Рішення

від 11.02.2019 по справі 640/4015/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"11" лютого 2019 р.

Справа 640/4015/17

Провадження № 2/642/55/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації (а.с. 3-4, т. 1).

Ухвалою суду від 11.04.2017 року провадження за вищевказаною справою було відкрито та справа призначена до розгляу у відкрите судове засідання (а.с. 7, т. 1).

У серпні 2017 року позивач надав уточнений позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просив визнати недостовірною та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спростувати поширену ними інформацію щодо позивача ОСОБА_1, на найближчих загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1. Стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 640 грн. (а.с. 149, т. 1).

В обгрунтування уточненного позову позивач зазначив, що він працює на посаді Голови правління ОСББ Наш дім - 83 . 28 січня 2017 року проходили загальні збори щодо перевиборів членів правління, Голови правління та затвердження Типового статуту ОСББ Наш дім - 83 в запропонованій Законом редакції, в результаті яких було прийнято протокольне рішення № 1, відповідно до якого склад правління та Голова правління залишилася ті ж самі, а також був затверджений статут в типовій редакції. На загальних зборах, а також до них і після них, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично поширювали у відношенні нього, ОСОБА_1, недостовірну інформацію, яка створює негативний образ про нього як про Голову правління ОСББ Наш дім - 83 та про його діяльність на виборчій посаді, що принижує його честь та гідність, ділову репутацію, а також завдає непоправних моральних страждань та переживань. Відповідачі у присутності співвласників багатоквартирного будинку № 83 всіх запевняли та розголошували таку недостовірну інформацію:

- Я, ОСОБА_1, самовільно захопив посаду Голови правління ОСББ Наш дім - 83 , мене ніхто не вибирав.

- Я, ОСОБА_1, сфальсифікував протокол загальних зборів і в 2015 році обманним шляхом зареєстрував себе Головою правління ОСББ Наш дім - 83 .

- У мене, ОСОБА_1, є кримінальне минуле і я був засуджений на 5 (п'ять) років.

- Я, ОСОБА_1, самовільно підвищив квартирну плату, яка зараз складає 9 грн./кв.м., в кінці 2016 року самовільно підвищив майже вдвічі оплату за опалення, яка складає 34 грн./кв. м.

- Я, ОСОБА_1, самовільно розпоряджаюся грошима ОСББ Наш дім - 83 і витрачаю їх на власні потреби, через що ОСББ постійно в боргах перед різними інстанціями.

- Я, ОСОБА_1, тримаю в страху весь будинок, фабрикую надумані заяви і подаю їх до суду.

- Я, ОСОБА_1, захопив належний ОСББ підвал, площею 500 м.кв., за який не вносить жодної плати.

- Я, ОСОБА_1, перетворив життя співвласників будинку в ад, створив в будинку нестерпну обстановку, шантажую людей.

- Я під надуманими вимогами вимагаю від співвласників великі гроші.

- Я, ОСОБА_1, крадій та живу за рахунок всіх жителів будинку.

Такі звинувачення в присутності жителів будинку є систематичними та в стверджувальній формі, в свою чергу, не підтверджені жодними на те доказами, є надуманими, голослівними. Інформація, яка розповсюджена відповідачем 28.01.2017 на загальних зборах, а також і в інші дні, є для нього негативною та не відповідає дійсності, тому відповідно до ст. 277 ЦК України повинна бути визнана судом недостовірною та має бути спростована відповідачами на найближчих зборах.

24.07.2017 відповідач ОСОБА_3 надала письмові запречення (а.с. 163-167, т. 1).

У письмових запереченнях відповідач ОСОБА_3 просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач змішав поняття честі, гідності та ділової репутації, не зазначив, яким саме чином поширювана інформація є для нього негативною, в чому виразилось і чим підтверджується непоправність моральних страждань та переживань. Вона як член ОСББ Наш дім-83 переймається долею їх будинку та має право висловлювати свою думку і надавати оцінку діям та рішенням, що вчинялись та приймалися ОСОБА_1 як головою правління ОСББ. Ділова репутація ОСОБА_1 як голови правління ОСББ "Наш дім-83" складається саме з оцінки його діяльності співвласниками їх будинку і виключно за результатами його діяльності на цій посаді, а не зі слів, які є її оціночним судженням. Ії висловлювання стосувались діяльності ОСОБА_1, носили характер критики, у тому числі щодо необгрунтованого прийняття рішень, без затвердження зборами членів ОСББ "Наш дім-83", як наприклад прийняття кошторису, підвищення квартирної плати, плати за опалення, збори з членів ОСББ додаткових грошей на різні потреби і без належного оформлення їх оприбуткування, самовільного відключення електроенергії власникам квартир за висловлювання незгоди з його діями, як голови правління. Крім того, за майже всіма фактами дій ОСОБА_1 вона особисто зверталась із заявами та інші співвласники ОСББ "Наш дім-83" з колективними заявами до різних органів, зокрема з питань проведення реконструкції електрощитової у будинку, за фактом розміщення у приміщеннях підвалу будинку 15 електролічільників, за фактом переобладнання ОСОБА_1 приміщення підвалу з захватом приміщень, що є спільною власністю, утворенням ним у приміщеннях підвалу дев'яти житлових приміщень для подальшої оренди, побудови без проектної документації, а отже самовільної побудови ним прибудови до будинку АДРЕСА_1 у м. Харкові та інше. На підставі колективних заяв співвласників ОСББ "Наш дім-83" проводиться декілька досудових розслідувань у відкритих кримінальних провадженнях. Отже, ствердження позивача про недостовірність інформації не відповідає дійсним обставинам. Що стосується інформації про те, що ОСОБА_1 раніше судимий та був засуджений на 5 років, то ця інформація міститься у загальнодоступній мережі інтернет, інформація є відкритою і співвласники ОСББ "Наш дім-83" самі повідомляли їй про наявність в мережі інтернет такої інформації.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.07.2017 зазначену цивільну справу направлено за підсудність до Ленінського районного суду м. Харкова (а.с. 170, т. 1).

Ухвалою від 22.08.2017 року суддею Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О.П. провадження за вищевказаною справою було відкрито та призначено її до розгляду (а.с. 176, т. 1).

05 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмовий відзив на уточнену позовну заяву (а.с. 1-18, т. 2).

У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що факти приведені ним у відзиві не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію, або завдають шкоди інтересам, тому що майже всі факти є у вільному доступі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Позивачем не надано до суду доказів, що спростовують факти викладені у позовній заяві.

12 квітня 2018 року дана справа згідно повторного автоматизованого розподілу у зв'язку з відпусткою судді Грінчук О.П. по вагітності та пологам надійшла в провадження судді Вікторова В.В. (а.с. 91-92, т. 2).

Ухвалою судді від 16.04.2018 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації прийнята до провадження судді та розгляд справи постановлено проводитив порядку загального позовного провадження (а.с. 93-94, т. 2).

Ухвалою суду від 10.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 109, т. 2).

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримували, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в уточненій позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з'являлася. Про дату, час та місце судових засідань повідомлялась належним чином. Причини неявки суду не відомі. Свої пояснення з приводу позову виклала у письмових запереченнях, наданих на адресу суду (а.с. 163-167, т. 1).

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, відповідача ОСОБА_2, його представника, а також свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 займає посаду Голови правління ОСББ Наш дім - 83 .

28 січня 2017 року проходили загальні збори щодо перевиборів членів правління, Голови правління та затвердження Типового статуту ОСББ Наш дім - 83 в запропонованій Законом редакції, в результаті яких було прийнято протокольне рішення № 1, відповідно до якого склад правління та Голова правління залишилася ті ж самі, а також був затверджений статут в типовій редакції.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що на загальних зборах відповідачі у присутності співвласників багатоквартирного будинку № 83 всіх запевняли та розголошували таку недостовірну інформацію:

- Я, ОСОБА_1, самовільно захопив посаду Голови правління ОСББ Наш дім - 83 , мене ніхто не вибирав.

- Я, ОСОБА_1, сфальсифікував протокол загальних зборів і в 2015 році обманним шляхом зареєстрував себе Головою правління ОСББ Наш дім - 83 .

- У мене, ОСОБА_1, є кримінальне минуле і я був засуджений на 5 (п'ять) років.

- Я, ОСОБА_1, самовільно підвищив квартирну плату, яка зараз складає 9 грн./кв.м., в кінці 2016 року самовільно підвищив майже вдвічі оплату за опалення, яка складає 34 грн./кв. м.

- Я, ОСОБА_1, самовільно розпоряджаюся грошима ОСББ Наш дім - 83 і витрачаю їх на власні потреби, через що ОСББ постійно в боргах перед різними інстанціями.

- Я, ОСОБА_1, тримаю в страху весь будинок, фабрикую надумані заяви і подаю їх до суду.

- Я, ОСОБА_1, захопив належний ОСББ підвал, площею 500 м.кв., за який не вносить жодної плати.

- Я, ОСОБА_1, перетворив життя співвласників будинку в ад, створив в будинку нестерпну обстановку, шантажую людей.

- Я під надуманими вимогами вимагаю від співвласників великі гроші.

- Я, ОСОБА_1, крадій та живу за рахунок всіх жителів будинку.

Статтями 12 , 13 , 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно положень ч. 4 ст . 32 Конституції України кожен громадянин має право вимагати у судовому порядку спростування відомостей, що не відповідають дійсності, а також право на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведе протилежного.

Відповідно до вимог п. 3 Пленуму Верховного суду України Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організації № 7 від 28 вересня 1990 року суду не надано жодних доказів на підтвердження доводів позивача щодо поширення у будь-який спосіб відповідачами по справі недостовірних відомостей відносно дій ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ Наш Дім-83 , які б знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи. Дослідивши СD диск з відеозаписом загальних зборів від 28.01.2017 р встановлено, що збори ОСББ від 28.01.2017 р. проводив не позивач. Згідно відеозапису на цих зборах було обрано Головою ОСББ Наш дім -83 ОСОБА_3.

Вищевказане було підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що з 2012 року є співвласником ОСББ Наш дім-83 . На зборах 31.05.2015 року вона не була присутня та не обирала позивача на посаду голови. Зазначила також, що вперше головою ОСББ було обрано ОСОБА_8, вдруге 28 січня 2017 року - ОСОБА_3, де вона була присутньою та позивача ОСОБА_1 не було обрано на посаду голови. Їй не відомо, яким саме чином позивач опинився на вказаній посаді. За період знаходження на посаді голови ОСОБА_1 жодного разу він не відзвітував стосовно розпорядження грошовими коштами, витрат ОСББ тощо.

Виходячи з викладеного відповідачі не здійснювали поширення недостовірної інформації.

В матеріалах справи є документи надані відповідачами щодо того, що ОСОБА_1 був засуджений на 5 років. Документи були отримані відповідачами із мережі Інтернет. Такі документи не можуть вважатись належними доказами, бо не можуть вважатися достовірними. Тому суд вважає, що претензія 3 в судовому засіданні не доведена, але і не спростована.

Згідно до чинного Закону України Про ОСББ до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Оскільки, згідно до вимог пункту 4.5.4 Статуту ОСББ Наш дім -83 позивач не надав жодного документу, який підтверджує затвердження кошторису ОСББ Наш Дім-83 , таким чином поширення відомостей з цього приводу відповідачами не можливо ідентифікувати як недостовірні дані.

Судом досліджено копії витягів з ЄРДР щодо кримінальних справ відносно позивача та встановлено, що висловлювання відповідачів щодо залякування співвласників позивачем має місце. Таким чином, ця інформація не підлягає спростуванню.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду від 02 серпня 2012 року по справі № 2024/5824/12 та копії інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що у будинку АДРЕСА_1, нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 7, 23, 24, 26, 27 загальною площею 66,3 кв.м. належать Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Наш дім -83 , код ЄДРПОУ: 38382148, країна реєстрації Україна, адреса: Україна, м. Харків, вул. Котлова, буд. 83. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 115869863101. Дата та час державної реєстрації 26.07.2013 11:26:33

У підвалі є також інші нежитлові приміщення: № 3, 4 загальною площею 52,8 кв.м.; № 5, 6, загальною площею 52,1 кв.м.; № 8-22, 25, 28-30 загальною площею 305,8 кв. Відповідно до Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку спільне майно багатоквартирного будинку, це - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій .

Згідно до п. 1.1 рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 (справа № 1-2/2004) допоміжні приміщення, підвали, сараї, комори, горища, колясочні і т.ін. передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх власників.

Відповідно до пункту 55 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об'єднання майна, що перебуває у спільній власності.

При цьому право спільної власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об'єднання майна, не припиняється.

Тобто, згідно до п.1.1 рішення Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року № 4-рп/2004 (справа№1-2/2004) та відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України нежитлові приміщення підвалу будинку АДРЕСА_1 належать ОСББ Наш Дім-83 . Таким чином, інформація щодо твердження відповідачів, що позивач захопив підвал, випливає із наявних доказів та не підлягає спростуванню.

Судом досліджено виписку з банківського рахунку і оборотну відомість, які є в матеріалах справи, які на думку відповідачів підтверджують, що позивач крадій, та живе за рахунок всіх співвласників , а позивач не довів, що він використовує гроші з рахунку ОСББ Наш дім-83 за згодою співвласників ОСББ. Не було надано суду а ні затверджених кошторисів, а ні рішень загальних зборів співвласників ОСББ Наш дім -83 куди, скільки, та з якою метою, правління мусить використовувати загальні кошти. Не було надано суду і документів на підтвердження оплати заявником комунальних та інших послуг за використовувані ним приміщення підвалу.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 10 Свобода вираження поглядів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зі змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, Протоколом № 14 від 13 травня 2004 року), яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року (набрала чинності в Україні 11.09.1997 року) (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно із ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно із абз. 2 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи від 27 лютого 2009 року № 1, під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

При розгляді справ даної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 297 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати відповідачів спростувати поширену ними інформацію щодо нього на найближчих загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина друга статті 16 ЦК України містить перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з абзацом 2 пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16 , 277 ЦК України .

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не передбачений вказаними нормами закону.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально- етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема:

-під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності;

-з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка грунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло;

-під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Законом дано визначення поняттю оціночним судженням, що у відповідності до ст. 20 Закону Про інформацію вказує, що оціночним судженням, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, з аналізу даної норми Закону, оціночні судження, на відміну від інформації не містять в собі фактів та не несуть в собі навантаження, оскільки носять оціночний характер та є по своїй природі судженням з того чи іншого приводу.

Законодавцем між даними поняття проведено чітку грань, з метою надання зокрема журналістам (авторам) засобам інформації в умовах побудови демократичної, розвиненої держави з пріоритетом розвитку саме європейських принципів розуміння суспільства, свободи слова та поглядів, що виключає відповідальність автора, на відміну від подання та висвітлення відповідних фактів, які відповідають дійсності, що тягнуть за собою наслідки.

При цьому, слід вказати про те, що оціночні судження по своїй природі спрямовані на загал та на сприйняття аудиторією, загалом даної інформації, а інформація, це фактичні дані, які тягнуть за собою відповідні наслідки та засвідчують певні факти.

Дані висновки суду, знайшли своє відображення у ч. 1 ст. 30 ЗУ Про інформацію , де визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Таким чином, оціночні судження не підлягають доведенню їх правдивості, а отже і не підлягають спростуванню.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що суду слід уважно розрізняти факти і оціночні судження.

У свою чергу ЄСПЛ у своєму рішенні у справі ТОВ Весті й Ухов проти Росії встановив відсутність порушень ст. ст.. б, 10 Конвенції [10]. Підставою звернення до ЄСПЛ стало судове рішення, яким було задоволено позов про захист честі й гідності, відповідачами в якому й були заявники. У заяві скаржники посилались на порушення ст. 10 Конвенції, проте суд у своєму рішенні звернув увагу на те, що ця норма спрямована на захист саме тих осіб, які розповсюджують суспільно значиму інформацію, проте водночас діють добросовісно та з урахуванням точних і достовірних даних, а також правил журналістської етики. Відповідно до висновків ЄСПЛ ст. 10 Конвенції водночас як надає право особам вільно виражати свої погляди, так і покладає на них обовязок і відповідальність за розповсюдження інформації, котра має значний суспільний інтерес. У такому випадку змістом поширеної інформації було те, що культурний проект, котрий займався збором коштів, міг їх незаконно присвоїти, у свою чергу правдивість цієї інформації заявники не змогли довести в суді.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач є публічною особою, яка обіймає керівну посаду та відповідно відіграє роль у суспільному житті, тому надання оцінки у формі суджень, міркувань, думок є нормою публічної діяльності і дані норми є загальноприйнятими та такими, що закріплені у декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації.

У судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_7, яка пояснила, що є співвласником ОСББ Наш дім-83 . У грудні 2017 року до неї приходили представники ініціативної групи з листівками, яка містила інформацію стосовно голови правління ОСОБА_1, а саме, що він самовільно захопив посаду голови, що він незаконно піднімає тарифи на квартирну плату, самовільно захопив підвал, а також те, що відносно ОСОБА_1 вже заведені кримінальні справи. Листівки із зазначеною інформацією надавались сусідам, були також надіслані на електронні адреси.

Суд не приймає до уваги свідчення ОСОБА_7, оскільки з її пояснень встановлено, що листівки надавались ініціативною групою ОСББ Наш дім-83 , жодних свідчень, що саме відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали текст листівки не зазначено.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та зважаючи на характер спірних правовідносин, суд вважає, що висловлення вільної думки відповідачів на загальних зборах 28 січня 2017 року є оціночними судженнями, які не є предметом судового захисту, оскільки по своїй природі є думками, переконаннями, надання критичної оцінки певних фактів і недоліків, які є висловлюванням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, та які не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, що свідчить про безпідставність та надуманість. Обраний спосіб захисту не передбачено цивільним процесуальним кодексом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12 , 13 , 81 , 83, 258 , 259 , 263 - 265 , 268 ЦПК України, ст. 28 , 32 , 55 Конституції України , ст. ст. 16, 275 , 277 , 297 , 299 , 302 ЦК України , Постановою Пленуму Верховного суду Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій № 7 від 28 вересня 1990 року , суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя В.В. Вікторов