Постанова

від 14.05.2019 по справі 1940/1306/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №1940/1306/18

адміністративне провадження №К/9901/6502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Тернопільській області

на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 (головуючий суддя - Баранюк А.З.)

та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 (колегія суддів: головуючий суддя - Обрізко І.М., судді - Кухтей Р.В., Онишкевич Т.В.)

у справі №1940/1306/18

за позовом Фермерського господарства «Івашенюків»

до Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Фермерське господарство «Івашенюків» (далі - Господарство) звернулось в Тернопільській окружний адміністративний суд з позовом до Державної фіскальної служби (далі - Відповідач 1) та Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог Господарство зазначило про протиправність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки оскаржуване рішення не містить чітких підстав для його прийняття, разом з тим, позивач виконав норми закону і на вимогу відповідача подав всі підтверджуючі документи.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, позов задоволено:

- скасовано рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 10 травня 2018р № 691963/32291113;

- зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27 листопада 2017року № 14 подану на реєстрацію фермерським господарством «Івашенюків»;

- стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фермерського господарства «Івашенюків» у розмірі 1 762,00 грн.

- стягнуто з Головного управління ДФС у Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь фермерського господарства «Івашенюків» у розмірі 1 762,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Відповідач 2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на законність рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи 27 листопада 2017 року між ФГ «Івашенюків» (Продавець) та ТОВ «Суффле Агро Україна» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу кукурудзи, за умовами якого позивач реалізував 605, 316 тонн кукурудзи 3 класу врожаю 2017 року УКТ ЗЕД 1005 ТОВ «Суффле Агро Україна» на загальну суму 2 451 529, 80 грн. (а. с. 26-27).

Господарство подало на реєстрацію податкову накладну № 14 від 27 листопада 2017 року (а. с. 24).

13 грудня 2017 року позивачем отримано квитанцію, в якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної у зв'язку з тим, що вона не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 . Також в квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМОКР було виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1005 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК відповідно до пункту «в» п.п.201.16.1 п. 201. 16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а. с. 14).

08 травня 2018 року позивачем надано контролюючому органу в електронному вигляді пояснення та копії документів на підтвердження товарності операції.

У своїх поясненнях Господарство зазначило, що ФГ «Івашенюків» для вирощування сільськогосподарських культур орендує 1147,6112 га землі на територіях Шумбарської, В. Загайцівської, Цеценівської сільських рад, що підтверджується копіями довідок від 03 липня 2017 року № 924 (а. с. 57), від 14 березня 2017 року № 24 (а. с. 59), від 03 березня 2017 року № 554 (а. с. 61). У позивача наявні власні основні засоби, а саме: трактори, комбайни, майстерні, свинарник, гаражі, сівалки, передпосівні агрегати, оприскувачі, зерносховище, зерносклади, млин, автовага, відділення бункерів вентиляційне, комплексно зернова сушарка, піднавіс-зерносховище, зерносклад, контора, що підтверджується копіями: витягу з рахунку №10 станом на 01 січня 2017 року (а. с. 115), свідоцтв про реєстрацію машин (а. с. 116-119), свідоцтв про право власності на нерухоме майно (а. с. 121-133). Для виконання робіт по виробництву сільськогосподарських культур в господарстві працює 22 наймані особи. Для посіву кукурудзи придбано насіння гібриду кукурудзи згідно договору поставки №1300014693 від 01 січня 2017 року в ТОВ «Суфле Агро Україна» (а. с. 32-36). Під час весняно-польових робіт посів кукурудзи було підживлено добривами, що були придбані в ТОВ «Суффле Агро Україна», на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (а. с. 70-89). Згідно звіту № 29сг станом на 01 грудня 2017 року позивачем зібрано врожаю кукурудзи на площі 160 га в кількості 18400 ц (а. с. 50-55).

Факт здійснення операції купівлі-продажу кукурудзи на суму 2 451 529, 80 грн. підтверджується також актом звіряння розрахунків між ФГ «Івашенюків» та ТОВ «Суффле Агро Україна» (а. с. 171-174).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що для посіву, підживлення, внесення та збирання сільськогосподарських культур згідно договору поставки № 07/02 від 05 лютого 2016 року (а. с. 63-65) позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін Трейд» придбано дизельне паливо, що підтверджується копією видаткової накладної № 342 від 06 квітня 2017 року (а. с. 67) та копією товарно-транспортної накладної (а. с. 68). Зібраний врожай кукурудзи позивачем вивезено на зберігання до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних (а. с. 91-112) та копією акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 361 від 27 листопада 2017 року (а. с. 135) та копією акту-розрахунку № 178 від 27 листопада 2017 року (а. с. 137).

10 травня 2018 року комісією ДФС України прийнято рішення № 691963/32291113 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 27 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови вказано неподання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них та розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а. с. 18-19).

Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами дванадцятим Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

За результатами перевірок, визначених пунктом дванадцятим Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190).

Пунктом другим Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, Суд вважає що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у Рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено. Скаржником наводяться доводи, аналогічні тим, які були предметом розгляду судами попередніх інстанцій та спростовані ними.

Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова