести якісний ямковий ремонт асфальтного покриття, використовуючи матеріали запропоновані у комерційній пропозиції, чи повернути Позивачеві оплачені грошові кошти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не було виконане зобов'язання, доказів припинення відповідного зобов'язання в повному обсязі перед позивачем до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду, що використання відповідачем суми авансу в розмірі 17 000,00 грн було підтверджено належними документами у визначений договором строк, а саме первинними обліковими документами у будівництві "Актами приймання виконаних будівельних робіт" форми № КБ-2в з відповідним обґрунтуваннями.

Так, підрядник був зобов'язаний використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом одного місяця після одержання авансу.

Тобто, надання підрядником протягом одного місяця саме актів приймання виконаних робіт, які будуть підтверджувати часткове виконання будівельних робіт, в тому числі із застосуванням матеріалів, конструкцій та виробів придбаних за рахунок авансу, та їх оплата замовником є цілком обґрунтованою .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання ним положень пункту 5.1.2 договору у визначений строк.

Внаслідок ненадання належних доказів використання авансу, відповідач був зобов'язаний повернути суму в розмірі 17 000,00 грн в строк до 05.09.2015, але не виконав цього зобов'язання.

Відповідачем не було виконане зобов'язання, доказів припинення відповідного зобов'язання в повному обсязі перед позивачем до матеріалів справи не надано, через що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 17 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем було проведено ремонт за договором № 08/07 від 29.07.15, однак Позивач не прийняв роботу, виконану підрядником, із посиланням на допущення у роботі відступів від умов договору та неякісність виконаної роботи, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 1 ст. 858 ЦК України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3). В Актах, як відомо, міститься інформація про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт. Саме ці суми будуть формувати доходи по будівельному контракту в конкретному звітному періоді. Зазначена в Актах сума витрат, що відносяться до виконаних робіт, являє собою собівартість виконаних робіт.

У довідці визначається вартість таких робіт. На підставі зазначених документів замовник робить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт. Необхідно відзначити, що "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3) призначені винятково для обліку виконаних підрядних робіт і їхньої вартості.

Згідно роз'яснень Державного комітету України по будівництву й архітектурі (лист від 08.07.2004 N 8/8-719) зазначені типові форми поширюються на будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності, незалежно від форми власності, які виконують будівельні і монтажні роботи; роботи з капітального і поточного ремонту будинків і споруджень; інші підрядні роботи незалежно від форм власності даного підприємства і джерел фінансування цих робіт. Згідно ж Пояснень щодо заповнення "Акта прийому виконаних підрядних робіт" (ф. N КБ-2в) при будівництві об'єктів за рахунок недержавних джерел фінансування його складання не є обов'язковим. Проте необхідно зауважити, що згідно загальних норм права листи мають суто рекомендаційний характер.

Лист Міністерства Регіонального розвитку та будівництва України від 06.05.2010 №2/12-20/4993 передбачає порядок застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма № КБ 2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма № КБ-3), затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 № 293 встановлені типові форми документів, необхідних для передання-приймання робіт. Зокрема, в Листі зазначено, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва (підрядною організацією), що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

У пунктах 8.1-8.2 договору сторони погодили, що здача-приймання робіт після їх закінчення здійснюється згідно з чинним порядком і оформлюється Актом виконаних робіт.

Таким чином, як Договором, так і діючим законодавством передбачена обов'язковість застосування при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт таких типових форм документів, необхідних для передання - приймання робіт як:

1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в);

2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).

При цьому, відповідно до п. 98 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 N 668, документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Отже, незважаючи на те, що відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України саме замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, відповідним діям замовника повинні передувати дії підрядника щодо складання, підписання та передачі замовнику документів про виконані роботи та їх вартість.

Та відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України лише після одержання повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, а саме документів про виконані роботи та їх вартість, замовник зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

В то й же час, матеріали справи не містять доказів повідомлення підрядником замовника про готовність до передання робіт, виконаних за договором від 29.07.2015 №08/07, та направлення останньому документів про виконані роботи та їх вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що акти виконаних робіт або інші первинні документи, які засвідчують факти передавання та прийняття виконаних ремонтних робіт з боку ПП "Блісенерго" на користь ОГК "Металург" за договором підряду від 29.07.2015 № 08/07 відсутні взагалі, та до матеріалів справи такі докази не долучені, у зв'язку з чим ОГК "Металург" такі акти виконаних робіт не отримувало та не підписувало.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 530,00 грн, які нараховані за період з 05.09.15 по 05.08.18 на суму 17 000,00 грн, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині з огляду на наступне.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вичиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (невикористання суми авансу протягом визначеного договором строку).

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 16.09.14 № 3-90гс14.

З огляду на викладене вище, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1530,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 37 230,00 грн неустойки (пені) за період з 05.08.15 по 05.08.18.

За змістом ст. 549, ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Умовами п. 7.4. договору передбачено, що Підрядник у разі порушення терміну виконання робіт, вказаного у п. 4.1, 4.2 договору сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми договору за кожен день порушення зобов'язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем нараховано пеню у розмірі 37 230,00 грн за період з 05.08.2015 по 05.08.2018.

В той же час, за змістом пунктів 4.1 та 4.2 договору, строком закінчення робіт є - 31 серпня 2015 року. Отже, період прострочення розпочався з 01.09.2015.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі викладеного, враховуючи розрахунок позивача (межі зазначеного ним періоду), початок періоду прострочення та строк нарахування штрафних санкцій, колегія суддів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування пені, прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 6 188,00 грн за період з 01.09.2015 по 29.02.2016. В задоволенні інших позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Слід прийняти нове рішення, яким стягнути з Приватного підприємства "Блісенерго" на користь Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" 17 000,00 грн. попередньої оплати та 6 188,00 грн. пені, в решті позовних вимог відмовити.

Зважаючи на результати вирішення спору, за якими рішення відбулось частково на користь позивача та частково на користь відповідача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у даній справі необхідно розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у наступній пропорції: 41,58 % - з Відповідача; 58,42 % - з Позивача.

У зв'язку з чим з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути 732,64 грн - судового збору за подачу позовної заяви, та 1098,96 грн за подачу апеляційної скарги.

Оскільки загальна ціна позову становить 55 750,00 грн, тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2018 року у справі №908/1550/18 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 31.10.2018 року у справі №908/1550/18 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Блісенерго", м. Запоріжжя на користь Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург", м. Запоріжжя 17 000,00 грн. попередньої оплати, 6 188,00 грн. пені, 732,64 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Блісенерго", м. Запоріжжя на користь Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург", м. Запоріжжя 1 098,96 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11.02.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік