Рішення

від 07.02.2019 по справі 908/2152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа № 908/2152/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА РЕЙН» (69063, м.Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, кім. 13, код ЄДРПОУ 37648012)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕР СЕРВІС» (69083, м.Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, код ЄДРПОУ 32715864)

про стягнення 262 550,35 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ордер на надання правової допомоги ЗП № 054242 від 19.11.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, посвідчення адвоката України № 835 від 27.12.2010р., довіреність № б/н від 12.12.2018р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.10.2018р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА РЕЙН» від 11.10.2018р. № б/н (вх. № 2317/08-07/18 від 19.10.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕР СЕРВІС» про стягнення 262 550,35 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018р. справу № 908/2152/18 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2152/18 у порядку загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження - 5/127/18, підготовче засідання призначено на 21.11.2018р. з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 21.11.2018р. розгляд справи відкладено на 12.12.2018р. об 11 год. 00 хв. Ухвалою суду від 12.12.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 21.01.2019р. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 10.01.2019р. о 12 год. 00 хв. В судовому засіданні 10.01.2019р. оголошено перерву до 17.01.2019р. до 15 год. 00 хв. Ухвалою від 17.01.2019р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 18.01.2019р. о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. В судовому засіданні 18.01.2019р. оголошено перерву до 07.02.2019р. о 12 год. 00 хв.

26.12.2018р. через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 22.12.2018р. та клопотання від 26.12.2018р. про витребування у позивача оригіналів поданих ТОВ «АКВА РЕЙН» письмових доказів для дослідження їх у судовому засіданні.

09.01.2019р. на адресу суд від позивача надійшла відповідь на відзив вих. № 01/01-19 від 04.01.2019р.

В судовому засіданні 10.01.2019р. у задоволенні клопотання відповідача від 26.12.2018р. судом відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судові засідання 21.11.2018р., 12.12.2018р., 10.01.2019р., 17.01.2019р., 18.01.2019р. та 07.02.2019р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

В судовому засіданні 07.02.2019р. представник позивача підтримав позов, щодо підстав звернення до суду з відповідним позовом зокрема зазначив, що 01.10.2015р. між ТОВ «АКВА РЕЙН» та ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» укладено договір поставки № 0110, відповідно до умов якого позивач зобов'язується на умовах цього договору у встановлені строки поставити, за вказаною відповідачем адресою, передати у власність, а відповідач прийняти матеріали, згідно додатків, обладнання та сплатити за нього відповідну грошову суму. Позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 1 999 142,39 грн., що підтверджується відповідними рахунками на оплату замовлення та видатковими накладними. Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого товару на суму 1 736 592,04 грн. Таким чином, станом на 01.10.2018р. основний борг відповідача перед позивачем складає суму в розмірі 262 550,35 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 16, 509, 525, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. 175, 193, 222 Господарського кодексу України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 262 550,35 грн. та понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 938,25 грн.

Представник відповідач в судовому засіданні 07.02.2019р. проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що між сторонами існували господарські відносини, проте відповідачем договір поставки від 01.10.2015р. № 0110 підписано не було, а у зв'язку з неодноразовими податковими перевірками та обшуками, відповідач не може підтвердити або спростувати наявність заборгованості перед ТОВ «АКВА РЕЙН» . Відповідач зазначає, що позивачем не доведено наявність заборгованості ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» перед ТОВ «АКВА РЕЙН» .

Крім того ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» заперечує проти стягнення витрат на послуги адвоката з огляду на те, що ТОВ «АКВА РЕЙН» не надано інформації щодо умов та порядку обчислення гонорару адвоката, підстав для зміни розміру гонорару, порядку його сплати, умови повернення, тощо, а також не додано до матеріалів справи доказів на підтвердження оплати позивачем вартості адвокатських робіт.

З огляду на зазначене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами та просить суд у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив вих. № 01/01-19 від 04.01.2019р. позивач додав, що твердження відповідача щодо ним спірний договір поставки підписано не було спростовуються наявним у позивача оригіналом договору поставки № 0110 від 01.10.2015р., який підписаний директором ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» та засвідчено печаткою підприємства. Також позивач зазначає, що підписані та завірені печаткою підприємства відповідача видаткові накладні підтверджують факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунку за отриманий товар. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження неотримання товару або спростування заявленого боргу.

Щодо заперечень відповідача щодо витрат на правовому допомогу позивач зазначив, що ним не заявлено вимогу про стягнення з відповідача таких витрат.

В судовому засіданні 07.02.2019р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКВА РЕЙН» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНЕР СЕРВІС» (Покупець) укладено договір поставки № 0110 (далі - договір).

Договір зі сторони ТОВ «АКВА РЕЙН» (Постачальник) підписано директором ОСОБА_3 та скріплено печаткою підприємства, зі сторони ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» (Покупець) договір підписано директором ОСОБА_4 та скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується на умовах даного договору у встановлений строк поставити, за вказаною покупцем адресою, передати у власність, а покупець прийняти матеріали, згідно додатків, обладнання та сплатити за нього відповідну грошову суму (надалі - товар).

Як зазначено у п.п. 2.3.2 п. 2.3 договору, покупець має обов'язок своєчасно оплатити належними чином поставлений товар на умовах цього договору.

Оплата вартості товару за цим договором здійснюється покупцем у наступному порядку (п. 4.1 договору):

Перерахування на рахунок постачальника 100 % (сто відсотків) вартості товару, зазначеної у відповідному додатку, здійснюється покупцем у строк 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного додатку та отримання покупцем від постачальника відповідного рахунка-фактури, належним чином підписаного та засвідченого печаткою постачальника. (п.п. 4.1.1 п. 4.1).

Перерахування на рахунок постачальника 100 % (сто відсотків) вартості товару, зазначеної у відповідному додатку, здійснюється покупцем у строк 2 (двох) банківських днів з дати готовності поставки товару в повному обсязі, що підтверджується листом постачальника. (п.п. 4.1.2 п. 4.1).

Згідно п. 5.2 договору, датою поставки вважається дата передачі товару покупцю у місці призначення. Зобов'язання постачальника щодо поставки товару за цим договором вважаються виконаними після передачі постачальником товару покупцю та підписання видаткових накладних. Датою поставки товару є дата підписання видаткових накладних.

Пунктом 5.4 договору визначено, що постачальник зобов'язаний надати покупцю в момент поставки товару оригіналів таких документів:

- рахунок-фактура;

- податкова накладна;

- 2 (два) примірника видаткової накладної на товар, в якій зазначається: номер накладної, номер цього договору, кількість, ціна товару.

Відповідно до п.п. 15.1 п. 15 договору, сторони домовились, що цей договір набуває чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2015р. (включно). Якщо на дату закінчення строку дії цього договору які-небудь з зобов'язань сторін невиконання, вони залишаються чинними до їх повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем згідно замовлень відповідача виставлено наступні рахунки:

рахунок на оплату по замовленню № 1487 від 02.10.2015р. на загальну суму 598 643,00 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 1631 від 21.10.2015р. на загальну суму 798 926,00 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 2051 від 01.12.2015р. на загальну суму 264 974,88 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 2142 від 14.12.2015р. на загальну суму 162 287,00 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 1512 від 20.06.2016р. на загальну суму 69 245,90 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 1513 від 20.06.2016р. на загальну суму 35 464,79 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 1509 від 20.06.2016р. на загальну суму 29 292,56,00 грн.;

рахунок на оплату по замовленню № 1508 від 20.06.2016р. на загальну суму 40 308,26 грн.

Позивач виконав умов укладеного договору поставки № 0110 та передав у власність відповідачу, згідно з його замовленнями, товар за наступними видатковими накладними: № 566 від 09.10.2015р. на суму 598 643,00 грн.; № 609 від 06.11.2015р. на суму 203 844,00 грн.; № 699 від 17.11.2015р. на суму 58 000,00 грн.; № 748 від 30.11.2015р. на суму 537 082,00 грн.; № 785 від 08.12.2015р. на суму 264 974,88 грн.; № 803 від 14.12.2015р. на суму 109 763,00 грн.; № 802 від 14.12.2015р. на суму 52 524,00 грн.; № 730 від 07.11.2016р. на суму 69 245,90 грн.; № 731 від 07.11.2016р. на суму 35 464,79 грн.; № 729 від 07.11.2016р. на суму 29 292,56 грн.; № 728 від 07.11.2016р. на суму 40 308,26 грн. на загальну суму 1 999 142,39 грн.

Товар за вказаними видатковими накладними було отримано відповідачем про що свідчить підпис представника відповідача та відбиток печатки підприємства, які містяться на вказаних видаткових накладних.

Відповідачем проведено часткову оплату поставленого товару, а саме:

За рахунком на оплату по замовленню № 1487 від 02.10.2015р. на загальну суму 598 643,00 грн. відповідачем сплачено:

19.10.2015р. за платіжним дорученням № НОМЕР_1 суму в розмірі 198 643,00 грн.;

19.10.2015р. за платіжним дорученням № НОМЕР_2 суму в розмірі 400 000,00 грн.;

16.12.2015р. за платіжним дорученням № 1864 суму в розмірі 50 000,00 грн.

За рахунком на оплату по замовленню № 1631 від 21.10.2015р. на загальну суму 798 926,00 грн. відповідачем сплачено:

02.11.2015р. за платіжним дорученням № НОМЕР_3 суму в розмірі 400 000,00 грн.;

02.11.2015р. за платіжним дорученням № НОМЕР_4 суму в розмірі 348 926,00 грн.;

25.04.2016р. за платіжним дорученням № 2032 суму в розмірі 30 000,00 грн.;

29.04.2016р. за платіжним дорученням № 2036 суму в розмірі 20 000,00 грн.

За рахунком на оплату по замовленню № 2051 від 01.12.2015р. на загальну суму 264 974,88 грн. відповідачем сплачено:

03.12.2015р. за платіжним дорученням № НОМЕР_5 суму в розмірі 99 023,04 грн.;

01.06.2016р. за платіжним дорученням № 2063 суму в розмірі 20 000,00 грн.;

28.07.2016р. за платіжним дорученням № 2178 суму в розмірі 50 000,00 грн.;

19.08.2016р. за платіжним дорученням № 2236 суму в розмірі 20 000,00 грн.;

16.12.2016р. за платіжним дорученням № 2625 суму в розмірі 30 000,00 грн.;

26.09.2017р. за платіжним дорученням № 3022 суму в розмірі 20 000,00 грн.;

За рахунком на оплату по замовленню № 2142 від 14.12.2015р. на загальну суму 162 287,00 грн. відповідачем сплачено:

12.01.2018р. за платіжним дорученням № 3161 суму в розмірі 50 000,00 грн.

Всього відповідачем сплачено за поставлений згідно договору товар на загальну суму 1 736 592,04 грн., неоплаченою залишилась сума у розмірі 262 550,35 грн.

Крім того суд зазначає, що за рахунком на оплату по замовленню № 1487 від 02.10.2015р. відповідачем здійснено переплату в розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1864 на суму 50 000,00 грн., так у вказаному платіжному дорученні в графі призначення платежу вказано: «Вентиляційне обладнання згідно рах. № 1487 від 02.10.15р. в т. ч. ПДВ 20 % 8333,33 грн.» , той же час рахунок на оплату по замовленню № 1487 від 02.10.2015р. вже було оплачено відповідачем у повному обсязі платіжними дорученнями від 19.10.2015р. № НОМЕР_1 на суму 198 643,00 грн. та № НОМЕР_2 на суму 400 000,00 грн.

24.09.2018р. позивач направив відповідачу вимогу від 24.09.2018р., про що свідчить опис вкладення у цінний лист доданий позивачем до позову, про сплату у 7-денний термін з моменту отримання даної вимоги заборгованості за поставлений товар у розмірі 262 550,35 грн., на яку відповідь не отримав.

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості за поставлений за договором поставки № 0110 від 01.10.2015р. товар у розмірі 262 550,35 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.

Доказів визнання договору поставки № 0110 від 01.10.2015р. недійсним чи розірваним сторонами до матеріалів справи не надано.

Виходячи із приписів ч. ч. 1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали поданих доказів в судовому засіданні, суд дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується проведення між позивачем та відповідачем господарських операцій по поставці товару за договором поставки № 0110 від 01.10.2015р., а отже й виникнення обов'язку у відповідача по оплаті поставленого товару, який ним виконано не належними чином.

Заперечення ТОВ «КОРНЕР СЕРВІС» проти позову судом визнані необґрунтованими, оскільки на підтвердження обставин про які йдеться у відзиві на позов відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів.

Будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та контррозрахунку відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 262 550,35 грн. основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 938,25 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 202, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНЕР СЕРВІС» (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, код ЄДРПОУ 32715864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА РЕЙН» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 2, кім. 13, код ЄДРПОУ 37648012) 262 550 (двісті шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 35 коп. заборгованості та витрати на сплату судового збору у розмірі 3 938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 25 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 12.02.2019 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.