Рішення

від 08.01.2019 по справі 553/2759/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2759/18

Провадження № 2/553/334/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08.01.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді Крючко Н.І.,

при секретарі Камуз Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, Полтавської міської ради треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Натаір про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська міська рада, Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Натаір про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав на адресу суду заяву, в якій прохав проводити судовий розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представники відповідачів по справі Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради, Полтавської міської ради, не з'явились, але надали на адресу суду заяви, в яких прохав проводити судовий розгляд справи у відсутність їх представника, при вирішенні даного спору покладались на розсуд суду.

Представників третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, Полтавської міської ради в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву в якій прохала проводити судовий розгляд справи у відсутність їх представника, при вирішенні спору покладались на розсуд суду.

В судове засідання представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Судом встановлено, що Полтавською міською радою з ТОВ Натаір 12.03.2015 року укладено договір оренди землі. Предметом цього договору є земельна ділянка площею 1398 кв.м., у тому числі 199 кв.м. для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (кадастровий номер 5310136700:12:001:0241).

Термін дії договору з 25.09.2015 року по 25.09.2019 року. Договір був зареєстрований у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис 17.03.2015 № 65-п.

На вказаній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна - громадська будівля кафе з житловими приміщеннями площею 1064,2 кв.м.. Право власності на вказане приміщення належить ТОВ Натаір та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.07.2013 року № 5807664.

Учасниками ТОВ Натаір є ОСОБА_2, адреса засновника: АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1501.50; ОСОБА_1, адреса засновника: АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 7499.25; ОСОБА_3, адреса засновника: АДРЕСА_1, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 7499.25.

Реалізуючи свої права, як учасника TOB Натаір , позивачем подано заяву до загальних зборів Товариства про вихід з Товариства разом з частиною майна ТОВ, відповідно до ЗУ Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.Проте, на даний час виділити частку в майні ТОВ Натаір , пропорційну у частці в статутному капіталі Товариства, що належить позивачу та її подальше переоформлення є неможливим у зв'язку з наявністю ряду добудов та перепланувань нерухомого майна, що розташоване в м. Полтаві по вул. Громадська, 1.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності вважається правомірно набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до проекту переобладнання власних будівель під офісні приміщення та кафе з добудовами на ділянці по вул. Громадській, 1 у м. Полтаві погодженого та затвердженого головним архітектором м. Полтави 08.03.2003 року та дозволу № 347 від 12.08.2004 року Полтавської міської інспекції державного будівельного контролю відповідно до проектної документації, узгодженої та зареєстрованої за № 1195 від 14.10.2004 року головним управління у справах містобудування, позивачем було здійснено переобладнання та добудова наступних приміщень:

- гостьова кімната, приміщення № 33 - площею 26 кв.м.; - гостьова кімната, приміщення № 36 - площею 24,3 кв.м.; - тамбур, приміщення № 69 - площею 8,4 кв.м.; -тамбур, приміщення № 70 - площею 3,6кв.м.; - умивальник, приміщення № 71 - площею 2,6кв.м.;

- вбиральня, приміщення № 72 - площею 1,2кв.м.; - вбиральня, приміщення № 73 - площею 1,2кв.м.; - бойлерна, приміщення № 74 - площею 5,3кв.м.; - підсобне приміщення, приміщення № 75 - площею 3,4кв.м.; - тамбур, приміщення № 76 - площею 8,8кв.м.;

- приміщення для очищення води, приміщення № 77- площею 11,8кв.м.; - кімната, приміщення № 63 - площею 31,1 кв.м ; - гостьова кімната, приміщення № 68 - площею 21,5 кв.м; - тамбур, приміщення № 68г - площею 12,8 кв.м. Загальна площа по по А-2 - 1117,7кв.м.. Площа по Б-1 - 6,6кв.м.

З матеріалів справи вбачається, що самочинно збудовані об'єкти позивача збудовані з дотриманням технічних будівельних, пожежних та санітарних норм.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Стаття 375 ЦК України передбачає, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу .

Частинами 1,2 і 5статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ч. З, ч. 4ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК) . Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК , тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК ). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи є порушені будівельні норми та правила істотними (п. 12).

Виходячи зі змісту частини третьої статті 376 ЦК . при доведенні визначених нею умов суд може визнати право власності на самочинно збудоване майно також за особою, яка його збудувала, якщо після закінчення будівництва земельну ділянку цій особі було передано у власність або надано у користування, або з власником земельної ділянки, на якій розміщено майно, укладено договір суперфіцію (частина перша статті 413 ЦК) відповідно до її цільового призначення. Вирішуючи справи такої категорії, суд має виходити з того, що надання земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно чи укладення договору суперфіцію може відбутися як до пред'явлення позову до суду, так і після цього (п. 15).

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцію, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника (користувача) земельної ділянки (п. 18).

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку звертався до компетентного органу з питань прийняття об'єктів самочинного будівництва до експлуатації, але позивачу ОСОБА_1 було відмовлено та роз'яснено право звернення до суду з вказаним позовом.

Судом приймається до уваги лист Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому зазначено, що відповідно до протоколу засідання тимчасової комісії з розгляду питань самочинного будівництва в м. Полтава (№Пр/01.3/01 від 02.01.2019 року) при розгляді питання стосовно визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: гостьова кімната, приміщення № 33 - площею 26 кв.м.; - гостьова кімната, приміщення № 36 - площею 24,3 кв.м.; - тамбур, приміщення № 69 - площею 8,4 кв.м.; -тамбур, приміщення № 70 - площею 3,6кв.м.; - умивальник, приміщення № 71 - площею 2,6кв.м.;

- вбиральня, приміщення № 72 - площею 1,2кв.м.; - вбиральня, приміщення № 73 - площею 1,2кв.м.; - бойлерна, приміщення № 74 - площею 5,3кв.м.; - підсобне приміщення, приміщення № 75 - площею 3,4кв.м.; - тамбур, приміщення № 76 - площею 8,8кв.м.;

- приміщення для очищення води, приміщення № 77- площею 11,8кв.м.; - кімната, приміщення № 63 - площею 31,1 кв.м ; - гостьова кімната, приміщення № 68 - площею 21,5 кв.м; - тамбур, приміщення № 68г - площею 12,8 кв.м. Загальна площа по по А-2 - 1117,7кв.м.. Площа по Б-1 - 6,6 кв.м. з огляду на надані документи вирішено покладатись на розсуд суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 є законними і обґрунтованими.

У відповідності до ст.141 ЦПК України при вирішенні судом питання щодо розподілу судових витрат, приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи, та приймаючи до уваги, що стороною відповідача є органи місцевого самоврядування, тому судовий зібр підлягає віднесенню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 375, 376 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13, 206, 264-265, 279, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради,Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: , Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор , Департамент Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області, Товариство з обмеженою відповідальністю Натаір про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Натаір" (ЄДРПОУ 31801061)право власності на громадський будинок (кафе з житловим приміщеннями) а саме: гостьова кімната, приміщення № 33 - площею 26 кв.м.; - гостьова кімната, приміщення № 36 - площею 24,3 кв.м.; - тамбур, приміщення № 69 - площею 8,4 кв.м.; -тамбур, приміщення № 70 - площею 3,6кв.м.; - умивальник, приміщення № 71 - площею 2,6кв.м.;

- вбиральня, приміщення № 72 - площею 1,2кв.м.; - вбиральня, приміщення № 73 - площею 1,2кв.м.; - бойлерна, приміщення № 74 - площею 5,3кв.м.; - підсобне приміщення, приміщення № 75 - площею 3,4кв.м.; - тамбур, приміщення № 76 - площею 8,8кв.м.;

- приміщення для очищення води, приміщення № 77- площею 11,8кв.м.; - кімната, приміщення № 63 - площею 31,1 кв.м ; - гостьова кімната, приміщення № 68 - площею 21,5 кв.м; - тамбур, приміщення № 68г - площею 12,8 кв.м. Загальна площа по по А-2 - 1117,7кв.м.. Площа по Б-1 - 6,6 кв.м. .

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30- денний термін. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко