Ухвала

від 12.02.2019 по справі 805/1426/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

12 лютого 2019 року справа №805/1426/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління ДФС у Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/1426/18-а разом з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року визнано неповажними причини пропуску відповідачем на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а.

11 лютого 2019 року до канцелярії Першого апеляційного адміністративного суду від Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому апелянт посилається на те, що під час первинного звернення з апеляційною скаргою у Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області були відсутні кошти для сплати судового збору (КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки"), оскільки видатки на його сплату здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України, а також на те, що відповідні рахунки Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області заблоковано через безспірне списання коштів управлінням ДКС України. На підставі вищевикладеного просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними та поновити строк.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи, вважає, що останнє є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою слід відмови з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга подана до суду першої інстанції вперше 01 жовтня 2018 року с пропуском строку на апеляційне оскарження (т. 1 а.с. 200-202 ).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху (т. 1 а.с. 220-222).

21 листопада 2018 року ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга повернута апелянту (т. 1 а.с. 259-260).

04 січня 2019 року апелянтом вдруге подана апеляційна скарга до суду першої інстанції з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановленого чинним процесуальним законодавством. При цьому, зазначені апелянтом в апеляційній скарзі причини пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції визнано неповажними.

11 лютого 2018 року апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що причини пропуску строку, на які посилається Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції також вважає неповажними та вважає за необхідне зазначити про таке.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З огляду на наведене, апелянт не був позбавлений можливості протягом 2017, так і 2018 бюджетного року, здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Отже, відсутність бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16, від 23 травня 2018 року у справі № 806/1177/15 та інших.

Отже, зазначені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі № 805/1426/18-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2019 року.

Судді Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв