Постанова

від 06.02.2019 по справі 1940/1306/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/2734/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Кухтея Р.В., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року, прийняте суддею Баранюком А.З. 0 15 годині 25 хвилині у місті Тернополі у справі за позовом фермерського господарства Івашенюків до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Фермерське господарство Івашенюків (надалі - ФГ Івашенюків , позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (надалі - ГУ ДФС в Тернопільській області), Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області № 691963/32291113 від 10 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 27 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її направлення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог податкового законодавства та пропозицій, викладених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної за №14 від 27.11.2017 року позивачем були надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, в квитанції від 13.12.2017 року маються покликання на п в пп.201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу, однак, у вказаному наказі відсутні посилання на необхідність подання Таблиці даних платника податків, а тому такі вимоги відповідача є безпідставними.

Також, всупереч вимогам пп. в п.201.16.1 ст.201 ПК України не було визначено вичерпного переліку документів для реєстрації податкової накладної.

Отже, посилання відповідачем на зазначену вище підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, надані є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації , свідчить про протиправність такого рішення.

Реальність здійснення операцій по податковій накладній №14 від 27.11.2017 року підтверджена матеріалами справи.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДФС в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що пояснення та копії документів до податкової накладної №14 від 27.11.2017 року ФГ Івашенюків подано станом на 08.05.2018 року (в період дії новоприйнятої постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, надалі - Постанова КМУ №117), тому розгляд зазначених пояснень та документів проводився відповідно до зазначеної постанови КМУ №117.

Комісія на виконання своїх повноважень прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що є й предметом оскарження.

Апелянтом проведено аналіз норм постанови КМУ №117.

Позивачем були надані пояснення від 08.05.2018 року, однак, не було підтверджено оплату купівлі - продажу, не надано первинних розрахункових документів, акта звіряння розрахунків, з огляду на що, в реєстрації податкової накладної було відмовлено.

Судом не надано належної оцінки доказам, наданих ГУ ДФС в Тернопільській області.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ФГ Івашенюків подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що податковим органом не вказано фактичних обставин, за наявності яких підлягало б скасуванню рішення суду першої інстанції. Покликання маються на неподання розрахункових документів, проте позивачем надавались пояснення і, зокрема, в суді, що за даною операцією відбулося зарахування, відповідно до якого позивач передав ТзОВ Суфле Агро Україна зерно кукурудзи 3 класу в рахунок розрахунку за придбані мінеральні добрива, засоби захисту рослин, насіння. Такий порядок узгоджений п.4.7. Договору поставки №1300014693 від 01.01.2017 року.

Зазначене мотивовано судом на 8 сторінці судового рішення.

Маються також покликання на позицію Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 27 листопада 2017 року між ФГ Івашенюків та ТОВ Суффле Агро Україна було укладено Договір купівлі-продажу кукурудзи, за умовами якого позивач реалізував 605,316 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2017 року УКТ ЗЕД 1005 ТОВ Суффле Агро Україна на загальну суму 2451529,80 грн. (а. с. 26-27).

ФГ Івашенюків було подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 14 від 27 листопада 2017 року (а. с. 24).

13 грудня 2017 року позивачем отримано квитанцію, в якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної у зв'язку з тим, що вона не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 (далі - Критерії). Також в квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМОКР було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1005. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п. 201. 16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а. с. 14).

На виконання рекомендацій податкової служби, позивачем 08 травня 2018 року надано пояснення та копії документів в електронному вигляді, що підтверджували товарність операції. У поясненнях позивача зазначено, що ФГ Івашенюків для вирощування сільськогосподарських культур орендує 1147,6112 га землі на територіях Шумбарської, В.Загайцівської, Цеценівської сільських рад, що підтверджується копіями довідок від 03 липня 2017 року № 924 (а. с. 57), від 14 березня 2017 року № 24 (а. с. 59), від 03 березня 2017 року № 554 (а. с. 61). У позивача наявні власні основні засоби, а саме: трактори, комбайни, майстерні, свинарник, гаражі, сівалки, передпосівні агрегати, оприскувачі, зерносховище, зерносклади, млин, автовага, відділення бункерів вентиляційне, комплексно зернова сушарка, піднавіс-зерносховище, зерносклад, контора, що підтверджується копіями: витягу з рахунку №10 станом на 01 січня 2017 року (а. с. 115), свідоцтв про реєстрацію машин (а. с. 116-119), свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а. с. 121-133). Для виконання робіт по виробництву сільськогосподарських культур в господарстві працює 22 найманих працівники. Для посіву кукурудзи придбано насіння гібриду кукурудзи згідно договору поставки № 1300014693 від 01 січня 2017 року в ТОВ Суффле Агро Україна (а. с. 32-36). Під час весняно-польових робіт посів кукурудзи було підживлено добривами, що були придбані в ТОВ Суффле Агро Україна , на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (а. с. 70-89). Згідно звіту № 29сг станом на 01 грудня 2017 року позивачем зібрано врожаю кукурудзи на площі 160 га в кількості 18400 ц (а. с. 50-55).

Крім того, товарність операції за податковою накладною № 14 від 27 листопада 2017 року підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами. Зокрема, судом встановлено, що для посіву, підживлення, внесення та збирання сільськогосподарських культур згідно договору поставки № 07/02 від 05 лютого 2016 року (а. с. 63-65) позивачем в ТзОВ Мартін Трейд придбано дизельне паливо, що підтверджується копією видаткової накладної № 342 від 06 квітня 2017 року (а. с. 67) та копією товарно-транспортної накладної (а. с. 68). Зібраний врожай кукурудзи позивачем вивезено на зберігання у ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (а. с. 91-112) та копією акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 361 від 27 листопада 2017 року (а. с. 135) та копією акту-розрахунку № 178 від 27 листопада 2017 року (а. с. 137).

Факт здійснення операції купівлі-продажу кукурудзи на суму 2451529,80 грн. підтверджується також актом звіряння розрахунків між ФГ Івашенюків та ТОВ Суффле Агро Україна (а. с. 171-174).

10 травня 2018 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення за № 691963/32291113 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 27 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови зазначено неподання платником податків копій документів, зокрема, договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а. с. 18-19).

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматизованому режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246 податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент винесення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) (далі - Критерії).

Пунктом 6 Критеріїв передбачено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Порядок прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Постанова 117).

Пунктом другим Постанови № 117 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Пунктом 21 зазначеного Порядку передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог податкового законодавства та пропозицій викладених у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 14 від 27 листопада 2017 року позивачем були надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій у реєстрації податковій накладній. Перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, що був чинний на час винесення квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Апеляційний суд зазначає, що наявність в податкового органу повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у такій реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішень, законність яких обґрунтовано перевірена судом першої інстанції.

Судом встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції від 13.12.2017 року (а.с.14) відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567, лише міститься покликання на зазначений наказ. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі їх прийняття, податковим органом у рішенні (а.с. 18) не наведено жодного порушення норми матеріального права.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначена позиція апеляційного суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 23.10.2018 року у справі №822/1817/18.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 1940/1306/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повний текст судового рішення виготовлено 11.02.2019 року.