Рішення

від 01.02.2019 по справі 925/1090/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року справа № 925/1090/18

м. Черкаси

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження"

до приватного підприємства "ЛЮВайС"

про визнання договорів удаваними

Суддя: Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Рябенька Я.В.

Представники сторін:

від позивача: адвокат Гончар О.І. на підставі ордеру від 22.12.2018 серія ВН №094106;

від відповідача: адвокат Козирєва І.М. на підставі довіреності від 26.09.2018 №8.

16 жовтня 2018 року до Господарського суду Черкаської області з Господарського суду Вінницької області за територіальною підсудністю надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (далі також - позивач) до приватного підприємства "ЛЮВайС" (далі також - відповідач) про визнання на підставі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваними укладених між сторонами договору від 19.08.2014 №19/18/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу та договору від 10.09.2014 про виконання зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що договори, визнання яких удаваними він вимагає, приховують насправді укладений між сторонами договір суборенди земельних ділянок в сільськогосподарському 2013-2014 році загальною площею 297 га, у тому числі: 108 га на полі №3 і 49 га на полі №4 в межах Купчинської сільської ради, та 100 га на полі №8 і 40 га на полі №9 в межах Дашівської селищної ради, із суборендною платою у сумі 708090,83 грн.

Ухвалою від 19.10.2018 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" до розгляду, відкрив провадження у цій справі, призначив у ній за правилами загального позовного провадження підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 15.11.2018 у приміщенні Господарського суду Черкаської області і встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов.

14 листопада 2018 року до господарського суду надійшов відзив відповідача на позов із запереченнями проти останнього.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач:

стверджує про укладення між сторонами і виконання ними саме договору від 19.08.2014 №19/18/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу як договору позики;

вказує на відсутність доказів на підтвердження наявності наміру у сторін договору від 19.08.2014 №19/18/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на приховування ним такого правочину як договору суборенди землі і на підтвердження користування відповідачем орендованими позивачем земельними ділянками;

заперечує укладення зі своєї сторони договору від 10.09.2014 про виконання зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги.

15 листопада 2018 року представник відповідача подав до господарського суду доповнення до відзиву на позов з орієнтовним розрахунком судових витрат відповідача у складі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63000,00 грн.

Також 15 листопада 2018 року представник відповідача подав до господарського суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/784/17 за позовом приватного підприємства "ЛЮВайС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" до приватного підприємства "ЛЮВайС" про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 15.11.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 14 год. 15 хв. 03.12.2018 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

03 грудня 2018 року до господарського суду надійшла відповідь представника позивача на відзив із поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених у відзиві заперечень та мотивів їх відхилення. Разом з відповіддю на відзив представник позивача подав до господарського суду докази, які не були подані разом з позовом, і заявив клопотання про приєднання їх до матеріалів справи.

У відповіді на відзив представник позивача також заперечив проти заявленої представником відповідача орієнтовної суми судових витрат відповідача у складі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 63000,00 грн. При цьому представник позивача зазначив, що поданий представником відповідача до господарського суду договір про надання правової допомоги, представлення інтересів та процесуальне правонаступництво від 28.09.2018 №14 стосується лише однієї справи і представник відповідача на підставі вказаного договору уже приймав участь у справі Господарського суду Вінницької області у справі №902/784/17. Заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 63000,00 грн. не підтверджується доказами виконання (надання) представником відповідача відповідних робіт (послуг), є завищеним і надмірним для сторони у справі та перевищує встановлену Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15.02.2004 №657, максимально можливу суму у розмірі 10000,00 грн., яка може одноразово готівкою видаватися із каси підприємства.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 03.12.2018 за участю представників обох сторін, господарський суд розглянув клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Вінницької області у справі №902/784/17, відмовив у його задоволенні та оголосив перерву до 14 год. 15 хв. 26.12.2018, про що вказав в ухвалі від 03.12.2018.

17 грудня 2018 року до господарського суду надійшло заперечення представника відповідача на відповідь на відзив із поясненнями, міркуваннями та аргументами щодо наведених у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх відхилення.

Ухвалою від 26.12.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14 год. 15 хв. 21.01.2019 в приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.01.2019 за участю представників обох сторін, господарський суд оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 01.02.2019, про що повідомив учасників справи під розписку.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.02.2019 за участю представників обох сторін:

представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав;

представник відповідача підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позов, і подав до господарського суду заяву про приєднання до матеріалів справи доданих до цієї заяви доказів, що підтверджують надання ним відповідачу професійної правничої допомоги і розмір понесених відповідачем на оплату цієї допомоги витрат у сумі 66000,00 грн.;

господарський суд розглянув справу по суті і оголосив вступну і резолютивну частини прийнятого ним у нарадчій кімнаті рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2014 року відповідач як кредитор і позивач як позичальник уклали між собою договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від №19/08/14 (далі також - договір від 19.082014, а. с. 18), згідно з п. 1.1 якого кредитор зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу для поповнення його обігових коштів, а останній зобов'язався повернуті надані кошти, у визначений даним договором строк.

Договір від 19.08.2014 містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.2. Фінансова допомога надається позичальникові на безвідсотковій основі.

2.1. Сума фінансової допомоги становить 708090 грн. 83 коп.

3.1. Кредитор зобов'язується надати фінансову допомогу протягом 15 діб з моменту підписання даного договору.

3.2. Фінансова допомога надається у безвідсотковому порядку, шляхом внесення коштів в касу (на рахунок) позичальнику.

3.3 Після закінчення строку, вказаного у п. 4.1 позичальник зобов'язується повернути повну суму фінансової допомоги протягом 3 (діб), якщо інше не передбачено додатковою угодою.

3.4 Позичальник має право достроково повернути суму фінансової допомоги.

4.1 Фінансова допомога надається позичальнику терміном на 1 (один) рік. Перебіг строку позичання з моменту надходження коштів позичальнику.

4.2 Після закінчення строку, вказаного у п. 4.1 він може бути продовжений за згодою сторін додатком до даного договору.

4.3 Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами i діє до моменту його остаточного виконання.

Відповідач на виконання договору від 19.08.2014 перерахував відповідачу на його рахунок в установі банку 708090 грн. 83 коп. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, утому числі: 200000,00 грн. за платіжним дорученням від 19.08.2014 №398, 188500,00 грн. за платіжним дорученням від 22.08.2014 №411 і 319590,83 грн. за платіжним дорученням від 01.09.2014 №465.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом передбачених договором від 19.08.2014 зобов'язань сторін цей договір є договором позики в розумінні статті 1046 Цивільного кодексу України, яким встановлена безвідсотковість позики, тобто відсутність у кредитора права на одержання від позичальника процентів як плати за користування позикою, що відповідає вимогам частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.

Передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування та три відсотки річних не є процентами у розумінні статті 1048 Цивільного кодексу України, оскільки є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, а не платою за користування грошовими коштами (позикою).

Договір від 19.08.2014 в силу статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнавався судом недійсним.

10 вересня 2014 року відповідач як кредитор та позивач як боржник уклали між собою договір про виконання зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги (далі також - договір від 10.09.2014, а. с. 19-21), що підтверджується наданою позивачем і засвідченою його представником копією цього договору, зробленою з його оригіналу, який знаходиться у справі Господарського суду Вінницької області №902/784/17.

Договір від 10.09.2014 містить, зокрема, такі умови (пункти):

1.1. Сторони - кредитор та боржник підтверджують, що в рамках договору про безвідсоткову фінансову допомогу від 19.08.2014 №19/08/14 кредитор надав, а боржник отримав кошти в загальній сумі 708090,83 грн. згідно з наступними платежами:

- від 19.08.2014 р. - на суму 200000 грн. 00 коп.;

- від 22.08.2014 р. - на суму 188500 грн. 00 коп.;

- від 01.09.2014р. - на суму 319590 грн. 83 коп.

1.2. Сторони - кредитор та боржник підтверджують, що на момент укладення цього договору, боржник має борг перед кредитором за договором про безвідсоткову фінансову допомогу від 19.08.2014 №19/08/14 в сумі 708 090,83 грн.

1.3. Сторони погодили, що боржник, в зв'язку з неможливістю виконання зобов'язання щодо повернення отриманої фінансової допомоги, в рахунок погашення вказаного у п. 1.2. цього договору боргу, передасть на користь кредитора товар - насіння соняшнику, вирощене на земельних ділянках, орендованих боржником, а саме:

- земельні ділянки загальною площею 140 га по Дашівській селищній раді;

- земельні ділянки загальною площею 157 га Купченецькій сільській раді.

2.1. Ціна на насіння соняшника, яке передається боржником кредитору, становить 4,10 грн. за 1 кг з ПДВ.

2.2. Для погашення заборгованості, вказаної в п. 1.2 цього договору боржник має передати у власність кредитора 172705 кг насіння соняшника.

3.1. Кредитор за власний рахунок, власною або орендованою ним сільськогосподарською та автомобільною технікою забезпечує збір насіння соняшнику, його завантаження на автомобілі та вивезення із земельних ділянок, вказаних в п. 1.3 договору.

3.2. Облік кількості отриманого та вивезеного Кредитором насіння ведеться шляхом зважування завантажених автомобілів та фіксування ваги насіння в кожному з них.

3.3. Отримання кредитором насіння соняшнику підтверджується належно оформленою видатковою накладною (видатковими накладними), підписаною повноваженими особами. Дата такої видаткової накладної є датою переходу права власності на товар (партію товару) від боржника до кредитора.

4.1. Кредитор, за попереднім погодженням з боржником, має право на отримання більшої кількості товару, ніж це визначено в п. 2.2 договору. Таке право реалізується кредитором за власний рахунок шляхом збирання та вивезення з земельних ділянок, насіння соняшника в обсягах, які перевищують обсяг, вказаний в п. 2.2 договору.

4.2. За отриманий у власність товар в обсягах понад кількості, визначеній в п. 2.2 цього договору, кредитор протягом 30 календарних днів з дати видаткової накладної, зобов'язаний розрахуватися з боржником шляхом перерахування відповідної суми коштів на банківський рахунок боржника виходячи з ціни одиниці товару, яка вказана в п. 2.1.

6.1 Договір діє до повного погашення боргу боржником, а в разі придбання кредитором кількості товару, яка перевищує кількість, вказану в п.2.2 цього договору - до повного розрахунку кредитором з боржником за придбаний товар.

У договорі від 10.09.2014 зазначено, що від імені приватного підприємства "ЛЮВайС" його укладала (підписала) директор ОСОБА_3, яка діяла на підставі статуту підприємства.

Відповідач не заперечив існування оригіналу договору від 10.09.2014, але заперечив, що він укладався (підписувався) від його імені директором ОСОБА_3, посилаючись при цьому на висновок судових експертів від 03.03.2018 №60/61/62/16-21 у справі Господарського суду Вінницької області №902/784/17, згідно з яким підпис від імені директора приватного підприємства "ЛЮВайС" ОСОБА_3 у договорі від 10.09.2014 виконаний не особою, від імені якої він зазначений, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_3

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною другою статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною першою статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Договір від 10.09.2014 за змістом містить усі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, і за формою викладений у вигляді єдиного документа, підписаного сторонами, що відповідає вимогам закону щодо письмової форми договору.

За таких обставин встановлена за висновком судових експертів від 03.03.2018 №60/61/62/16-21 у справі Господарського суду Вінницької області №902/784/17 обставина стосовно того, що підпис від імені директора приватного підприємства "ЛЮВайС" ОСОБА_3 у договорі від 10.09.2014 виконаний не нею, а іншою особою з ретельним наслідуванням її підпису, може бути підставою для визнання судом цього договору недійсним, а не для визнання його неукладеним.

Враховуючи, що недійсність договору від 10.09.2014 не встановлена законом і він не визнавався судом недійсним, віно наразі в силу ст. 204 Цивільного кодексу України вважається правомірним.

Позивач, стверджуючи удаваність договорів від 19.08.2014 і від 10.09.2014, укладених задля приховування насправді укладеного між сторонами договору суборенди земельних ділянок в сільськогосподарському 2013-2014 році загальною площею 297 га із суборендною платою у сумі 708090,83 грн., подав до господарського суду на підтвердження цього твердження такі докази:

копії виданих відділом Держземагенства в Іллінецькому районі Вінницької області довідок з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель та землекористувачами (заданими форми 6-зем) від 15.01.2014 №03.4/20, №03.4/21, №03.4/22 (а. с. 22-24), які підтверджують перебування у користуванні (оренді) товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" на території Купчинецької сільської ради, Дашівської селищної ради і Хрінівської сільської ради Іллінецького району відповідно 384,0588 га, 468,6401 га і 32,0000 га сільськогосподарських земель (ріллі);

копію виданої відділом Держземагенства у Оратівському районі Головного управління Держземагенства у Вінницькій області інформаційної довідки від 15.01.2014 №65 (а. с. 25), яка підтверджує, що станом на 01.01.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" орендує на території Фронтівської сільської ради 233,1014 на і на території Кошланівської сільської ради 155,5223 га земель сільськогосподарського призначення;

копію схеми 03-50К-11/01 поділу земель Дашівської сільської ради (а.с. 26);

копію проекту 4304-ПЗЧ організації території земельних часток (паїв) Купчинецької сільської ради (а. с. 27);

копії фінансових звітів товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" форми №1-м станом на 31.12.2013 і станом на 31.12.2014 (а.с. 28-31), які підтверджують збитковість діяльності цього товариства у 2013 та 2014 роках;

копії платіжних доручень товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" від 19.08.2014 №108 і від 22.08.2014 №111 (а. с. 35,36) на перерахування ним фермерському господарству "Копіївський лан" на його рахунок в установі банку відповідно 200000,00 грн. і 188500,00 грн. плати за пшеницю згідно з рахунком від 19.08.2014;

копію платіжного доручення товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" від 01.09.2014 №114 (а. с. 37) на перерахування ним ПАТ "Компанія "РАЙЗ" на його рахунок в установі банку 319590,83 грн. плати за насіння ячменю, міндобриво згідно з рахунками від 19.08.2014 №РФ-10019-01245, №РФ-10019-01244;

накладні від 20.08.2014 №126, від 21.08.2014 №127, від 26.08.2014 №128, від 27.08.2014 №129 і від 28.08.2014 №130 (а. с. 38-42) на передачу фермерським господарством "Копіївський лан" товариству з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" відповідно 76580 кг пшениці вартістю 141673,00 грн., 27800 кг пшениці вартістю 51430,00 грн., 36900 кг пшениці вартістю 68265,00 грн., 66820 кг пшениці вартістю 123617,00 грн. і 1900 кг пшениці вартістю 3515,00 грн.;

заяву свідка - ОСОБА_4 від 28.11.2018 (а. с. 125-127), який як один із засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" і колишній керівник цього товариства зазначив, що через тяжкий фінансовий стан товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" у 2013, 2014 роках з метою запобігання його банкрутству між директором цього товариства ОСОБА_4 і директором приватного підприємства "ЛЮВайС" ОСОБА_3 була досягнута усна домовленість про використання приватним підприємством "ЛЮВайС" в 2013-2014 сільськогосподарському році на правах суборенди частини орендованих товариством з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" земельних ділянок у їх власників у розмірі 297 га на полях №3, №4, №8, №9 та про сплату приватним підприємством "ЛЮВайС" товариству з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" плати за користування вказаними земельними ділянками у сумі 708090,83 грн., яка була необхідна останньому для закупівлі пшениці і проведення нею розрахунків із власниками земельних паїв. Слідуючи цій домовленості приватне підприємство "ЛЮВайС" засіяло узяті у товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" в суборенду землі площею 297 га соняшником, у тому числі: 108 га на полі №3 і 49 га на полі №4 в межах Купчинської сільської ради та 100 га на полі №8 і 40 га на полі №9 в межах Дашівської селищної ради. У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" і приватне підприємство "ЛЮВайС", враховуючи існуючі умови банківського кредитування останнього і заради уникнення ним фінансових проблем у вигляді нарахованих АТ "Райфайзен банк "Аваль" штрафів, уклали між собою договір від 19.08.2014 №119/08/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в сумі 708090,83 грн., приховавши ним договір суборенди земельних ділянок. Одержані від приватного підприємства "ЛЮВайС" кошти у сумі 708090,83 грн. товариство з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" використало для закупівлі пшениці і проведення нею розрахунків із власниками земельних паїв за укладеними з ними договорами оренди землі за 2014 рік. Сторони домовились, що перераховані приватним підприємством "ЛЮВайС" кошти у сумі 70809,83 грн. товариству з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" повертати не потрібно. Усі сільськогосподарські роботи з вирощування соняшнику виконувалися приватним підприємством "ЛЮВайС" його технікою і з використанням його матеріально-технічних ресурсів. Сторони також домовились, що перед збором урожаю вони укладуть договір про виконання зобов'язань щодо повернення фінансової допомоги шляхом передачі товариством з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" приватному підприємству "ЛЮВайС" товару в обсягах і за ціною, визначених договором від 10.09.2014. Під час збирання урожаю у період з 17.09.2014 по 02.10.2014 на полях №3, №4, №8, №9 були задіяні такі працівники та техніка: ОСОБА_5 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_1), ОСОБА_6 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_2), ОСОБА_7 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_3), ОСОБА_8 (DAF причеп д.н.з. НОМЕР_4, НОМЕР_7), ОСОБА_9 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_2), ОСОБА_10 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_5), ОСОБА_11 (КАМАЗ д.н.з. НОМЕР_6). Після збору урожаю соняшника приватне підприємство "ЛЮВайС" не виконало домовленості щодо оформлення документів на вирощування соняшника товариством з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" і на передачу його останнім приватному підприємству "ЛЮВайС". Натомість приватне підприємство "ЛЮВайС" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення коштів за договором про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу від 19.08.2014 №19/08/14. Також у своїй заяві свідка ОСОБА_4 вказав осіб, які були задіяні у виконанні прихованого договору суборенди земельних ділянок;

заяву свідка - ОСОБА_12 від 28.11.2018 (а. с. 131, 132), який як колишній головний агроном товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" зазначив ті ж самі обставини, на які вказав ОСОБА_4 у своїй заяві свідка;

посвідчені представником позивача паперові копії електронних доказів: вхідних документів електронного листування, що надійшли на електронну адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" з електронної адреси приватного підприємства "ЛЮВайС" (а. с. 136-146) і які підтверджують надання останнім насіння соняшника, здійснення культивації землі, посіву та інше.

Частиною першою статті 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Тобто за удаваним правочином його сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом у цій справі є дійсна спрямованість волі обох сторін при укладенні договорів від 19.08.2014 і від 10.09.2014 та з'ясування питання про те, чи не укладені ці договори з метою приховати інший договір, а саме договір суборенди земельних ділянок.

Зі змісту самих договорів від 19.08.2014 і від 10.09.2014 ознак спрямованості волі їх сторін на укладення договору суборенди земельних ділянок не убачається, проте це не виключає фактичного вчинення сторонами саме такого правочину.

Відносини суборенди землі регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду землі".

Згідно з статтею 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Отож до договору суборенди землі застосовуються правила укладення договорів оренди землі.

Стаття 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі визначає як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній у 2013, 2014 роках, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши докази, подані позивачем на підтвердження укладення між сторонами насправді договору суборенди земельних ділянок і приховування його договорами від 19.08.2014 і від 10.09.2014, господарський суд дійшов до таких висновків.

Доводи позивача про досягнення між директором товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" ОСОБА_4 і директором приватного підприємства "ЛЮВайС" ОСОБА_3 усної домовленості про використання приватним підприємством "ЛЮВайС" в 2013-2014 сільськогосподарському році на правах суборенди частини орендованих товариством з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" земельних ділянок у їх власників у розмірі 297 га, у тому числі 108 га на полі №3 і 49 га на полі №4 в межах Купчинської сільської ради та 100 га на полі №8 і 40 га на полі №9 в межах Дашівської селищної ради та про сплату приватним підприємством "ЛЮВайС" товариству з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" плати за користування вказаними земельними ділянками у сумі 708090,83 грн. підтверджується показами свідка ОСОБА_4 як безпосереднього учасника такої домовленості, а відповідно й обізнаного про неї.

Разом з тим, ОСОБА_4 як один із засновників товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" і колишній керівник цього товариства заінтересований у вирішенні цього спору на користь позивача, тому лише його односторонні покази щодо досягнення між обома сторонами домовленості про суборенду відповідачем частини орендованих позивачем земель не можна вважати достовірними і достатніми доказами досягнення такої домовленості через їх суб'єктивність, зумовлену наявністю у ОСОБА_4 інтересу у вирішенні даного спору.

Свідок ОСОБА_12 не був учасником такої домовленості і не назвав у своїй заяві свідка джерела своєї обізнаності про неї, тому відповідно до ч. 1 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України його покази не є доказами досягнення вказаної домовленості.

Вказані у заявах свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_12 та у поданих позивачем паперових копіях електронних доказів (вхідних документах електронного листування) обставини щодо виконання відповідачем на орендованих позивачем землях робіт із посіву, вирощування і збору соняшника не є достатніми для встановлення факту вчинення сторонами такого правочину як договору суборенди земельних ділянок, оскільки такі роботи за відповідними договорами можуть виконуватися на замовлення позивача на орендованій ним землі будь-ким і це не означає про укладення між їх виконавцем і позивачем договору суборенди землі. Крім того, господарський суд не убачає у цих обставинах будь-яких ознак наявності безпосереднього зв'язку з укладенням і виконанням сторонами договорів від 19.08.2014 і від 10.09.2014.

Інші докази на підтверджували наявність волевиявлення відповідача на укладення з позивачем саме договору суборенди земельних ділянок і його фактичного виконання, господарському суду не надані.

За таких обставин позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" задоволенню не підлягає через недоведеність позивачем удаваності договорів від 19.08.2014 і від 10.09.2014, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України є підставою для покладання на позивача сплаченого ним при поданні позову судового збору в сумі 1762,00 грн.

Представник відповідача заявив до розподілу між сторонами 66000,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Козирєвим І.М.

На підтвердження надання названим адвокатом професійної правничої допомоги відповідачу, розміру витрат на неї і здійснення відповідачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 66000,00 грн., представник відповідача надав господарському суду такі докази:

укладений між приватним підприємством "ЛЮВайС" і адвокатом Козирєвим І.М. договір про надання правової допомоги, представлення інтересів та процесуальне представництво від 28.09.2018 №14;

видану приватним підприємством "ЛЮВайС" адвокату Козирєву І.М. довіреність від 26.09.2018 №8 на представництво інтересів довірителя;

акт виконаних робіт та наданих послуг від 23.01.2019 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Козирєвим І.М. в інтересах приватного підприємства "ЛЮВайС" у цій справі;

квитанцію до прибуткового касового ордера від 23.01.2019 №23 про прийняття адвокатом Козирєвим І.М. від приватного підприємства "ЛЮВайС" 66000,00 грн. плати за договором про надання правової допомоги від 28.09.2018 №14.

Частинами 2-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлені такі норми:

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Надані суду адвокатом Козирєвим І.М. докази надання ним професійної правничої допомоги відповідачу, розміру витрат на неї і здійснення відповідачем витрат на оплату такої допомоги у сумі 66000,00 грн. відповідають вимогам частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України і є достатніми для цілей розподілу таких судових витрат як витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, господарський суд погоджується з доводами представника позивача щодо неспівмірності витрат відповідача на оплату послуг адвоката Козирєва І.М. із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) і вважає пред'явлену відповідачем до розподілу між сторонами суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 66000,00 грн. завищеною з вказаних підстав у п'ять разів.

Отже, враховуючи, неспівмірність заявленого розміру витрат відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката Козирєва І.М. із складністю справи та обсягом виконаних ним робіт (наданих послуг), господарський суд зменшив розмір цих витрат у п'ять разів з 66000,00 грн. до 13200,00 грн., які відповідно до ст. ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 126,129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (вул. Лесі Українки, буд. 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 36928121) на користь приватного підприємства "ЛЮВайС" (с. Сарни, Монастирищенський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 31886999) - 13200 грн. 00 коп. (тринадцять тисяч двісті гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 11.02.2019.

СУДДЯ М.В. Дорошенко